Рішення № 97359436, 02.06.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/777/20

Провадження №2/367/1800/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 червня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючої судді Саранюк Л. П.,

при секретарі Герус Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Бучанська міська рада про визнання особи такою, що втратив право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з даною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що вона зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 на підставі ордеру виданого виконавчим комітетом Бучанської міської ради від 29.01.2010 № 1579 серія 31, виданого на підставі рішення виконкому від 14.04.2009 № 138. Разом з нею у вищезазначеній квартирі на даний час зареєстровані та проживають: її чоловік - ОСОБА_3 , 1978 р.н., донька - ОСОБА_4 , 2004 р.н., син - ОСОБА_5 , 2006 р.н. Також у квартирі зареєстрований, Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач).

Про факт реєстрації відповідача у належній їй квартирі позивачу стало відомо під час отримання довідки про зареєстрованих осіб.

Позивач вказує, що на час заселення їхньої сім`ї в квартиру АДРЕСА_1 дана квартира була вільною, в ній ніхто не проживав, ніяких особистих речей там не було.

Відповідач з моменту реєстрації у квартиру не заселявся та ніколи не проживав за вказаною адресою, його місце перебування позивачу невідоме.

Відповідач у квартирі не проживає, не сплачує комунальні послуги, не бере участі в утриманні квартири.

Вона разом з чоловіком та дітьми постійно проживають в квартирі, здійснюють сплату комунальних послуг, утримання та поточний ремонт квартири.

У зв`язку з вищевикладеним просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. До суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та публікацією оголошення про виклик на офіційному сайті «Судова влада України», а тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання третя особа Бучанська міська рада свого представника не направила, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. До суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі ордеру виданого виконавчим комітетом Бучанської міської ради від 29.01.2010 № 1579 серія 31, виданого на підставі рішення виконкому від 14.04.2009 № 138 наймачем квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . До складу сім`ї ОСОБА_1 входять: ОСОБА_3 , 1978 р.н. - чоловік, ОСОБА_4 , 2004 р.н. - дочка, ОСОБА_5 , 2006 р.н. - син.

Згідно Довідки від 06.11.2019 встановлено, що за адресою: квартира АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1982 р.н., ОСОБА_3 , 1978 р.н. - чоловік, ОСОБА_4 , 2004 р.н. - дочка, ОСОБА_5 , 2006 р.н. - син та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Актів депутата Бучанської міської ради Олійнич І.П. від 02.07.2019, 15.08.2019, 04.09.2019, 10.10.2019, 13.11.2019 встановлено, що зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично ніколи там не проживав.

Факт реєстрації відповідача в квартирі належній позивачу порушує її право на вільне розпорядження і користування своїм майном, оскільки в квартирі він не проживає, житлом не користується, не бере участь в утриманні житла та оплаті житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Основні права та свободи людини, серед яких право на недоторканність житла, закріплені та гарантуються не лише в національному законодавстві держав, а й на міжнародному рівні. Однією з основних міжнародних гарантій цих прав є Конвенція про захист прав та основоположних свобод людини, у ст.8 якої передбачається просторовий аспект права на приватне життя право на повагу до житла. У ч.1 цієї статті зазначається, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що концепція «житла» має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві ( рішення від 27 травня 2004 р. у справі «Коннорс проти Сполученого Королівства»)

Відповідно до п.п. 19, 22 Рішення Європейського суду з прав людини про справі «Кечко проти України» (Заява № 63134/00) від 08 листопада 2005 року, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном.

Згідно ст. 72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оскільки судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 , а тому він є таким, що втратив право користування та розпорядження зазначеним житлом, що є підставою для задоволення позову.

Керуючись ст. 71-72 ЖК України, ст.41 Конституції України, ст.ст. ч.1 ст.16, ч.1 ст.319,ч.1 ст.321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 81, 141, 247, 263-268, 280, 282-283 ЦПК України суд,-, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Копію заочного рішення суду направити учасникам справи для відома.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Л.П. Саранюк