Постанова № 97358898, 02.06.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/432/21

Провадження №: 3/0343/244/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі

судді - Монташевич С.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого приватним підприємцем, з вищою освітою, неодруженого, до адміністративної відповідальності притягувався 03.12.2020 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, 03.03.2021 - за ч. 4 ст. 126 КУпАП,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 та ст. 124 КУпАП,

за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника Керницького В.М.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 повторно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Правопорушення вчинені при таких обставинах.

ОСОБА_1 ,який згідно з постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.12.2020 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повторно 02 березня 2021 року о 17.00 год на автодорозі Р-21 Долина-Хуст 5км+200м керував транспортним засобом Фольцваген Гольф н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку в присутності двох свідків за допомогою технічного засобу Драгер 6820, проба тесту № 1956 позитивна - 0,96 проміле.

Також 02 березня 2021 року о 17.00 год на автодорозі Р-21 Долина-Хуст 5км+200м водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Фольцваген Гольф н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з транспортним засобом Мітсубісі Лансер н.з. НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку, чим порушив вимоги пункту 12.1, 11.4 Правил дорожнього руху. В результаті ДТП обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КупАП, не визнав, однак не заперечив, що виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з іншим транспортним засобом. Пояснення по суті бажав надати після дослідження доказів, наявних у даній справі.

Заяви, клопотання сторін та процесуальні дії у справі:

протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 поступили одночасно до суду 12.03.2021, тому з врахуванням вимог ст. 36 КУпАП були об`єднані з присвоєнням єдиного номера провадження, після чого передані судді для розгляду.

29.03.2021 та 14.04.2021 ОСОБА_1 заявляв клопотання про відкладення судовиих засідань для забезпечення участні захисника.

Долинський районний суд Івано-Франківської області постановою від 14.04.2021 адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 та ст. 124 КУпАП повернув до відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області для належного оформлення, а саме оскільки під час перегляду в судовому засіданні диску з відеозаписом було встановлено, що він стосується іншої справи.

20 квітня 2021 року у Долинський районний суд Івано-Франківської області повторно поступили матеріали справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , до яких долучено диск з відеозаписом відносно останнього.

7 травня 2021 року у справу вступив захисник Керницький В.М., який після допиту потерпілого, перегляду диску з відеозаписом, що долучений на виконання ухвали про належне оформлення матеріалів, та дослідження письмових доказів клопотав про відкладення судового засідання для його додаткового ознайомлення з матеріалами справи та висловлення своєї думки з приводу належності та допустимості доказів.

В судовому засіданні 11.05.2021 захисник знову клопотав про відкладення судового засідання для отримання та долучення до матеріалів справи висновку медичного закладу щодо перебування ОСОБА_1 02.03.2021 в стані алкогольного сп`яніння.

25.05.2021 захисник Керницький В.М. по телефону повідомив, що затримався в судовому засіданні в Рожнятівському районному суді у кримінальному провадженні, де обвинувачені утримуються під вартою, у зв`язку з чим у судовому засіданні повторно було оголошено перерву.

В подальшому ОСОБА_1 та його захисник в судові засідання, які призначались на 27.05.2021, 28.05.2021 та 02.06.2021, не з`являлись, самостійно про причини неявки не повідомляли, а на телефонні виклики суду або не відповідали, або ж вказували про неможливість з`явитись з різних причин (захворювання, відпустка), доказів на підтвердження чого не долучили.

01.06.2021 адвокат Керницький В.М. повідомив суд про його перебування у відпустці, однак своєї думки щодо розгляду даної справи не висловлював, а 02.06.2021 о 10.54 годин під час судового засідання, яке було призначене та розпочалось о 10.20 годин, на електронну адресу суду з електронної адреси адвоката Керницького В.М. поступило повідомлення від ОСОБА_3 про його неможливість з`явитись у судове засідання у зв`язку із захворюванням, однак доказів про навність такого, як і про перебування на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні не надав.

Таким чином, ОСОБА_1 та його захисник неодноразово клопотали про відкладення судових засідань, а після дослідження всіх доказів у їх присутності, в судове засідання не з`являлися, правом надати пояснення, в тому числі письмові, не скористалися, натомість неодноразово клопотали про відкладення розгляду справи з різних причин.

Суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на участь в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлено ст.268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, об`єктивної реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді.

Суд вважає, що саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення, які ставляться в провину ОСОБА_1 , були вчинені 02.03.2021. В судовому засіданні в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника були досліджені всі докази по справі та переглянуто диск, після чого адвокат клопотав надати час на їх вивчення. Однак, будь-яких пояснень, в тому числі письмових, від ОСОБА_1 до суду не надходило. Неодноразово захисник клопотав про відкладення розгляду справи, в тому числі, й у зв`язку з хворобою свого підзахисного, проте жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 хворіє і його стан здоров`я є таким, що унеможливлює явку на розгляд справи, в тому числі унеможливлює виробити позицію захисту, надати письмові пояснення, суду не подано. Зважаючи на обмежені строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, такі дії ОСОБА_1 та його захисника, на думку суду, мають ознаки недобросовісного користування наданими правами, зокрема, правом на відкладення розгляду справи з метою уникнення від адміністративної відповідальності. Суд також враховує, що адвокат, як особа, яка володіє юридичними знаннями та нормами законодавства, зокрема щодо встановлених строків притягнення особи до адміністративної відповідальності та скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, який неодноразово клопотав про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю з`явитися в судове засідання, мав можливість викласти позицію свого довірителя в письмову вигляді з долученням відповідних доказів, направивши її відповідно на поштову та електронну адресу суду, або ж подати через канцелярію суду. Натомість в останній день притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності він подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою останнього та своєю відпусткою, які він взяв з 01.06.2021.

Враховуючи сукупність вищевказаних обставин, суд прийшов до висновку про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 та його захисника свідчить про зловживання ними правом на відкладення розгляду справи та намагання першим уникнути відповідальності за правопорушення шляхом затягування розгляду справи.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Однак, вищеописані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся в судові засідання, намагаючись затягнути розгляд справи з метою перешкоджання ухваленню несприятливого для себе судового рішення, використовуючи надані процесуальні права всупереч інтересам забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя у розумний строк. При цьому суд зауважує, що повідомлення захисника про хворобу свого довірителя і відповідно неможливість прийняти у зв`язку з цим участь в судовому засіданні не підтверджене жодними доказами.

За своїм значенням принцип диспозитивності не є абсолютним, тому він не може служити виправданням безпідставного здійснення процесуальних прав, не пов`язаних з метою реального захисту своїх інтересів у встановленому законом порядку.

Вказані дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права, однак по суті були спрямовані на деструктивність судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 268 КУпАП, суд прийшов до висновку, що розгляд даної справи можна закінчити за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та за відсутності її захисника, на підставі наявних у справі доказів, які досліджені з участю останніх.

Дослідженні судом докази та їх оцінка:

Оцінюючи надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 500038 від 03.03.2021, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, яке поставлено в провину ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, вчиненого 02.03.2021. Від будь-яких пояснень водій відмовився, вказавши, що «пояснення надасть в суді». В останнього посвідчення водія не вилучалося, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. Зі вказаним протоколом він ознайомився, що засвідчив своїм підписом (а.с.1);

- даними приладу "Драгер" alkotest 6820, відповідно до якого тест на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проведено о 17.20 год 02.03.2021. Результат тесту № 1956 - 0,96 проміле (а.с.2);

- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/7120, яке чинне до 07.10.2021, та свідчить, що газоаналізатор Alcotest 6820 відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2013 (а.с.13);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова слів за допомого приладу Драгер 6820, у присутності двох свідківОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Результат огляду на стан сп`яніння позитивний - 0,96 проміле. З результатом огляду ОСОБА_1 згідний, що підтвердив своїм підписом (а.с.3);

- письмовими поясненнями від 02.03.2021 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які вказали, що їх було запрошено співробітниками СРПП Долинського ВП в якості свідків для складання протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 . В їхній присутності вказаний водій погодився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager 6820, результат якого показав 0,96 проміле, що засвідчили своїми підписами (а.с.4,5). В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив присутність вказаних свідків при огляді водія на визначення стану алкогольного сп`яніння, вказавши на них і при перегляді відеозапису. Також зазначив, що свідків було значно більше, однак пояснення відбирали тільки в цих;

- направленням, складеним 02.03.2021 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в Долинська ЦРЛ у зв`язку з виявленими поліцейським ознаками сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка вимова слів (а.с.6). Стороні захисту було надано можливість надати результати відповідного огляду, якщо такий проводився, для чого відкладалося судове засідання, однак докази з даного приводу суду не надано. На переглянутому відеозаписі заперечень з приводу результату огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки (ДТП), ОСОБА_1 не висловлював;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 500037 від 03.03.2021, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, яке поставлено в провину ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. З вказаним протоколом він ознайомився, що засвідчив своїм підписом (а.с.18);

- схемою наслідків ДТП без потерпілих, яка сталася 02.03.2021 о 17.00 год на автодорозі Долина-Хуст 5км+200м, з якої вбачається, що внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали таких пошкоджень: в автомобіля марки Фольцваген Гольф н.з. НОМЕР_2 пошкоджена передня частина; в автомобіля марки Мітсубісі Лансер н.з. НОМЕР_3 - повністю пошкоджена передня частина (а.с.20);

- поясненнями потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні, який вказав, що, рухаючись 02.03.2021 приблизно о 17.00 год зі швидкістю 50 км/год за кермом автомобіля Мітсубісі Ланцер н.з. НОМЕР_3 , який належить його дружині ОСОБА_7 , в напрямку м. Долина з смт Вигода та перебуваючи на своїй смузі руху, побачив як на зустрічну смугу на зустріч йому виїхав автомобіль Фольцваген Гольф 5 з Львівською реєстрацією, темного кольору, за кермом якого був ОСОБА_1 . Намагаючись уникнути зіткнення, він давав вправо та вживав заходів для екстреного гальмування, проте водій автомобіля Фольцваген Гольф н.з. НОМЕР_2 продовжував рухатися по його смузі руху,тому уникнути зіткнення не вдалося. Місце ДТП на його смузі руху, ближче до узбіччя. З врахуванням відстаней між автомобілями, він не міг уникнути зіткнення, хоча екстрено гальмував, натомість ОСОБА_1 не гальмував взагалі. На його автомобілі пошкоджено передню та ліву сторону: капот, бампер, крило. Оскільки він намагався уникнути зіткнення та втекти на узбіччя, то було лобове зіткнення зі зміщенням на ліву сторону. ОСОБА_1 не вибачився, шкоду не відшкодував. Він має до нього претензії матеріального та морального характеру. По незалежній оцінці шкода становить 178 тисяч гривень. Після ДТП зупинилися інші автомобілі, які викликали швидку та поліцію. Приїхавши на місце, працівники поліції в його присутності та присутності свідків (близько 10 чоловік) провели огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння, на який він погодився. Результат огляду показав 0,96 проміле. З вказаним результатом був ознайомлений ОСОБА_1 на місці та не заперечував проти нього. Після цього останнього госпіталізували в Долинську ЦРЛ. З ним у транспортному засобі перебувала пасажирка, яка після зіткнення дістала травму голови та була також госпіталізована. Він швидкості не перевищував та інших порушень ПДР не допускав (а.с.22);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 03.03.2021, в яких він вказує, що 02.03.2021 приблизно о 17.00 год рухався на автомобілі Фольцваген Гольф н.з. НОМЕР_2 з м. Долина в смт Вигода. Під`їжджаючи до смт Вигода почув запаморочення, після чого більше нічого не пам`ятає. Вважає, що дане ДТП зробив з власної необережності. Відкриття кримінального провадження не бажає, просить притягнути його до адміністративної відповідальності, претензій ні до кого немає (а.с.23);

- письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 02.03.2021, яка вказала, що 02.03.2021 приблизно о 17.00 год вона разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 , жителем м. Калуш, на його автомобілі марки Mitsubishi сірого кольору направлялися з смт Вигода в м. Долина. Проїхавши близько 1 км від магазину "Одіссей", що в смт Вигода по вул. Івана Франка в сторону м. Долина, неподалік автобусної зупинки вони побачили, що на зустрічну смугу виїхав автомобіль темно-коричневого кольору, марку якого вказати не може. Після чого її знайомий ОСОБА_2 , водій автомобіля марки Mitsubishi, на якому вони їхали, намагаючись уникнути зіткнення, почав здійснювати зупинку свого автомобіля та тікати якнайближче до узбіччя, проте в даний момент водій транспортного засобу, що рухався їм на зустріч здійснив удар у ліву сторону їх автомобіля. З якою швидкістю рухався їх автомобіль сказати не може. В автомобілі вона знаходилася на передньому правому сидінні та не була пристебнута ременем безпеки. Після зіткнення з транспортного засобу допоміг їй вийти ОСОБА_2 , після чого її забрала швидка та доправила в КНП Долинську багатопрофільну лікарню для проходження медичного обстеження, а її колега залишився на місці пригоди, відмовившись від медичної допомоги (а.с.24);

- світлокопією фотографії місця події, вказаних автомобілів, з якої вбачається наявність описаних вище пошкоджень (а.с.26);

- відеозаписом на оптичному диску білого кольору з написом " ОСОБА_9 " (а.с.49), долученому до матеріалів справи після їх повернення на доопрацювання, відтвореному в судовому засіданні в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, на якому міститься один відеозапис від 02.03.2021, який розпочався о 17.21 год, а саме на відео видно як особа лежить у кареті швидкої допомоги. Працівники поліції пропонують пройти огляд на стан сп`яніння в присутності незацікавлених осіб, які стоять поряд з автомобілем швидкої допомоги. Особа не заперечує та вказує, що алкоголь не вживав. Видно як відкрито новий муштук, перевірено його. Особа представляється як ОСОБА_10 , в подальшому встановлено дані особи, яку оглядають на визначення стану алкогольного сп`яніння, - це ОСОБА_9 . В нього розбита голова. На відео зафіксована ДТП, по телефонній розмові чути, що місцем події є Вигода. Вказана особа переписується з кимось по мобільному телефону. Він продуває трубку, результат його огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння - 0,96 проміле. Працівники поліції роз`яснюють йому, що це означає, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Працівники швидкої допомоги, в свою чергу, вказують, що забирають його, оскільки є підозра на черепно-мозкову травму та що ще є одна жінка, яка потерпіла в результаті ДТП, тому не мають часу чекати. Працівники поліції фотографують дані ОСОБА_9 , відпускають автомобіль швидкої допомоги та йдуть відбирати пояснення свідків.

Письмові пояснення вищевказаних свідків узгоджуються з іншими доказами у справі, підтверджуються даними відеозапису праопорушення, та визнаються судом належними та допустимими, при цьому жодних доказів щодо невинуватості ОСОБА_1 в інкримінованих йому правопорушеннях суду надано не було.

Як визначено в п 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до п. 11.4 Правил дорожнього руху, на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Як вбачається з постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.12.2020, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 130 ч.1 КУпП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік (а.с. 37).

Отже, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 2 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, оскільки він повторно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а також під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги на дорозі з двостороннім рухом, та скоїв зіткнення з іншим транспортним засобом, в результаті чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в повторному керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також повторній передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і повторному ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Згідно з п. 3 розділу I "Загальні положення" Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Аналізуючи викладене, ОСОБА_1 належних висновків не зробив та систематично порушує Правила дорожнього руху України, створюючи при цьому небезпеку для оточуючих осіб.

Щодо визначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, суд враховує, що положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху" від 16.02.2021 № 1231-IX, який набрав чинності 17.03.2021, внесено зміни у ст. 130 КУпАП, зокрема частину 2 викладено у такій редакції: "Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого".

А також внесено зміни у ст. 30 вказазаного кодексу, зокрема за ч. 3 цієї статті в новій редакції, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Тобто, фактично санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосування ч. 3 ст. 30 КУпАП в новій редакції передбачає суворіше покарання, ніж санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП та умови позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, передбачені ст. 30 КУпАП в редакції, яка діяла під час і за місцем вчинення даного правопорушення.

За приписом ч. 1 та ч. 2 ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Суд, керуючись нормами матеріального права та застосувавши норми процесуального права, приходить до висновку, що оскільки Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху" від 16.02.2021 № 1231-IX, посилює відповідальність особи за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, то вказаний закон не має зворотну силу і слід застосовувати ч.2 ст. 130 КУпАП та ст. 30 КУпАП в редакції, яка діяла до вказаних змін, а саме в редакції з 3 липня 2020 року, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII, тобто в реакції, що діяла на час вчинення правопорушення.

Обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 та обставин, які обтяжують його відповідальність, суд не встановив.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне призначити адміністративне стягнення з врахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП (в редакції, що діяла на час вчинення правопорушення) у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки суду не надано доказів про те, що вказаний автомобіль належить ОСОБА_1 .

Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 8, 30, 33, 36, 38, 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП (в редакції Закону України №596-VІІІ від 14.07.2015) та ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адмiнiстративне правопорушення (в редакції Закону України №1446-VІІІ від 07.07.2016), та накласти стягнення з врахуванням вимог ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адмiнiстративне правопорушення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адмiнiстративне правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Монташевич С.М.