Рішення № 97358363, 02.06.2021, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/128/21

2/189/191/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.06.2021 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єдаменко І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Котляревська А.М.,

позивача:

відповідача: ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», звернувся до суду з цивільним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 59176,47 грн., а також просив стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2270,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 17.12.2013 року ОСОБА_2 отримав початковий кредитний ліміт, який потім було збільшено до 24000,00 гривень.

Позивач вважає, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява, складає між ним та банком кредитний договір. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, іншими витратами відповідно до умов договору, отже, належним чином зобов`язання за договором не виконував. Як зазначає позивач у позові, у відповідача станом на 09.11.2020 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 59176,47 грн., яка складається з наступного: 41012,72 грн. - заборгованість за тілом кредита; в т. ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 41012,72 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. – заборгованість за нарахованими відсотками; 18163,75 грн. – заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн. - нарахована пеня, 0,00 грн. – нараховано комісії (а. с. 3 зворотний бік). Як на докази по справі позивач посилається на розрахунок заборгованості, виписку по рахунку, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, довіку про видачу картки, копію заяви позичальника, витяг з «Тарифів», копію витягу з «Умов та правил надання банківських послуг у редакції, що діяла на момент підписання, копію наказу банку щодо затвердження «Умов та Правил надання банківських послуг» та «Тарифів» у редакції, що діяли на момент підписання заяви.

В судове засідання позивач не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, повідомлений про час, дату та місце судового засідання належним чином, позов підтримує, просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує. Представник відповідача надав відзив на позовну заяву. Зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду. Також зазначив, що в матеріалах справи не містяться докази підписання відповідачем умов надання банківських послуг та Правила користування платіжною карткою «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», також матеріали справи не містять докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та видачу кредитної картки універсальна.

Дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.12.2013 року ОСОБА_2 підписав з позивачем анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку (копія, а. с. 21).

До позовної заяви банком доданий Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а. с. 24-58).

Крім того, матеріали справи містять копію електронного паспорту споживчого кредиту від 16.03.2018 року, який підписано цифровим власноручним підписом відповідача, відповідно до якого обумовлено основні умови кредитування, кредитний ліміт, строк кредитування, річну процентну ставку за користування кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо. (а.с. 21-23)

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Судом встановлено, що 17.12.2013 року ОСОБА_2 підписав з позивачем анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у Приватбанку, також матеріали справи містять копію електронного паспорту споживчого кредиту від 16.03.2018 року, який підписано цифровим власноручним підписом відповідача, відповідно до якого обумовлено основні умови кредитування, кредитний ліміт, строк кредитування, річну процентну ставку за користування кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту тощо. (а.с. 21-23)

Відповідач отримував грошові кошти від банку та активно користувався двома кредитними картками за № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , що підтверджується наданими виписками, які в свою чергу є первинним бухгалтерським документом, отже є обов`язковою, на відміну від розрахунку Банку, для врахування судом. (а. с. 6-12).

Факт надання саме відповідачу карток за № НОМЕР_1 ( строк дії 06/22) та № НОМЕР_2 ( строк дії 12/21) підтверджується відповідною довідкою банку з фотографією цих карток у руці клієнта.

За таких обставин, факт укладання кредитного договору, отримання грошових сум за ним та використання грошових коштів відповідачем не викликає сумнівів у суду. Посилання представника відповідача, що надана копія Анкети-заяви від 17.12.2013 року не містить відомостей про строк дії кредитного договору, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, порядку здійснення оплати кредиту та процентів по договору (строки сплати, розміри періодичних платежів тощо), відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді пені, штрафів, сплати комісії спростовується наданим електронним паспортом споживчого кредиту від 16.03.2018 року, який підписано цифровим власноручним підписом відповідача, відповідно до якого обумовлено основні умови кредитування, кредитний ліміт, строк кредитування, річну процентну ставку за користування кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

При цьому посилання відповідача на не обумовленість наданого кредитного ліміту в сумі 24000 грн, спростовується п. 3 Паспорту, відповідно до якого кредитний ліміт встановлюється на суму до 50000 грн. Таким чином, наданий кредитний ліміт у сумі 24000 не перевищує обумовлений до 50000 грн. Згідно довідки про зміну умов кредитування, 22.11.2018 року кредитний ліміт було збільшено на суму 24000 грн.

Щодо ненадання Банком на ухвалу суду про витребування доказів оригіналів зокрема анкети-заяви від 17.12.2013 року суд прийшов до наступних висновків.

Судом, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, встановлено факт надання та користування відповідачем кредитними коштами. При цьому, відповідачем підписано цифровим власноручним підписом умови кредитування із визначенням основних умов, які викладені в електронному паспорті споживчого кредиту від 16.03.2018 року.

Сам по собі факт наявності або відсутності саме оригіналу анкети-заяви від 17.12.2013 року не є визначальними у даній справі та не впливають на зміст спірних правовідносин, оскільки відповідачем не заявлено вимогу про визнання недійсним/неукладеним кредитного договору від 17.12.2013 року. Також, відповідачем не надано будь-яких належних чи допустимих доказів на спростування факту укладання договору та виникнення договірних відносин між позивачем та відповідачем ( не підписання анкети-заяви відповідачем, підроблення його підпису), які надали б суду змогу дійти висновку про спірність укладання кредитного договору та необхідність дослідження саме його оригіналу.

Відтак, факт встановлення та виникнення кредитних правовідносин розцінюється судом в розрізі саме наслідків його укладання: дослідження користування грошовими коштами, вжиття заходів відповідачем щодо уникнення виникнення заборгованості і не потребує встановлення саме факту укладання договору із дослідженням його оригіналу за відсутності достеменних відомостей про його неукладання.

Крім того, суд враховує, що позивачем не заявлено вимоги про стягнення заборгованості за 2013 -2018 роки, облік кредитної заборгованості починається саме від дати підписання електронного паспорту споживчого кредиту від 16.03.2018 року.

Розглядаючи заяву представника відповідача про застосування строків позовної давності суд також не знаходить підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Положеннями частини четвертої статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною першою статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

У постанові Верховного суду України від 01 жовтня 2014 у справі №6-134цс14 викладена правова позиція згідно якої відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку.

За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261ЦКУкраїни), а не закінченням строку дії договору.

Враховуючи, що строк дії карток за № НОМЕР_1 ( строк дії 06/22) та № НОМЕР_2 ( строк дії 12/21), то строк виконання основного зобов`язання та початок перебігу строку позовної давності обчислюється саме зі спливом останнього дня місяця дії картки, тобто з 07/22 та 01/22. При цьому, початком перебігу строку позовної давності щодо чергового платежу, цей строк обчислюється з моменту виникнення заборгованості для погашення чергового платежу, тобто з 17.03.2018 року, який згідно розрахунку заборгованості складає 214,11 грн. (а.с. 6)

Суд також звертає увагу на той факт, що відповідачем вчинено дії, що свідчать про переривання строку позовної давності, а саме: вчинення платежу 01.11.2019 року в сумі 2000 грн, згідно виписки.

Відтак суд приходить до висновку, що строк позовної давності для звернення до суду позивачем не пропущено. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів»).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Суд встановив, що відповідач користувався кредитними коштами, не надано доказів проти факту укладення кредитного договору.

Згідно наданого розрахунку, який надав позивач, виникла заборгованість за тілом кредита у розмірі 41012,72 грн., яка складається з: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита; 41012,72 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту. Також, знайшли підтвердження у судовому засіданні позов банку в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками в сумі – 18163,75 грн.

Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами наявність іншої аніж визначено в позовній заяві заборгованості за наданим кредитом та процентами за користування останнім. Не надано також іншого розрахунку заборгованості, який би свідчив про неправомірність та неправильність обчислення позивачем вказаних сум, не заявлено відповідну експертизу.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають повному задоволенню з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № б/н від 17.12.2013 року за тілом кредиту у розмірі 41012,72 грн. та за відсотками за користування ним відповідно до електронного паспорту споживчого кредиту від 16.03.2018 року.

У відповідності до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 528, 530, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК, ст. ст. 7, 8, 10, 12, 18, 77, 81, 247, 259, 263-265, 274-281 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

Цивільний позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 59176,47 грн. за кредитним договором № б/н від 17.12.2013 року - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість станом на 09.11.2020 року за кредитним договором № б/н від 17.12.2013 року в розмірі 41012,72 (сорок одна тисяча дванадцять гривень) гривень 72 коп., що становить тіло кредиту та заборгованість за простроченими відсотками в сумі – 18163,75 грн. ( вісімнадцять тисяч сто шістдесят три гривні 75 коп).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270, 00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення виготовлений 02.06.2021 року.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат № НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Суддя І. В. Єдаменко

02.06.2021