Рішення № 97357662, 31.05.2021, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2810/20

№ 2/207/315/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Білецькій В.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД МАСТЕР-ПРОФІ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

В С Т А Н О В И В

29 жовтня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД МАСТЕР-ПРОФІ», в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 35235 грн. 66 коп., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 4479 грн. 48 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 60835 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно наказу № 24-к від 21 березня 2019 року він був прийнятий на посаду слюсаря із складання металевих конструкцій ТОВ «ЗАВОД МАСТЕР-ПРОФІ». Відповідно до посадового окладу він отримував заробітну плату у розмірі 5554 грн. 50 коп. у місяць з урахування: посадовий оклад у відповідності до штатного розкладу 6900 грн. 00 коп. – 18 % ПДФ та 1,5 % військовий збір. З грудня 2019 року у ТОВ «ЗАВОД МАСТЕР-ПРОФІ» почали невчасно виплачувати заробітну плату та не у повному обсязі. 05.02.2020 року він отримав заробітну плату за грудень 2019 року у розмірі 5524 грн. 50 коп. та 21.02.2020 року за січень 2020 року у розмірі 4015 грн. 30 коп., тобто з березня 2020 року по 08 жовтня 2020 року він не отримував заробітну плату взагалі. Через систематичні порушення в оплаті труда він був вимушений написати заяву про звільнення від 15 вересня 2020 року, яку направив відповідачу поштою у зв`язку з тим, що добровільно не бажав приймати заяву про звільнення. На почату жовтня 2020 року він отримав поштою свою трудову книжку з відміткою про звільнення за власним бажанням з 01 жовтня 2020 року. З 08.10.2020 року по 09.10.2020 року на заробітну карту він отримав суму заборгованості по заробітній платі: 1311 грн. 34 коп. - за березень 2020 року, 5071 грн. 50 коп. – без визначення місяця, 2817 грн. 50 коп. - без визначення місяця. Відповідачем була частково виплачена заробітна плата у розмірі 9200 грн. 34 коп. замість нарахованих 44436 грн. 00 коп., дана сума заборгованості не включає 18 % ПДФ, 1,5 % військового збору. Тобто, заборгованість по заробітній платі складає 35235 грн. 66 коп. Також, розрахунковий період з 21.03.2019 року по 01.10.2020 року складає 18 місяців. Загальна кількість нарахувань по заробітній платі відповідно до Форми ОК-5 складає 69685 грн.60 коп., кількість днів невикористаної відпустки за 18 місяців - 36 днів, у підсумку розрахунковий період – 560 днів, середньоденна заробітна плата – 124 грн. 43 коп., тому компенсація за невикористану відпустку становить 36 днів х 124,43 грн. та складає у розмірі 4479 грн. 48 коп. У зв`язку з тим, що заробітна плата нарахована та не виплачена, просить стягнутисередній заробіток за час затримки розрахунку за період з 21.02.2020 року по 08.10.2020 року. Середньоденна заробітна плата 11109,00 грн., 42 робочих дня за серпень 2020 року та вересень 2020 року, тому 11109,00 грн. / 42 дня – 264,50 грн. За період часу з 21.02.2020 року по 08.10.2020 року – 230 днів, тому середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати становить 264,50 грн. х 230 днів - 60835 грн. 00 коп. Вказана заборгованість відповідачем не сплачена, тому позивач вимушений був звернутись до суду з даним позовом.

В наданій суду письмовій заяві позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, просить розглянути справу без його участі.

У зв`язку з тим, що представник відповідача ТОВ «ЗАВОД МАСТЕР-ПРОФІ» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце, час та дату розгляду справи, у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7, ч. 11 ст. 128, ч. 9 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, про поважні причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не надходило, тому суд вважає за можливе, згідно зі ст. 280 ЦПК України, розглянути позовні вимоги за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, взявши до уваги позицію позивача ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, щопозивач ОСОБА_1 працював в ТОВ «ЗАВОД МАСТЕР-ПРОФІ»з 21 березня 2019 року по 01 жовтня 2020 року на посаді слюсаря із складання металевих конструкцій ( арк.с. 7). 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України (арк.с. 7). Відповідно до посадового окладу позивач ОСОБА_1 отримував заробітну плату у розмірі 5554 грн. 50 коп. у місяць з урахування: посадовий оклад у відповідності до штатного розкладу 6900 грн. 00 коп. – 18 % ПДФ та 1,5 % військовий збір. 05.02.2020 року позивач отримав заробітну плату за грудень 2019 року у розмірі 5524 грн. 50 коп. та 21.02.2020 року за січень 2020 року у розмірі 4015 грн. 30 коп. За період з 08.10.2020 року по 09.10.2020 року позивач отримав суму заборгованості по заробітній платі: 1311 грн. 34 коп. - за березень 2020 року, 5071 грн. 50 коп. – без визначення місяця, 2817 грн. 50 коп. - без визначення місяця. Відповідачем була частково виплачена заробітна плата у розмірі 9200 грн. 34 коп. замість нарахованих 44436 грн. 00 коп., дана сума заборгованості не включає 18 % ПДФ, 1,5 % військового збору. Тобто, залишок заборгованості по заробітній платі складає 35235 грн. 66 коп.

Крім цього, позивач зазначає, що з моменту прийняття його на роботу і по день його звільнення з 21.03.2019 року по 01.10.2020 року, ним не використано 36 днів щорічної відпустки за які відповідач також з ним не розрахувався при звільненні, що складає 18 місяців, загальна кількість нарахувань по заробітній платі відповідно до Форми ОК-5 складає 69685 грн.60 коп., кількість днів невикористаної відпустки за 18 місяців - 36 днів, у підсумку розрахунковий період – 560 днів, середньоденна заробітна плата – 124 грн. 43 коп., тому компенсація за невикористану відпустку становить 36 днів х 124,43 грн. та складає у розмірі 4479 грн. 48 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, передбачені в ст. 116 КЗпП України, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 постанови № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, – наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – до дня постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року у справі №1-5/2012 вирішено, що в аспекті конституційного звернення положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями ст. ст. 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так , що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Згідно ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року, передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Порушення процедури про банкрутство роботодавця, наявність тривалого періоду здійснення виконавчих дій органами державної виконавчої служби, незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті компенсації за невикористану відпустку порівняно із сумою середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов`язку сплатити зазначені кошти.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження доводів щодо неможливості здійснення повного розрахунку з позивачем, на день розгляду справи судом заборгованість з заробітної плати не виплачено, таким чином має місце винна поведінка відповідача як і підстави для настання відповідальності за ст. 117 КзпП України.

Таким чином підлягає стягненню з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 35235 грн. 66 коп., компенсація за невикористану відпустку у розмірі 4479 грн. 48 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 21.02.2020 року по 08.10.2020 року в розмірі 60835 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД МАСТЕР-ПРОФІ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1005 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 83, 94, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 19, 81 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД МАСТЕР-ПРОФІ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД МАСТЕР-ПРОФІ» (ЄДРПОУ 38676831, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., вул. Курсантська, 23) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 35235 (тридцять п`ять тисяч двісті тридцять п`ять) грн. 66 коп., компенсацію за невикористану відпусткуу розмірі 4479 (чотири тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн. 48 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 21.02.2020 року по 08.10.2020 року у розмірі 60835 (шістдесят тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ««ЗАВОД МАСТЕР-ПРОФІ»на користь держави судовий збір в сумі 1005 (одна тисяча п`ять) грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Погребняк Т.Ю.