Рішення № 97355040, 31.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Київ № 640/31464/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Будконструкція»

до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві

про визнання протиправним, скасування податкового повідомлення - рішення

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Будконструкція» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09 квітня 2020 року № 0360610405.

Позивач оскаржує податкове повідомлення - рішення від 09 квітня 2020 року № 0360610405, яким винесено штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних. В обґрунтування незаконності спірного рішення зазначає, що своєчасна реєстрація податкових накладних була не можлива через віднесення товариства до категорії ризикових суб`єктів господарювання у зв`язку з наявністю податкової інформації.

Відповідно до листа Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 18 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "Будконструкція" станом на 18 грудня 2019 року не відповідає критеріям ризиковості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Відзив відповідача від 25 лютого 2021 року мотивований тим, що позивачем не своєчасно зареєстровано податкові накладні, відповідно податковим органом нараховано штрафні санкції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 травня 2021 року зобов`язано Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві надати інформацію щодо період часу протягом якого позивача було віднесено до категорії ризикових суб`єктів господарювання у зв`язку з наявністю податкової інформації (дата віднесення - дата виключення з переліку ризикових платників податків).

25 травня 2021 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшли пояснення на вищевказану ухвалу суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

За результатом камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «БГ «Будконструкція» складено акт від 10 березня 2020 року № 5535/26-15-04-05-16/42459310, яким встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме:

податкова накладна № 35 від 30 листопада 2019 року, дата реєстрації - 16 грудня 2019 року, кількість днів затримки - 1, сума штрафу - 1807,85 грн;

податкова накладна № 9 від 31 липня 2019 року, дата реєстрації - 03 січня 2020 року, кількість днів затримки - 141, сума штрафу - 2301,42 грн;

податкова накладна № 17 від 30 вересня 2019 року, дата реєстрації - 03 січня 2020 року, кількість днів затримки - 80, сума штрафу - 6281,36 грн;

податкова накладна № 19 від 17 жовтня 2019 року, дата реєстрації - 03 січня 2020 року, кількість днів затримки - 49, сума штрафу - 4774,14 грн;

податкова накладна № 21 від 31 жовтня 2019 року, дата реєстрації - 03 січня 2020 року, кількість днів затримки - 49, сума штрафу - 1474,12 грн;

податкова накладна № 22 від 31 жовтня 2019 року, дата реєстрації - 03 січня 2020 року, кількість днів затримки - 49, сума штрафу - 1001,33 грн;

податкова накладна № 25 від 31 жовтня 2019 року, дата реєстрації - 03 січня 2020 року, кількість днів затримки - 49, сума штрафу - 1463,12 грн;

податкова накладна № 27 від 31 жовтня 2019 року, дата реєстрації - 03 січня 2020 року, кількість днів затримки - 49, сума штрафу - 2393, 36 грн;

податкова накладна № 26 від 31 жовтня 2019 року, дата реєстрації - 03 січня 2020 року, кількість днів затримки - 49, сума штрафу - 1287,07 грн;

податкова накладна № 23 від 31 жовтня 2019 року, дата реєстрації - 03 січня 2020 року, кількість днів затримки - 49, сума штрафу - 3252,26 грн;

податкова накладна № 24 від 31 жовтня 2019 року, дата реєстрації - 03 січня 2020 року, кількість днів затримки - 49, сума штрафу - 3370,27 грн;

податкова накладна № 14 від 31 серпня 2019 року, дата реєстрації - 09 січня 2020 року, кількість днів затримки - 116, сума штрафу - 806,36 грн;

податкова накладна № 13 від 31 серпня 2019 року, дата реєстрації - 09 січня 2020 року, кількість днів затримки - 116, сума штрафу - 1473,84 грн;

податкова накладна № 6 від 01 серпня 2019 року, дата реєстрації - 09 січня 2020 року, кількість днів затримки - 131, сума штрафу - 502,8 грн;

податкова накладна № 18 від 30 вересня 2019 року, дата реєстрації - 09 січня 2020 року, кількість днів затримки - 86, сума штрафу - 9290,16 грн;

податкова накладна № 15 від 30 вересня 2019 року, дата реєстрації - 09 січня 2020 року, кількість днів затримки - 86, сума штрафу - 1471,04 грн;

податкова накладна № 16 від 30 вересня 2019 року, дата реєстрації - 09 січня 2020 року, кількість днів затримки - 86, сума штрафу - 8957,68 грн;

податкова накладна № 11 від 31 серпня 2019 року, дата реєстрації - 12 лютого 2020 року, кількість днів затримки - 150, сума штрафу - 5483,28 грн;

податкова накладна № 12 від 31 серпня 2019 року, дата реєстрації - 12 лютого 2020 року, кількість днів затримки - 150, сума штрафу - 10041,28 грн;

Податковим повідомленням - рішенням від 09 квітня 2020 року № 0360610405 ТОВ «БГ «Будконструкція» нараховано штраф у розмірі 67429,74 грн.

За результатом адміністративного оскарження, скаргу позивача від 20 серпня 2020 року залишено без задоволення, спірне податкове повідомлення - рішення - без змін (копія рішення ДПС України від 27 жовтня 2020 року додано до матеріалів справи).

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно визначення, наведеного у підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральних перевірок врегульований статтею 76 Податкового кодексу України. Така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому, акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов`язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням - рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення платнику податків акта перевірки (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що за результатом камеральної перевірки складається акт перевірки, який вручається платнику податків із подальшим наданням десятиденного строку з моменту отримання акту перевірки для подання заперечень. За результатом розгляду заперечень, податковим органом приймаються податкові повідомлення - рішення.

Суд зазначає, що порушень порядку та строків проведення камеральної перевірки та як наслідок прийняття спірного податкового повідомлення - рішення не встановлено, позивачем, в свою чергу, таких доводів не заявлено.

Досліджуючи висновки податкового органу про порушення строків реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 2 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі також - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку № 117 встановлено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТ ЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, платник податків зобов`язаний після складання податкової накладної, відправити її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Чинним законодавством визначено чіткий перелік підстав для прийняття та реєстрації податкової накладної, та визначено перелік підстав для відмови у реєстрації або зупиненні реєстрації податкової накладної.

Також, Податковий кодекс України містить і перелік податкових накладних, які не підлягають реєстрації (пункту 12-1.1 статті 120 Податкового кодексу України).

Матеріали справи свідчать, а саме подані позивачем копії податкових накладних та квитанцій про їх реєстрацію, що податкова накладна № 35 від 30 листопада 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 16 грудня 2019 року; податкова накладна № 9 від 31 липня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 03 січня 2020 року; податкова накладна № 17 від 30 вересня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 03 січня 2020 року; податкова накладна № 19 від 17 жовтня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 03 січня 2020 року; податкова накладна № 21 від 31 жовтня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 03 січня 2020 року; податкова накладна № 25 від 31 жовтня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 03 січня 202 року; податкова накладна № 27 від 31 жовтня 2019 року, подана на реєстрацію та зареєстрована 03 січня 2020 року; податкова накладна № 26 від 31 жовтня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 03 січня 2020 року; податкова накладна № 24 від 31 жовтня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 03 січня 2020 року; податкова накладна № 14 від 31 серпня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 09 січня 2020 року; податкова накладна № 13 від 31 серпня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 09 січня 2020 року; податкова накладна № 6 від 01 серпня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 09 січня 2020 року; податкова накладна № 18 від 30 вересня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 09 січня 2020 року; податкова накладна № 15 від 30 вересня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 09 січня 2020 року; податкова накладна № 16 від 30 вересня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 09 січня 2020 року; податкова накладна № 11 від 31 серпня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 12 лютого 2020 року; податкова накладна № 12 від 31 серпня 2019 року подана на реєстрацію та зареєстрована 12 лютого 2020 року; податкова накладна № 22 від 31 жовтня 2019 року подана на реєстрацію 03 січня 2020 року - зареєстрована 09 січня 2020 року; податкова накладна № 23 від 31 жовтня 2019 року, подана на реєстрацію 03 січня 2020 року, зареєстрована 09 січня 2020 року.

Матеріали справи не містять копії квитанцій № 2 про зупинення реєстрації податкових накладних. Відтак, матеріали справи свідчать, що вищенаведені податкові накладні подані із порушенням строків реєстрації податкових накладних.

В обґрунтування порушеного строку, позивачем зазначено, що, також, підтверджено податковим органом, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Будконструкція» було віднесено до переліку ризикових платників податків 24 липня 2019 року, а виключено з переліку - 06 грудня 2019 року.

Суд зазначає, що дійсно всі спірні податкові накладні складені у вищезазначений проміжок часу, проте у встановлений законом строк на реєстрацію не направлені. Віднесення товариства до переліку ризикових платників податків не звільняє платника податку від покладеного на нього обов`язку своєчасного звітування, в тому числі і своєчасної реєстрації податкових накладних.

Суд наголошує, що в разі подання на реєстрацію та отримання відмови у зв`язку з віднесенням Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Будконструкція» до переліку ризикових платників податків 24 липня 2019 року - 06 грудня 2019 року, така обставина могла би слугувати підставою для скасування грошового зобов`язання, проте за обставин не подання на реєстрацію у встановлений строк суд відхиляє такі доводи позивача.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної / розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз вищевказаної статті свідчить, що стаття 120-1 Кодексу встановлює штраф саме за порушення граничного строку, визначеного статтею 201 Кодексу для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в даному випадку підтверджено документами, наданими самим позивачем.

За таких обставин, суд зазначає, що несвоєчасне подання (порушення граничного строку) податкових накладних підтверджується матеріалами справи, відтак, спірне рішення податкового органу є правомірним та не підлягає скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Будконструкція» - відмовити.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова