Рішення № 97354857, 31.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2021 року м. Київ № 640/21275/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, щодо відмови у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 90 % від заробітної плати без обмеження розміру пенсії;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві перевести позивача з 18.07.2019 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723 в редакції 1993 року в розмірі 90 % від заробітної плати без обмеження розміру пенсії відповідно до довідки №154483/05 від 16.07.2019;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 18.07.2019 нарахувати та виплатити позивачу пенсію по віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723 в редакції 1993 року в розмірі 90 % від заробітної плати без обмеження розміру пенсії відповідно до довідки №154483/05 від 16.07.2019 "Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця" (в середніх розмірах перед зверненням за пенсією)" посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці, премії, допомоги при наданні щорічної відпустки, компенсації за невикористану щорічну відпустку, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, оплата щорічної основної відпустки.

Ухвалою суду від 08.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу протиправно відмовлено у переведенні на пенсію за віком підставі статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ в редакції закону від 16.12.1993.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнані з огляду на те, що пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" за заявами що надійшли з 01.01.2015 обчислюються в розмірі 60% заробітної плати. Також відповідач зазначив, що лист від 16.07.2019 №154483/05 є інформаційним листом та не може не може бути врахований для здійснення розрахунку пенсії, водночас розмір нарахованої заробітної плати заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України та заступника начальника Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не підлягають порівнянню.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

У трудовій книжці від 20.04.1979 серія НОМЕР_1 оформленої на ім`я ОСОБА_1 містяться записи №10, 13, 16, 23, 24, 26 відповідно до яких: 04.04.1994 - присвоєно 13 ранг державного службовця; 06.10.1998 - встановлено 12 ранг державного службовця; 16.03.2001 - присвоєно 11 державного службовця; 01.04.2016 - присвоєно 10 ранг державного службовця; 04.05.2016 - присвоєно 6 ранг державного службовця; від 31.07.2017 - звільнена з займаної посади за власним бажанням.

До позову додано посвідчення (видано довічно) від 28.02.2017 серії НОМЕР_2 про призначення ОСОБА_1 пенсії за по інвалідності ІІ група загальне захворювання.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою від 18.07.2019 відповідно до якої просила перевести її з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 90% без обмеження розміру пенсії із заробітку по довідці від 16.07.2019 №154483/05 з урахуванням посадового окладу, надбавки за ранг, надбавку за роботу в умовах режимних обмежень, за вислугу років, надбавки за інтенсивність праці, премії, оплату щорічної відпустки, компенсації за невикористану відпустку, матеріальної допомоги.

Листом від 03.10.2019 №21664/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Статтею 90 Закону України "Про державну службу від 10.12.2015 №889-VII визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною першою статті 26 Закону України Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

Пунктом 10 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Як убачається з копії паспорта серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що має право на одержання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ в редакції від 16.12.1993 в розмірі 90 відсотків заробітної плати заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.07.2019 №154483/05 в червні 2019 року склала 93234,58 грн. без обмеження максимального розміру.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" (в редакці,ї чинній на час звернення позивача з заявою від 18.07.2019) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (в редакції чинній на час звернення з заявою) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (пункт 1).

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. N 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: зокрема жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (пункт 3).

Пунктом 4 "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" встановлено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

Отже станом на час подання заяви від 18.07.2019 позивач мала право на призначення пенсії відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ в розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі на відповідну дату.

На думку доводи позивача щодо застосування Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ в редакції від 16.12.1993 станом на час подання заяви про переведення на пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу" від 18.07.2019 є помилковими.

Також суд погоджується з доводами представника відповідача, що лист Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.07.2019 №154483/05 у відповідь на запит позивача про отримання публічної інформації не є довідкою, що подається для призначення пенсії державним службовцям з огляду на наступне.

Пунктом 5 "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" визначено, що

форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.

У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою (пункт 6).

Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутності підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для переведення позивача з 18.07.2019 з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в редакції 1993 року в розмірі 90 % від заробітної плати без обмеження розміру пенсії відповідно до довідки №154483/05 від 16.07.2019.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (інвалід ІІ групи дій від 28.02.2017 серії ААІ №029426).

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець