Рішення № 97354768, 31.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Київ № 640/33313/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Управління Державної охорони України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 8, код ЄДРПОУ 00037478)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління Державної охорони України (далі по тексту також - відповідач, Управління), у якому просить:

- визнати протиправними дії Управління державної охорони України щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2018 та 05.03.2019 за посадою начальника відділу;

- зобов`язати Управління державної охорони України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2018 та 05.03.2019 за посадою директора департаменту, що відповідає 58 тарифному розряду, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Заявлені вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що обчислення (перерахунок) пенсії здійснений з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 за посадою начальник відділу. В подальшому Управління державної охорони України підготувало нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019, що містить основні та додаткові види грошового забезпечення за посадою начальника відділу Управління державної охорони України.

Позивач вважає помилковим застосування Управлінням посади начальника відділу, яка відповідає 52 тарифному розряду у довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та вважає, що довідки для перерахунку пенсії мали видаватись за посадою директор департаменту, яка відповідає 58 тарифному розряду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача повідомив, що позивача звільнено з військової служби в Управлінні державної охорони України з посади начальника відділу, а не директора Департаменту положення про підрозділ кадрового забезпечення, чинні з 1992 по 2011 роки, згідно службових записок Режимно - секретної служби Управління державної охорони України від 19.02.2021 №1/15-162с/з, Департаменту забезпечення діяльності Управління державної охорони України від 18.02.2021 №1/24-155 с/з - відсутні. Враховуючи викладене представник відповідача зазначив, що дії посадових осіб Управління державної охорони України відбувались в межах та в спосіб, що встановлені чинними нормативно - правовими актами.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідач при підготовці довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 та 05.03.2019 посада з якої звільнено ОСОБА_1 прирівнювалась до посади начальника відділу лише за назвою без врахування функціональних (посадових) обов`язків, організаційного рівня у структурі органу, а також усіх змін, пов`язаних з реорганізаційними процесами в Управлінні державної охорони України, які відбувались протягом тривалого часу, що призвело до зміни організаційно - структурних одиниць.

З огляду на викладене вище справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наказом начальника Управління Державної охорони України 09.07.2003 ОСОБА_1 , звільнений з військової служби за п.63 п.п «в» (за станом здоров`я), з посади начальника відділу кадрів Управління державної охорони України.

Перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У квітні 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві позивачу перераховано пенсію з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704) та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2018 за посадою начальника відділу, виданої Управлінням державної охорони України.

Відповідно до вищевказаної довідки розмір грошового забезпечення позивача є наступним: посадовий оклад - 9020,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50 %) - 5250,00 грн. Усього - 15 750, 00 грн.

У серпні 2020 року з урахуванням висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, Управлінням підготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, що містить основні та додаткові види грошового забезпечення, за посадою начальника відділу Управління Державної охорони України, яку направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії Позивачу.

З урахуванням вказаної довідки розмір грошового забезпечення позивача є наступним: посадовий оклад - 9020,00 грн.; оклад за військовим званням -1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50 %) - 5250,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (53 %) - 8347,50 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 1353.00 грн; премія (54 %) - 4870,80 грн. Усього-30 321,30 грн.

Управлінням визначено грошове забезпечення позивача у довідках про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії, які видавались Управління Державної охорони України станом на 01.03.2018 та 05.03.2019, за посадою начальника відділу, яка відповідає 52 тарифному розряду.

ОСОБА_1 звернувся до Управління державної охорони України з проханням надати копію довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Управління державної охорони України у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 20.08.2020 надіслало довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №2/9-1493 від 31.08.2020 разом з копією супровідного листа, який направлявся до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.

Управлінням державної охорони України у відповідь на адвокатський запит надано відповідь від 24.12.2020 в якій зазначено, що посадовий оклад визначався за штатною посадою - начальника відділу, яку ОСОБА_1 займав на момент звільнення з військової служби.

Незгода позивача із відмовою відповідача, виготовити та подати оновлену довідку з урахуванням грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2018 та 05.03.2019 за посадою директора департаменту, що відповідає 58 тарифному розряду, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», були визначені нові тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби).

На виконання постанови № 704 Міноборони видано наказ № 90 від 01.03.2018 р. «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу ЗС України» ( далі наказ №90).

Як передбачено пунктом 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міноборони, яка затверджена наказом Міноборони від 31.12.2014 № 937, на обласні військові комісаріати покладається визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови №393 та Порядку від 13.02.2008 № 45 постанови від 17.07.1992 р. № 393 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою правління ПФУ від 30.01.2007 р. №3-1; складання та подання до органів, що призначають пенсії (тобто до ГУ ПФУ в областях), довідок про розмір грошового забезпечення пенсіонерів із числа осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей під час перерахунків пенсій. У разі, якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Відповідно до пункту 6 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.

Згідно указів Президента України від 17.08.1992 №417/92 «Про Положення про Управління державної охорони», від 25.08.1994 № 474/94 «Питання Управління державної охорони України», від 11.12.1999 № 1558/99 «Про структуру і штат Управління державної охорони України», наказів начальника Управління державної охорони України від 09.07.2006 № 001 «Про організаційно-штатні зміни», від 15.1 1.2007 № 008 «Про організаційно-штатні зміни», наказу УДО України від 19.08.2019 № 03 «Про організаційно- штатні зміни», судом встановлено реорганізацію, що відбувалась в Управлінні після звільнення позивача зі служби та не заперечувалось представником відповідача.

Представником відповідача надано витяги із службових обов`язків військовослужбовців Департаменту роботи з особовим складом Управління державної охорони України, затверджених начальником Управління державної охорони України від 13.11.2015 за посадою директор Департаменту роботи з особовим складом (обліковий № 2/31/181-15 від 13.11.2015); витяг із службових обов`язків військовослужбовців та працівників Департаменту по роботі з персоналом Управління державної охорони України, затверджених заступником начальника Управління державної охорони України від 01.09.2019, (обліковий № 7/75-19/дск від 02.09.2019), за посадою директор Департаменту по роботі з персоналом, що підтверджує факт повсякчасних штатних змін.

Також факт зміни структурності Управління встановлено у Постанові Верховного Суду від 24.04.2020 у справа №826/9045/15.

Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом станом на 2003 рік Управління державної охорони України (центральне управління) складалось з наступних структурних одиниць: 1) відділів, 2) відділень та 3) секретаріату. Зокрема, відділ кадрів Управління державної охорони України, який очолював ОСОБА_1 до звільнення зі служби, складався з трьох відділень та секретаріату.

З урахуванням цього у підпорядкуванні начальника відділу кадрів Управління державної охорони України перебували заступник начальника відділу, три начальники відділення, три заступника начальника відділення та начальник секретаріату.

У свою чергу, у зв`язку з реорганізацією Управління, на основі відділу кадрів Управління державної охорони України було сформовано (станом на 2018 - 2020 роки) департамент роботи з особовим складом (департамент кадрового забезпечення), що складався з трьох служб (2-3 відділи в кожній) та відділу діловодства.

Начальник відділу кадрів Управління державної охорони України (у 2003 році) підпорядковувався заступнику начальника Управління державної охорони України, а начальник департаменту з особовим складом (департаменту кадрового забезпечення) (станом на 2018 - 2020 роки) - начальнику Управління державної охорони України.

У свою чергу начальник відділу (станом на 2018 - 2020 роки) перебуває у службовому підпорядкуванні директора департаменту, тому посада начальника відділу кадрів Управління державної охорони України (у 2003 році) не є аналогічною посаді начальника відділу (станом на 2018-2020 роки).

Вказані обставини свідчать про відсутність структурних підрозділів в органі державної влади, які б включали в себе відділи (у 2003 році) та департаменти (станом на 2018 - 2020 роки), та вважалися найвищими структурними одиницями в Управлінні, і їх керівники безпосередньо підпорядковувались керівництву Управління державної охорони України, і тому такі структурні одиниці органу державної влади знаходяться на одному організаційно- структурному рівні. З огляду на це посада начальника відділу кадрів Управління державної охорони України є тотожною посаді директора департаменту роботи з особовим складом (департаменту кадрового забезпечення).

Також суд приймає до уваги на те, що до посадових обов`язків директора департаменту, серед іншого, входить разом з керівництвом Управління державної охорони України визначення основних напрямків комплектування високопрофесійними кадрами підрозділів Управління державної охорони України, вдосконалення організаційно-штатної структури Управління державної охорони України в цілому, що в 2003 році входило до посадових обов`язків начальника відділу з кадрової роботи Управління.

Вищезазначене підтверджується листом Управління державної охорони України від 06.11.2020 № 2/6-1476.

Таким чином, суд приходить до висновку стосовно рівнозначності посади позивача посаді директора Департаменту, що утворилася внаслідок штатних змін.

На підставі проведеного аналізу матеріалів справи судом встановлено, що фактичний обсяг прав і обов`язків по посаді позивача з якої він був звільнений в запас відповідає посаді директору департаменту Управління, і, відповідно, посадовий оклад, з якого йому необхідно проводити розрахунок пенсії, повинен бути прирівняний до цієї посади.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.04.2020 по справі № 826/9045/15 в аналогічних правовідносинах.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Таким чином суд приходить до висновку щодо необхідності визнати протиправними дії Управління державної охорони України щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2018 та 05.03.2019 за посадою начальника відділу та зобов`язати Управління державної охорони України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2018 та 05.03.2019 за посадою директора департаменту, що відповідає 58 тарифному розряду, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління державної охорони України щодо виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2018 та 05.03.2019 за посадою начальника відділу.

Зобов`язати Управління державної охорони України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.03.2018 та 05.03.2019 за посадою директора департаменту, що відповідає 58 тарифному розряду, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук