Рішення № 97354648, 28.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року м. Київ № 640/8936/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі по тексту - відповідач) , в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо проведення перерахунку, раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої йому було призначена пенсія

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві з 01.01.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 85% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 16.04.2019 року №1-24.2.2/2048/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 85% від суми грошового забезпечення посади, з якої його звільнено, та зазначив, що відповідачем протиправно було відмовлено у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Довідки від 16.04.2019 року №1-24.2.2/2048/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, оскільки право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення встановлено законом.

Крім того, позивач зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Крім того, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

01 липня 2019 року, на адресу суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому останній заперечував щодо задоволення позовних вимог з посиланням на приписи законодавства щодо порядку перерахунку пенсій.

З огляду на викладене вище та відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України.

При цьому, позивач був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для подальшого проходження служби із залишенням на військовій службі.

На підставі наказу першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України №2-ПМ від 09.02.2006 року, наказом генерального директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 03 березня 2006 року №108/о, позивача було звільнено з військової служби у запас, згідно з пунктом 63 підпункт «б» (за віком).

Даним наказом визначено, що вислуга років позивача у Збройних Силах України в календарному обчисленні становить 30 років 01 місяць.

Позивач звільнений з посади з посади техніка із зв`язку відділу автоматизації та зв`язку Украероцентру.

ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві, отримує пенсію з 14.03.2006 року на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Довідки 16.04.2019 року №1-24.2.2/2048/19 про розмір грошового забезпечення Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, розмір грошового забезпечення за нормами чинними з 01 січня 2019 року за прирівняною посадою: технік із зв`язку відділу автоматизації та зв`язку Украероцентру, який становить: посадовий оклад - 9 640,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням старший прапорщик - 1020,00 грн.; надбавка за вислугу років у розмірі 50 відсотків - 5 330,00 грн.,що разом складає 15 990,00 грн.

На підставі вищевказаної Довідки позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок та виплату пенсії.

Листом від 13 травня 2019 року №98588/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві повідомило позивача, що порядок проведення перерахунку пенсії регулюється статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також повідомлено, що будь-які повідомлення від Мінсоцполітики про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку до Головного управління не надходили.

Незгода позивача із нездійсненням перерахунку та виплати йому пенсії з 01 січня 2019 року на підставі довідки від 16.04.2019 року №1-24.2.2/2048/19 зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 1281 від 19 липня 1999 року "Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного України" грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 104 "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ".

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ» визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань, відрядженим до органів виконавчої влади та інших цивільних установ, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил. інших військових формувань, особового складу органів внутрішніх справ та органів і установ виконання покарань.

При цьому, грошове забезпечення виплачується, виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в органах та установах, до яких вони відряджені, окладів за військовими званнями та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань.

Як передбачено п. 10 ст. 6 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями у таких державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, затверджується Президентом України.

Указом Президента України № 126/2017 від 03.05.2017 року "Про Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами" встановлено перелік посад Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Крім того, перелік посад штатних працівників Державного підприємства обслуговування повітряного руху України затверджено постановою Кабінету Міністрів України №105 від 07 лютого 2001 року "Про затвердження переліку посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями Збройних Сил, Служби безпеки, інших військових формувань в органах виконавчої влади, інших цивільних установах, та граничних військових звань за цими посадами".

Таким чином, враховуючи обставини того, що позивач був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання службових обов`язків з залишенням на військовій службі, він отримував грошове забезпечення, виходячи з окладу за посадою, займаною ним в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху, окладу за військовим званням та інших видів грошового забезпечення у розмірах і порядку, визначених законодавством для відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій. передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення у бік підвищення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 12.07.2010 року №7408/0/14-10/039, керівник Державного підприємства Украерорух, згідно зі статтями 14 та 15 Закону України "Про оплату праці" та Положення про Об`єднану цивільно-військову системи організації повітряного руху України затвердженого Постановою КМУ від 19 липня 1999 р. N 1281, самостійно встановлює оклади за посадами штатних працівників.

26 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб", яка в свою чергу ввела в дію з 1 березня 2018 року постанову Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року.

При цьому, відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової-військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією Постановою.

Отже, слід дійти висновку, що Кабінетом Міністрів України делеговано керівникам державних органів, в тому числі й керівнику Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, право визначати розміри посадових окладів військовослужбовцям, відрядженим до підприємства, які обіймають передбаченні законодавством посади у підприємстві.

З наведеного слідує, що накази Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 26 квітня 2019 року №383 «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» та наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11 січня 2019 року №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» є підставою для перерахунку пенсії, оскільки збільшує розмір грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Судом, викладеним у постановах від 10.07.2018 року, по справі №461/6479/16-а, від 24.04.2018 року по справі №461/939/17, від 03.05.2018 року по справі №638/13960/17, від 17.10.2018 року по справі № 461/1151/17, від 15.04.2019 року по справі №522/16973/17, від 12.03.2019 по справі №522/3049/17.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що наказ державного органу, якому Кабінет Міністрів України делегував своє право визначати розміри посадових окладів, про зміну розміру грошового забезпечення є підставою для перерахунку пенсії військовослужбовців, зокрема, відряджених до Украероруху.

Відповідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що положеннями абз. 9, 11 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 року про затвердження Порядку про проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Таким чином, враховуючи встановлені судовим обставини, суд приходить до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві має зробити перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ч. 4 ст. 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", абзацу 9, 11 пункту 3 постанови КМУ від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону Україна "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки від 16.04.2019 року №1-24.2.2/2048/19 про розмір грошового забезпечення позивача, складеної Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

Як встановлено судом, відповідачем після надходження заяви позивача про перерахунок його пенсії не було вчинено дій, направлених на здійснення такого перерахунку, а листом від 13 травня 2019 року №98588/03 повідомлено позивача про відсутність правових підстав для його здійснення.

Суд також зазначає, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Вказані обставини свідчать про допущення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві протиправної бездіяльності щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2019 року на підставі довідки від 16.04.2019 року №1-24.2.2/2048/19 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Також, відповідач повинен враховувати висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду, які є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Також, відповідач повинен враховувати висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду, які є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Положення статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №848-VIII від 24 грудня 2015 року.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року, у резолютивній частині якого зазначено: «Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.»

У своєму рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України відповідач має здійснити виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії позивачу.

В преамбулі Закону Україні «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначено, що цей Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина 7 статті 43 в Законі «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII, який прийнятий 06 грудня 2016 року, вперше опублікований в газеті «Голос України» 27 грудня 2016 року та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 01 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Даний висновок узгоджується із позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 по справі №127/4267/17, від 16.10.2018 по справі №522/16882/17.

Відповідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо проведення перерахунку, раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої йому було призначена пенсія та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві з 01.01.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 85% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 16.04.2019 року №1-24.2.2/2048/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України підлягають задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Частинами першою, сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанції №26836857-1 від 23.05.2019 року, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 768,40 грн.

Відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, присудженню на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо проведення перерахунку, раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з підвищенням посадового окладу за посадою, з якої йому було призначена пенсія

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) з 01.01.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), виходячи з розрахунку 85% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки від 16.04.2019 року №1-24.2.2/2048/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 768,40 грн (Сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук