Рішення № 97354643, 28.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року м. Київ № 640/16014/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) доУповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" Шевченко О.В. ( 01024, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "ВТБ БАНК" Шевченко Олександра Володимировича (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду у частині визнання нікчемною транзакції (операції) від 05.11.2018 року по перерахуванню коштів у сумі 143 000,00грн на картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 у АТ «ВТБ Банк» від ТОВ» Кий Авіа Карго»

- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 щодо відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 39 052,89 грн, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 у АТ « ВТБ Банк» до повного переліку вкладників АТ «ВТБ Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "ВТБ БАНК" Шевченко Олександра Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку вкладників АТ «ВТБ Банк», а саме додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 39 052,89 гр, що знаходяться на картковому рахунок позивача № НОМЕР_1 у АТ «ВТБ Банк».

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що дії щодо не включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування гарантованої суми за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з відсутністю ознак нікчемності операцій з переказу грошових коштів відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та тим, що кошти на його рахунку є вкладом у розумінні цього Закону.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

20 вересня 2019 року, на адресу суду надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що рішенням Правління Національного банку України від 13.11.2018 № 764-рш/БТ «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» до категорії проблемних», AT «ВТБ БАНК» віднесено до категорії проблемних та установлено низку обмежень в його діяльності, зокрема, на залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що перевищує обсяг, який сформувався на кінець операційного дня 12.11.2018. За результатами перевірки операції по рахунку позивача з перерахування коштів в сумі 143 000,00 грн. з рахунку кредитора банку на рахунок позивача було встановлено наявність ознак нікчемності вказаної операції, у зв`язку з чим уповноваженою особою повідомлено позивача про нікчемність вказаної операції, оскільки у даному випадку фактично штучно створено умови для збільшення розміру відшкодування за рахунок укладання угод з фізичними особами, оскільки кошти від вкладника (TOB «Кий Авіа Карго») були зараховані позивачу з метою отримання останнім відшкодування коштів за рахунок Фонду, що в результаті було спрямовано на збільшення видатків Фонду та є безумовною перевагою для вкладника.

Крім того, від позивача, 30 вересня 2019 року надійшла відповідь на відзив.

З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством «ВТБ Банк» (банк) та ТОВ «Кий Авіа Карго» було укладено договір про обслуговування зарплатного проекту №19256. Вказаний договір було викладено у новій редакції Договором про внесення змін №1/2587/1 від 18.02.2013 року, відповідно до п.1.1 Банк надає підприємству послуги щодо обслуговування зарплатного проекту, а саме щодо відкриття поточних рахунків на користь найманих підприємством фізичних осіб, за якими проводитимуться операції з платіжними картками фізичних осіб у банку. Оформлення платіжних карток на користь працівників підприємства, щодо безготівкового зарахування сум заробітної плати, премій, компенсацій, інших подібних виплат, а також будь-яких інших коштів, які підприємство перераховує на карткові рахунки, відкриті на користь працівників.

Позивачу, як працівнику ТОВ «Кий Авіа Карго», на виконання вищезазначеного Договору було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 у АТ «ВТБ Банк».

Згідно з наявною у матеріалах справи копією довідки про доходи №61 від 20.08.2019 року та №655 від 20.08.2019 року, на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ВТБ Банк», позивачу була зарахована заробітна плата в розмірі 43 676,20 грн, яка включала в себе надходження заробітної плати від двох підприємств, на яких позивач є працівником, а саме: 16 169,35 від ПАТ «СК «Кий Авіа Гарант» та 27 506,85 від ТОВ «Кий Авіа Карго».

05 листопада 2018 року між позивачем та ТОВ «Кий Авіа Карго» було укладено договір позики, на підставі якого ТОВ «Кий Авіа Карго» передає у власність останнього грошові кошти в розмірі, що обумовлені цим Договором, а позивальник зобов`язується повернути таку суму грошових коштів в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

На виконання вищезазначеного договору на картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 надійшли грошові кошти у розмірі 143 000,00 грн.

У той же час, рішенням Правління Національного банку України від 27.11.2018 №3180 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» розпочату процедуру виведення АТ «ВТБ БАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 28.11.2018 по 27.12.2018.

Надалі, рішенням Правління Національного банку України від 18.12.2018 №849-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2018 №3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку» розпочато процедуру ліквідації АТ «ВТБ БАНК» строком на 2 роки з 19 грудня 2018 року до 18 грудня 2020 року включно. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням повноважень ліквідатора банку АТ «ВТБ БАНК», визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку, відповідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченка О.В. строком на два роки з 19.12.2018 по 18.12.2020 включно.

На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.12.2018 розміщено оголошення про початок виплати коштів вкладникам АТ "ВТБ Банк" наступного змісту: "З 21 грудня 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає відшкодування коштів вкладникам АТ "ВТБ Банк" за першою частиною Загального реєстру. Відшкодування коштів вкладникам здійснюються через відділення банків-агентів Фонду, підключених до Автоматизованої системи виплат Фонду. Для отримання коштів за зазначеними договорами вкладникам необхідно звернутися до будь-якого із вказаних банків-агентів з паспортом або іншим документом, що посвідчує особу. Фізичні особи - резиденти додатково пред`являють документ, виданий відповідним контролюючим органом, що засвідчує їх реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.".

Станом на день початку процедури виведення АТ «ВТБ Банк» з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації, на картковому рахунку позивача у АТ «ВТБ Банк» знаходились кошти, а саме неотримана частина заробітної плати у розмірі 39 052,89 грн.

На підставі викладеного, позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» Шевченка О.В. із заявою від 15 січня 2019 року, в якій просив надати відповідь у зв`язку з чим дані останнього не передані до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та включити ОСОБА_1 до реєстру вкладників банку.

Листом, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» Шевченко О.В. повідомив позивача про нікчемність транзакції (операції) від 05.11.2018 року з перерахування коштів у сумі 143 000,00 грн. на його поточний рахунок № НОМЕР_1 від юридичної особи (клієнту банку) ТОВ «Кий Авіа Карго».

Вважаючи на підставі викладеного, власні права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI, тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №4452).

Так, згідно з положеннями статті 2 Закону №4452, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

При цьому, вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Приписами ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Пунктом 6 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 (тут і надалі - Положення у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 5 до цього Положення; 3) переліки рахунків за формою, визначеною у додатку 6 до цього Положення: за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

Таким чином, протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку уповноважена особа Фонду формує та подає до Фонду, зокрема, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 4 до цього Положення, а також перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону. Проте, протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.

Разом з тим, з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що уповноваженою особою не включено рахунок позивача, відкритий у АТ «ВТБ Банк», до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, з огляду на визнання нікчемною транзакції (операції) від 05.11.2018 року з перерахування коштів у сумі 143 000,00 грн. на його поточний рахунок № НОМЕР_1 від юридичної особи (клієнту банку) ТОВ «Кий Авіа Карго».

Так, у силу ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

З приводу вказаного, слід зазначити, що приписами п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку.

Статтею 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» йдеться про пов`язаних з банком осіб.

Зокрема, у ч. 1 ст. 52 вказаного Закону визначено перелік осіб, які є пов`язаними з банком.

Так, для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.

Згідно з ч.ч. 5 та 6 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», угоди, що здійснюються з пов`язаними з банком особами, не можуть передбачати умови, що не є поточними ринковими умовами. Угоди, укладені банком із пов`язаними з банком особами на умовах, що не є поточними ринковими умовами, визнаються недійсними з моменту їх укладення.

Пунктом 7 ч. 7 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що поточними ринковими умовами не вважаються, зокрема, нарахування відсотків за вкладами (депозитами), залученими банком від пов`язаних із банком осіб, які є більшими, ніж звичайні.

Наведений п. 7 ч. 7 ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є єдиною нормою у ст. 52 цього Закону, який стосується банківських вкладів (депозитів). При цьому, дана норма, як і вся ст. 52 Закону в цілому, стосується відносин з пов`язаними з банком особами.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається, що позивач є пов`язаною з банком особою. Жодних доказів протилежного відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

Згідно пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, підставою нікчемності правочину є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

З аналізу пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI вбачається, що нікчемність договорів (правочинів) банку за цим пунктом пов`язана з такими умовами: 1) здійснення операції у період віднесення банку до категорії проблемних; 2) укладення (переоформлення) договору призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку; 3) банківську операцію (укладення або переоформлення договору) здійснено з порушенням норм законодавства. Остання умова є обов`язковою для визнання договору (правочину) банківського вкладу (рахунку) або транзакцій, здійснених на підставі такого договору, нікчемними за пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Судом встановлено, що транзакції, щодо яких Уповноваженою особою застосовано наслідки нікчемності, здійснено у період віднесення АТ «ВТБ БАНК» до категорії проблемних. Разом з тим, відповідачем не доведено, що такі транзакції здійснені з порушенням норм законодавства.

Аналогічна правова позиція щодо застосування пунктів 1, 2, 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI до правовідносин щодо виникнення наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (рахунку), укладених з АТ «ВТБ БАНК», викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 822/1083/17.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 1058 Цивільного кодексу України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (ст. 633 цього Кодексу).

Приписами ч.ч. 1 та 2 ст. 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними (ч. 6 ст. 633 Цивільного кодексу України).

Пропозиція банку укласти договір на однакових для всіх умовах, є публічною офертою, а сам договір - договором приєднання. Публічна оферта - це адресована невизначеному колу осіб пропозиція, яка містить всі істотні умови договору та з якої вбачається воля оферента укласти договір на зазначених у пропозиції умовах з кожним, хто відгукнеться.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо будь-хто може скористатися спеціальною пропозицією банку, яка не змінюється під конкретного вкладника, відповідні депозитні договори є такими, що укладаються на звичайних умовах. Вклади, розміщені в рамках проведення будь-яким банком спеціальних пропозицій, акцій або надання бонусних процентів, не можна віднести до таких, що розміщені на індивідуальних, більш вигідних умовах, якщо за умовами проведення акцій цю пропозицію було розраховано на широке необмежене коло осіб, і будь-хто міг скористатися нею.

Програмами лояльності або спеціальні пропозиції, які передбачають додавання певних процентів на депозит у зв`язку з пролонгацією договору, соціальним статусом вкладника (пенсіонери, студенти, тощо), акції під певні свята, є публічним пропозиціями, розрахованими на необмежене коло осіб.

Наразі, вкладом, розміщеним на індивідуальній основі або на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайний, може вважатися лише вклад, який запропонований окремій особі на підставі, зокрема, окремих рішень уповноважених осіб банку тощо, тобто такі умови не пропонуються публічно невизначеному колу осіб. У разі неприйняття банком будь-яких документів, у яких фіксуються пільги для певних клієнтів банку (відсутності доказів) такі умови договору не можна вважати індивідуальними.

При цьому, у разі неприйняття банком будь-яких документів, у яких фіксуються пільги для певних клієнтів банку (відсутності доказів), такі умови договору не можна вважати індивідуальними.

Отже, отриманню індивідуальних депозитних ставок повинна передувати підстава, зокрема, або письмове звернення з проханням встановити йому індивідуальну ставку, яка не міститься в публічних пропозиціях банку, вказуючи при цьому на аргументи, які можуть слугувати підставою для встановлення процентів на більш сприятливих договірних умовах, або інформація банку про певні акції для конкретних осіб, які визначені банком.

За наслідком розгляду такого звернення вкладника, уповноважена особа або колегіальний орган банку має право прийняти рішення про нарахування процентів за індивідуальною ставкою саме цьому вкладнику. Таке рішення фіксується документально з подальшим обов`язковим відображенням його в тексті депозитного договору.

Тобто, у разі коли спеціальні пропозиції банку щодо вкладів були однакові для невизначеного кола осіб та не встановлювалися окремо для певної особи, такі вклади не можуть вважатися такими, що розміщені на індивідуальній основі та на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні.

Також, слід зазначити, що відповідно до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для АТ «ВТБ Банк» обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Таким чином, рішення Правління Національного банку України від 13.11.2018 № 764-рш/БТ «Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК» до категорії проблемних» стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ Банк» не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Отже, оскільки відповідачем не доведено наявність правових підстав стосовно не включення рахунку № НОМЕР_1 до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, така бездіяльність уповноваженої особи є протиправною, що має наслідком зобов`язання відповідача вчинити дії для відновлення порушених прав позивача.

З огляду на вказане, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_1 щодо відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 39 052,89 грн, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 у АТ « ВТБ Банк» до повного переліку вкладників АТ «ВТБ Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "ВТБ БАНК" Шевченко Олександра Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку вкладників АТ «ВТБ Банк», а саме додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 39 052,89 гр, що знаходяться на картковому рахунок позивача № НОМЕР_1 у АТ «ВТБ Банк».

В той же час, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду у частині визнання нікчемною транзакції (операції) від 05.11.2018 року по перерахуванню коштів у сумі 143 000,00грн на картковий рахунок позивача № НОМЕР_1 у АТ «ВТБ Банк» від ТОВ» Кий Авіа Карго» не підлягає задоволенню, позаяк за висновками Верховного Суду наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку та не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не створює жодних обов`язків для позивача та безпосередньо не порушує його прав.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищезазначені факти, Суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанції від 20.08.2019 року № 61, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у загальному розмірі 768,40грн.

Відтак, з урахуванням розміру задоволених позовних вимог, присудженню на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "ВТБ БАНК" Шевченко Олександра Володимировича щодо невключення ОСОБА_1 щодо відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 39 052,89 грн, що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 у АТ « ВТБ Банк» до повного переліку вкладників АТ «ВТБ Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

3. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного Товариства "ВТБ БАНК" Шевченко Олександра Володимировича надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку вкладників АТ «ВТБ Банк», а саме додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 39 052,89 гр, що знаходяться на картковому рахунок позивача № НОМЕР_1 у АТ «ВТБ Банк».

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. (Триста вісімдесят чотири гривні 20 копійок) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук