Ухвала суду № 97354407, 02.06.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 червня 2021 року Чернігів Справа № 620/3294/20

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , в порядку статті 383 КАС України, про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі №620/3294/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1376 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з заявою, в порядку ст.383 КАС України, про визнання протиправними дій Військової частини А1376 щодо виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 по справі №620/3294/20 під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.09.2016 по 28.02.2018, визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 на виконання рішення суду від 09.10.2020 у справі №620/3294/20 та зобов`язати подати суду звіт про виконання рішення суду.

Заява обґрунтована тим, що відповідач протиправно, нараховуючи на виконання рішення суду індексацію грошового забезпечення встановив базовий місяць січень 2016 року та протиправно не виплачував індексацію грошового забезпечення після 01.03.2018.

Так, відповідно до ч.5 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд вважає за можливе розглянути заяву в письмовому провадженні.

В силу ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

При цьому положеннями ч.1 ст.370 КАС України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже зазначені приписи чинного законодавства України свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

У відповідності до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 6 ст.383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб`єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Як вбачається із матеріалів справи, Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі №620/3294/20, позов було задоволено частково. Зокрема, зобов`язано Військову частину А1376 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.09.2016 по 30.11.2018. В подальшому, ухвалою суду від 06.01.2021 виправлено описку, допущену у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі №620/3294/20, а саме замість періоду, за який ОСОБА_1 має бути нарахована та виплачена індексація - «01.09.2016 по 30.11.2018» вказано «01.09.2016 по 28.02.2018».

В Подальшому, на адресу Військової частини надійшла постанова державного виконавця від 21.01.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП №64223778 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Чернігівським окружним адміністративним судом у справі №620/3294/20, про визнання протиправною бездіяльність Військової частини А1376 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.09.2016 по 30.11.2018 та зобов`язання Військову частину А1376 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.09.2016 по 30.11.2018. Виконавчий лист було виписано 09.12.2020.

Оскільки, при виготовленні виконавчого листа не була врахована ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/3294/20 від 06.01.2021, якою внесені відповідні зміни до резолютивної частини рішення та зобов`язано Військову частину А1376 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.09.2016 по 28.02.2018, суд ухвалою від 04.03.2021 визнав виконавчий лист, виданий 09.12.2020 у справі №620/3294/20 про зобов`язання Військову частину А1376 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.09.2016 по 30.11.2018 таким, що не підлягає виконанню.

У березні 2021 року відповідачем добровільно нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.09.2016 по 28.02.2018 в сумі 3 109,83 грн.

Із позицією відповідача, щодо встановлення базового місяця ОСОБА_1 не погоджується, а відповідно не може погодитись з тим, як виконане рішення суду по справі. Вважає таке рішення відповідача прийняте на виконання рішення суду протиправним та таким, що порушує законодавство України, не узгоджується з позицією Верховного Суду, а отже, порушує його право на достатній рівень життя, гарантований Конституцією України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення, ухвалюються судами іменем України є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування,. їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Суд зауважує, що виконання судового рішення у даній справі вимагає від відповідача вчинення певних дій в межах повноважень, зокрема, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за певний період.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами заяви і не заперечується позивачем що відповідач на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.10.2020 у справі №620/3294/20 здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення із визначення базового місяця для розрахунку індексації - січень 2016 року, з яким позивач не погоджується.

Суд зазначає, що обов`язок провести індексацію з визначення базового місяця січень 2008 року не встановлювався рішенням суду від 09.10.2020 у справі №620/3294/20, у задоволенні даних вимог було відмовлено, а тому, звертаючись із даною заявою, позивач фактично намагається змінити спосіб і порядок виконання рішення, що фактично має наслідком прийняття судом нових заходів для його реалізації. В той же час, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Щодо ігнорування відповідачем рішення суду в частині виплати індексації за період з 01.03.2018 по 30.11.2018, суд до уваги їх також не приймає, оскільки згідно рішення суду від 09.10.2020 у позовних вимогах в частині нарахування та виплати індексації за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 було відмовлено. Втім, в резолютивній частині зобов`язано Військову частину А1376 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.09.2016 по 30.11.2018. В подальшому, зазначену описку виправлено та саме замість періоду, за який ОСОБА_1 має бути нарахована та виплачена індексація - «01.09.2016 по 30.11.2018» вказано «01.09.2016 по 28.02.2018».

Таким чином, оскільки відсутній факт невиконання суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, а визначення базового місяця на момент розгляду справи в суді не могло бути предметом розгляду в даній справі у зв`язку з передчасністю, суд залишає заяву позивача без задоволення та звертає увагу, що у разі незгоди останнього із проведеним нарахуванням індексації грошового забезпечення, він може звернутися до суду із позовом, якщо вважає, що відповідачем були порушені його права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.248, 249, 383 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.

Суддя Л.О. Житняк