Рішення № 97354238, 31.05.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

31 травня 2021 року справа № 580/1425/21

14 годин 35 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження заяву про прийняття додаткового судового рішення у справі №580/1425/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) [позивач - не прибув]

до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43501242) [представник відповідача - не прибув]

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, прийняв рішення.

27.05.2021 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Черкаського окружного адміністративного суду від представника позивача - адвоката Хомича І.О. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 580/1425/21 відповідно до якої заявник просить: ухвалити додаткове судове рішення у справі № 580/1425/21 про стягнення з Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн за рахунок бюджетних асигнувань.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 заяву призначено до судового розгляду на 31.05.2021.

Представник позивача у судове засідання 31.05.2021 не прибув, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності. Представником позивача у обґрунтування розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу зазначено, що 14.03.2021 між позивачем та адвокатським бюро «Івана Хомича» укладено договір від 14.03.2021 № 778/14/03/2021 про надання правничої допомоги. Згідно акта прийому - передачі від 24.05.2021 № 1/20 вартість правничої допомоги становить 8000 грн, що сплачено 14.03.2021.

Представник відповідача у судове засідання 31.05.2021 не прибув, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно частини 4 статті 129 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 2005.2021 у справі № 580/1425/21 адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії; зобов`язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12Л991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії.

Згідно частин 2 - 4 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Оцінюючи надані мотивацію/обґрунтування і докази щодо надання правової допомоги, суд зазначає про таке.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката належать розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або належить сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що належить сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, що підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналіз наведених норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати належать компенсації стороні, що не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Великою Палатою Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі (ЄДРСР 75149541).

Під час визначення суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини: заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а розмір обґрунтований. ЄСПЛ зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі Bottazzi проти Італії, № 34884/97).

Під час визначення суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг адвокатом. Під час вирішення судом питання відшкодування витрат на правову допомогу, суд враховує відповідність наданої допомоги критеріям видів правової допомоги, визначених статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 826/7375/18 (ЄДРСР 85645427).

Суд, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу враховує, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі з іншої сторони, адже має бути доведеною, документально обґрунтованою та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (Верховний Суд у справі № 201/14495/16-ц).

ВС КЦС у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020 зазначив: суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. У даній справі підготовка представником відповідача і третьої особи відзиву на касаційну скаргу від імені відповідача на семи сторінках та аналогічного за змістом відзиву на касаційну скаргу від імені третьої особи на чотирьох сторінках вочевидь не вимагала від адвоката витрат часу у вказаному обсязі (16 годин і 8 годин відповідно), як зазначено в актах виконаних робіт (наданих послуг).

Суд зазначає, що статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визначено таких видів правової допомоги як аналіз нормативно-правових актів, що зазначені у розрахунку від 24.05.2021, акті виконаних робіт від 24.05.2021.

Відповідно до частин 7, 8 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, що належать розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, що належать розподілу між сторонами.

У матеріалах справи № 580/1425/21 відсутні адвокатські запити, про які зазначено у акті виконаних робіт від 24.05.2021 з вартістю наданих послуг 500 грн. У справі № 580/1425/21 відсутня відповідь на адвокатський запит з вартістю наданих послуг 500 грн, наявна відповідь на заяву позивача від 25.01.2021.

Судом встановлено, що акт виконаних робіт у сумі 8000 грн підписано 24.05.2021, а кошти у сумі 8000 грн сплачено згідно квитанції від 14.03.2021 у якій не зазначено платника і призначення платежу.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема: офіційне з`ясування всіх обставин у справі; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оцінюючи співмірність витрат на правничу допомогу із складністю справи, суд зазначає, що сума, визначена у складі витрат на правову допомогу не є співмірною до складності справи, позаяк наявна постанова Верховного Суду від 12.11.2019 № 826/3858/18; справу розглянуто за правилами спрощеного провадження; кількість зібраних та поданих позивачем доказів (додатки до позову на 7 аркушах), що підтверджують обставини справи не є співмірним та достатнім обґрунтуванням витрат правової допомоги і часу.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Згідно пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Враховуючи незначну складність справи, досліджені докази, що надані на підтвердження понесених позивачем витрат на оплату правової допомоги, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, що належать розподілу між сторонами у сумі 8000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності). Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (частина перша статті 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Верховний Суд у справі №826/8107/16 наголосив, що з огляду на запровадження нових правил відшкодування витрат на професійну правничу допомогу для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу необхідне доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1686/24218.

Матеріали справи не містять надання доказів публічної звітності та/або ведення Книги обліку доходів та витрат та/або витягу з цієї книги обліку щодо фіксації отриманих доходів від позивача у сумі 8000 грн за датою квитанції (чек) від 14.03.2021 (не зазначено платника та призначення платежу), суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на правничу допомогу у сумі 8000 (вісім тисяч) грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 134, 135, 137, 139, 143, 242, 243, 244, 252, 292, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хомича Івана Олександровича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткове судове рішення, відмовити у стягненні за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань виконання кримінальних покарань на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у сумі 8000 (вісім тисяч) грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ];

відповідач: Департамент з питань виконання кримінальних покарань [вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43501242].

Повне додаткове судове рішення складено 31.05.2021.

Суддя Л.В. Трофімова