Ухвала суду № 97354037, 02.06.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 червня 2021 р. м. ХерсонСправа № 540/2386/21

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Державного кадастрового реєстратора Відділу у Скадовському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Шличкової Олени Миколаївни до Головного державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Огородника Євгена Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання дій державного виконавця та постанов протиправними,

установив:

Державний кадастровий реєстратор Відділу у Скадовському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Шличкова Олена Миколаївна (далі - позивач) звернулась до суду зі скаргою на дії Головного державного виконавця ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Огородника Євгена Івановича (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі-третя особа), в якій просить визнати протиправними дії державного виконавця, а також визнати незаконної постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2021 ВП №65019671 та про стягнення виконавчого збору від 01.04.2021 ВП №6501967.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши скаргу, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.160, 161, 287 КАС України.

Так, положеннями ст. 287 КАС України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

За положеннями ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до частин 1, 2 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

З наведених норм процесуального законодавства вбачається, що формою звернення до адміністративного суду є позовна заява, форма і зміст якого закріплені нормами Кодексу адміністративного судочинства.

При цьому, незалежно від того, чиї рішення, дії чи бездіяльність оскаржуються позивачем (чи органу державної виконавчої служби, чи його посадової особи, як-то державного виконавця), відповідачем у такій категорії спорів може бути виключно відповідний орган державної виконавчої служби.

В порушення вказаних норм, позивач звернулась до суду не з позовною заявою, а зі скаргою на дії та постанови. Крім того, відповідачем, згідно скарги, є головний державний виконавець ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Огородник Євген Іванович, однак, за правилами ст.287 КАС України відповідачем слід визначити відповідний орган державної виконавчої служби.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У порушення вказаної норми, позивач додала до позовної заяви квитанцію про поштове відправлення відповідачу кореспонденції. Разом з тим, позивачем не надана копія позову з додатками для третьої особи, а зі змісту вказаної квитанції неможливо встановити, що саме направлено відповідачу.

Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно д оч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як передбачає ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " визнана джерелом права.

Зокрема в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Сук проти України" (Заява N 10972/05 §22) суд зазначає, що "…поняття "майно" в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися "майновими правами" і, відповідно, "майном" у розумінні цього положення. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу."

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Броньовський проти Польщі" (Заява N 31443/96 §129) суд окремо пояснив, що "…так само як права на матеріальні предмети, деякі інші права та інтереси, що являють собою майно (фонди), також можуть вважатися "майновими правами" і майном (possessions) для цілей цього положення".

Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

З наведеного вбачається, що за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене вимога про визнання незаконною постанови про стягнення виконавчого збору у сумі 12000,00 грн є вимогою майнового характеру, адже впливає на склад майна позивача.

Отже, у вказаній скарзі позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру (визнання дій протиправними та визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження) та одна вимога майнового характеру - визнання незаконною постанови про стягнення виконавчого збору, тому при зверненні до суду з вказаними вимогами позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 2724,00 грн. Натомість, позивачем сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн.

З огляду на викладене, позивачу слід надати до суду документ про доплату судового збору у сумі 1816,00 грн.

За змістом ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тож, оскаржуючи дії та постанови відповідача, позивачу необхідно визначитись із способом захисту та поновлення порушених прав.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду оформлену належним чином позовну заяву, сформулювавши позовні вимоги відповідно до способів захисту права, які передбачені ст.ст.5, 245 КАС України, визначити відповідача відповідно до положень ст.287 КАС України. Крім того, до позовної заяви мають бути додані документи про доплату судового збору у сумі 1816 грн та копії позовної заяви з додатками для відповідача та третьої особи.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення даної ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2386/21 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Суддя А.С. Пекний