Рішення № 97353584, 19.05.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2021 року м. Рівне №460/8311/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук Віктор Сергійович,

відповідача: представник Земляк Ярослава Іванівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доДержавної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про визнання дій протиправними, скасування наказу, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" (далі - Городищенська виправна колонія (№ 96), відповідач) та просив визнати протиправними дії адміністрації виправної колонії щодо постановки позивача на профілактичний облік як засудженого, схильного до вчинення правопорушень; скасувати наказ № 33/ОД-20 від 31.07.2020 Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про постановку (зняття) засуджених в установі на (з) профілактичний облік та закріплення за засудженими, які перебувають на профілактичному обліку, співробітників колонії, в частині постановки на оперативно-профілактичний облік засудженого ОСОБА_1 , як засудженого схильного до втеч з місця позбавлення волі; стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказав, що він відбуває покарання в Городищенській виправній колонії (№ 96). Відповідно до витягу з протоколу № 8 від 31.07.2020 та виступивших на засіданні осіб, останні на підставі власних спостережень прийшли до висновків поставити на оперативно-профілактичний облік, як особу, схильну до втечі з місця позбавлення волі. В подальшому видано наказ №133ОД-20 від 31.07.2020, яким позивачу встановити 6-місячний термін строк перебування на оперативно-профілактичному обліку вже як засудженого, схильного до втеч з місця позбавлення волі. Позивач вважає, що такі висновки комісії профілактичного обліку засуджених є незаконними та прийнятими без належного обґрунтування. Працівники установи, що були учасниками засідання комісії, неналежним чином вивчивши матеріали особової справи, не перевіривши відомості щодо поведінки засудженого, своїми протиправними діями, спрямованими для демонстрації вседозволеності, безкарності та з метою помсти, в тому числі за вимоги дотримуватись законності та прав людини при утриманні, умисно поставили ОСОБА_1 на облік. Позивач звернув увагу на те, що документами, які слугували підставами для прийняття оскарженого наказу, були три рапорти та характеристика щодо поставлення позивача на облік, як особу, схильну до втечі з місця позбавлення волі. Однак, в рапортах викладено лише власні висновки працівників колонії щодо рис характеру позивача, в більшості випадків невірні та суперечливі, викладені без надання будь-яких доказів чи реальних підтверджень. Також позивач вказав про наявність суперечностей в наданій йому характеристиці та відсутність будь-якої інформації щодо реальних протиправних дій позивача. Зокрема, за змістом рапортів, ОСОБА_1 є конфліктним із засудженими та співробітниками адміністрації, однак в його характеристиці вказано про ввічливість та неконфліктність засудженого.

Окрім цього, позивач звернув увагу на те, що такі дії працівників пенітенціарної служби відбуваються не перший рік. Крім того, не вказано ні вагомих документів, ні доказів, що могли б характеризувати ОСОБА_1 як особу, чиї дії є справді загрозливими та дезорганізуючими для роботи виправної установи. Наголосив, що дані рапорти та характеристика не оглядались на засіданні комісії профілактичного обліку засуджених, схильних до вчинення правопорушень, оскільки таке засідання та відповідно оскаржений наказ про постановку на облік датовані 31.07.2020. Натомість, рапорти та характеристика засудженого складались вже після постанови на облік, а саме з 03.08.2020 р..

Позивач вказав, що його було поставлено на профілактичний облік без дотримання положень статей 1, 2, 3, 107 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) та Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5. У зв`язку з цим повідомив, що у зв`язку з протиправною поведінкою та незаконними діями посадових осіб відповідача він зазнав душевних страждань, та покликаючись до статті 56 Конституції України, ч.1 ст. 23 Цивільного кодексу України, вважає належною сумою відшкодування моральної шкоди, завданої шляхом дискримінаційних дій посадових осіб виправної колонії, 25 000 грн. За наведеного, просив про повний захист прав позивача.

Ухвалою від 16.11.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 23.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві. Зокрема, вказав, що профілактична комісія Державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" з метою посиленого нагляду прийняла рішення поставити на профілактичний облік засудженого ОСОБА_1 , схильного до втеч з місця позбавлення волі, що знайшло своє відображення у протоколі № 8 від 31.07.2020. Відповідно до рапортів оперуповноваженого оперативного відділу установи майора внутрішньої служби Наумчука Р.М. від 20.07.2020 р., старшого інспектора відділу нагляду і безпеки капітана внутрішньої служби Піяйка П.В. від 29.07.2020 р., в.о. начальника відділення СПС старшого лейтенанта ОСОБА_3 від 03.08.2020 р., начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи капітана внутрішньої служби ОСОБА_4 від 14.07.2020 р., ОСОБА_1 за час перебування в установі зарекомендував себе з негативної сторони; допустив дев`ять порушень встановленого порядку відбування покарань, з яких один раз був поміщений до дисциплінарного ізолятора. Порушення виражалися у створенні конфліктної ситуації, порушенні розпорядку дня, вживання нецензурних та жаргонних слів. Останні два стягнення не зняті та не погашені. Спостерігаючи за поведінкою засудженого, встановлено, що за він характером неоднозначний, скритий бехливий, як із засудженими, так і з персоналом установи У відношенні до засуджених намагається підтримувати «злоідйські традиції та звичаї». У відносинах із співробітниками адміністрації установи веде «пристосовнийький спосіб життя». В оперативний відділ установи неодноразово надходила інформація про те, що вказаний засуджений може здійснити втечу з місць відбування покарання, користуючись вланисними фізичними даними.

Покликаючись до положень КВК України та Правил внутрішнього розпорядку, відповідач вказав, що в спірній ситуації він діяв у спосіб та в межах чинного законодавства. Заподіяння позивачу моральної шкоди заперечив. За наведеного, просив відмовити в позові повністю.

Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій серед іншого, звернув увагу на те, що у відзиві не наведено жодних обставин та конкретних доказів того, що засуджений ОСОБА_1 дійсно своїми діями чи поведінкою дає підстави стерджувати, про те що він має намір вчинити втечу з місць позбавлення волі. Зазначив про невмотивованість рапортів та характеристики, які начебто оглядались на засіданні комісії, однак були складені після постановлення позивача на профілактичний облік. Вважає, що має місце неправомірність дій працівників колонії, якими останні за власними переконаннями намагаються обмежити права ОСОБА_1 при відбуванні ним покарання у виправній колонії. Отже, оскаржений наказ прийнятий безпідставно, з порушенням законодавства. Окрім цього, вказав, що факт заподіяння позивачу моральних страждань є доведеним та очевидним, адже він проявляється у навмисних протиправних діях працівників колонії щодо засудженого. Факт приниження та упереджене відношення до засудженого вбачається саме із складених рапортів та медичних висновків щодо особи засудженого, котрі містять неналежну та неправдиву інформацію. Вседозволеність працівників установи по відношенню до засуджених, зокрема й безпідставна постановка позивача на облік, є власне приниженням та моральним утиском позивача, що діє і до даного часу. Просив наведені аргументи врахувати під час судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив задовольнити повністю. Додатково вказав, що оскільки частина рапортів та характеристика були складені після засідання комісії, отже комісія дійшла безпідставного висновку про постановлення позивача на профілактичний облік. Вважає, що профілактичний облік фактично є дисциплінарною відповідальністю засудженого, оскільки це впливає на умови відбування покарання, частоту перевірок, огляду особистих речей позивача, не зважаючи на його фактичну поведінку. Моральну шкоду позивачу заподіяно внаслідок порушення нормальних умов відбування покарання.

Представник відповідача просила відмовити у позові повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Вважає, що матеріалами особової справи засудженого, які були досліджені на засіданні комісії 31.07.2020, повністю підтверджуються підстави для постановлення позивача на відповідний вид профілактичного обліку у виправній установі.

В судовому засіданні 19.05.2021 було проголошено вступну та резолютивну частину ухваленого рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суду слід зазначити наступне.

Так, матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 з 15.12.2016 відбуває покарання в Державній установі "Городищенська виправна колонія (№ 96)" максимального рівня безпеки.

31.07.2020 відбулося засідання комісії профілактичного обліку засуджених схильних до вчинення правопорушень з порядком денним: Підстави та порядок постанови/зняття на/з профілактичних обліків засуджених, схильних до вчинення правопорушень. Згідно з витягом з протоколу № 8 від 31.07.2020 на засіданні комісії виступили: начальник відділу нагляду і безпеки майор внутрішньої служби Опанасюк М.М., начальник оперативного відділу майор внутрішньої служби ОСОБА_5 , старший оперуповноважений оперативного відділу капітан внутрішньої служби ОСОБА_6 , оперуповноважений оперативного відділу капітан внутрішньої служби ОСОБА_7 , старший інспектор відділу нагляду і безпеки старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_6 , інспектор відділу нагляду і безпеки капітан внутрішньої служби ОСОБА_8 , начальник відділення СПС майор внутрішньої служби ОСОБА_9 , начальник відділення СПС капітан внутрішньої служби ОСОБА_10 , начальник відділення СПС капітан внутрішньої служби ОСОБА_4 , начальник відділення СПС капітан внутрішньої служби ОСОБА_11 , начальник відділення СПС старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_3 , начальник відділення СПС молодший сержант внутрішньої служби ОСОБА_12 , психолог відділу соціально-виховної роботи старший лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_13 , повідомили, що в ході вивчення особистостей та особових справ засуджених та наявних матеріалів, а також користуючись власними спостереженнями та зробленими висновками, рахують за доцільне, зокрема, поставити на профілактичний облік засуджених на термін до 6 (шести) місяців:

2.2. як схильний до втечі з місць позбавлення волі - ОСОБА_1 (СПС № 2) - до 04.02.2021 (закріпити співробітника для забезпечення індивідуально-профілактичної роботи капітана внутрішньої служби ОСОБА_5 ).

Суд встановив, що наказом Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96) " від 31.07.2020 № 133/ОД-20 "Про постановку (зняття) засуджених в установі на (з) профілактичний облік та закріплення за засудженими, які перебувають на профілактичному обліку, співробітників колонії", відповідно до вимог розділу VIII п.9 наказу Міністерства юстиції України № 30/5-ДСК від 22.04.2016 "Про затвердження інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання в установах відбування покарання", розділу ХХІІІ ч.1 наказу Міністерства юстиції України № 2823/5 від 28.08.2018 "Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань", з метою проведення виховної роботи з особами, яких взято на профілактичний облік, попередження з їх сторони злочинів та правопорушень, наказано, зокрема:

2. Поставити на профілактичний облік засуджених на термін до шести місяців:

2.2. як схильний до втечі з місць позбавлення волі - ОСОБА_1 (СПС № 2) - до 04.02.2021 (закріпити співробітника для забезпечення індивідуально-профілактичної роботи капітана внутрішньої служби ОСОБА_5 ).

Вважаючи протиправними дії адміністрації виправної колонії щодо постановки на профілактичний облік, позивач звернувся з позовом до суду про скасування наказу відповідача від 31.07.2020 № 133/ОД-20 в частині постановки ОСОБА_1 на оперативно-профілактичний облік як засудженого, схильного до втечі з місць позбавлення волі.

Надаючи оцінку доводам та аргументам сторін та перевіряючи правомірність оскаржених дій та рішення Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96) ", суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов`язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.

Статтею 2 КВК України визначено, що кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 3 КВК України встановлено, що до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.

Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.

Кримінально-виконавче законодавство, виконання і відбування покарань ґрунтуються на принципах невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, поваги до прав і свобод людини, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в передбачених законом випадках у діяльності органів і установ виконання покарань (стаття 5 КВК України).

Відповідно до статті 6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Ресоціалізація - свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого.

Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Засоби виправлення і ресоціалізації засуджених застосовуються з урахуванням виду покарання, особистості засудженого, характеру, ступеня суспільної небезпеки і мотивів вчиненого кримінального правопорушення та поведінки засудженого під час відбування покарання.

Основи правового статусу засуджених визначає стаття 7 КВК України, відповідно до якої держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.

Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду.

Правовий статус засуджених іноземців і осіб без громадянства визначається законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус засуджених визначається законами України, а також цим Кодексом, виходячи із порядку і умов виконання та відбування конкретного виду покарання.

Дискримінація засуджених за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняється.

Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі регулюють Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджені наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року № 2823/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2018 р. за № 1010/32462 (далі - Правила), які обов`язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

Пунктом 1 розділу XXIII Правил встановлено, що нагляд за засудженими є системою заходів, спрямованих на забезпечення відбування та виконання кримінальних покарань у виді обмеження та позбавлення, довічного позбавлення волі та арешту шляхом цілодобового і постійного контролю за поведінкою засуджених у місцях їх проживання та праці, попередження та припинення з їх боку протиправних дій, забезпечення вимог ізоляції засуджених та безпеки персоналу установ виконання покарань.

Для забезпечення нагляду за поведінкою засуджених у відділеннях соціально-психологічної служби, локальних секторах, камерах, прогулянкових двориках, у місцях їх праці, їдальнях, клубах, медичних частинах та лікарняних закладах адміністрацією установ виконання покарань встановлюються відеокамери, про що засуджений інформується під підпис.

Кут огляду відеокамер, які встановлені у жилих приміщеннях та камерах, не має охоплювати санітарні вузли.

Забороняється встановлювати відеокамери у приміщеннях (камерах), в яких проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених, особистий обшук з роздяганням, жилих кімнатах тривалих побачень, а також у лазнях, роздягальнях, душових та туалетних кімнатах.

З метою підтримання належного правопорядку в установах виконання покарань, попередження злочинів та правопорушень серед засуджених здійснюється комплекс спеціальних профілактичних заходів щодо виявлення, постановки на облік та організації нагляду за особами, схильними до вчинення правопорушень.

Виявлення та постановка на профілактичний облік засуджених, які вчинили правопорушення або мають намір їх вчинити, здійснюються працівниками оперативного підрозділу шляхом досконалого вивчення матеріалів особових справ засуджених, перевірки відомостей щодо їх поведінки в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах, лікарняних закладах, закладах охорони здоров`я тощо, документації, у якій фіксуються порушення режиму, перегляду кореспонденції, а також інформації працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.

Індивідуальна профілактична робота із засудженими, які перебувають на профілактичних обліках, здійснюється цілеспрямовано, планомірно, диференційовано з урахуванням особистості правопорушника, характеру і ступеня його соціальної занедбаності, небезпеки вчиненого злочину та інших особливостей, що мають значення для правильного вибору методів і заходів впливу.

У разі переведення засудженого, який перебуває на профілактичному обліку, до іншої установи виконання покарань працівник оперативного підрозділу долучає до його особової справи відповідні довідки-орієнтування із зазначенням підстави та строку перебування на обліку.

Постановка на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку здійснюються комісійно на підставі достатніх даних про зміну поведінки засудженого. Підготовку матеріалів на постановку на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку здійснює працівник оперативного підрозділу з урахуванням пропозицій працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач надав до відзиву документи, які були ним враховані при прийнятті рішення щодо постановлення засудженого ОСОБА_1 на профілактичний облік як схильного втечі з місць позбавлення волі.

Так, суд встановив, що у власному рапорті від 03.08.2020 р. ст. лейтенант ОСОБА_3 характеризує ОСОБА_1 , як особу, що зарекомендувала себе виключно з негативної сторони, а також те, що за непідтверджених обставин, позивач може виношувати наміри, щодо вчинення нових правопорушень у тому числі втечі з місць позбавлення волі.

Як вбачається із рапорту начальника оперативного відділу установи, майора внутрішньої служби ОСОБА_5 від 20.07.2020 р. та рапорту ст. інспектора відділу нагляду і безпеки капітаном внутрішньої служби ОСОБА_14 29.07.2020 р. вказується лише суб`єктивна оцінка характеру позивача, що жодних доказів які б підтверджували б таку характеристики не наводиться. При цьому, вказана характеристика яка міститься в обумовлених рапортах суперечить характеристиці щодо ОСОБА_1 від 03.08.2020 р., складеній ОСОБА_3 , зокрема щодо конфліктності позивача.

При цьому, ОСОБА_5 не наведено жодних доказів, чи тверджень свідків, що вказували б та доводили наявність факту спостереження позивачем за порядком несення служби особовим складом установи з метою виявлення прогалин в ній. Оскільки, у разі виявлення таких прогалин, ОСОБА_5 , за логічною послідовністю мав би усунути такі прогалини, а не вважати, що один із засуджених намагається їх відшукати.

В свою чергу ОСОБА_14 вказуючи у рапорті про спостереження за поведінкою засудженого та підслуховуванням розмов наводить обставини, які не підтверджує будь-наявними у справі доказами.

Як вбачається із рапорту начальника відділення соціально - психологічної служби відділу соціально - виховної та психологічної роботи ОСОБА_4 від 14.07.2020 р., останній вказує про схильність ОСОБА_1 до втечі виходячи виключно із характеристик його будови тіла. А саме, ОСОБА_4 у своєму рапорті зазначає, що ОСОБА_1 через фізичні особливості його тіла (через маленьку тілобудову) може протиснутися між решітками на вікні, яке виходить на 15-50 метрову смугу вразливу до скоєння втечі.

Тобто посадові особи відповідача розглядають, як підставу для втечі не реальні дії чи поведінку позивача пов`язану з спробами чи намірами втечі, наявністю заборонених предметів, які можуть бути придатні для організації втечі, що підтверджено відповідними доказами, а фізичні особливості тіла ОСОБА_1 , що вирізняють останнього серед інших засуджених та ймовірно дозволяють втекти з місця позбавлення волі. Таке ставлення до позивача з боку працівників установи, що через «маленьку тілобудову» ОСОБА_1 і слугувало підставою для постановки на профілактичний облік, як особу здатну до втечі.

Також суд звертає увагу, що рапорт та характеристика складені ОСОБА_3 не оглядались в засіданні комісії профілактичного обліку засуджених схильних до вчинення правопорушень, оскільки таке засідання та відповідно прийнятий оскаржуваний наказ про постановку на облік датовані 31.07.2020 р. Натомість рапорти та характеристика засудженого складались вже після постановки на облік, а саме 03.08.2020 р.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що був присутній на засіданні комісії профілактичного обліку засуджених 31.07.2020 та при вирішенні питань порядку денного доповідав за матеріалами особових справ наявну інформацію щодо засуджених, по яких розглядались питання щодо постановки на профілактичний облік чи зняття з такого обліку, зокрема й щодо засудженого ОСОБА_1 . Прийняття рішення комісією щодо постановлення позивача на профілактичний облік як схильного до втечі вважає обґрунтованим. Написання вищевказаного рапорту та наведені в ньому обставини підтвердив та мотивував необхідністю долучити такий рапорт до особової справи засудженого.

Окрім цього, згідно з рапортом від 03.08.2020 в.о. начальника відділення СПС № 2 старшого лейтенанта Бугайчука М.П. на ім`я начальника виправної установи, доведено до відома, що за період відбування кримінального покарання у виправній установі засуджений ОСОБА_1 зарекомендував себе з негативної сторони, допустив два порушення встановленого порядку відбування покарання. В ході вивчення матеріалів особової справи засудженого встановлено, що засуджений може виношувати наміри щодо втечі. Особисто ОСОБА_3 не чув будь-яких свідчень ОСОБА_1 чи інших засуджених про наміри втечі позивача. Однак, враховуючи викладене, клопотав перед керівництвом установи про розгляд питання щодо постановки засудженого ОСОБА_1 на профілактичний облік в установі як особу схильну до втечі.

Допитаний судом свідок ОСОБА_5 повідомив, що доповідав на засіданні комісії 31.07.2020 про поведінку та характеристику щодо засудженого ОСОБА_1 , попередньо вивчав особову справу засудженого. Вказав, що засуджений відбуває покарання у виправній колонії більше п`яти років. Прибувши в установу, допускав порушення порядку відбування покарання, лаявся із персоналом. Написання рапорту та наведені в ньому обставини підтвердив, вказав, що такий рапорт було необхідно долучити до особової справи засудженого. Також підтвердив факт написання та зміст характеристики від 03.08.2020 на засудженого ОСОБА_1 з метою долучення характеристики до особової справи засудженого.

Окрім цього, позивачем до позовної заяви долучено копію рапорту від 29.07.2020 старшого інспектора відділу нагляду і безпеки капітана внутрішньої служби ОСОБА_14 на ім`я начальника виправної колонії, зміст якого аналогічний змісту досліджених судом рапортів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ..

Допитаний судом свідок ОСОБА_14 факт написання та зміст рапорту з метою долучення до матеріалів особової справи засудженого підтвердив Вказав, жодних заборонених предметів на час вирішення питання поставки на облік, які б свідчили про підготовку до втечі у ОСОБА_1 виявлено не було, особисто будь-яких свідчень ОСОБА_1 чи інших засуджених щодо підготовки позивача до втечі не чув.

З огляду на встановлені судом обставини, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що характеристика на засудженого ОСОБА_1 та рапорт працівника виправної колонії датовані 03.08.2020 р. на засіданні комісії профілактичного обліку засуджених схильних до вчинення правопорушень 31.07.2020 не досліджувалися та не могли бути враховані при прийнятті відповідачем оскарженого наказу, оскільки були складені в часі пізніше.

Суд підкреслює, що за приписами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного, при вирішенні даної справи суд не бере до уваги характеристику на засудженого ОСОБА_1 та рапорт щодо нього від 03.08.2020 р., позаяк такі документи складені після вчинення відповідачем спірних дій та прийняття рішення, отже вони були відсутніми в особовій справі засудженого ОСОБА_1 станом на 31.07.2020, а відтак не могли бути покладені в основу оскаржуваного рішення.

Разом з тим, дослідженням матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_1 було встановлено, що згідно з довідкою про наявність заохочень та стягнень у засудженого ОСОБА_1 за час відбування покарання в Городищенській ВК № 96, заходи стягнення застосовувалися двічі: 15.01.2020 р. за порушення розпорядку дня та 12.06.2020 р. - за не правомірні взаємовідносини із персоналом установи.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив фактів притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що відображені в довідці про наявність заохочень та стягнень у засудженого. Вказав, що наявні порушення, жодним чином не свідчать про наявність ознак готування ОСОБА_1 до втечі. Оскільки, перше порушення до позивача було застосовано за порушення команди підйом. Друге ж порушення мало місце внаслідок лайки із одним з працівників у станови. Жодних порушень, які б свідчили про зберігання заборонених предметів, що давали б змогу скористатися під час вчинення втечі, порушень щодо перебування у місця із обмеженим доступом та інше, відповідачем виявлено не було.

За встановлених обставин, суд критично оцінює та відхиляє як необґрунтовані доводи представника відповідача про те, що рішення про постановлення позивача на профілактичний облік було прийняте відповідачем з урахування фактичної поведінки засудженого та наявності документально підтверджених фактів порушення засудженим порядку відбування покарання, які свідчать про підготовку до втечі.

Суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до статті 102 КВК України режим у виправних і виховних колоніях - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов`язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених (ч.1).

Засуджені, їхні речі і одяг, а також приміщення та територія колоній підлягають обшуку і огляду. Особистий обшук проводиться особами однієї статі із засудженими. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України (ч.5).

Адміністрація колонії має право, за наявністю підстав, проводити огляд громадян, їх речей, транспортних засобів, які знаходяться на території колонії, а також вилучати документи, а також предмети, вироби і речовини, зберігання і використання яких засудженим заборонено. Порядок проведення обшуків і оглядів визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України (ч.6).

Перелік і кількість предметів і речей, які засуджені можуть мати при собі, визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.

Зберігання засудженими при собі речей, а також предметів, які заборонено використовувати в колоніях, не допускається. Виявлені у засуджених речі та предмети, які заборонено використовувати в колоніях, вилучаються, про що посадовою особою колонії складається протокол. За клопотанням установи виконання покарання слідчий суддя розглядає питання про конфіскацію таких речей та предметів або про передачу їх на зберігання до звільнення засудженого відповідно до положень розділу VIII Кримінального процесуального кодексу України (ч.7).

Статтею 104 КВК України встановлено, що відповідно до закону в колоніях здійснюється оперативно-розшукова діяльність, основним завданням якої є пошук і фіксація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб та груп з метою: забезпечення безпеки засуджених, персоналу колоній та інших осіб; попередження і виявлення кримінальних правопорушень, вчинених у колоніях, а також порушень встановленого порядку відбування покарання; вивчення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень; надання правоохоронним органам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність або кримінальне провадження, допомоги в розкритті, припиненні та попередженні кримінальних правопорушень. Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами органів і установ виконання покарань.

Відповідно до ч.3 ст.107 КВК України засуджені зобов`язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Згідно з ч.4 ст.107 КВК України засудженим забороняється, зокрема: придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії; чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених; самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації колонії у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об`єктах, на яких вони не працюють.

Статтею 133 КВК України встановлено, що злісним порушенням установленого порядку відбування покарання є вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів; виготовлення, зберігання, придбання, розповсюдження інших заборонених предметів, участь у настільних азартних та інших іграх з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди; вчинення дрібного хуліганства; систематичне ухилення від лікування захворювань, що становлять небезпеку для здоров`я інших осіб.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Правил у кожній установі виконання покарань організовується суворо регламентований розпорядок дня з урахуванням особливостей роботи з різними категоріями засуджених, оперативної обстановки, пори року, місцевих умов та інших конкретних обставин.

Розпорядок дня складається з підйому, туалету, фізичної зарядки, приймання їжі, розводу на роботу, перебування на виробництві та навчанні, перевірки наявності засуджених, проведення виховних, культурно-масових та спортивно-оздоровчих заходів тощо. При цьому передбачаються безперервний восьмигодинний сон засуджених і надання їм вільного часу не менше ніж дві години.

Пунктом 1 розділу VII Правил установлено, що в установах виконання покарань перевірки наявності засуджених організовуються щодня вранці та ввечері у години, визначені розпорядком дня, а також додатково в час перед прийманням їжі засудженими або після цього. За потреби вони можуть проводитися у будь-який час доби. Наявність засуджених перевіряється за поіменними картками, виготовленими за зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених.

У нічний час доби перевірка засуджених здійснюється на спальних місцях візуально при нічному освітленні без підняття засуджених. Для забезпечення якості проведення таких перевірок завішувати чи змінювати без дозволу адміністрації установи виконання покарань спальні місця засудженим забороняється.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги, що дослідженими судом доказами підтверджено, що відповідач на час розгляду питання щодо поставки на профілактичний облік позивача, як особи схильної до втечі не володів жодними об`єктивними доказами наявності наміру у позивача на вчинення таких протиправних дій. Разом із тим, в межах досліджуваних правовідносин судом позивачем не підтверджено належними та допустимим доказами обсяг нанесених позивачу моральних страждань, то позовна вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Таким чином, за результатами судового розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що оскаржені дії та рішення суб`єкта владних повноважень є неправомірними, тому позовну заяву слід задовільнити частково.

Передбачені ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Державна установа "Городищенська виправна колонія (№96)", РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 08564386) про визнання дій протиправними, скасування наказу, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії адміністрації Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" щодо постановки засудженого ОСОБА_1 на профілактичний облік, як засудженого схильного до втечі з місць позбавлення волі.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 133/ОД-20 від 31.07.2020 про постановку (зняття) засуджених в установі на (з) профілактичний облік та закріплення за засудженими, які перебувають на профілактичному обліку співробітників колонії в частині постановки на оперативно-профілактичний облік засудженого ОСОБА_1 , як засудженого схильного до втеч з місць позбавлення волі.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02 червня 2021 року

Суддя Д.П. Зозуля