Ухвала суду № 97353415, 01.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 червня 2021 року м. Рівне№460/5667/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

Олександрійська сільська рада

до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)

про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Олександрійська сільська рада звернулася до суду з позовом до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), в якому просить суд:

Скасувати постанову про стягнення виконавчого збору ВП №63496373у від 05.11.2020 року, винесену державним виконавцем Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Турчик Ольгою Ігорівною у розмірі 20000.00 грн. та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 05.11.2020 року в сумі 200 грн.;

Скасувати постанову ВП №64047796 від 06.01.2021 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 20000 грн., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.01.2021 року в сумі 69 грн., постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.01.2021 року в сумі 200 грн., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.01.2021 року в сумі 69 грн.. винесені державним виконавцем Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Турчик Ольгою Ігорівною.

Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У свою чергу, суд звертає увагу, що реалізація захисту порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції, однак у межах часових рамок, визначених законодавцем.

За правилами частини 1 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної статті).

Главою 11 Розділу ІI КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця. Однією з таких особливостей є встановлення скороченого строку звернення до адміністративного суду.

Згідно зі статтею 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням та сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Предмет даного позову стосується протиправності винесення постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження.

Отже, відповідно до вимог статті 287 КАС України такий позов має бути поданий до суду у десятиденний строк з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, що Олександрійська сільська рада 12.04.2021 вих.№3-01 -28/296 звернулася до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) із письмовою заявою про скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №63496373 від 05.11.2020 року, винесену державним виконавцем Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Турчик Ольгою Ігорівною у розмірі 20000.00 грн., постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 05.11.2020 року в сумі 200 грн. та скасування постанови ВП №64047796 від 06.01.2021 року про відкриття виконавчого провдження про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесені державним виконавцем Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Турчик Ольгою Ігорівною у розмірі 20 000.00 грн, 69.00 грн., 200.00 грн., 69.00 грн.

На заяву Олександрійської сільської ради №03-01-28/296 від 12.04.2021 Рівненський районний відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) листом від 12.05.2021 року №24091 повідомив, що оскаржувані постанови не підлягають до скасування.

При цьому, суд вважає, що отримання позивачем листа відповідача від 12.05.2021 у відповідь на подану заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.

Суд зазначає, що вагомим аспектом при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності з боку позивача факту пропуску строку звернення до адміністративного суду є специфіка даних спірних правовідносин, встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Доказами того, що позивач знав про порушення своїх прав є не тільки його дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких останній мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Загальний порядок надсилання документів виконавчого провадження визначено статтею 28 Закону "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої вказаної статті копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

За змістом частини 4 статті 28 Закону "Про виконавче провадження" на підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Змістовний аналіз положень цієї статті вказує на те, що викладені у ній норми першочергово покликані забезпечувати своєчасне інформування учасників виконавчого провадження про його перебіг та передбачають різні способи такого інформування, які об`єднані єдиною метою - забезпечити належне повідомлення та доведення документів виконавчого провадження до відома сторін виконавчого провадження.

За загальним правилом обчислення строків звернення до суду здійснюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі № 813/3756/17 досліджував питання строків звернення до адміністративного суду. Так, суд зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При цьому, для цілей застосування правил статті 122 КАС України "повинна була дізнатися" слід розуміти, зокрема у випадках, коли особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, що б дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали представник, працівники, партнери, близькі особи.

Отже, з тих матеріалів, що містяться у справі, суд доходить висновку про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, який встановлений статтею 287 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Однак, позивачем не надано суду окремої заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Таким чином, позивачу слід надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням і документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

За приписами частини 3ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1ст. 4 цього Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 становить 2270,00 грн.

Позивачем у своєму позові заявлена вимога майнового характеру на суму 40538,00 грн, відтак необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Відповідно до вимог статті 169 Кодексу адміністративного судочинства Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та зобов`язати позивача надати до суду:

клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та докази поважності причин його пропуску;

документа про сплату судового збору в розмірі 2270грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтями 169, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Олександрійської сільської ради до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування постанов залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя У.М. Нор