Рішення № 97353169, 02.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 524/3054/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовною заявою до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) в якій просив:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Автозаводського відділу ДВС міста Кременчука Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Братчун О.О.,

- скасувати постанову головного державного виконавця Автозаводського відділу ДВС міста Кременчука Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Братчун О.О. від 26 березня 2021 року про накладення штрафу,

- скасувати стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн.

Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 12 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови передано до Полтавського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Матеріали позовної заяви надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 11 травня 2021 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про скасування постанови розподілена судді Удовіченко С.О.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху з огляду її невідповідності вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваної постанови та дій державного виконавця під час проведення виконавчих дій. Зазначив, що про проведення виконавчих дій державний виконавець не попереджав, а 25 березня 2021 року позивач взагалі не перебував за місцем свого проживання.

Відповідно до статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Частиною четвертою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

У відповідності до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що 22 лютого 2021 року Автозаводським районним судом м.Кременчука видано виконавчий лист про відібрання малолітнього ОСОБА_2 від його дядька ОСОБА_1 та передати дитину батькові ОСОБА_3 (а.с. 35-36).

22 лютого 2021 року до Автозаводського відділу ДВС у м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) звернувся із заявою громадянин ОСОБА_4 в якій просив прийняти до виконання виконавчий лист Автозаводського районного суду м.Кременчук від 22 лютого 2021 року про відібрання малолітнього ОСОБА_2 від його дядька ОСОБА_1 та передати батькові ОСОБА_4 (а.с. 34).

Постановою головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Братчук Оксаною Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64611226, якою ОСОБА_1 зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 днів, починаючи з 23 лютого 2021 року (а.с. 37-38).

10 лютого 2021 року головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Братчук Оксаною Олександрівною у присутності боржника - ОСОБА_1 складено Акт, згідно якого: "здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 для перевірки добровільного виконання ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження № 64611226 від 23 лютого 2021 року. Постанову державного виконавця не виконано, дитина ОСОБА_5 проживає за адресою АДРЕСА_1 . На 10 березня 2021 року батькові - ОСОБА_3 не передана" (а.с. 43).

11 березня 2021 року головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Братчук Оксаною Олександрівною винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700 грн та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, починаючи з 11 березня 2021 року (а.с. 44-45).

Також 11 березня 2021 року головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Братчук Оксаною Олександрівною складено офіційне повідомлення, згідно якого проведення виконавчих дій, пов`язаних з перевіркою виконання рішення суду ОСОБА_1 , а саме: відібрання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передача його батькові ОСОБА_4 призначено на 25 березня 2021 року на 14:00 год, за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 46-47).

25 березня 2021 року головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Братчук Оксаною Олександрівною складено Акт за змістом якого: "здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 з метою виконання рішення суду. ОСОБА_1 не відчинив двері квартири, тим самим чинив перешкоду у відібранні дитини та передачу її батькові. Про час та місце проведення виконавчих дій ОСОБА_1 був належним чином повідомлений (а.с. 59).

Вищевказаний Акт підписано державним виконавцем, понятими та представниками органів опіки та піклування.

26 березня 2021 року головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Братчук Оксаною Олександрівною винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3400 грн (а.с. 60).

Позивач не погоджуючись із діями головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Братчук Оксани Олександрівни та постановою про накладення штрафу, звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII /надалі - Закон № 1404-VIII/ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону № 1404-VII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до статті 3 Закону № 1404-VII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно частини першої та другої статті 15 Закону № 1404-VII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною першою, пунктом 16 частини третьої та частиною четвертою статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Частиною четвертою статті 19 Закону № 1404-VIII визначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Відповідно до статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно зі статтею 75 Закону 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно пункту 1 розділу 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз зазначених норм у сукупності дає підстави для висновку, що під час виконання судових рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець повинен перевірити виконання рішення боржником та у разі його не виконання боржником без поважних причин виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Таким чином, суд зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Поважними, у розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року по справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року по справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року по справі № 420/70/19.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, підставою для невиконання рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука про відібрання дитини слугувало те, що боржник не був обізнаний про проведення виконавчих дій та те, що державний виконавець та батько дитини не зверталися до ОСОБА_1 .

Приписами статті 28 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам, іншим учасникам виконавчого провадження, також адміністрації підприємства, установи, організації, фізичній особі - підприємцю під розписку.

Суд зазначає, що законодавством (частина перша статті 28 Закону № 1404-VІІІ) на момент виникнення спірних правовідносин, покладено обов`язок на державного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Це зумовлено тим, що сторона виконавчого провадження має право знати про дії, що вчиняються державним виконавцем під час виконання функцій, покладених Законом на останніх. Така вимога Закону обумовлена, зокрема, тим, що для вчинення добровільного виконання рішення суду боржнику необхідно знати про строки, протягом яких він може виконати зобов`язання добровільно, не чекаючи при цьому вжиття виконавцем заходів щодо стягнення у примусовому порядку.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі № 810/5107/14, від 10 травня 2018 року у справі № 826/4030/16.

У ході розгляду справи судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Стосовно наявного на супровідному листі про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження підпису про отримання 25 лютого 2021 року даної постанови, суд критично ставиться до того, що дану постанову отримано саме боржником, з огляду на ту обставину, що даним супровідним листом постанова про відкриття виконавчого провадження повинна була бути направлена й стягувачу.

Крім того, статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" однозначно вказано, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано рекомендованим повідомленням постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Варто також зазначити, що за вимогами частини першої статті 64 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішення про відібрання дитини державний виконавець проводить виконавчі дії за обов`язковою участю особи, якій дитина передається на виховання, із залученням представників органів опіки і піклування.

Однак, як встановлено судом головним державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Братчук Оксаною Олександрівною при виході 10 березня 2021 року за адресою АДРЕСА_1 не було залучено особи, якій дитина передається на виховання та представників органів опіки і піклування.

За результатами такого виходу державним виконавцем 10 березня 2021 року складено Акт, яким констатовано, що ОСОБА_5 проживає за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, як зазначає позивач у позовній заяві, останній не заперечував проти відібрання дитини.

У подальшому 11 березня 2021 року винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700 грн та складено повідомлення про проведення виконавчих дій 25 березня 2021 року об 14.00 год.

Однак доказів доведення до відома ОСОБА_1 вищевказаного, матеріали виконавчого провадження не містять

Констатуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем, в межах виконавчого провадження № 64611226, передчасно винесено постанову від 26 березня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 3400 грн.

Обираючи ефективний спосіб захисту прав позивача суд зазначає, що згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Констатуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 буде не визнання протиправними дії та скасування стягнення, а визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 26 березня 2021 року в межах виконавчого провадження № 64611226.

Вищевказане узгоджується із приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (код ЄДРПОУ 34987562, вул. Академіка Маслова, 15/4, м.Кременчук, Полтавська область, 39600) про скасування постанови та штрафу, визнання протиправними дії - задовольнити частково.

Визнання протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Братчук Оксани Олександрівни від 26 березня 2021 року про накладення штрафу в розмірі 3400 грн в межах виконавчого провадження № 64611226.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя С.О. Удовіченко