Ухвала суду № 97353031, 02.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6453/21

УХВАЛА

02 червня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини А 3880 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача вартість завданих збитків у розмірі 34050 грн.

Ухвалою судді від 05.03.21 позовну заяву залишено без руху через порушення позивачем ст. 122 КАС України та надано строк для зазначення поважних причин пропуску строку на звернення до суду із даними вимогами.

На виконання вищезазначеної ухвали представником позивача 28.05.21 до суду надано заяву, згідно з якою, на думку сторони позивача, саме наказ командира військової частини А3880 № 65 від 05.03.21 є наказом, яким ОСОБА_1 притягнутий до матеріальної відповідальності за завдану шкоду державі. У зв`язку із цим правові підстави для звернення до суду з даним позовом виникли 05.03.21. Водночас представник позивача помилково зазначає, що місячний строк з 05.03.21 спливає 15.04.21, а не 05.04.21, та вважає, що позивачем дотримано строк звернення до суду із даними вимогами, оскільки звернення до суду реалізовано 14.04.21.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку у на звернення до суду із даними вимогами та ненаведення поважних причин в обґрунтування цього, з огляду на наступне.

З огляду на матеріали позову, між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України укладено контракт щодо проходження військової служби. З 30.09.16 по 18.12.20 відповідач проходив військову службу у військовій частині А3880.

Службовим розслідуванням у військовій частині А3880, затвердженим наказом від 01.03.2021 № 193, встановлено, що полковник ОСОБА_1 не керував фінансовою діяльністю полку, не розпоряджався згідно із законодавством коштами, не забезпечив ощадливе витрачання коштів у суворій відповідності із затвердженим кошторис, що призвело до завдання матеріальної шкоди в розмірі 34050 грн.

На підставі наказу від 01.03.2021 № 193 командиром в/ч А2393 видано наказ № 65 від 05.03.21 про притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у розмірі завданої ним шкоди та стягнення 34050 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України)

Спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору, що зумовлює відшкодування витрат, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Таким чином, за обставин розглядуваного спору, право на звернення до суду позивач реалізував лише 14.04.21, тоді як місячний строк на звернення до суду із даними вимогами, який за позицією позивача розпочав відлік 05.03.21, сплинув 05.04.21, а тому позивачем пропущено такий строк та не наведено жодної поважної причини в обґрунтування цього.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі викладеного та керуючись ст. 123 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Військової частини А 3880 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – повернути позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк