Рішення № 97352746, 28.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/6795/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/6795/21 за позовом ОСОБА_1 до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області, в якому просив:

- визнати дії відповідача протиправними щодо порушення строків розгляду запиту від 11.04.2021 року та надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.04.2021 року позивачем на електронну адресу розпорядника інформації (Кам`янка-Бузьку міську раду) скеровано журналістський запит відповідного змісту.

Відповідь на запит позивач просив надати у встановлений законом строк на його поштову адресу.

21.04.2021 року на поштову адресу позивача надійшло рекомендоване поштове відправлення № 8040021769380, відправником якого є Кам`янка-Бузька міська рада, якою скеровано відповідь на запит за вих. №858/03-15 від 19.04.2021 року, відповідного змісту.

Перевіркою через сайт Укрпошти (пошук поштових відправлень) встановлено, що рекомендоване поштове відправлення № 8040021769380 скеровано на поштову адресу позивача 19.04.2021 року о 17-00 год.

Позивачем журналістський запит був направлений до розпорядника інформації 11.04.2021 року (неділя), відповідь на вказаний запит отримав 21.04.2021 року, тобто відповідачем, як розпорядником інформації не надано відповідь на запит на інформацію протягом пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Перший робочий день, тобто понеділок 12.04.2021 року, а останній, п`ятий робочий день строку, для надання відповіді на запит сплив 16.04.2021 року. Як вбачається із реєстраційного номеру та дати реєстрації відповіді на запит (№ 858/03-15 від 19.04.2021 року), встановлений вимогами ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» строк розгляду запиту був порушений.

Також позивач в позові зазначає, що розпорядник інформації не надав точної, повної та достовірної інформації на питання в запиті, що може свідчити про надання журналісту неповної, неточної та недостовірної інформації на запит.

Зі змісту відповіді позивач вказує, що викладена інформація засвідчує про те, що розпорядник інформації у відповіді на запит надав відомості, які є неповними, не точними і не зовсім достовірними, що є порушенням вимог пункту 6 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у відповідності до якої розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Позивач вказує, що запитувана у запиті від 11.04.2021 року, по суті є публічною інформацією. Надання відповідачем недостовірної або неповної інформації та несвоєчасно надає запитувачу право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність розпорядника інформації.

Позивачем у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» подано запит до розпорядника інформації (суб`єкта владних повноважень) на отримання інформації у Кам`янка-Бузької міської ради. Не дивлячись на публічний характер запитуваної інформації, розпорядник інформації - суб`єкт владних повноважень - Кам`янка-Бузька міська рада у особі міського голови Омеляна О. не надала своєчасно відповідь на запит, надавши запитувану інформацію з порушенням вимог п. 6 ст. 14 згаданого Закону.

Відповідачем не подано відзив на позовну заяву.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 28.04.2021 року відкрито спрощенне позовне провадження в даній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

11.04.2021 року, позивачем на електронну адресу розпорядника інформації (Кам`янка-Бузьку міську раду) скеровано журналістський запит наступного змісту:

«Ознайомлення із заявами громадян ОСОБА_2 (вхідний № 353 від 20.01.2021 року), ОСОБА_3 (вхідний № 381 від 21.01.2021 року), ОСОБА_4 (вхідний № 389 від 21.01.2021 року до Кам`янка-Бузької міської ради про надання дозволів на розробку проектів відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства показав, що до кожної заяви долучено картку під назвою «Повідомлення щодо розгляду звернення(заяви)», кожна з яких засвідчена власноручним підписом заявника.

У згаданій картці зазначено наступне:

«Згідно Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про адміністративні послуги», я повідомлений про те, що в разі неможливості прийняття зазначеного у зверненні (заяві) рішення у 30-денний термін моє звернення буде розглянуто на першому засіданні (слуханні) територіального органу, який є суб`єктом надання адміністративної послуги, після вищезазначеного строку у додатковий термін».

Ознайомлення із текстами згаданих Законів України мною встановлена відсутність вимог, щодо попередження громадян про неможливість прийняття рішення по заяві, у встановлений законом строк в такий спосіб.

Приписами ст.20 Закону України «Про звернення громадян» встановлена вимога, у відповідності до якої «звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження... Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення».

У відповідності до вимог ст. 10 Закону України «Про адміністративні послуги» встановлені строки надання адміністративних послуг. Частиною 2 цієї статті встановлено, що «У разі, якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб`єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги».

Частиною 4 згаданої статті встановлена вимога, у відповідності до якої «У разі надання адміністративної послуги суб`єктом надання адміністративних послуг, який діє на засадах колегіальності, рішення про надання адміністративної послуги або про відмову в її наданні приймається у строк, визначений частиною першою або другою цієї статті, а в разі неможливості прийняття зазначеного рішення у такий строк- на першому засіданні(слуханні) після закінчення цього строку».

На підставі викладеного та вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» прошу Вас, як розпорядника інформації надати наступну інформацію:

1. Прошу надати інформацію, на підставі яких вимог Закону України «Про звернення громадян» Кам`янка-Бузька міська рада попереджає громадян під особистий підпис , які звертаються із заявам про неможливість прийняття рішення у 30-денний строк.

2. Прошу надати інформацію, на підставі яких вимог Закону України «Про адміністративні послуги» Кам`янка-Бузька міська рада попереджає громадян під особистий підпис, які звертаються із заявами про неможливість прийняття рішення у 30-денний строк.

3. У відповідності до вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про технологічну картку адміністративної послуги» та технологічної картки № 61 «Видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прошу надати інформацію про:

- етапи опрацювання кожного із вказаних вище звернень про надання адміністративної послуги (п.1 т.к.1 № 61, вимоги п. 1 с.5 ст.8 Закону);

- відповідальну посадову особу (п. 2 ч.5 ст. 8 Закону);

- структурні підрозділи, відповідальні за етапи (дію, рішення) - вимога п. 3 ч. 5 ст. 8 Закону;

- строки виконання етапів (дії, рішення) - вимога п. 4 ч. 5 ст. 8 Закону.

4. Прошу надати інформацію про підстави надання Кам`янка-Бузькою міською радою адміністративної послуги під назвою «видача дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та надати копії документів, що підтверджують право надання таких послуг.

Відповідь на запит прошу надати у встановлений законом строк на мою поштову адресу».

19.04.2021 року за вих. № 858/03-15 відповідач направив на поштову адресу позивача відповідь на вищевказаний запит наступного змісту:

«Розглянувши Ваш журналістський запит на отримання публічної інформації від 12.04.2021 щодо надання інформації про підстави попередження громадян про неможливість прийняття рішень у 30-денний строк, етапи опрацювання звернень та підстав надання послуги по видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки через центр падання адміністративних послуг, повідомляємо наступне.

Стаття 20 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Згідно статті 10 Закону України «Про адміністративні послуги», у разі якщо законом не визначено граничний строк надання адміністративної послуги, цей строк не може перевищувати 30 календарних днів з дня подання суб`єктом звернення заяви та документів, необхідних для отримання послуги. Суб`єкт надання адміністративних послуг надає адміністративну послугу, а центр надання адміністративних послуг забезпечує організацію надання такої послуги у найкоротший строк та за мінімальної кількості відвідувань суб`єктом звернення.

У разі надання адміністративної послуги суб`єктом надання адміністративних послуг, який діє на засадах колегіальності, рішення про надання адміністративної послуги або про відмову в її наданні приймається у строк, визначений частиною першою або другою цієї статті, а в разі неможливості прийняття зазначеного рішення у такий строк - на першому засіданні (слуханні) після закінчення цього строку.

Враховуючи наведене, з метою повідомлення суб`єкта звернення про неможливість розгляду його звернення у загальні терміни, встановлені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» у зв`язку із необхідністю прийняття колегіального рішення органу місцевого самоврядування за попереднім розглядом відповідного виконавчого органу, профільної депутатської комісії та підготовки відповідного проекту рішення, а також, для зменшення кількості відвідувань суб`єкта звернення, мінімізації витрат часу та інших ресурсів суб`єкта надання адміністративної послуги, запроваджено в центрі надання адміністративних послуг інформування суб`єкта звернення про термін розгляду, його звернення.

Окрім цього, надаємо інформацію про розгляд заяв громадян: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, згідно таблиць 1, 2, 3.

Щодо надання послуги по видачі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки через центр надання адміністративних послуг повідомляємо що, відповідно до частини 7 статті 188 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно статті 22 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється на підставі:

а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;

б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;

в) судових рішень.

Рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

А згідно статті 50 даного Закону, проекти землеустрою щодо відведення земельних, ділянок складаються у разі зміни цільового призначення, земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та або зміни цільовою призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом).

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, шо сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими, законами до їх відання (стаття 25).

Стаття 26 даного Закону регулює виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, до якої належить і вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Глава 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (статті 27-41) визначає повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, які поділяється на власні (самоврядні) та делеговані.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (стаття 11).

Враховуючи наведене, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, в тому числі і безоплатна приватизація земельних ділянок громадянами, яка реалізовується через надання дозволу органом місцевого самоврядування дає на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затвердження проєкту землеустрою із передачею у власність земельної ділянки, не є делегованим повноваженням, а є виключною компетенцією сільської, селищної та міської ради.

Законом України «Про адміністративні послуги» визначено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону.

Суб`єкт надання адміністративної послуги - орган виконавчої влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державний реєстратор, суб`єкт державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

Статтею 9 цього Закону визначено, що адміністративні послуги надаються суб`єктами падання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг.

Центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або виконавчий орган (структурний підрозділ) органу місцевого самоврядування або місцеве державної адміністрації, шо зазначені у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги згідно з переліком, визначеним відповідно до цього Закону.

Перелік адміністративних послуг, які надаються через центр надання адміністративних послуг, визначається органом, який прийняв рішення про утворення центру надання адміністративних послуг.

Надання адміністративних послуг, суб`єктом надання яких є відповідна рада (її виконавчі органи або посадові особи), здійснюється виключно через центр надання адміністративних послуг.

Відтак, беручи до уваги наведені норми матеріального та процесуального права, було прийнято рішення Кам`янка-Бузької міської ради від 14.05.2020 № 7 «Про затвердження Переліку адміністративних послуг, що надаються через/та Центр надання адміністративних послуг Кам`янка-Бузької міської ради» до якого включено таку адміністративну послугу як «Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, громадянину (громадянці), який зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації» (витяг додається)».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на думку позивача відповідач по суті вчинив протиправні дії щодо порушення строків розгляду запиту від 11.04.2021 року та надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації.

Вказані обставини, та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Судом частково враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог з наступних підстав:

Згідно із ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно із ст. 2 цього ж Закону, основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Згідно із ст. 3 цього ж Закону, основними напрямами державної інформаційної політики є: забезпечення доступу кожного до інформації; забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації; створення умов для формування в Україні інформаційного суспільства; забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб`єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки України; сприяння міжнародній співпраці в інформаційній сфері та входженню України до світового інформаційного простору.

Згідно із ст. 4 цього ж Закону, суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень. Об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Згідно із ст. 5 цього ж Закону, кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно із ст. 7 цього ж Закону, право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Забороняється вилучення і знищення друкованих видань, експонатів, інформаційних банків, документів з архівних, бібліотечних, музейних фондів, крім встановлених законом випадків або на підставі рішення суду.

Право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб`єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 3 цього ж Закону, право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно ст. 4 цього Закону, доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Згідно ст. 5 цього ж Закону, доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

в офіційних друкованих виданнях;

на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;

на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

на інформаційних стендах;

будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно ст. 12 цього ж Закону, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно ст. 13 цього ж Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

2. До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

3. На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

4. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Згідно ст. 14 цього ж Закону, розпорядники інформації зобов`язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно із ст. 15 цього ж Закону, розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати:

1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо), а також інформацію, зазначену в частині п`ятій статті 6 цього Закону;

2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;

5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;

5-1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;

6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;

7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;

8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;

9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;

10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

11) інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про:

їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;

прізвище, ім`я та по батькові, службові номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;

розклад роботи та графік прийому громадян;

вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;

перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;

перелік і службові номери засобів зв`язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;

порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;

систему обліку, види інформації, якою володіє суб`єкт владних повноважень;

12) іншу інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, порядок обов`язкового оприлюднення якої встановлений законом.

2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

3. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Вимоги цієї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проектів рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги.

4. Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров`ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв`язку з цим.

Згідно із ст. 19 цього ж Закону, оформлення запитів на інформацію.

1. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

2. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

4. Письмовий запит подається в довільній формі.

5. Запит на інформацію має містити:

1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

6. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

7. У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов`язково зазначивши в запиті своє ім`я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

Згідно із ст. 20 цього ж Закону, строк розгляду запитів на інформацію.

1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

3. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

4. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно ст. 22 цього ж Закону, відмова та відстрочка в задоволенні запиту на інформацію.

1. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

2. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

3. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

4. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

5. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

6. Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

7. У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв`язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

4) строк, у який буде задоволено запит;

5) підпис.

Згідно із ст. 23 цього ж Закону, право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації.

1. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

2. Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

1. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

1) ненадання відповіді на запит;

2) ненадання інформації на запит;

3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;

4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;

5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;

6) несвоєчасне надання інформації;

7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;

8) нездійснення реєстрації документів;

9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

2. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

У контексті обставин цієї справи треба зазначити, що позивач, з огляду на наведене правове регулювання, має право звернутися до розпорядника публічної інформації із запитом, а також має право очікувати і своєчасно отримати відповідь.

Відповідач, як розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. Відповідачем не спростовано, а матеріалами справи підтверджено, порушення відповідачем вимог Закону щодо вказаних строків надання інформації позивачу.

Відтак в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

На думку суду позовні вимоги про визнання дій відповідача протиправними, а саме порушення, на думку позивача, розгляду запиту від 11.04.2021 року в частині надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, задоволенню не підлягають, оскільки розпорядник публічної інформації може надати тільки ту інформацію, якою володіє (яка уже відображена/зафіксована на носіях інформації (паперових, цифрових, аналогових). Для надання відповіді на запит розпорядник не зобов`язаний створювати нову інформацію (як-от аналізувати, систематизувати наявні у нього факти, дані про будь-що чи будь-кого для того, щоб отримати потрібний запитувачу результат). Тому якщо відповідач не володіє запитуваною інформацією (саме в такій площині, як того просить позивач), він не зобов`язаний її створювати.

Беручи до уваги викладене, судом не враховуються аргументи позовних вимог, в цій частині, оскільки позивач по суті отримав запитувану інформацію, якою володів відповідач.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно позовні вимоги позивача, підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп. 15.5. п. 15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області (80400, Львівська область, м. Кам`янка-Бузька, вул. Шевченка, 2) про визнання протиправними дій, - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області щодо порушення строків розгляду запиту ОСОБА_1 від 11.04.2021 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) 454,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп. 15.5. п. 15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 01.06.2021 року.

Суддя Гавдик З.В.