Рішення № 97352236, 19.05.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року справа №380/8535/20

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Василько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 380/8535/20 за позовом Приватного підприємства «ЕЛІСТА-1» до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «ЕЛІСТА-1» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2020/210019/2 від 14.09.2020 Галицької митниці Держмитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Приватним підприємством «ЕЛІСТА-1» та компанією ART IMPEX LTD (WTC 1CV NEW LONDON HOUSE, 6 LONDON STREET, ER3R 7LP LONDON) укладений Договір № 4/04-2019 від 04.04.2019. За умовами цього договору передбачено, що компанія ART IMPEX LTD, як продавець зобов`язується поставити і передати у власність Позивача, як покупця, товар виробництва КНР згідно умов цього договору, згідно інвойсів, які є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його по ціні вказаній у відповідних інвойсах, що є невід`ємною частиною цього договору. 17.06.2019 між Позивачем та ART IMPEX LTD укладено Додаток № 1 до Договору, яким змінено реквізити продавця та погоджено слово «Інвойс» читати як «Інвойс» або «Проформа Інвойс» або «Проформа».

На виконання Договору ART IMPEX LTD здійснило поставку товару на користь позивача, згідно інвойсу 1/3 від 03.06.2020 на загальну суму 23055,17 евро.

З метою проходження митних процедур на виконання положень Митного кодексу України позивачем подано Галицькій митниці Держмитслужби митну декларацію UA209140/2020/082462 від 09.09.2020 року.

Відповідач скерував позивачу електронну вимогу, якою відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

У відповідь на вказану вимогу позивачем надано: прайс-лист від 01.01.2020р.; видаткова накладна № 652 від 14.02.2020р.; видаткова накладна № 834 від 24.02.2020р.; видаткова накладна № 6776 від 29.11.2019р.

За наслідками розгляду додатково наданих документів відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2020/210019/2 від 14.09.2020, яким скориговано митну вартість товару, а саме: - ціну товару 1/1 пневматична зброя що призначена для розваг, калібр - 4,5 мм: арт. № AN 500 гвинтівка, - 50 шт.; арт . № В1-1 гвинтівка - 400 шт.; арт. № В2-4 гвинтівка - 400 шт.; арт. № В2- 4Р гвинтівка - 500 шт.; арт. № ВЗ-1 гвинтівка - 500 шт.; арт. № ВЗ-З гвинтівка - 200 шт.; арт. № LB600 гвинтівка-250 шт.; арт. № WF600P гвинтівка 200 шт.; арт. № S2 пістолет - 60 шт. ; арт. № S3 пістолет - 100шт., торговельна марка CORE виробник TSS Fortune, країна виробництва CN - визначено у розмірі 60547,00 USD в той час як позивачем заявлено 22759,17 EUR; - ціна товару 2/1: частини пневматичних гвинтівок (калібр -4,5 мм): арт. № В2-ЗС (2) мушка - 150шт.; арт. № В2-ЗС (10) поршень - 200 шт.; арт № AN500(54) манжет - 150шт.; арт. № ВЗ- 3(1)ствол - 200 шт.; арт № В3-3(6) манжет - 300 шт.; арт. № В3-3(18) тримач ричага - 200 шт.; арт. № ВЗ-З (33) тримач перезарядки - 30 шт.; арт. № ВЗ-З (43) затильник прикладу - 30 шт. виробник TSS Fortune, країна виробництва CN визначено у розмірі 724,32 USD в той час як позивачем заявлено 296,00 EUR.

В графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2020/210019/2 від 14.09.2020 відповідачем вказано, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у документах згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач приймаючи спірне рішення не виконав положення законодавства, оскільки

таке письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів обов`язково має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, що у спірному рішенні відсутнє.

Отже, зміст Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2020/210019/2 від 14.09.2020 не відповідає вимогам Правил, якими встановлено вимоги до такого рішення.

При цьому, нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися відповідачем, як заниження останнім митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного позивачем, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за визначеним в декларації митної вартості основним методом.

За таких умов, наявність в інформаційних базах даних відповідача відомостей про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, а відповідач вказав МД №UA209140/2020/71032 від 08.08.2020, №UA 1003 80/2020/711822 від 16.07.2020, жодним чином не доводить помилковість її визначення Позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

При цьому, позивач надаючи пояснення відповідачеві надав йому копії видаткової накладної № 652 від 14.02.2020р., видаткової накладної № 834 від 24.02.2020р. та видаткової накладної № 6776 від 29.11.2019р. якими визначені ціни на ідентичні товари. Відтак, вказана обставина повністю спростовує висновки відповідача, про відсутність в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари, як підставу до обрання іншого методу визначення митної вартості ніж той, що обраний позивачем.

За таких обставин, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, дійсно було імпортовано до України, з огляду і на те що така база даних не містить в собі відомостей про вжиті чи ні такими декларантами процедури оскарження та результату такого оскарження.

Відповідач у Графі 33 рішення вказав, що CMR надана до митного оформлення неналежної якості, гр. 22 не заповнена. Відсутня інформація про умови оплати.

Сама ж CMR заповнюється відправником вантажу на підставі інструкцій і вказівок, які він отримує від транспортно-експедиторської компанії, а тому відсутність певної інформації не може ставитись у вину позивачу.

За таких умов, зауваження та недоліки у заповненні CMR не є такими, що можуть мати значення для визначення митної вартості товару, з врахуванням умов поставки за контрактом.

В той же час, п 4.4. Договору № 4/04-2019 від 04.04.2019, який був наданий відповідачеві при митному оформленні товару, передбачено, що продавець та покупець погодили, що покупець робить післяплату на банківський рахунок продавця протягом 30 днів з моменту отримання товару.

Крім того, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а не умови оплати за такий товар. А тому, відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю.

Відповідач у Графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2020/210019/2 від 14.09.2020 вказав, що поданий позивачем документ під назвою «прайс-лист» насправді є не комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, а листом на адресу покупця, який констатує факт відпускних цін продавця для нього.

Вказане спростовується наступним.

Відповідно до ГОСТ 7.60-90 прайс-лист- це нормативно-виробниче практичне і (або) довідкове видання, що містить систематизований перелік матеріалів, виробів, обладнання, виробничих операцій, послуг із зазначенням цін, а іноді коротких характеристик.

Отже, прайс-лист є документом, який містить інформацію про вид товару/послуги та його ціну. При цьому інформація щодо формування ціни товару/послуги не є обов`язковим реквізитом такого документу.

А тому, надані позивачем відповідачу прайс-лист є належним доказом визначення вартості товару.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та докази, просив позов задоволити повністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Під час здійснення митного контролю за митною декларацією позивача митна вартість була визначена декларантом за резервним методом, про що свідчать як відомості, внесені до декларацій митної вартості.

Під час здійснення митного контролю за МД від 09.09.2020 №UA209140/2020/082462 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

1) Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України (Закон України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 1 серпня 2006 року N 57-V; далі - Конвенція), у ст. 5 передбачає, що графи 22 і 23 - "підпис і печатка відправника" та "підпис і печатка перевізника відповідно" - повинна містити підписи відправника і перевізника. Ці підписи можуть бути надруковані чи замінені печатками відправника і перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена вантажна накладна. Однак, у поданій до митного оформлення CMR від 05.09.2020 №113/09/20 відсутні підпис чи печатка відправника. Таким чином, до митного оформлення не надано транспортний документ, який міг би підтвердити, що імпортована партія товару відправлена заявленим відправником.

2) у пакувальному листі №Е-1/3 б/д наявне посилання на інвойс з номером Е-1/3 ("enclosure for invoice: Е-1/3"), натомість до митного оформлення надано інвойс з номером 1/3;

3) поданий інвойс від 03.06.2020 №1/3 від компанії Art Impex LTD містить посилання на контракт №4/04-2019 від "10/04/2019". Натомість, до митного оформлення надано контракт №4/04-2019 від 04.04.2019;

4) пунктом 8.3 контракту №4/04-2019 від 04.04.2019 визначено, що "зміни і доповнення до цього договору повинні бути викладені в письмовій формі та підписані сторонами". Наданий до митного оформлення документ на й аркуші, що задекларований декларантом як додаток до договору, називається "Додаток №1 до Договору №4/04-2019 від 10.04.2019" тобто посилається на документ з іншою датою. Також він не містить підписів сторін, тобто в принципі не може вважатися правомочним додатком до згаданого контракту №4/04-2019 від 04.04.2019;

5) пунктом 4.4 контракту визначено, що «Покупець робить післяоплату на банківський рахунок Продавця протягом 30 днів з моменту отримання товару». Пункт 4.5 вказує, що «датою поставки розуміється дата передачі в право власності товару від продавця до покупця», однак визначення моменту переходу права власності контракт не містить. Таким чином, встановити конкретну дату оплати товару за поданими документами неможливо;

6) за допомогою урядового ресурсу Королівства Великої Британії, Північної Ірландії та Уельсу Companies House (сайт beta.companieshouse.gov.uk) було встановлено, що компанія Art Impex LTD справді внесена до реєстру та має реєстраційний номер 11246511. Разом з тим, особа ОСОБА_2 була призначена директором компанії лише 31.01.2020. На момент укладання контракту №4/04-2019 від 04.04.2019 директором компанії був визначений Leon Ronald Rodriguez, а тому жодних повноважень на підписання контракту як директор компанії ОСОБА_2 не мав;

7) у наданій транзитній декларації Республіка Польща відправником товару вказано фірму Art Impex LTD. Натомість поданий інвойс чітко вказує, що відправником товару є фірма Ningbo Shunhang Logistics Co LTD.

Таким чином, у поданих до митного оформлення документах було виявлено суттєві розбіжності щодо номерів та датування документів, відправників товару; надана CMR не містить підпису та печатки відправника, а тому не може вважатися договором з міжнародного перевезення товарів, який міг би підтвердити, що імпортована партія товару відправлена заявленим відправником; неможливо встановити термін оплати товару; поданий «додаток до контракту» не містить підписів сторін, а тому не є правовстановлюючим документом; поданий контракт підписаний особою, що не мала на те відповідних повноважень, а тому не є правовстановлюючим документом.

Декларантом на вимогу митного органу надіслано електронні копії наступних документів:

- прайс-лист;

- видаткові накладні №6776 від 29.11.2019; №834 від 24.02.2020; №652 від 14.02.2020.

Наданий інвойс містить відомості, як можна судити з заголовку, про ціну на 2020 рік на пневматичні рушниці та запасні частини до них. Умов поставки чи умов оплати товару в прайс-листі не вказано. Разом з тим, наведені ціни товарів відповідають заявленим фактурним вартостям, себто ціні товару, що постачається на умовах післяоплати та з оплаченою доставкою до Львова. Якщо вважати поданий прайс-лист комерційною пропозицією необмеженому колу осіб, то можна дійти висновку, що відпускна ціна є однаковою для всіх покупців незалежно від таких суттєвих факторів як умови поставки та оплати, що є абсурдним з точки зору підприємства, метою діяльності якого є отримання прибутку.

Видаткові накладні встановлюють ціну продажу товару на території України. За результатами їх вивчення встановлено наступне:

- у видатковій накладній №6776 вартість гвинтівки В2-4Р складає 699,84 грн. (з урахуванням знижки), що в перерахунку за курсом НБУ складає близько 26,46 євро. Фактурна вартість складає 7,3 євро, що становить 27,6% від продажної ціни в Україні;

- у видатковій накладній №834 вартість гвинтівки В2-4Р складає 735 грн., що в перерахунку за курсом НБУ складає близько 27,83 євро. Фактурна вартість складає 7,3 євро, що становить 26,2% від продажної ціни в Україні;

- у видатковій накладній №652 вартість гвинтівки В3-1 складає 1377 грн., що в перерахунку за курсом НБУ складає близько 51,79 євро. Фактурна вартість складає 8,186 євро, що становить 15,8% від продажної ціни в Україні.

Таким чином, згідно з поданими документами фактурна вартість гвинтівок складає 15,8 - 27,6% від їх продажної вартості гуртовим покупцям, що передбачає торгову націнку близько 300%. Однак, як показує аналіз, така висока маржа є нехарактерною для ринку подібних товарів.

Так, наприклад, за МД №UA209140/2020/2020/71032 від 08.08.2020 було імпортовано подібні гвинтівки китайського виробництва артикулу LB600, їх фактурна вартість склала 79,02 польських злотих (588,52 грн. за курсом НБУ). У роздрібному продажу в мережі Інтернет така гвинтівка пропонується до продажу в Україні за ціною від 1467 грн. Таким чином, фактурна вартість складає 40% від роздрібної ціни (що є суттєво вищою за гуртову).

Тобто, надані видаткові накладні засвідчують, що фактурна вартість товару є аномально низькою у порівнянні з ціною продажу товару в Україні.

Інші додаткові документи декларантом не подавалися.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД №UA209140/2020/71032 від 08.08.2020 та UA100380/2020/711822 від 16.07.2020.

Зважаючи на викладене, Галицька митниця Держмитслужби вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 14.09.2020 № UA209000/2020/210019/2 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові докази та документи, просив в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 13.10.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Ухвалою судді від 14.12.2020 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Судом встановлені наступні обставини:

Між Приватним підприємством «ЕЛІСТА-1» та компанією ART IMPEX LTD (WTC 1CV NEW LONDON HOUSE, 6 LONDON STREET, ER3R 7LP LONDON) укладений Договір № 4/04-2019 від 04.04.2019. За умовами цього договору передбачено, що компанія ART IMPEX LTD, як продавець зобов`язується поставити і передати у власність Позивача, як покупця, товар виробництва КНР згідно умов цього договору, згідно інвойсів, які є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його по ціні вказаній у відповідних інвойсах, що є невід`ємною частиною цього договору.

17.06.2019 між Позивачем та ART IMPEX LTD укладено Додаток № 1 до Договору, яким змінено реквізити продавця та погоджено слово «Інвойс» читати як «Інвойс» або «Проформа Інвойс» або «Проформа».

На виконання Договору ART IMPEX LTD здійснило поставку товару на користь Приватного підприємства «ЕЛІСТА-1», згідно інвойсу 1/3 від 03.06.2020 на загальну суму 23055,17 евро.

З метою проходження митних процедур на виконання положень Митного кодексу України позивачем подано Галицькій митниці Держмитслужби митну декларацію UA209140/2020/082462 від 09.09.2020 року.

Не погоджуючись із заявленою митною вартістю Галицька митниця ДМС прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA209000/2020/210019/2 від 14.09.2020 року, згідно з якою проведено наступні коригування митної вартості, а саме: - ціну товару 1/1 пневматична зброя що призначена для розваг, калібр - 4,5 мм: арт. № AN 500 гвинтівка, - 50 шт.; арт . № В1-1 гвинтівка - 400 шт.; арт. № В2-4 гвинтівка - 400 шт.; арт. № В2- 4Р гвинтівка - 500 шт.; арт. № ВЗ-1 гвинтівка - 500 шт.; арт. № ВЗ-З гвинтівка - 200 шт.; арт. № LB600 гвинтівка-250 шт.; арт. № WF600P гвинтівка 200 шт.; арт. № S2 пістолет - 60 шт. ; арт. № S3 пістолет - 100шт., торговельна марка CORE виробник TSS Fortune, країна виробництва CN - визначено у розмірі 60547,00 USD в той час як позивачем заявлено 22759,17 EUR; - ціна товару 2/1: частини пневматичних гвинтівок (калібр -4,5 мм): арт. № В2-ЗС (2) мушка - 150шт.; арт. № В2-ЗС (10) поршень - 200 шт.; арт № AN500(54) манжет - 150шт.; арт. № ВЗ- 3(1)ствол - 200 шт.; арт № В3-3(6) манжет - 300 шт.; арт. № В3-3(18) тримач ричага - 200 шт.; арт. № ВЗ-З (33) тримач перезарядки - 30 шт.; арт. № ВЗ-З (43) затильник прикладу - 30 шт. виробник TSS Fortune, країна виробництва CN визначено у розмірі 724,32 USD в той час як позивачем заявлено 296,00 EUR.

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості відповідач наводить формулювання, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у документах згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларантом на вимогу надано прайс-листи та видаткові накладні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари застосовано метод 2б.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає його протиправними та таким, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положення ст. 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України).

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4)обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як встановлено судом, подано Галицькій митниці Держмитслужби митну

декларацію UA209140/2020/082462 від 09.09.2020 року.

Задекларована митна вартість визначалась декларантом на підставі Договіру № 4/04-2019 від 04.04.2019, Додаток № 1 до Договору від 17.06.2019 та відповідних інвойсів. Також вартість товару відображена у митних деклараціях країни відправлення, що долучались при поданні первинних митних декларацій.

За приписами частин 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідачем скеровано вимогу щодо необхідності подання позивачем додаткових документів для підтвердження вартості товару.

Суд звертає увагу на те, що в силу ч. 1 ст. 55 МК України митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 809/784/16 (№ К/9901/17149/18).

Законодавством визначений чіткий перелік підстав за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Представником відповідача не доведено та не встановлено судом, які з перелічених обставин слугували підставою для витребування від позивача додаткових документів, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Суд звертає увагу, що між Приватним підприємством «ЕЛІСТА-1» та компанією ART IMPEX LTD (WTC 1CV NEW LONDON HOUSE, 6 LONDON STREET, ER3R 7LP LONDON) укладений Договір № 4/04-2019 від 04.04.2019. За умовами цього договору передбачено, що компанія ART IMPEX LTD, як продавець зобов`язується поставити і передати у власність Позивача, як покупця, товар виробництва КНР згідно умов цього договору, згідно інвойсів, які є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і оплатити його по ціні вказаній у відповідних інвойсах, що є невід`ємною частиною цього договору.

17.06.2019 між Позивачем та ART IMPEX LTD укладено Додаток № 1 до Договору, яким змінено реквізити продавця та погоджено слово «Інвойс» читати як «Інвойс» або «Проформа Інвойс» або «Проформа».

На виконання Договору ART IMPEX LTD здійснило поставку товару на користь Приватного підприємства «ЕЛІСТА-1», згідно інвойсу 1/3 від 03.06.2020 на загальну суму 23055,17 евро. Позивач згідно з митними деклараціями, щодо яких винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, зазначив загальну суму за розрахунком (фактурну вартість товару) 28621,42 доларів (707506,25 грн.) та 5752,00 євро (157954,84 грн.). Вказані суми вказані позивачем на підставі інвойсі Компанії TOTAL FITNESS CONCEPT SP.zo.oSpK.

Дані обставини свідчать про те, що витребовуючи від позивача додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів відповідач діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства, вимог Митного кодексу України.

Щодо правомірності визначення митної вартості товару відповідачем за шостим (резервним) методом суд зазначає наступне

Законодавцем встановлений чіткий алгоритм яким повинен керуватись митний орган при виборі методу визначення митної вартості товару, зокрема кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини того, що відповідач застосовував чи намагався застосувати інші методи визначення митної вартості товару, які передують резервному. Також, відповідачем не надано обґрунтувань неможливості застосування таких методів.

Згідно з вимог ч.2 ст.64 МК України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до вимог п.2 ч.3 даної статті, митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.

Згідно змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували митні декларації.

Суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, згідно з якою, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України.

Дані обставини, на думку суду свідчать про те, що відповідач не дотримався порядку визначення митної вартості товару, передбаченого ст.57 МК України, як наслідок ним було порушено принцип належного урядування відповідно до якого у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення ЄСПЛ у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) від 20.10.2011 року).

За таких обставин, відповідачем було застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості всупереч вимогам п.2 ч.3 ст.64 МК України, чим порушено необхідний баланс між приватним інтересом особи з одного боку та інтересом держави з іншого.

Згідно змісту оскаржуваних рішень про корегування митної вартості, причиною їх прийняття та застосування шостого (резервного) методу стала неможливість застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (стаття 60 МКУ) з причин відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (стаття 63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів.

При цьому, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідачем не зазначено, які саме документи, передбачені ст.53 МК України, не подані декларантом; які відомості відсутні у поданих документах, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не обґрунтовано причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі додатково поданих декларантом документів.

Відтак, спірне рішення, як наслідок не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, при цьому сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на припущеннях та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважає, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості імпортованого товару.

На підставі наведеного суд зазначає що оскаржуване рішення Львівської митниці є протиправними та підлягає скасуванню.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

З цих же підстав судом не враховуються заперечення відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «ЕЛІСТА-1» (79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 82/105) до Галицької митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд.1) про визнання протиправним та скасування рішення, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості UA UA209000/2020/210019/2 від 14.09.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43348711, м. Львів, вул. Костюшка,1) на користь Приватного підприємства «ЕЛІСТА-1» (ЄДРПОУ 30274929, м. Львів, пр. Червоної Калини, 82/105) 4546,23 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено у повному обсязі 31.05.2021 року.

Суддя Гавдик З.В.