Ухвала суду № 97352108, 01.06.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

01 червня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/2795/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Бус Транс» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Бус Транс» до відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Бус Транс» до відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову, в обґрунтування якого представник позивача зазначає, що підприємство здійснює фінансово-господарську діяльність в рамках чинного законодавства України. Разом з тим, Східне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки у Луганській області в рамках внутрішніх документів здійснює направлення до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) листів та постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, накладених на ТОВ «Еліт-Бус-Транс» для забезпечення стягнення з позивача суми штрафів по постановам: від 08.04.2021 № 222648, від 24.03.2021, № 222630, від 14.04.2021 № 222657, від 14.04.2021 № 222656, від 08.04.2021 № 222649, від 31.03.2021 № 222639, від 31.03.2021 № 222637, від 14.04.2021 № 222658, від 14.04.2021 № 222660, від 14.04.2021 № 222659, від 08.04.2021 № 222647, від 08.04.2021 № 222646, від 31.03.2021 № 222641, від 31.03.2021 № 222640, від 08.04.2021 № 262645.

Сєвєродонецьким міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) в свою чергу здійснюється відкриття виконавчих проваджень по ТОВ «Еліт-Бус-Транс» з метою стягнення штрафів по вищезазначеним постановам.

Представник позивача вважає, що відкриття виконавчих проваджень перешкоджають фінансово-господарській діяльності при здійсненні перевезень пасажирів.

У зв`язку з вищезазначеним та у зв`язку, на думку позивача, протиправністю самих вищезазначених постанов Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Луганській області представник позивача просив:

- зупинити виконавчі провадження Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) по постановам Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Луганській області про застосування адміністративно-господарських штрафів: від 08.04.2021 р. № 222648, від 24.03.2021 р. № 222630, від 14.04.2021 р. № 222657, від 14.04.2021 р. № 222656, від 08.04.2021 р. № 222649, від 31.03.2021 р. № 222639, від 31.03.2021 р. № 222637, від 14.04.2021 р. № 222658, від 14.04.2021 р. № 222660, від 14.04.2021 р. № 222659, від 08.04.2021 р. № 222647, від 08.04.2021 р. № 222646, від 31.03.2021 р. № 222641, від 31.03.2021 р. № 222640, від 08.04.2021 р. № 262645 - до дати набрання чинності рішення Луганського окружного адміністративного суду,

або

- закінчити виконавчі провадження Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) по постановам Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Луганській області про застосування адміністративно-господарських штрафів: від 08.04.2021 р. № 222648, від 24.03.2021 р. № 222630, від 14.04.2021 р. № 222657, від 14.04.2021 р. № 222656, від 08.04.2021 р. № 222649, від 31.03.2021 р. № 222639, від 31.03.2021 р. № 222637, від 14.04.2021 р. № 222658, від 14.04.2021 р. № 222660, від 14.04.2021 р. № 222659, від 08.04.2021 р. № 222647, від 08.04.2021 р. № 222646, від 31.03.2021 р. № 222641, від31.03.2021 р. № 222640, від 08.04.2021 р. № 262645 - до дати набрання чинності рішення Луганського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами другою та третьою статті 154 КАС України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази обґрунтованості клопотання про забезпечення позову, суд прийшов до такого.

В рамках спірних правовідносин, Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у відношенні позивача було винесено постанови від 08.04.2021 р. №222648, від 24.03.2021 р. № 222630, від 14.04.2021 р. № 222657, від 14.04.2021 р. № 222656, від 08.04.2021 р. №222649, від 31.03.2021 р. №222639, від 31.03.2021 р. №222637, від 14.04.2021 р.№ 222658, від 14.04.2021 р. №222660, від 14.04.2021 р. №222659, від 08.04.2021 р. №222647, від 08.04.2021 р. № 222646, від 31.03.2021 р.№ 222641, від 31.03.2021 р. №222640, від 08.04.2021 р. № 262645 про застосування адміністративно-господарських штрафів за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена частиною 1 абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 640/18007/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач лише зазначає, що відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання оскаржуваних постанов перешкоджатиме фінансово-господарській діяльності позивача при здійсненні перевезень пасажирів та просить зупинити дію виконавчих проваджень або закінчити такі виконавчі провадження.

Разом з тим, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання оскаржуваних постанов або здійснення будь-яких заходів із примусового виконання таких постанов. Також не зазначено правові підстави прийняття судом рішення про зупинення виконавчого провадження чи закінчення виконавчого провадження в порядку забезпечення позову.

Суд зауважує, що позивачем лише вказано про можливі негативні наслідки, проте не обґрунтовано в чому полягатимуть такі негативні наслідки, складність та неможливість їх усунення. Зокрема, не надано доказів на підтвердження майнового стану позивача.

Також суд звертає увагу, що існує процедура щодо повернення зайво сплачених (стягнутих) на користь Державного бюджету України коштів.

При цьому суд зазначає, що незгода з рішенням суб`єкта владних повноважень про накладення штрафу, відсутність волевиявлення щодо сплати суми штрафу та оскарження рішення до суду не є підставою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до статті 150 КАС України. Заява про забезпечення позову не містить обґрунтувань очевидної протиправності оскаржуваних рішень, в тому числі щодо кожного з них.

Заява про забезпечення позову не містить обґрунтування, які саме права, свободи та інтереси заявник вважає порушеними чи оспорюваними, які неможливо буде поновити (необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для захисту цих прав) в разі невжиття заходів забезпечення позову, адже положеннями частини другої статті 150 КАС України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку необхідності докладання значних зусиль та витрат для виконання рішення суду або в поновленні порушених прав, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, заявником не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення його порушених прав та інтересів.

Враховуючи принцип співмірності та співвідношення прав, які просить захистити позивач, суд не вважає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення адміністративного позову.

У зв`язку із відмовою у задоволені заяви судові витрати зі сплати судового збору позивачу не відшкодовуються.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Бус Транс» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Бус Транс» до відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Луганській області Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Шембелян