Ухвала суду № 97352044, 28.05.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

28 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/870/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря – Сириці І.О.,

за участю позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Поповкіної Ю.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до

Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м.Кропивницький, вул.Велика Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури, яка відповідно до ст. 52 КАСУ є правонаступником прокуратури Кіровоградської області, щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати йому, керуючись положеннями пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, частини заробітної плати у вигляді посадового окладу, визначеного за ч.3 ст.81 Закону України “Про прокуратуру”, за період з 01.07.2015 року по 31.12.2020 року протиправною та зобов`язати відповідача - Кіровоградську обласну прокуратуру сплатити на користь позивача - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріальну шкоду у сумі 1132619,22 грн. (один мільйон сто тридцять дві тисячі шістсот дев`ятнадцять гривень двадцять дві копійки).

Ухвалою судді від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, на 08.04.2021 призначено підготовче судове засідання. Також зобов`язано позивача надати письмове обґрунтування з посиланням на правові норми позовних вимог та опис характеру грошової вимоги із вказівкою на її природу - спір з приводу проходження публічної служби чи спір з приводу заподіяння шкоди суб`єктом владних повноважень. При цьому, зазначено, що у випадку якщо позивач вважає такий спір спором з приводу заподіяння шкоди суб`єктом владних повноважень - надати заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів в обґрунтування причин пропуску строку (а.с.40-41).

Позивач подав письмові заперечення та пояснив, що йому завдано саме майнову шкоду актом, що визнаний неконституційним, а тому він просить стягнути таку шкоду з відповідача (а.с.46-56). Однак заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не подав.

Також, в позовній заяві позивачем наведено обґрунтування з приводу строків звернення до суду. Так, ним вказано, що оскільки шкода заподіяна у вигляді недоотриманої заробітної плати, а тому стягнення таких сум не обмежуються будь-яким строком.

08.04.2021 підготовче засідання відкладено до 12.05.2021 за клопотанням представника відповідача (а.с.94).

12.05.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, розгляд справи перенесено на 28.05.2021 (а.с.99).

Представником відповідача подана заява про залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України (а.с.95-98).

Позивачем подані заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в яких просив відмовити у задоволенні заяви представника відповідача, оскільки вважає, що ним не пропущено строк звернення до суду (а.с.117-122).

28.05.2021 у підготовчому судовому засіданні позивач підтримав свою позицію з приводу предмету позову та строків звернення до суду. Представник відповідача просив задовольнити заяву про залишення позову без розгляду.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 року у справі №1-223/2018(2840/18), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Під шкодою позивач розуміє недоотриманий ним дохід у розмірі 1132619,22 грн. за період з 01.07.2015 року по 31.12.2020 року, який визначений ним як різниця між розміром посадового окладу, розрахованим за статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", та розміром посадового окладу, який йому виплачувався у цей період. Позивач, посилаючись на статтю 152 Конституції України, просить визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури щодо невиплати частини заробітної плати та зобов`язати відповідачів відшкодувати заподіяну йому матеріальну шкоду в сумі 1132619,22 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 року у справі №757/70264/17-ц, від 05.06.2019 року у справі №686/23445/17 зробила висновок, що якщо спір виник навіть після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, то такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби, а орган, в якому особа перебувала на цій службі, не здійснював щодо неї публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

Суд вважає, що цей спір, який стосуються стягнення шкоди (збитків) з держави у зв`язку із прийняттям неконституційного акту, пов`язаний з проходженням позивачем публічної служби в органах прокуратури, та має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Відтак для звернення до суду з цим позовом встановлюється місячний строк, передбачений спеціальною нормою, а саме частиною 5 статтею 122 КАС України.

З огляду на підстави, якими обґрунтований позов, юридичним фактом, з настанням якого слід відраховувати місячний строк, протягом якого позивач мав право звернутися до суду з цим позовом, є ухвалення Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26.03.2020 року у справі №1-223/2018(2840/18), яким визнано неконституційним окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України. З датою прийняття цього рішення пов`язав наявність підстав для звернення з позовом і позивач.

Суд вважає, що вказаний спір стосується проходження публічної служби, для звернення за вирішенням такого спору до суду встановлюється місячний строк, який слід обраховувати з 26.03.2020 року. Звернувшись до суду 04.03.2021 року, позивач пропустив строк звернення до суду, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 року у справі №1-223/2018(2840/18) оприлюднене на офіційному веб-сайті Конституційного Суду, а також опубліковане у "Віснику Конституційного Суду України" та інших офіційних друкованих виданнях України, зокрема 24.04.2020 року - в "Офіційному віснику України".

У підготовчому судовому засіданні позивач пояснив, що до прийняття вказаного рішення Конституційного Суду у нього були відсутні правові підстави для звернення до суду з даним позовом, оскільки у роботодавця не було правових підстав для нарахування заробітку в тому розмірі, який наведено в позові.

Судом зроблено висновок, що поданий позов за своєю правовою природою та відповідними ознаками є позовом саме про стягнення майнової шкоди, завданої фізичній особі актом, що визнаний неконституційним.

Щодо посилання позивача на частину 2 статті 233 КЗпП України, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, суд зазначає, що предметом спору у цій справі є відшкодування позивачу матеріальної шкоди, заподіяної законом, що визнаний неконституційним, а не стягнення з роботодавця на користь позивача заробітної плати через порушення законодавства про оплату праці. Тож норми частини 2 статті 233 КЗпП України до спірних правовідносин не застосовуються.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Відповідно до ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.122, 183, 240, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст.295 КАС України.

Повний текст ухвали складено – 02.06.2021.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина