Ухвала суду № 97351517, 02.06.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

02 червня 2021 рокум. Ужгород№ 260/332/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунальної установи "Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат" Закарпатської обласної ради, Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунальної установи "Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат" Закарпатської обласної ради (далі – відповідач 1), Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (далі – відповідач 2), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Комунальної установи "Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат" Закарпатської обласної ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком; 2) зобов`язати Комунальну установу "Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат" Закарпатської обласної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги; 3) визнати протиправними дії Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради які полягають у зменшенні розміру щорічної разової грошової допомоги ОСОБА_1 до 05 травня за 2020 рік; 4) зобов`язати Департамент праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни, 3 – групи у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2020 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Відповідачем подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду. Так, в обґрунтування поданого клопотання заявляє, що разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік була виплачена позивачу 08.04.2020 року, а тому позивачем пропущено 6-місячний строк звернення до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2021 року залишено дану позовну заяву без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності підстав для поновлення строку звернення до суду.

28 травня 2021 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Заява мотивована тим, що його було позбавлено можливості своєчасно звернутись до суду із даним позовом, оскільки недотримання строків зумовлено бездіяльністю відповідача тому, строки пропущено з незалежних від нього обставин, що є підставою для поновлення строків. Крім цього, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Тобто недоплата щорічної разової грошової допомоги УБД є бездіяльністю відповідача, що триває. Коли позивач зрозумів, що його права порушені, вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав. Також варто зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення своїх прав є психологічним елементом, оскільки, суд не може знати коли особа дізналася про порушення своїх прав. Натомість зазначає, що дізнався про свої порушені права, коли в Інтернеті почали з`являтися новини про зразкові справи. Позивач зазначає, що Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, у зразковій справі № 440/2722/20, прийняв тільки рішення по зразковій справі по виплаті одноразової допомоги до 05 травня. Проте відповідач подав апеляцію до Великої Палати Верховного Суду, дане апеляційне провадження було розглянуто тільки 13.01.2021 року. Тому позивач зазначає, що не звертався до суду із даним адміністративним позовом раніше, так як чекав кінцевого рішення по зразковій справі № 440/2722/20, а також у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Таким чином вважає, що строк ним не порушено.

Розглянувши заяву про усунення недоліків з обґрунтуванням поважності підстав для поновлення строку звернення до суду, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 122 частини 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом 28 січня 2021 року та оспорює бездіяльність відповідачів щодо зменшення та невиплати йому грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України “Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту”. При цьому, позивач у позові стверджує, що в кінці квітня 2020 року йому було нараховано та ним отримано щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня 2020 року, як учаснику бойових дій у розмірі 1390 грн.

Спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні 2020 року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.

Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року по справі № 380/5202/20.

Щодо посилання позивача на те, що правопорушення у вказаній справі є триваючим, то дані доводи є безпідставними, оскільки характер спірних правовідносин не носить ознак триваючого правопорушення, а з врахуванням вищенаведеного, у вказаній категорії справ можна чітко встановити час, коли особі стало відомо про існування незаконних, на його думку дій, та з якого часу необхідно обраховувати процесуальний строк.

Також, суд вважає, що посилання позивача у заяві про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду на рішення ВС № 440/2722/20 є безпідставними, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Крім того, на думку суду, така обставина не може бути поважною причиною пропуску строку, оскільки будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не могли позбавити його можливості звернутися до суду після зарахування коштів на його рахунок (у квітні 2020 року) в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України

Отримання позивачем листів відповідачів від 16 грудня 2020 року та від 29 грудня 2020 року у відповідь на його заяви не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти майже через рік після отримання у квітні 2020 року щорічної допомоги до 5 травня.

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 28 травня 2021 року.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".

У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до статті 123 частини 3 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені позивачем в заяві про дотримання строку звернення до адміністративного суду - визнано неповажними, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунальної установи "Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат" Закарпатської обласної ради, Управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст.295 КАС України. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п.15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.256 КАС України.

СуддяД.В. Іванчулинець