Ухвала суду № 97351497, 28.05.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 травня 2021 рокум. Ужгород№ 260/394/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання – Шестак Н.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 – у судове засідання не з`явився;

представник позивача: адвокат Човганин Михайло Іванович - в судове засідання не з"явився;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області – представник Гаврішко Павло Володимирович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 28 травня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 01 червня 2021 року.

03 лютого 2021 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ПФУ у Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправним рішення у призначені пенсії за №072150004738 від 28.07.2020 року в частині відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в зарахуванні ОСОБА_1 страхового стажу за періоди з 29.06.1989 р. по 01.12.1989 p., з 04.05.1996 р. по 15.10.1996 p., а також з 20.10.1996 р. по 19.04.2001 р.; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати страховий стаж ОСОБА_1 згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 . за наступні періоди діяльності: з 29.06.1989 р. по 01.12.1989 p., з 04.05.1996 р. по 15.10.1996 p., а також з 20.10.1996 р. по 19.04.2001 р..

18 лютого 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

16 березня 2021 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 11 березня 2021 року про залишення адміністративного позову без розгляду.

16 квітня 2021 року ухвалою суду витребувано від позивача оригінал трудової книжки НОМЕР_3 для огляду в судовому засіданні.

Позивач та його уповноважений представник у судове засідання не з`явилися, однак 16 березня 2021 року до суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні 28 травня 2021 року під час дослідження доказів підтримав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду від 11 березня 2021 року.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 підписана його представником - адвокатом Човганин Михайлом Івановичем, що підтверджується доданим до матеріалів справи ордером на надання правової допомоги від 26 січня 2021 року серії АО № 1022573, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 26 січня 2021 року № б/н.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушення її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини 4 статті 59 КАС України повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” (далі - Закон № 5076-VI).

За приписами статті 26 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Отже, ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 звертала увагу, що виходячи зі змісту ч. 1, 3 ст. 26 Закону № 5076-VI, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (ст. 400-1 Кримінального кодексу України).

Положенням частини 5 статті 5 КАС України яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Щодо посилання представника відповідача на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №810/4842/18, то суд відхиляє дані доводи, оскільки такі висновки не є релевантними для цієї справи з огляду на різні обставини справи.

Виходячи із заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що дане клопотання є необґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити.

Керуючись статтями 240, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

СуддяТ.В.Скраль