Рішення № 97351478, 21.05.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2021 року м. Ужгород№ 260/4126/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання – Костелей І.Ф.,

представника позивача – Бадзелюка П.П.,

представника відповідача – Євчинця Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43337207) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 травня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано (враховуючи перебування головуючого у відпустці з 26 травня 2021 року по 28 травня 2021 року) 01 червня 2021 року.

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Закарпатської митниці Держмитслужби (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 13.11.2020 року № 00001447719, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами (код платежу 15010200) в сумі 13 532,01 грн., в тому числі штрафна санкція - 2706,40 грн. і податкове повідомлення - рішення від 13.11.2020 року № 00001457719, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за ввезених на митну територію України товарів в сумі 2706,40 грн., в тому числі штрафна санкція - 541,28 грн.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року було відкрито провадження у даній справі (а.с.35, 36).

23 грудня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, згідно якого останній заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити в задоволенні позовну у повній мірі (а.с.42-49).

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяви та просив суд задовольнити позов у повній мірі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти заявлених вимог у повному обсязі з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, 24 листопада 2020 року на поштову адресу позивача за місцем реєстрації проживання одержано рекомендованим листом (штрихкодовий ідентифікатор 8800025969346) з супровідним листом, датованим 13.11.2020 року №7.7-08-2/7.7-18/29/7529:

1) Податкове повідомлення рішення форми «Р» від 13.11.2020 року №00001447719, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Мито на товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами (код платежу 15010200) в сумі 13532,01 грн., в тому числі штрафна санкція - 2706.40 грн. з розрахунком штрафної санкції;

2) Податкове повідомлення рішення від 13.11.2020 року №00001457719. яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів в сумі 2706.40 грн., в тому числі штрафна санкція - 541,28 грн. з розрахунками штрафних санкцій (надалі по тексту - «податкові повідомлення-рішення»).

Підставою для винесення вищезазначених податкових повідомлень-рішень став Акт від 28.10.2020р. №0081/20/7.7-19/ НОМЕР_1 Про результати документальної невиїзної перевірки громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дотримання законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування згідно митної декларації типу ІМ 40 ДЕ від 02.10.2017 року №UA305130/2017/011625 (далі - «Акт перевірки»), яким Закарпатська митниця Держмитслужби встановлено наявність в моїх діях наступних порушень:

1. Порушення пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 року №1678-VII „в частині відсутності підтвердження статусу походження товару, ввезеного за декларацією інвойсом, як таким, що походить з певної країни в розумінні цього протоколу та підпадає під дію цієї Угоди, частини 7 ст. 36 та ч.1 ст. 257, ч.1 ст. 270, ч.1 ст. 281 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією" типу ІМ 40 ДЕ від 02.10.2017 року №UA305130/2017/011625 на загальну суму 10825,61 грн.;

2. Порушення п. 190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в результаті податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 02.10.2017 року №UА305130/2017/011625 на загальну суму 2165,12 грн.

Не погоджуюсь з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 13.11.2020 року, позивач вважає, що всі зазначені вище податкові повідомлення-рішення, винесені Закарпатською митницею Держмитслужби, ґрунтуються на домислах без будь-якого з`ясування обставин справи, містять повністю викривлену інформацію та підлягають скасування в судовому порядку.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 02.10.2017 року за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 02.10.2017 року №UA3 05130/2017/011625, здійснено митне оформлення в режимі імпорту для вільного обігу товар «сідельний тягач для перевезення напівпричепів- 1 шт., марка: DAF, модель FT XF105, номер шасі: НОМЕР_2 , тип двигуна: дизельний, об`єм двигуна 12902 см3, потужність двигуна-340 kW, номер двигуна: НОМЕР_3 , колісна формула 4x2, календарний рік виготовлення 2010. Бувший у використанні», за кодом згідно з УКТЗЕД 8701209000. фактурною вартістю 5800 євро, заявленою декларантом за резервним методом митною вартістю 216512,15 грн. Експортер (продавець) товару - польська торгово-сервісна компанія «IMPORT-EXPORT "КАМЕХ' Teresa I Marian Chochorowscy s.c.» (Trzetrzewina 263 В, 33-395 Chelmiec, Nip 734-29-21-787. Regon 492821566). До митного оформлення подано декларацію інфойс від 25.09.2017 року №FV/2/2017/ST та застосовано преференційну (знижену) ставку ввізного мита щодо товарів, які імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита, передбачених пунктом 1 статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом. Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, (далі - Угода), у розмірі 5%.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2015 № 1 156 «Про затвердження Змін до деяких відомчих класифікаторів з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», у митній декларації зазначений *код пільги (тарифної преференції) на товар, що ввозиться в Україну та походить з країн ЄС, для звільнень від сплати ввізного мита, та підтверджуючий документ преференційного походження товару:

- у графі 36 митної декларації - код преференції по ввізному миту « 410» (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди) - згідно Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України);

- у графі 44 митної декларації - код преференційного документу « 7016» (Декларація- інвойс, складена експортером якщо фактурна вартість партії товару не перевищує 6000 євро - згідно Класифікатора документів).

Як вбачається із матеріалів справи, Закарпатська митниця Держмитслужби в Акті перевірки стверджує відсутність в позивача права на застосування преференційної ставки ввізного мита у зв`язку з тим. що на лист Держмитслужби уповноваженим органом Республіки Польща письмово листом від 16.01.2020 року повідомлено, що експортер вказаного товару не зміг подати митним органам достатні документи щодо походження товару, а відповідно неможливим є надати висновок, що зазначений товар підлягає застосуванню пільгового режиму, що в свою чергу стало підставою для донарахування мені до сплати ввізного мита та податку на додану вартість, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на мигну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Отже сума податку на додану вартість залежить від розміру мита, що підлягає сплаті та включається до ціни товару.

У відповідності до вимог ст. 43 Митного Кодексу України (далі - МК України), документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фіто санітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 44 МК України, для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.

У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов`язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Згідно змісту ч. 1, 6 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування Такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України (ст. 278 МК України).

В силу приписів ч. 5 ст. 280 МК України, ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановленого Митним тарифом України.

За правилами ст. 281 МК України, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Особливості митного оформлення окремих товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу визначені ст. 377 МК України, за змістом якої, товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Згідно із вимогами п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань, у разі ввезення товарів на митну територію України, є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу .

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Статтею 193 ПК України визначені розміри ставок податку, зокрема, згідно із абз. «а» п. 193.1 цієї статті, ставка податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Відповідно до графи 36 митної декларації мені при ввезенні на митну територію України транспортних засобів надано преференцію зі сплати митра (код пільги - 410) - «товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС» визначену абзацом 1 частини 1 статті 29 глави І розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом. Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014, ратифікованої відповідно до Закону України № 1678-VII від 16.09.2014 відповідно до Графіків, встановлених у Додатку 1 -А до цієї Угоди.

В той же час, як зазначено вище відповідач в Акті перевірки стверджує, що ввезений мною транспортний засіб не може бути визнано такими, що має преференційне походження з Європейського Союзу, та відповідно не має права на преференцію. Такі висновки контролюючого органу базуються на листі уповноваженого органу Республіки Польща від 16.01.2020 року №1201-ІОС.4331.68.2019.

Виключно наведений лист уповноваженого органу Республіки Польща (назва органу, його місцезнаходження, компетенція бути уповноваженим органом в Акті перевірки не розкривається) є єдиним доказом для висновку контролюючого органу про відсутність в мене як імпортера права на преференцію.

Вважаю, що вказаний лист уповноваженого органу Республіки Польща від 16.01.2020 року №1201-ІОС.4331.68.2019 не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки мною до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право на преференцію. Разом з тим в Акті перевірки відсутня будь-яка інформація, яка б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Республіки Польща до експортера за наданням доказів чи відповіді експортера, до листа не додається. Тобто, відсутня інформація про звернення уповноваженого органу до експортера.

За змістом частини другої статті 36 Митного кодексу України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 36 МК України положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Переміщення товарів преференційного походження через митний кордон України регулюється Угодою про асоціацію між Україною з однієї стороні та Європейським союзом, європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами членами (далі - Угода), Протоколом 1 щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва (далі - Протокол 1), Митним кодексом України (далі - МКУ), Положенням про митні декларації, Наказом міністерства фінансів України № 651 та іншими підзаконними актами.

В рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки, Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод (ст. 14 Угоди).

Положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі 1 до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва») (ст. 26 Угоди).

«Партія товару» означає товари, що або одночасно посилаються від одного експортера одному одержувачу, або зазначені в одному транспортному документі, що регламентує їх відправку від експортера одержувачу, або, за відсутності такого документу, в єдиному інвойсі (ст. І Протоколу 1).

Товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару ЕІЖ. 1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу або

(b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу (ст. 16 Протоколу 1).

Декларація інвойс, зазначена в статті 16( 1)( b) цього Протоколу, може бути складена:

(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу, або

(b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро (ч. 1 ст. 22 Протоколу 1).

Митні органи країни експорту можуть надати будь-якому експортерові, що надалі іменуватиметься «затвердженим експортером», який часто перевозить товари за цією Угодою, право складати декларації інвойс незалежно від вартості товарів, щодо яких вони складаються. Експортер, який бажає одержати такий дозвіл, повинен надати митним органам усі гарантії, які вони вважатимуть необхідними для підтвердження статусу походження товарів, а також виконання всіх інших умов цього Протоколу (ч. 1 ст.23 Протоколу).

Експортер, який складає декларацію інвойс. повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу (ч. З ст.22 Протоколу 1).

Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами (ч. 4 ст. 22 Протоколу).

Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав (ч. 5 ст. 22 Протоколу).

Підтвердження походження повинні подаватися до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заяви імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди (ст. 25 Протоколу 1).

Партією товарів вважаються: товари, що переміщуються через митний кордон України від одного відправника на адресу одного одержувача за одним товарно-транспортним документом на перевезення (п. 19 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450).

Згідно з наказом міністерства фінансів України № 652 року при митному оформленні товарів у митній декларації зазначаються:

у графі 36 «Преференція» - код звільнення від сплати ввізного мита 410 (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), передбачений Класифікаторам звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, який затверджено наказом № 1011, у графі 44 «Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати і дозволи» - код документа про походження товару згідно з Класифікатором документів, затвердженим вищезазначеним наказом.

Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару, (ст. 36 МК України).

Польська торгово-сервісна компанія «IMPORT-EXPORT "KAMEX' Teresa I Marian Chochorowscy s.c.» є європейською компанією. Це загальновідомий факт. Інформація про цього виробника, про його місцезнаходження та місцезнаходження потужностей є відкритою у мережі Інтернет. Тому сумніви про походження даних товарів з ЄС, є безпідставними.

У імпортера відсутній обов`язок чи необхідність перевіряти законність дій експортера в момент оформлення та видачі декларації інвойс. Тобто, відповідальність за оформлення та видачу декларації інвойс і правдивість інформації, що в ній зазначена, лежить виключно на експортерові (продавцеві).

Позаяк, декларації інвойс є офіційними документами у відповідності до яких настають чітко визначені законом юридичні наслідки, то такі документи потребують встановлення їх у відповідності до закону не чинними, підробленими, недійсними чи інше. Допоки ж такі документи чи інформація в них не визнані уповноваженими органами чи судом не законними, до них застосовується презумпція правомірності. Таким чином, донарахування ввізного мита, та відповідно донарахування податку на додану вартість як непрямого податку з сторони відповідача є неправомірним.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.

Згідно п.56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повній мірі.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43337207) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р” за № 00001447719 від 13 листопада 2020 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, які ввозяться (пересилаються) громадянами (код платежу 15010200) в сумі 13532,01 грн. в тому числі штрафна санкція – 2706,40 грн..

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “Р” за № 00001457719 від 13 листопада 2020 року, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів в сумі в сумі 2706,40 грн. в тому числі штрафна санкція – 541,28 грн..

4. Стягнути з Закарпатської митниці Держмитслужби (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43337207) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець