Рішення № 97351076, 02.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 р. Справа№200/5048/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Альошина» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року приватне підприємство «Альошина» (далі – ПП «Альошина») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Донецькій області від 20.04.2021 року №655-п «Про проведення фактичної перевірки ПП «Альошина». ЄДРПОУ 34310991».

Позов обґрунтовувало тим, що відповідач не дотримався принципу «належного урядування», оскільки в оскарженому наказі перерахував норми законодавства, яким керувався податковий орган при здійсненні своїх повноважень; послався на загальні формулювання, при цьому не вказав чіткої підстави для проведення фактичної перевірки; не вказав жодної конкретної інформації про порушення позивачем вимог законодавства; не зазначив мету перевірки.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що у посадових осіб контролюючого органу право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки виникає за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Посилання позивача на відсутність у відповідача на час винесення наказу про проведення перевірки інформації про порушення з боку позивача законодавства вважав неприйнятним, оскільки наявність такої інформації не вимагається у разі проведення перевірки з метою реалізації функцій контролюючого органу в у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального. Саме така перевірка і зазначена в оскарженому наказі.

Вимоги до змісту наказу про проведення перевірки визначені лише п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, і вони відповідачем дотримані.

Відповідач здійснював повноваження щодо контролю за додержанням платниками податків вимог податкового законодавства України в межах повноважень та засобами, що передбачені чинним законодавством України. Вважав, що позовна заява є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач подав відповідь на відзив, якою підтримав доводи позовної заяви та звернув увагу суду на правові висновки Верховного Суду, що викладені у постановах від 22.09.2020 року у справі №520/1304/2020; від 04.04.2019 року у справі №815/756/16; від 11.06.2019 року у справі №1440/2045/18 та від 18.12.2018 року у справі № 820/4895/18, від 08.09.2020 року у справі №640/21536/19, відповідно до яких:

- у спірному наказі відсутні псилання на конкретні фактичні підстави призначення перевірки, окрім звичайного постання на норми, що регулюють питання призначення такої;

- у наказі не відображено в рамках яких заходів податковим органом встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності;

- для зазначення підстави проведення перевірки не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо, якщо вказаний підпункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки. Підстави проведення перевірки, зазначені в наказі на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, (те й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів;

- у наказі про призначення фактичної перевірки, має бути крім посилання на норми, що їх регулюють, посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, інформація, яка слугувала підставою.

Твердження відповідача про відповідність наказу вимогам п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України вважав необґрунтованими, оскільки за змістом цієї норми в наказі на проведення перевірки зокрема вказується мета перевірки. В даному ж випадку, як вже зазначалося у позові, відповідач окрім посилання на норми Податкового кодексу та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», не вказав мету перевірки, конкретні фактичні обставини та інформацію, які слугували для призначення перевірки, що суперечить Закону.

Судом встановлено, що ПП «Альошина» як платник податків на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Краматорське управління, Краматорська ДПІ).

Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Донецькій області від 20.04.2021 року №655-п на підставі вимог ст. 191, ст. 20, ст. 75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, наказано: провести фактичну перевірку ПП «Альошина» (код ЄДРПОУ 34310991) за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Аграрна, 6, з 21.04.2021 року тривалістю не більше 10 діб за період діяльності з 01.01.2020 року по 30.04.2021 року з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України та інших законодавчих актів.

Копію даного наказу позивач, як зазначено в позові, отримав 22.04.2021 року від фахівців Головного управління ДПС у Донецькій області, які вийшли для проведення зазначеної перевірки.

Так, в період з 22.04.2021 року по 30.04.2021 року службовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області на підставі наказу в.о. начальника Головного управління ДПС у Донецькій області від 20.04.2021 року №655-п, направлень на проведення фактичної перевірки від 20.04.2021 року №797 та № 798 (які вручені позивачу 22.04.2021 року) в присутності директора позивача - приватного підприємства «Альошина» проведено його фактичну перевірку на місці зберігання пального за адресою: Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Аграрна, 6, з питань додержання суб`єктом господарювання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС.

За результатом перевірки складено акт від 30.04.2021 року № 4714/05/99/22/09/34310991, яким встановлені певні порушення вимог законодавства.

30.04.2021 року відповідачем складено акт № 312/105-99-09-01 відмови від надання документів до перевірки, в якому відображено, що позивач в порушення вимог п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України відмовився від надання посадовим (службовим) особам органів державної фіскальної служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки; до перевірки не надані зазначені в акті документи.

30.04.2021 року відповідачем складено акт №313/105-99-09-01 відмови від підписання та отримання акту перевірки, у зв`язку з чим 30.04.2021 року акт перевірки позивачу надісланий позивачу по пошті рекомендованим листом з повідомленням про вручення (код повідомлення № 8451114420426), та отриманий позивачем 07.05.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 191.1 ст. 191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, як, зокрема:

здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів (пп. 191.1.4 п. 191.1 ст. 191);

здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері (пп. 191.1.14 п. 191.1 ст. 191);

здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (пп.191.1.16 п. 191.1 ст. 191);

проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (пп.191.1.17 п. 191.1 ст. 191);

забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов`язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. (пп.191.1.34 п. 191.1 ст. 191).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 вказаного Кодексу).

Відповідно до п.п. 80.1, 80.2 ст.80 вказаного Кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, що передбачені вказаним пунктом ст. 80 Кодексу.

Згідно з пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Кодексу така перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України визначені дві окремі підстави для проведення фактичної перевірки:

1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

2) у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального

Вимоги до наказу про проведення перевірки визначені п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, згідно з якими в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Зміст оскарженого наказу про проведення перевірки відповідає наведеним вимогам Кодексу.

Посилання позивача на не зазначення в оскарженому наказі жодної конкретної інформації про порушення позивачем вимог відповідного законодавства є неприйнятним, оскільки в даному випадку це не було підставою для проведення перевірки.

Контролюючим органом фактична перевірка проводилася на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а саме у разі здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, що відповідало вимогам законодавства.

Підстава для проведення перевірки відповідачем чітко зазначена в оскарженому наказі на проведення перевірки. Також в наказі чітко зазначена мета перевірки.

З огляду на наведене посилання позивача на відсутність такої інформації в оскарженому наказі є безпідставними.

Отже, приймаючи оскаржений наказ суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

З огляду на наведене правові підстави для задоволення позову із зазначених в ньому підстав - відсутні.

Посилання позивача на перелічені ним постанови Верховного Суду, є неприйнятними, оскільки в них надано правову оцінку правовідносинам, які не є подібними з правовідносинами в даній справі.

Виходячи з вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень не підлягають.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову приватного підприємства «Альошина» (84318, м. Краматорськ, смт. Біленьке, вул. Архангельська, 255, код ЄДРПОУ 34310991) до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ ВП 44070187) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 02 червня 2021 року.

Суддя Т.В. Логойда