Рішення № 97351070, 02.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2021 р. Справа№200/5240/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області

про визнання протиправними дій, скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні допомоги при народженні дитини, скасування повідомлення від 06.01.2021 року № 08/3-0035 про відмову в наданні державної допомоги при народженні дитини, зобов`язання призначити та здійснити виплату державної допомоги при народженні дитини.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача в м. Донецьк народилася дитина – ОСОБА_2 . Народження дитини було зареєстроване Торецьким відділом ДРАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що видано відповідне свідоцтво.

Позивач разом з сином знаходяться на обліку як внутрішньо переміщена особа в управлінні праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області згідно довідок ВПО від 18.12.2020 року та 05.01.2021 року.

Позивач відразу після отримання свідоцтва звернулася до відповідача з документами для призначення допомоги при народженні дитини, проте 23.02.2021 року отримала повідомлення про відмову у призначенні допомоги при народжені дитини, оскільки звернулася з заявою про призначення допомоги після спливу 12 місяців після народження дитини.

З зазначених підстав вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні соціальних виплат протиправними та такими, що порушують його конституційні права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Прийнято розгляд справи проводити в строки встановлені ст. 258 КАС України.

Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідачем надано письмовий відзив від 19.05.2021 року № 03/3-01251 (а.с. 18-20). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач 06.01.2021 року звернувся до управління з приводу призначення допомоги при народженні дитини на сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Зазначає, що позивач звернувся до управління поза межами строку, встановленого п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2001р. № 1751 у зв`язку з чим, повідомленням від 06.01.2021 року № 08/3-0035 позивачу відмовлено в призначенні виплат державної допомоги при народженні дитини.

Наголошує, що дії управління не суперечать чинному законодавству, тому просив відмовити в позові ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 (а.с. 6). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6 зв.бік).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 у позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк народився син ОСОБА_2 (а.с. 9).

Згідно довідок від 18.12.2020 року № 1421-5000331001 та 05.01.2021 року № 1421-5000333510 позивача та її сина взято на облік як внутрішньо переміщених осіб у м. Торецьк Донецької області (а.с. 8, 10).

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що 06.01.2021 року позивач звернувся до управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області з заявою № 39 про призначення допомоги при народженні дитини (а.с. 24-26).

Повідомленням управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області від 06.01.2021 року № 08/3-0035 було відмовлено в наданні державної допомоги ОСОБА_1 на підставі ст. 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», оскільки звернення за її призначенням надійшло пізніше 12 календарних місяців після народження дитини (а.с. 23).

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо відмови у призначенні допомоги при народженні дитини, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», громадяни України, в сім`ях, яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» визначено, що допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Відповідно до частини сьомої та дев`ятої статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Умови призначення і виплати державної допомоги та перелік документів, необхідних для її призначення, визначено цим Законом та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).

Так, відповідно пункту 13 Порядку №1751 допомога при народженні дитини, яка народилась після ІНФОРМАЦІЯ_3 , надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму,- на другу дитину і т.д. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами.

Як встановлено судом і не заперечується сторонами, з заявою про призначення одноразової державної допомоги при народженні дитини позивач вперше звернулася до УСЗН з пропуском встановленого законом строку, надавши до неї повний перелік необхідних документів.

З пункту 12 Порядку №1751 вбачається, що виплата допомоги при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

В даному випадку неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 591/610/16-а, від 06.09.2018 року в справі № 242/5735/16-а, від 12.03.2019 року у справі № 760/183158/16-а, від 16.07.2020 року у справі № 265/4175/16-а, які суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд наголошує, що позивач і її дитина є громадянами України, тобто, мають такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки законодавство України не допускає обмеження прав на соціальний захист, зокрема, права на отримання допомоги при народженні дитини. Відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Позивач має право на отримання державної допомоги при народженні дитини. Реалізація позивачем права на вільний вибір місця проживання в України, гарантованого Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», не може позбавляти її права на отримання допомоги при народженні дитини.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Крім того, позивачем заявлений позов в інтересах малолітньої дитини для її належного матеріального забезпечення, а відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, право позивача на отримання допомоги при народженні дитини є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправними дій, скасування повідомлення про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини, зобов`язання призначити та здійснити виплату державної допомоги при народженні дитини за заявою позивача від 06.01.2021 року.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_2 ; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки від 18.12.2020р. № 1411-5000331001 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Євгена Седнєва, буд. 1, код ЄДРПОУ 26000411) про визнання протиправними дій, скасування повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини за заявою від 06.01.2021 року.

Скасувати повідомлення управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області від 06.01.2021 року № 08/3-0035 про відмову ОСОБА_1 в призначенні державної допомоги при народженні дитини.

Зобов`язати управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини – ОСОБА_2 за заявою від 06.01.2021 року.

Стягнути з управління соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області (код ЄДРПОУ 26000411) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 червня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова