Рішення № 97350918, 15.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року Справа № 160/16576/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини 3036 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини 3036 Національної гвардії України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3036 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 (одинадцять) календарних років служби;

- зобов`язати Військову частину 3036 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 (одинадцять) календарних років служби з урахуванням виплаченої суми допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу в лавах Національної гвардії України. Наказом військової частини 3036 Національної гвардії України від 23.11.2020 року №288 припинено (розірвано) з позивачем контракт про проходження військової служби та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, у зв`язку із закінченням дії контракту. Листом від 26.11.2020 року за вих. №21/Д-29 Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області повідомило позивача, що при звільненні з лав Національної поліції України підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні не має. Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 11 календарних років служби, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Оскільки, станом на день закінчення процесуального строку розгляду справи, в суду були відсутні докази отримання відповідачем копії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року, та з метою недопущення порушення прав учасників процесу на здійснення судочинства на засадах змагальності, свободи в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судом було зупинено провадження у справі ухвалою від 16.02.2021 року .

15.04.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому військова частина 3036 позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в їх задоволенні, В обгрунтування правової позиції зазначила, що згідно до ст. 15 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з останнього зарахування в сумі 16309,13 грн.

Ухвалою суду від 15.04.2021 року провадження у справі було поновлено.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Відповідно до записів у копії послужного списку та трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , заповненої 24.06.2005 року, встановлено наступне:

- відповідно до наказу командира військової частини А1705 Збройних сил України від 28.04.2006 року №96 позивача було зараховано до списків даної частини для проходження строкової військової служби;

- відповідно до наказу командира військової частини А1705 Збройних сил України від 12.04.2007 року №71 позивача було звільнено у запас Збройних сил України.

В період з 17.09.2008 року по 29.05.2009 року позивач працював стропальником 3- го розряду в «ДДАП-РАКС»:

- відповідно до наказу УМВС від 15.09.2010 року №74 о/с позивач був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України;

- відповідно до наказу ГУМВС від 06.11.2015 року №485 о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ;

- відповідно до наказу ГУНП від 07.11.2015 №1 о/с позивача було прийнято на службу в Національну поліцію України;

- відповідно до наказу ГУНП від 13.11.2017 №341 о/с позивача було звільнено із служби в поліції.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» позивач був прийнятий на військову службу за контрактом строком на 3 роки з 22.11.2017 року.

Відповідно до наказу командира частини (по стройовій частині) від 22.11.2017 року №324 позивача було зараховано в списки особового складу військової частини та на всі види забезпечення (особовий номер позивача Г-020963), який відповідно до наказу командира військової частини 3036 Національної гвардії України по особовому складу від 22.11.2017 року №95 о/с прийнятий із запасу на військову службу за контрактом строком на три роки з 22.11.2017 року та призначений на посаду помічник гранатометника 1-го відділення 2-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти 1-го патрульного батальйону (ВОС 103630П).

Відповідно вказаного наказу позивач вважався таким, що приступив до виконання обов`язків за посадою 22.11.2017 року, та позивачу було встановлено посадовий оклад у розмірі 530 гривень за 2 тарифним розрядом.

Згідно з Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом МВС України від 04.07.2015 року №638, установлено та виплачено з 22.11.2017 року надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років, яка станом на 22.11.2017 року становить: 08 років 01 місяць 05 днів.

За період проходження військової служби у військовій частині 3036 Національної гвардії позивач призначався на наступні посади:

- стрілець 3-го відділення 3-го патрульного взводу 4-ї патрульної роти 2-го патрульного батальйону;

- стрілець 1-го відділення 1-го патрульного взводу 4-ї патрульної роти 2-го патрульного батальйону;

- стрілець 1-го відділення 2-го патрульного взводу 3-ї патрульної роти 2-го патрульного батальйону.

Відповідно до наказу командира частини (по стройовій частині) від 23.11.2020 року №288 з позивачем було припинено контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, звільненого відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої, (у зв`язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України) статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з військової служби наказом командира військової частини Національної гвардії України по особовому складу від 18.11.2020 року №57 ос у запас у зв`язку з закінченням строку військової служби за контрактом, 22.11.2020 року та направлено його на військовий облік із зарахуванням згідно статті 26-2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та наказу командувача Національної гвардії України від 27.12.2016 року № 902 на службу у військовому оперативному резерві першої черги командира військової частини 3036 Національної гвардії України до Кам`янського РТЦК та СП Дніпропетровської області.

Згідно з наказом МВС України від 15.03.2018 року № 200 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільнені військовослужбовців Національної гвардії України та іншим особам», за період роботи з 01 по 22 листопада 2020 року позивачу було виплачено:

- надбавку за особливості проходження служби в розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

- премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 145 % від посадового окладу;

- грошову компенсацію за невикористані 42 календарних днів додаткової відпустки як учасника бойових дії за 2018-2020 рік, в розмірі 15221 гривень 85 копійок.

Вислуга років на «22» листопада 2020 року становить: час служби в календарному обчисленні - 11 років 01 місяць 14 днів.

Згідно до статті 15 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з останнього зарахування в сумі 16309 гривні 13 копійок.

Про виплату вказаної грошової допомоги зазначено позивачем в позовній заяві.

Вислуга років на військовій службі складає в календарному обчисленні — 03 роки 00 місяць 00 днів.

Відповідно до розділу XXXII (Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби) Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 року № 200 (дана інструкція визначає порядок й умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України) (далі - Інструкція, затверджена наказом МВС України №200):

особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Відповідно до п. 2 статті 15 (Пенсійне забезпечення і допомога) Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку закінченням строку контракту, та інше, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Також військовослужбовцям при звільненні з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов: контракту військовослужбовцем чи у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, одноразова грошова допомога передбачена цим пунктом, не виплачується.

Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Військовослужбовцям, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цим пунктом, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

У разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

Відповідно до наданих позивачем копій документів до позовної заяви, а саме відповіді позивачу, наданої начальником Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Сергієм Перездрієнком від 26.11.2020 року №21/Д-29, стало відомо, що відповідно до статгі 9 «Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та деяких інших осіб» передбачена виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується у разі звільнення зі служби у зв`язку із пунктом 7 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) за наявності вислуги 10 років і більше. Відповідно до наказу від 30.11.2015 №24 о/с станом на 07.11.2015 року позивачу встановлено календарна вислуга років 06 років 01 місяців 06 дні. Відповідно на день звільнення 13.11.2017 року позивачу встановлена календарна вислуга 08 років 01 місяців 12 дні. Також у своїй відповіді начальником ГУ НП в Дніпропетровській області, зазначалось, що з огляду на вищевикладене, підстави на виплати одноразової грошової допомоги позивачу при звільненні немає.

Таким чином, позивач не підпадає під виняток п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто не являється особою, яка при попередньому звільненні набула права на отримання такої грошової допомоги.

Відповідно п. 2 розділу XXXII Інструкції, затвердженої наказом МВС України №200 у разі першого звільнення цих осіб з військової служби до вислуги років для виплати їм одноразової грошової допомоги зараховується також період строкової військової служби.

Грошова допомога не виплачується:

- військовослужбовцям строкової служби, звільненим з військової служби у зв`язку із засудженням до позбавлення волі за вироком суду, що набрав законної сили, у тому числі зі звільненням від відбування покарання;

- військовослужбовцям, прийнятим на військову службу за контрактом безпосередньо зі строкової військової служби;

Також, відповідно п. 2 розділу XXXII Інструкції, затвердженої наказом МВС України №200 строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та. військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі Постанова Кабміну про Порядок обчислення вислуги років №393).

Порядком установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті “ж” статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:

- військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту;

- служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду;

- час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони;

- служба в Національній поліції;

Відповідно до п.10 Порядку військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби:

- які звільняються із служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби;

- які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони і особам рядового і начальницького складу:

- які звільняються із служби за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням ними умов контракту, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, одноразова грошова допомога не виплачується;

- які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

Таким чином, розрахунок грошового забезпечення при звільненні позивача військова частина здійснила в повному обсязі. Всі взаєморозрахунки були проведені.

З вищезазначеного вбачається, що в даному випадку відсутні підстави для нарахування та випплати грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 10 календарних років служби, оскільки позивач звільнився зі служби повторно, одноразова грошова допомога була виплачена; а у період його календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, з урахуванням того, що позивач не входить до осіб, що при попередньому звільненні набули право на отримання такої допомоги.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність свого рішення, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини 3036 Національної гвардії України (вул. Пожежна, буд. 35, м. Дніпро, 49021, код ЄДРПОУ 23316220) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона