Ухвала суду № 97350797, 01.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

01 червня 2021 р.Справа №214зп-21/160

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-ПЕРСПЕКТИВА" про забезпечення позову до подання позовної заяви до Комунального підприємства "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-ПЕРСПЕКТИВА" про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить заборонити Комунальному підприємству "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради та/або будь-яким іншим особам, в тому числі посадовим особам органів влади та місцевого самоврядування, або іншим особам за їх дорученням, департаментам (підрозділам) Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії з демонтажу, розбирання, знесення, знищення торгівельного комплексу літ. Б-1, загальною площею 173,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 32Н (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1593676212101), що належить на праві власності ТОВ "ЗЕВС-ПЕРСПЕКТИВА" (код ЄДРПОУ 38361699).

Заява обґрунтована тим, що 27.05.2021 року провідним інспектором КП "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради Холодним О.В. винесено припис № 3869д від 27.05.2021 року. Вказаним приписом зобов`язано протягом 7 діб демонтувати самовільно встановлені споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 32. Заявник зазначає, що вказане нерухоме майно належить ТОВ "ЗЕВС-ПЕРСПЕКТИВА" та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав та нерухоме майно. ТОВ "ЗЕВС-ПЕРСПЕКТИВА" перебуває в процесі укладення договору оренди на земельну ділянку на якій розміщено майно, отже існують всі правові підстави для розміщення вказаних споруд. Однак, КП "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради на виконання оскарженого припису починаючи з 03.06.2021 року може демонтувати, розібрати, знести, знищити торгівельний комплекс літ. Б-1 загальною площею 173, 1 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 , що є незаконним та протиправним.

Згідно зі ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд даного клопотання без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених норм вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Поряд з цим обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

В даному ж випадку, проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, що відповідачем можуть здійснюватись заходи щодо реалізації припису, які можуть порушити майнові права та інтереси позивача або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав або інтересів.

Отже, позивачем не надано жодних доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору та неможливості в подальшому виконання рішення суду.

Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-ПЕРСПЕКТИВА" про забезпечення позову до подання позовної заяви до Комунального підприємства "Управління контролю за благоустроєм міста" Дніпровської міської ради - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська