Рішення № 97350782, 01.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Справа № 160/10/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛОМ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.10.2020 №Ю-24568-57 у розмірі 319 813,75 грн., з підстав невідповідності її актам законодавства України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана вимога прийнята відповідачем протиправно та підлягає скасуванню, оскільки сформована не на підставі акту перевірки. Також, не містить періоду нарахування, у зв`язку з чим, не можливо визначити на кінець якого саме календарного місяця та року виникає обов`язок по сплаті боргу (недоїмки), та неможливо визначити та розрахувати з яких саме зобов`язань виникла недоїмка, штраф та пеня до неї. Посилання контролюючого органу у вимозі на таку підставу застосування штрафу та пені, як рішення №0008695740 від 29.01.2020 є, на думку позивача, протиправним, так як штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату ЄСВ не нараховуються відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Крім того, оскаржувана вимога не є узгодженою, а отже і відсутні підстави для її задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у зв`язку з чим зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок. Недоїмка, яка виникла у позивача на підставі самостійно задекларованих сум ЄСВ та своєчасно не сплачена в повному обсязі. На рахунках платника недоїмка виникла вперше з 16.02.2020 року та з даного моменту безперервно збільшувалась. Підставами постійного збільшення недоїмки, відповідно ІКПП позивача, були несвоєчасні сплати розмірів самостійно задекларованих сум ЄСВ та зарахування поточних платежів на погашення недоїмки в порядку черговості.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛОМ" зареєстровано 29.08.2016 як юридична особа та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

Основний вид діяльності за КВЕД 10.41 виробництво олії та тваринних жирів.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі даних інформаційної системи податкового органу прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-24568-57 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 319 813,75 грн.

Підставою для формування даної вимоги стала інформація, наявна в базі даних інформаційної системи податкового органу по інтегрованій картці платника податків, в якій відображено що з 16.02.2020 ТОВ "АЛОМ" своєчасно не сплачує самостійно задекларовані суми ЄСВ.

Не погодившись з вимогою про сплату боргу, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування" (далі - Закон №2464), Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно До законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на Інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону №2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Статтею 9 Закону №2464 визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу 1 зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом МФУ від 20.04.2015 №449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафі та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як встановлено судом, згідно з даними ІКП ТОВ "АЛОМ" станом на 30.09.2020 за позивачем обліковувалась недоїмка у розмірі 319 813,75 грн.

Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 2 розд. VI Інструкції №449, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

На підставі ч. 4 ст. 25 Закону №2464 відповідачем була сформована оскаржувана вимога.

Суд звертає увагу, що п. 4 розд. VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Із зазначеного вбачається, що обчислення єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу здійснюється не лише на підставі актів перевірки, але й на підставі облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

З огляду на зазначене, облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів, є такою ж самостійної підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.

Щодо посилань позивача на процедурні порушення прийняття вимоги, суд зазначає, що процедурне порушення не впливає на законність самої вимоги та не звільняє платника від обов`язку сплачувати відповідні зобов`язання.

Вказані висновки щодо застосування норм права щодо процедурних порушень винесення вимоги, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.12.2018 у справі N 804/1678/15, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України. Так, в даній постанові зазначено, що несвоєчасне направлення контролюючим органом податкової вимоги на адресу платника податків не свідчить про звільнення позивача від обов`язку сплачувати податкові зобов`язання.

Суд також, звертає увагу, що позивачем до позовної заяви не додано жодного платіжного доручення по сплаті ЄСВ.

Тобто, позивачем у позовній заяві взагалі не спростовано наявність у товариства заборгованості.

Натомість відповідачем на підтвердження встановлених порушень порядку сплати єдиного соціального внеску надано відповідний витяг з ІКП позивача за 2019 - 2020 роки.

Щодо посилань позивача на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), суд зазначає наступне.

Згідно із п. 9-10 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 і частини 1 статті 4 цього Закону, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року за себе.

При цьому, положення абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 цього Закону щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються. Тобто, роботодавці, які мають найманих працівників, зобов`язані сплачувати єдиний внесок із заробітної плати своїх працівників, їх звільнили лише від штрафних санкцій, визначених частиною 11 ст. 25 Закону №2464 у період з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину (пункт 9-11.1 розд. VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464).

За наведених обставин, суд вважає, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-24568-57 від 08.10.2020 прийнята відповідачем на підставі та у межах наданих повноважень, а тому є правомірною та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.77, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛОМ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська