Рішення № 97350694, 25.02.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року Справа № 160/16251/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» ( далі- ТОВ фірма «Триплекс») до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000224/2 від 20.10.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00473.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що при вирішенні питань розмитнення належного позивачу імпортованого товару, не погодившись із задекларованою ним митною вартістю за ціною договору, відповідач визначив її самостійно у порядку та спосіб, які позивач вважає протиправними. Позивачем були надані відповідачу всі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару у відповідності до вимог ч.2 ст.53 Митного кодексу України, і не містили жодних розбіжностей та ознак підробок, а тому у митного органа були відсутні підстави для коригування митної вартості ввезених позивачем товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

23.02.2021 від відповідача на адресу суду надійшов відзив по справі, в якому відповідач повідомив про те, що під час митного контролю ЕМД №UA110230/2020/022961 від 19.10.2020 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також, під час здійснення Дніпровською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною дкларацією ЕМД №UA110230/2020/022961 від 19.10.2020

було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, відповідач позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки оскаржуване рішення та картка выдмови прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.07.2020 року між ТОВ фірма «Триплекс» (Покупець) та «Евонік Операції ГмбХ» (Продавець) було укладено Договір поставки №0048 (далі -Договір, контракт), відповідно до умов п.2.1 якого предметом договору є поставка товару Продавцем Покупцю з заводу-виробника Групи Евонік Індастріз АГ.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що поставка кожної партії товару у відповідності з цим договором оформлюється в письмовій формі відповідною додатковою угодою, в якій зазначаються типи, кількість та ціна товару, погоджені Продавцем та Покупцем.

09.10.2020 року ТОВ фірма «Триплекс» (Покупець) та «Евонік Операції ГмбХ» (Продавець) підписали Специфікацію №5, яка є Додатком №5 до Договору №0048 від 01.07.2020 року.

Відповідно до умов Додатку №5 Покупець придбаває товар МетАМІНО, активна речовина – 99% втрата при сушці – не більше 0, 30 %, зола не більше 0,50%, у кількості 22 т., ціна за одиницю 1,72 EUR., вартість партії 37840 ,00 EUR., умови поставки СІР-Запоріжжя.

Так, 19.10.2020 року згідно з умовами Договору та з метою митного оформлення ввезеного товару, позивачем було подано відповідачу електронну митну декларацію ЕМД №UA110230/2020/022961, в якій задекларовано до розмитнення товар: Метіонін: МетАМІНО, Метіонін, DL-метіонін кормовий 99%, 1 кг містить діючу речовину метіоніну не менше 99%. Торгова марка МетАМІНО.Застосовується для збагачення та збалансування раціонів тварин та птиці, пригтування повноцінних комбікормів, преміксів, нормалізації білкового обміну, підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин. У формі порошку. САS №59-51-8. Партія 201012А2В 22000 кг; 880 мішків, дата виготовлення 12.10.2020. Термін придатності -12.10.2023. Вмість DL-метіоніну -99%. Виробник «Евонік ОСОБА_1 » Країна відправлення Бельгія, ціна товару 37840 Евро.

Як видно з графи 44 до ЕМД №UA110230/2020/022961 від 19.10.2020 на підтвердження заявлених відомостей про товар позивачем подавалися наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № б/н від 13.10.2020; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №6000888190 від 13.10.2020; автотранспортна накладна (Road consignment note) № б/н від 15.10.2020; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №А31598838 від 12.10.2020; банківський платіжний документ №278 від 16.10.2020; фідінфо б/н від 08.10.2020; страховий поліс №1466 від 13.10.2020; 8. Додаток №5 від 09.10.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) №0048 від 01.07.2020; відомості про включення товарів до переліку кормових добавок, преміксів та готових кормів, ветеринарних препаратів АА-01769-04-12 дод.№1 від 20.10.2017; заказ б/н від 08.10.2020; комерційна пропозиція б/н від 08.10.2020; листи експортера б/н від 15.10.2020 та 14.10.2020; сертиф.аналізу б/н від 13.10.2020; копія митної декларації країни відправлення № MRN20BEE0000044769906 від 13.10.2020.

Позивач у поданій декларації визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, а саме - за ціною договору.

Як вказав відповідач при виконанні митних формальностей за МД спрацювали форми контролю системи управління ризиками, системою згенеровано, обов`язкову митну процедуру: за кодом 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» з повідомленням «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару».

У відповідності до ст.337 Митного кодексу України (далі- МК України) при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом виявлено:

- надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 13.10.2020 №MRN20BEE0000044769906 не містить умов поставки. Вартість партії товару згідно наданої копії митної декларації країни відправлення та листа експортеру від 15.10.2020 б/н складає 36175,04 EUR, натомість згідно рахунку від 13.10.2020 №6000888190 вартість партії 37840 ,00 EUR.;

- в специфікації від 09.10.2020 №5 вказано розрахунковий рахунок ТОВ фірми «Триплекс»: 26002500063800, при цьому в платіжному дорученні від 16.10.2020 №278 зазначено р/р НОМЕР_1 . До митного оформлення документів щодо зміни розрахункового рахунку не надано;

- специфікації від 09.10.2020 №5 до контракту від 01.07.2020 №0048 визначено умови поставки та оплати, обумовлено ціну на товар. Натомість поданий до митного оформлення рахунок від 13.10.2020 №6000888190 містить посилання лише на реквізити контракту;

- в комерційній пропозиції від 08.10.2020 б/н зазначено умови поставки СІР, але не вказано географічний пункт поставки .

19.10.2020 посадовою особою митниці надіслано електронне повідомлення декларанту щодо запиту додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: виписку з бухгалтерськогої документації; каталоги, прейскуратни (прайс-листи) виробника товару; висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями , та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем митному органу 19.10.2020 надано наступні додаткові документи: фінінфо від 13.10.2020 б/н; видаткову накладну від 12.10.2020 №00022094; прибуткову накладну від 25.09.2020 №00008174; додаткову угоду від 01.07.2020 №1.

За результатом аналізу додатково наданих документів митний орган вказав, що у прибутковій накладній від 25.09.2020 №00008174 та видатковій накладній від 12.10.2020 №00022094 відсутні підписи та печатки.

Позивачем митному органу 20.10.2020 надано наступні додаткові документи: лист- підтвердження оплати за товар від 20.10.2020 б/н; лист експортера від 19.10.2020 б/н.

За разультатами аналізу поданих позивачем документів митним органом для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару використана наявна в митниці інформація щодо ідентичних товарів за методом 2А) (з розрахунку 2,05 EUR/кг за МД №UA110230/2020/017127 від 06.08.2020) та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000224/2 від 20.10.2020 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110230/2020/00473.

Як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000224/2 від 20.10.2020, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби, фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Також зазначено, що декларантом виявлені розбіжності спростовані не були та не було надано запитуваних додаткових документів

Надаючи оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ Оцінка товару для митних цілей ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що дійсна вартість може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими дійсної вартості, а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 МК України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Щодо доводів відповідача про те, що надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення від 13.10.2020 №MRN20BEE0000044769906 не містить умов поставки. Вартість партії товару згідно наданої копії митної декларації країни відправлення та листа експортеру від 15.10.2020 б/н складає 36175,04 EUR, натомість згідно рахунку від 13.10.2020 №6000888190 вартість партії 37840 ,00 EUR, суд зазначає, що до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, експортну митну декларацію продавця - не включено.

Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати лише у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст.53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті зі ці товари (і) на письмову вимогу органу доходів і зборів. Приписи частини 3 статті 53 МК України покладають на позивача обов`язок щодо надання копії митної декларації країни відправлення лише за умови її наявності в позивача.

Сума вказана в експортній декларації є статистичною вартістю. Згідно законодавства ЄС, для того щоб контролювати і моніторити ціни Антимонопольним комітетом, постачальники повинні відображати ціну включаючи транспортні витрати по території ЕС (на умовах поставки СІР або СРТ).

Таким чином, сума 36175,04 EUR- це вартість товару і транспортні витрати до кордону з ЄС.

А безпосередньо варість партії заявленого поивачем до розмитнення за ЕМД №UA110230/2020/022961 від 19.10.2020 товару визначена у специфікації №5 від 09.10.2020 та в інвойсі від 13.10.2020 №6000888190, умови постачання також визначені у вказаних документах – СІР- Україна, м.Запоріжжя.

Оцінюючи доводи митного органу про те, що в специфікації від 09.10.2020 №5 до контракту від 01.07.2020 №0048 визначено умови поставки та оплати, обумовлено ціну на товар. Натомість поданий до митного оформлення рахунок від 13.10.2020 №6000888190 містить посилання лише на реквізити контракту, суд зазначає, таке.

Згідно загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку - фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

З наведеного видно, що згідно загальносвітової практики умови поставки товару не є обов`язковим реквізитом інвойсу.

Оскільки законодавством України не затверджено форму рахунку-фактури (інвойсу). посилання відповідача на відсутність того чи іншого реквізиту інвойсу суд вважає необгрунтованим та безпідставним.

Відсутність посилання на умови поставки в інвойсі жодним чином не впливає на складові митної вартості та не може бути підставою для коригування вартості товару.

Крім того, відповідно до п. 2.3 Договору всі додатки до Договору є його невід`ємними частинами, а отже посилання в рахунку на договір саме по собі є достатнім для ідентифікації ввезеного товару.

Окрім того, суд зазначає, що специфікація №5 від 09.10.2020 є додатком до договору- невід`ємною його частиною, та як вказує сам відповідач нею визначено умови поставки та оплати, обумовлено ціну на товар.

Окрім того, судом досліджено рахунок від 13.10.2020 №6000888190, та встановлено, що він містить умови доставки – СІР та адресу одержувача: Україна, м.Запоріжжя , 69013, вул.Стартова 1-з , умови оплати ним визначені- передоплата, містить і характеристики товару, його ціну за одиницю та загальну вартість партії, містить умови доставки – Вантажівка -FTL), з чого суд доходить висновку, що доводи митного органу не відповідають дійсності, та відповідачем зміст зазначеного документа не досліджувался.

Доводи митного органу про те, що в комерційній пропозиції від 08.10.2020 б/н зазначено умови поставки СІР, але не вказано географічний пункт поставки, суд відхиляє, так як такі умови та пункт призначення визначені в специфікації від 09.10.2020 №5, до того ж відповідно до умов контракту Товар поставляється на умовах СІР - Запоріжжя (Інкотермс 2010) (п.7.1.), адреса вказана в інвойсі від 13.10.2020 №6000888190.

Щодо твердження відповідача про те, що у прибутковій накладній від 25.09.2020 №00008174 та видатковій накладній від 12.10.2020 №00022094 відсутні підписи та печатки, суд зазначає, що відповідачем не наведено посилання на контретні нормативно-правові акти, якими затверджено форму означених докуменів та визначено обов`язковою умовою їх дійсності проставлення печаток та штампів. Відповідач також не надав пояснень з приводу того, чиїх печаток та штампів на його думку не вистачає на вказаних документах.

Окрім того, прибуткові та видаткові накладні відсутні у переліку документів, встановленому статтею 53 МК України, які що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості

Доводи про те, що в специфікації від 09.10.2020 №5 вказано розрахунковий рахунок ТОВ «Триплекс»: 26002500063800, при цьому в платіжному дорученні від 16.10.2020 №278 зазначено р/р НОМЕР_1 , а до митного оформлення документів щодо зміни розрахункового рахунку не надано, суд не приймає, оскільки відповідачем не доведено, що цей платіжний документ є недійсним, чи оплата за товар позивачем не проведена, також не надано суду пояснень, як вказана обставина впливає на неможливість здійснення розмитненння товару ввезеного позивачем за ціною договору.

При цьому, суд також вказує, що відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, зазначені відповідачем у рішенні №UA110230/2020/000224/2 від 20.10.2020 не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вказав Верховний Суд в постанові від 22 серпня 2019 року у справі №810/2784/18 (адміністративне провадження №К/9901/17106/19) зі змісту приписів розділу ІІІ («Митна вартість товарів та методи її визначення») Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обгрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частин 4,5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Суд зазначає, що відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість заявленого до розмитнення товару.

Окрім того, як видно з оскаржуваного рішення митниці, в ньому містяться посилання лише на раніше оформлену митну декларацію №UA110230/2020/017127 від 06.08.2020 і не проведено детальне дослідження цієї митної декларації з доданими до неї документами. В графі 33 оскаржуваного рішення зазначено лише номер митної декларації, за якою раніше здійснювалось митне оформлення товарів, дата її складання, порядковий номер задекларованого товару, сума митної вартості. При цьому, відповідачем не зазначені загальна кількість партії товару у штуках та розрахунок митної вартості, не наведені технічні характеристики товару, що має значення.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, відповідно до якої розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містять.

У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Питання коригування митної вартості товару на підставі інформації про вищий рівень цін з внутрішньої електронної бази даних митниці - Єдиної автоматизованої інформаційної системи, а також витребування додаткових документів при визначені митної вартості товару, також досліджувалось Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 825/648/17 від 08 лютого 2019 року (адміністративне провадження №К/9901/16592/18 (ЄДРСРУ № 79698949). За результатами дослідження Верховний Суд вказує на те, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. При цьому, варто врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Як видно з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

У свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про визнання протиправними та скасування: рішення про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000224/2 від 20.10.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00473 та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, і.к. 20244069) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, і.к. 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картоки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2020/000224/2 від 20.10.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA110230/2020/00473.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Триплекс» (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а, і.к. 20244069) судовий збір у розмірі 2102 (Дві тисячі сто дві) гривні, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, і.к. 43350935).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона