Рішення № 97350687, 11.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року Справа №160/16308/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Царікової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі №160/16308/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі №160/16308/20 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000262/2 від 19.06.2020, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661) судові витрати з оплати судового збору 5604 (п`ять тисяч шістсот чотири) грн. 91 коп.

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" у заяві (вх. №8085/21 від 02.02.2021) повідомлено суд про необхідність подання доказів понесення судових витрат на правничу допомогу адвоката, про які зазначав позивач під час розгляду означеної справи протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі.

Розгляд питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу призначено на 11.03.2021 о 13:00.

09.03.2021 представником позивача подано до суду заяву (вх. №18439/21), до якої додані докази понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/16308/20, а саме:

- Специфікація (додаток №2/21 від 03.03.2021) до договору про надання професійної правничої домоги від 25.07.2020;

- Акт здачі-приймання наданих послуг від 03.03.2021;

- Рахунок №2/21 від 03.03.2021;

- Копія платіжного доручення №21581 від 04.03.2021.

Сторони у справі №160/16308/20 були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, що підтверджується наявними матеріалами справи, однак у судове засідання від 11.03.2021 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно із приписами ч.ч. 1, 3 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 і ч. 5 ст. 143 КАС України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

У відповідності до полоєень п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, у разі якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 статті 252 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду питання щодо ухвалення додаткового рішення по справі за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

При вирішенні питання щодо ухвалення додаткового судового рішення стосовно присудження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у заявленому представником позивача розмірі, суд зазначає таке.

Представником позивача подано до суду заяву, до якої додані докази понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" витрат на професійну правничу допомогу на суму 4000,00 грн.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з приписами ч.1 і ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу;

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із п. п. 6, 7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту положень статті 134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України, в якій зазначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи встановлено, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" у справі №160/16308/20 здійснював адвокат Молочок Андрій Олександрович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1879 від 14.07.2008.

Судом встановлено, що між адвокатом Молочком А.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" укладено договір про надання професійної правничої допомоги від 25.07.2020.

На виконання вимог означеного договору позивачем та його представником складено Специфікацію (додаток) за №2/21 від 03.03.2021, згідно з якою останні узгодили оплату наданих адвокатом послуг на суму 4000, 00 грн., які полягали у наступному:

- Консультація (аналіз наданих клієнтом документів, випрацювання та узгодження правової позиції щодо можливості оскарження рішень митного органу та тактики ведення процесу) (60 хв./1 год.) на суму 400, 00 грн.;

- Складання позовної заяви (аналіз законодавства, судової практики з аналогічних правовідносин, складання тексту позовної заяви, збір та аналіз письмових доказів, виготовлення копій з документів, що додані до позовної заяви, подання позову з додатками до канцелярії суду) (240 хв./3 год.) на суму 1500, 00 грн.;

- Складання письмової відповіді на відзив на позовну заяву (аналіз правової позиції відповідача, його доводів та аргументів проти обставин, зазначених у позовній заяві, правових норм, судової практики, складання тексту відповіді на відзив, направлення її копії відповідачу та подання її до канцелярії суду) (120 хв./2 год.) на суму 600, 00 грн.;

- Участь у судових засіданнях 02.02.2020р., 02.03.2020р. (90 хв./1,5 год.) на суму 1500, 00 грн.

Аналогічний обсяг послуг наданих адвокатом позивачу зазначено в Акті здачі-приймання наданих послуг від 03.03.2021 та Рахунку №2/21 від 03.03.2021 (в рахунку допущено описку у датах судових засідань, в яких представник позивача приймав участь під час судового розгляду цієї справи).

Оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" означених послуг підтверджується копією платіжного доручення №21581 від 04.03.2021 на суму 4000, 00 грн.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Разом з тим, суд вважає, що надана адвокатом позивачу послуга у вигляді консультації на суму 400,00 грн. не має беспосереднього зв`язку із розглядом означеної справи №160/16308/20, у зв`язку з чим суд доходить висновку про недоцільність присудження таких витрат.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Указане правило при вирішені питання про співмірність заявленої до присудження суми витрат на професійну правничу допомогу сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17 та від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

Враховуючи надані до суду докази, складність справи, надані адвокатом послуги, час, витрачений адвокатом на надання таких послуг, їх обсяг та предмет позову, здійснення представництва інтересів позивача в суді за участі адвоката, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з Дніпровської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань витрат на правничу допомогу у розмірі 3600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 194, 205, 242 - 246, 250, 252 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в адміністративній справі №160/16308/20 задовольнити частково.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" (код ЄДРПОУ 42634661) витрати на правничу допомогу у розмірі 3600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити повністю.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст додаткового рішення суду складений 11.03.2021.

Суддя О.В. Царікова