Рішення № 97350683, 01.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року Справа № 804/3810/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” (далі – ТОВ “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА”, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про скасування постанови №017770 Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області від 10.05.2018р. про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700грн.00коп.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що висновок Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про наявність порушень ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначеного в акті перевірки, а саме: відсутність карти водія до цифрового тахографа не відповідає чинному законодавству, оскільки у зазначеній статті відсутнє посилання на обов`язковість наявності у водіїв, які здійснювали вантажні внутрішні перевезення, карт до цифрових тахографів. Тому, постанову Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області №017770 від 10.05.2018р. про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700грн.00коп. вважає такою, яка не відповідає чинному законодавству.

Ухвалою суду від 01.06.2018 р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання ухвали суду, позивачем усунуті виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.07.2018р. справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

03.09.2018 року ухвалою суду задоволено заяву представника відповідача та замінено відповідача по справі з Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - відповідач).

Відповідач надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на положення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що водієм не надано «інші документи», передбачені законодавством, а саме: роздруківку даних роботи тахографа за день перевірки (особиста картка не була вставлена у тахограф), що узгоджується з Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року. Таким чином, вважає прийняту постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу законною та обґрунтованою.

07.09.2018р. представником позивача подано відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2018 року на 19 км. автодороги М18, Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області зупинено для перевірки вантажний автомобіль марки DAF FT XT 105.460, державний номерний знак НОМЕР_1 , який орендувався у ТОВ “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” та здійснював внутрішнє перевезення вантажу за маршрутом м.Новомосковськ Дніпропетровської області – м.Харків.

В ході перевірки встановлено відсутність особистої картки водія до цифрового тахографа, внаслідок чого складено акт №044189 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

10.05.2018 року засіданням комісії Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №017770 до ТОВ “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” у сумі 1700грн. 00коп.

Позивач вважає вказану постанову незаконною, тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закон №2344-III) передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 №232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Згідно ст.18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Статтею 48 Закону №2344-III ередбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, а саме: документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника – ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Отже перелік документів згідно ст.48 Закону №2344-III не є вичерпним.

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. №385 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п.2.5. вищезазначеної Інструкції №385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

Окрім цього згідно п.2.6. Інструкції №385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також у разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п.2.7. Інструкції №385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.

Відповідно до п.3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до 3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

З 20.12.2010 р. набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР) підписаної у Женеві 1 липня 1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 1+28 тахограм.

В акті проведення перевірки перевіряючими відображено, що надання послуг з перевезення вантажу транспортним засобом, який обладнаний повіреним цифровим тахографом без оформлення роздруківки даних роботи тахографу за поточний день 16.03.2018 року (на момент перевірки в тахографі відсутня особиста картка водія ОСОБА_1 ) чим порушено наказ МТЗ України №385 від 24.06.2010р. та ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт»

З матеріалів справи вбачається порушення автотранспортного законодавства в Управлінні Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області. Крім того, до матеріалів адміністративного позову жодних тахокарт позивачем не надано.

Разом з тим, законодавецем чітко встановлено обов`язок водія надати при перевірці відповідному державному органу тахокарти у визначеній кількості, а транспортного підприємства забезпечити їх наявність у такого водія. Однак, позивачем не дотримано вказаних умов.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в діях позивача вбачаються порушення, виявлені під час перевірки, що зафіксовано в акті, тому постанова про застосування адміністративного-господарського штрафу прийнята у відповідності до чинного законодавства.

Згідно частин 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що заявлені позивачем вимоги не є обґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 77-78, 90, 139, 241-246, 262, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР-ТРАНС-ЛОГІСТИКА” до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова