Рішення № 97349267, 24.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2021 м. КиївСправа № 910/3430/21

За позовом: ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЖК ЖЕНЕВА";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО";

про: витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Легка А.С.

Представники:

позивача: Халупний А.В., Аббясов К.Ю.;

відповідача: Дейнеко П.В.

С У Т Ь С П О Р У:

ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЖК ЖЕНЕВА" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для витребування з чужого незаконного володіння спірних об`єктів нерухомого майна, оскільки такі об`єкти неправомірно вибули з володіння позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3430/21 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 05.04.2021.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням правомірного володіння об`єкту нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу від 07.03.2017 № 1319.

В підготовчому засіданні 05.04.2021 суд на місці, зокрема, ухвалив: оголосити перерву в підготовчому засіданні до 26.04.2021.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про: сумніви правомірності укладення інвестиційного договору на нежитлове приміщення № 6П площею 30,6 кв.м.; акт від 20.01.2021 № 01/20/21 огляду технічних приміщень з розміщеним у них технічним обладнанням котельні; відсутність правових підстав для володіння відповідачем спірним об`єктом нерухомого майна.

В підготовчому засіданні 26.04.2021 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 24.05.2021.

В судовому засіданні 24.05.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи уповноважених представників сторін та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 10.07.2019 здійснено реєстрацію ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "ЖК ЖЕНЕВА" (далі - позивач), місцезнаходження: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 9-А (далі - Будинок).

Позивач стверджує, що останнім, на підставі технічного паспорту на будинок було проведено огляд Будинку на його відповідність технічному паспорту та поверховому плану, в результаті якого виявлено, що приміщення: № VІІ - технічне приміщення загальною площею 120,5 кв.м. та котельня, що знаходиться на даху першої секції Будинку мають статус допоміжних приміщень і призначені для обслуговування Будинку.

Також позивач стверджує, що відповідач незаконним шляхом здійснив захоплення котельні - технічного приміщення спочатку захопивши 30,6 кв.м., а потім - частину технічного приміщення № VІІ, внаслідок чого збільшив площу нежитлового приміщення № 6П до 78,2 кв.м., яке насправді є приміщенням котельні і частиною технічного приміщення № VІІ площею 120,5 кв.м.

Підтверджуючи вказані вище обставини позивач надав до суду акт від 20.01.2021 № 01/20/21 огляду технічних приміщень з розміщеним у них технічним обладнанням котельні Будинку.

При цьому, позивач наголошує, що приміщення котельні та частина технічного приміщення № VІІ, загальною площею 120,5 кв.м. незаконно перебувають у приватній власності відповідача, а насправді належать всім співвласникам житлового/не житлового фонду Будинку на праві спільної сумісної власності та не могли бути відчужені без 100 % згоди співвласників Будинку.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Приписами частин 1, 2 статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕОС ДЕВЕЛОПМЕНТ", як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - відповідач), як покупцем, укладено договір купівлі-продажу від 17.06.2016 № 4, відповідно до предмету якого продавець продає, а покупець купує майно, а саме: котельна модульна КМ-2-3000-Т-Гн-Колві-1000.

Між ОСОБА_1 , як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 07.03.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Козаєвою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1319 (далі - Договір купівлі-продажу).

Пунктом 1 Договору купівлі-продажу визначено, що продавець передав у власність, а відповідач прийняв у власність належне продавцю нежитлове приміщення № 6П, яке знаходиться у Будинку.

Положеннями пункту 3 Договору купівлі-продажу передбачено, що нежитлове приміщення, що є предметом цього договору, має загальну площу 30,6 кв.м. відповідно до технічного паспорту виданого 17.10.2019, товариством з обмеженою відповідальністю "ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ "АЛТАНА".

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.03.2017 індексний № 81989008, відповідач є власником нежитлового приміщення № 6П у Будинку на підставі Договору купівлі-продажу (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1181377280000).

Відповідно до поданого позивачем технічного паспорту на Будинок від 07.11.2016, а саме: поверх 25 - технічне приміщення № VІІ загальною площею 120,5 кв.м. знаходиться над котельнею.

При цьому, відповідно до поданого позивачем технічного паспорту на Будинок від 05.02.2021 на даху будинку розміщена дахова котельня, площею 27.5 кв.м.

Так відповідач набув право власності на нежитлове приміщення № 6П площею 30,6 кв.м., яке знаходиться у Будинку.

В подальшому, в результаті реконструкції нежитлового приміщення № 6П, розташованого на 25 поверсі Будинку, здійснено збільшення площі такого приміщення до 47,9 кв.м. та дообладнано котельню дахову площею 30,3 кв.м., що підтверджується технічним паспортом від 15.05.2017, в результаті чого збільшено площу такого нежитлового приміщення до 78,2 кв.м.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.09.2017 індексний № 97116469, відповідач є власником нежитлового приміщення № 6П, загальною площею 78,2 кв.м. у Будинку на підставі Договору купівлі-продажу (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1181377280000).

Приймаючи до уваги викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідач правомірно володіє нежитловим приміщенням № 6П площею 47,9 кв.м., розташованого на 25 поверсі Будинку та приміщенням для розміщення котельні, площею 30,3 кв.м. на даху Будинку, а право позивача жодним чином не порушене, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів статті 388 Цивільного кодексу України.

Заперечення позивача викладені у відповіді на відзив судом відхилені оскільки:

- правомірність укладення інвестиційного договору на нежитлове приміщення № 6П площею 30,6 кв.м. не є предметом спору у даній справі;

- правомірність володіння відповідачем нежитловим приміщенням № 6П, загальною площею 78,2 кв.м. у Будинку на підставі Договору купівлі-продажу підтверджено витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.09.2017 індексний № 97116469;

- поданий позивачем до суду акт від 20.01.2021 № 01/20/21 огляду технічних приміщень з розміщеним у них технічним обладнанням котельні Будинку судом не враховується, оскільки складений позивачем одноособово без належних та допустимих доказів, підтверджуючих викладених в такому акті даних;

- станом, як на дату укладення Договору купівлі-продажу, так і станом на дату реконструкції нежитлового приміщення № 6П, розташованого на 25 поверсі Будинку, позивач, як ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ зареєстрований не був, що свідчить про те, що останній не здійснював управління майном Будинку та не відповідав за його використання.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02 червня 2021 року

Cуддя С.В. Балац