Рішення № 97349239, 01.06.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2021 м. КиївСправа № 910/3895/21

За позовом: приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ";

до: товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ.";

про: стягнення 21.634,96 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (далі - відповідач) про стягнення 12.452,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3895/21 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

До господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач збільшив розмір заявленого до стягнення суми страхового відшкодування до 21.634,96 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.04.2021 № 910/3895/21 заяву про збільшення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив, зокрема, з урахуванням передчасності поданого до суду позову в розумінні приписів статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що подання заяви на виплату страхового відшкодування є правом позивача, а не обов`язком.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як страховиком, та товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "МІСТ ЕКСПРЕС" ОСОБА_1 , як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 28.02.202020 № 046.1544260.714 (далі - Договір добровільного страхування).

Відповідно до предмету Договору добровільного страхування позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме "RENAULT" із державним номерним знаком НОМЕР_1 (далі - застрахований ТЗ).

30.12.2020 відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу "KIA" із державним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_2 .

Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.

Транспортний засіб - "KIA" із державним номерним знаком НОМЕР_2 станом на момент настання ДТП, забезпечено відповідачем, як страховиком обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Вказані обставини визнаються сторонами спору, що вбачається із поданих останніми заявами по суті справи.

Приписами частини 1 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позивач зазначає, що матеріальний збиток, завданий власнику застрахованого автомобіля становить 21.634,96 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування від 02.02.2021 № 12593, яка, за твердженнями позивача, залишена відповідачем без виконання.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Приписами статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що строк виконання грошового зобов`язання страховика за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Заява позивача на виплату страхового відшкодування від 02.02.2021 № 12593 отримана відповідачем 08.02.2021 та зареєстрована за вхідним номером 51-1312, що підтверджується відміткою відповідача на вказаній заяві.

Заперечення позивача з приводу вказаної обставини у відповіді на відзив відсутні.

Таким чином, останнім днем строку для прийняття відповідачем рішення про виплату страхового відшкодування, в розумінні приписів статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", є 09.05.2021, а першим днем прострочення такого строку - 10.05.2021.

Відтак, встановлений приписами статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов`язання відповідача за Договором обов`язкового страхування, станом на день подання даного позову до суду, (10.03.2021) не настав.

Вказані обставини свідчать про відсутність порушеного права позивача при зверненні до суду із вказаним позовом та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 та пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати позивача у вигляді витрат на правову допомогу, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац