Рішення № 97349098, 06.04.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.04.2021Справа № 910/20794/20

Господарський суд міста Києва у складі судді ДЖАРТИ В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» (36023, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ КОЛЕКТИВНА, будинок 10; ідентифікаційний код 37686922)

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26; ідентифікаційний код 32382598)

про стягнення коштів в порядку суброгації у розмірі 20 048,39 грн,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення коштів в порядку суброгації у розмірі 20 048,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в силу положень ст.27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП, у розмірі 20 048,39 грн. Сплачена відповідачем сума страхового відшкодування у розмірі 39 519,92 грн не відповідає сумі, виплаченого страхового відшкодування 61 568,31 грн за мінусом франшизи - 2 000 грн. (59 568,31 грн - 39 519,92 грн =20 048,39 грн). Отже, досудова вимога на суму 20 048,39 грн залишилась невиконаною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 910/20794/20 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

28.01.2021 через загальний відділ діловодства від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо страхового полісу № АО/5896051.

29.01.2021 через загальний відділ діловодства відповідачем подано відзив на позову заяву, в якому він просить позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на необхідність врахування коефіцієнту фізичного зносу до пошкодженого автомобіля згідно висновку автотоварознавчого дослідження та вирахування суми податку на додану вартість. Вважає, що розмір страхового відшкодування становить 39 519,92 грн, який з боку відповідача було належним чином та у визначений строк виконано у повному обсязі.

09.02.2021 через загальний відділ діловодства позивачем подано відповідь на відзив, в якому позивач звертає увагу на проведення експертом автотоварознавчого дослідження без самостійного огляду пошкодженого транспортного засобу, а також без урахування виявлених додаткових дефектів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про призначення судової експертизи.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2020 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра» (далі - страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник), укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Каско» № 1412.0005834, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Jeep Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 .

17.03.2020 в м. Києві по Північному мосту у сторону Саперно-Слобідської, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , при перестроюванні не надав перевагу у русі транспортному засобу «Jeep Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроїтись та скоїв із ним зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, та завдало матеріальних збитків, чим порушено п. 10.3 Правил дорожнього руху.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 16.04.2020 у справі № 752/6260/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. ОСОБА_2 в суді вину у скоєнні адміністративного правопорушення визнав повністю.

Факт скоєння правопорушення підтверджується даними: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, зазначених у ній місця зіткнення, характеру та локалізації пошкоджень, письмовими поясненнями.

17.03.2020 страхувальник звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування за Договором від 19.02.2020 № 1412.0005834 на особистий рахунок.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Jeep Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра», у зв`язку з чим 17.03.2020 останній склав акт технічного стану (огляду) транспортного засобу, а також протокол огляду транспортного засобу від 07.04.2020 та додатковий протокол огляду транспортного засобу від 04.05.2020.

Відповідно до ремонтної калькуляції №16791 від 07.05.2020, яка складена із застосуванням авторизованого програмного комплексу «Audatex», вартість відновлювального ремонту, автомобіля «Jeep Cherokee», державний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодженні при ДТП, складає 134 081,40 грн.

Відповідно до Звіту оцінки № 16791, складеного 07.05.2020 оцінювачем ОСОБА_3 від ТОВ «ЕАК «Довіра», вартість відновлювального ремонту названого автомобіля з урахуванням фізичного зносу складає 69 815,57 грн.

За страховим випадком (ДТП), згідно складеного страхового акта від 14.05.2020 № 0026200.03.20/1 за договором страхування та розрахунку страхового відшкодування до нього, було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 61 568,31 грн без ПДВ, виплата якого на рахунок ОСОБА_1 підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням від 21.05.2020 № 17400.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , застрахована відповідачем на підставі полісу № АО/5896051 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 130 000,00 грн, франшиза - 2 000 грн, діючий станом на 17.03.2019).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

02 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра» укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020 СК (далі - Договір факторингу), за умовами якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що перейшли до клієнта як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування.

За цим договором фактор займає місце клієнта (як кредитора) по усіх переданих регресних вимогах клієнта, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі. Права за регресними вимогами переходять від клієнта до фактора з моменту підписання акта прийому-передачі документів по відповідній регресній вимозі (п. 1.3 Договору факторингу).

Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу для реалізації фактором придбаних ним прав, клієнт зобов`язується передати фактору оригінали документів, що посвідчують виникнення у клієнта відповідного права регресної вимоги. Одночасно з передачею оригіналів документів, що посвідчують виникнення у клієнта відповідних прав регрес них вимог, сторони підписують акт приймання-передачі.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання в діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 6.1 Договору факторингу).

Згідно акта прийому-передачі документів від 22.05.2020 №32-02 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Саламандра» передано право вимоги до ТДВ «СК «Альфа - Гарант» у розмірі 59 568,31 грн. за страховим випадком, про який був складений страховий акт від 14.05.2020 № 0026200.03.20/1. ПрАТ «СК «Саламандра» передано, а позивачем прийнято оригінали документів, що підтверджують право вимоги третьої особи, як кредитора за регресними вимогами.

Право вимоги було придбано позивачем за суму яка дорівнює 100% від розміру вимоги.

22.05.2020 позивач звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» із вимогою вих. № 06330 про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації) по справі № 0026200.03.20/1 у розмірі 61 568,31 грн, яка отримана адресатом 27.05.2020.

У відповідь на означену вимогу відповідач повідомив позивача про сплату 05.11.2020 суми страхового відшкодування у розмірі 39 519,92 грн.

Докази сплати заборгованості з виплати страхового відшкодування у розмірі 20 048,39 грн. у матеріалах справи відсутні.

Відповідач наполягає, що сума страхового відшкодування до виплати становить 39 519,92 грн, а не 59 568,31 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 Цивільного кодексу України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Предметом позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 20 048,39 грн.

Учасники справи згідно з її матеріалами мають декілька зобов`язань :

1) договірне зобов`язання між позивачем і потерпілим - за договором добровільного майнового страхування;

2) деліктне зобов`язання між потерпілим та відповідачем - із завдання шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;

3) договірне зобов`язання між відповідачем і винною особою - за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За приписами статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Стаття 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд зауважує, що достатніми доказами фактично здійснених Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Саламандра» витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є платіжні доручення та рахунки на сплату послуг з ремонту пошкодженого транспортного засобу. При цьому, звіт про оцінку автомобіля є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.

Окрім того, Законами України «Про страхування» та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов`язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року №3-50гс15.

Позивачем у даній справі заявлено суму до відшкодування 20 048,39 грн, яка є частиною несплаченої відповідачем суми страхового відшкодування, що була виплачена на рахунок ОСОБА_1 відповідно до Звіту оцінки № 16791, складеного 07.05.2020 оцінювачем ОСОБА_3 від ТОВ «ЕАК «Довіра», в сумі 61 568,31 грн без ПДВ, в тому числі франшиза - 2 000 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як встановлено судом вище, водія транспортного засобу «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 16.04.2020 у справі № 752/6260/20.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», яке застрахувало його майно (автомобіль). В пунктах 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, страховик, здійснивши виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Відповідач є особою, на яку полісом № АО/5896051 покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Daewoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , на час ДТП.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в межах, передбачених полісом № АО/5896051, а до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Суд також зауважує, що страховик отримав право вимоги потерпілої особі після виплати останній страхового відшкодування та не був зобов`язаний звертатися безпосередньо до особи, в якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку, страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну норму викладено в статті 9 Закону України «Про страхування».

За таких обставин, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра», у зв`язку зі здійсненою страховою виплатою за вищеописаною ДТП, перейшло право вимоги на суму відшкодування в розмірі 59 568,31 грн, за вирахуванням франшизи - 2 000 грн.

За приписами статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Таким чином, позивач отримав право вимоги до відповідача про стягнення страхового відшкодування, сплаченого за наслідками пошкодження транспортного засобу «Jeep Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 17.03.2020.

Як зазначалось вище, сума страхового відшкодування в розмірі 61 568,31 грн (без ПДВ), з урахуванням фізичного зносу, була виплачена на рахунок ОСОБА_1 відповідно до Звіту оцінки № 16791, складеного 07.05.2020 оцінювачем ОСОБА_3 від ТОВ «ЕАК «Довіра».

Відповідно до абзацу 10 частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що проведення оцінки майна є обов`язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акта виконаних робіт.

Суд зазначає, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, слід виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395.

Відповідно до п.7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.

Згідно з п.1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Jeep Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , вбачається, що рік випуску автомобіля - 2015 рік, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (17.03.2020) строк експлуатації означеного автомобіля не перевищував семи років.

Суд, досліджуючи інші наявні у справі докази у сукупності, також не встановив наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Jeep Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , при визначенні розміру страхового відшкодування у розмірі, що стверджується відповідачем.

Законом України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методикою регулюються процедури проведення оцінки КТЗ та його технічного огляду. Вказані нормативно-правові акти визначають імперативний обов`язок оцінювача/експерта перед складанням будь-яких звітів та експертиз безпосередньо оглянути КТЗ та встановити всі його характерні особливості.

Згідно з п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Після закінчення зовнішнього технічного огляду провадиться перевірка роботи двигуна та інших складників, а для спеціалізованих (спеціальних) КТЗ - працездатність спеціального обладнання.

У разі можливості проведення ходових випробувань (під час руху КТЗ) перевіряється робота складників КТЗ з метою встановлення їх технічного стану.

Після закінчення дослідження КТЗ оцінювач (експерт) у разі потреби ознайомлює заінтересованих осіб, залучених до технічного огляду КТЗ, з його результатами.

Однак, Судом встановлено, що особистий огляд пошкодженого транспортного засобу «Jeep Cherokee», державний номерний знак НОМЕР_1 , представниками відповідача й експертом не проводився. Оцінку було проведено без урахування протоколу огляду транспортного засобу від 07.04.2020 та додаткового протоколу огляду транспортного засобу від 04.05.2020.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 06-D/77/4/0320 від 28.06.2020, виконаний експертом Яремчуком В.В., складений з порушенням положень Методики, а його результати не відображають реальної вартості матеріального збитку, у зв`язку з чим вказаний доказ, поданий відповідачем, є менш вірогідним доказом, ніж ті, які надані позивачем.

Суд звертає увагу, що стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. У даній справі відповідачем не надано доказів для підтвердження обставин, про які він стверджує.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Враховуючи вищезазначені обставини, беручи до уваги факт реалізації договору про надання фінансових послуг факторингу, а також умови полісу № АО/5896051 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у відповідача в зв`язку з настанням ДТП виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі суми, право на вимогу якої перейшло до позивача.

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування у повному обсязі.

Отже, до стягнення з відповідача підлягає сума грошових коштів, яка не перевищує фактичну вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у межах ліміту відповідальності відповідача, за вирахуванням суми франшизи (2 000 грн.), тобто в розмірі 20 048,39 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 20 048,39 грн страхового відшкодування підлягає задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що сума страхового відшкодування в розмірі 20 048,39 грн підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми страхового відшкодування, Суд дійшов висновку про законність та доведеність вимог позивача до відповідача щодо стягнення затрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 20 048,39 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 74, 76-80, 129, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення коштів в порядку суброгації у розмірі 20 048,39 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, місто Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26; ідентифікаційний код 32382598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» (36023, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛИЦЯ КОЛЕКТИВНА, будинок 10; ідентифікаційний код 37686922) 20 048,39 грн (двадцять тисяч сорок вісім гривень 39 копійок) - сума відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації та 2 102 грн (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повнен рішення складене 31.05.2021.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ