Рішення № 97348928, 18.05.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/167/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021 справа № 908/2876/20

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Першого заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-А) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах – Державної екологічної інспекції Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд. 10, адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72а)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Вільнянський молокозавод” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, буд. 65)

про стягнення 2412262,82 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

прокурор: Селезньова Т.В., посвідчення № 058627 від 14.12.2020

від позивача: Сеньків І.М., витяг з ЄДР, посвідчення НОМЕР_1 від 01.03.2021

від відповідача: Макаренков О.Л., довіреність № 718 від 11.03.2020

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Вільнянський молокозавод” 2412262,82 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2020 справу № 908/2876/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 30.11.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі №908/2876/20, присвоєно справі номер провадження 18/167/20, підготовче засідання призначено на 16.12.2020; підготовче засідання відкладалось на 27.01.2021; ухвалою від 27.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 23.02.2021. Ухвалою від 23.02.2021 здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 908/2876/20, замінено позивача у справі - Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області на Державну екологічну інспекцію Південного округу, підготовче провадження закрито 23.02.2021, призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 17.03.2021. У зв`язку з перебуванням судді Левкут В.В. з 16.03.2021 по 02.04.2021 на лікарняному, судове засідання, призначене на 17.03.2021 не відбулось. Ухвалою від 06.04.2021 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.04.2021; судове засідання відкладалось на 18.05.2021.

В судовому засіданні 18.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Присутній у судовому засіданні 18.05.2021 прокурор в повному обсязі підтримав позовні вимоги.

Звернення до суду прокурор обґрунтовує тим, що в період з 19.06.2018 по 22.06.2018 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Запорізькій області проведено планову перевірку щодо дотримання ТОВ «Вільнянський молокозавод» вимог природоохоронного законодавства, результати якої оформлені актом від 22.06.2018. Перевіркою встановлено, що на промисловому майданчику за адресою: Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65, ТОВ «Вільнянський молокозавод» здійснювало викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря котельнею без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади. Причину подання даного позову Першим заступником керівника Запорізької обласної прокуратури у позовній заяві обґрунтовано тим, що недодержання відповідачем вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, а саме здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без спеціального дозволу завдає суттєвої шкоди довкіллю. Кошти, одержані в рахунок відшкодування збитків завданих навколишньому природному середовищу надходять до спеціальних фондів державного та місцевого бюджету, з яких фінансуються, зокрема, видатки на програми та заходи у сфері охорони навколишнього середовища. У правовідносинах що виникли, органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави є Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, проте, екологічною інспекцією жодні заходи щодо захисту порушених інтересів держави не вживались. Посилаючись на приписи ст. 13, 16, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ст.ст. 10, 11, 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», прокурор просив позов задовольнити.

Від відповідача до суду надійшли заперечення на позовну заяву, в яких відповідач зазначив, що твердження про встановлену перевіркою наявність викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря котельнею без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади є юридично неможливим. Вказує, що котельня не працювала і відповідач користується електричної енергією для виробничих потреб. Замірів позивач не проводив, тому не міг встановити викиди в атмосферне повітря, експертизи з визначення розміру шкоди позивач не проводив. Відзначив, що наказ Міністерства охорони навколишнього середовища України від 10.12.2008 № 639, яким затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виключений з Державного реєстру нормативно-правових актів 11.06.2019, тому для розрахунку позивачем шкоди не має підстав.

Запорізька обласна прокуратура у відповіді на відзив зазначила, що за результатами перевірки встановлено, що в період з 26.11.2013 по 22.11.2017 відповідач здійснював викиди шкідливих речовин в повітря без відповідного дозволу на джерело викиду котельню. За вказаним фактом позивачем відносно виконавчого директора ТОВ «Вільнянський молокозавод» ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №007373 від 22.06.2018 за ч. 1 ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення (постанова № 000292/01/03 від 22.06.2018). Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не оскаржувалась, штраф сплачений у повному обсязі. ТОВ «Вільнянський молокозавод» повинно було експлуатувати стаціонарні джерела після отримання необхідного дозволу, проте, відповідний дозвіл отриманий відповідачем лише 23.11.2017. Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання встановлено Методикою, чинною на момент проведення перевірки органом контролю та здійснення розрахунку збитків. Відносно посилання відповідача не те, що при здійсненні перевірки не проводились інструментально-лабораторні вимірювання прокурор відзначив, що п. 3.6 Методики визначено можливість проведення розрахунку збитків за відомими параметри джерела викиду або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Позивач у відповіді на відзив доводи відповідача заперечив, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Відзначив, що факт порушення встановлено перевіркою, а для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоду у галузі охорони атмосферного повітря необхідним є встановлення самого факту порушення природоохоронного законодавства в частині здійснення викидів без дозволу. Використання Інспекцією Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відповідача є одним з джерел отримання необхідної інформації для розрахунку завданих збитків відповідно до Методики, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив позивача, в яких зазначив про відсутність звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відповідача, на який посилається позивач як на підставу розрахунку. Позивач не послався на спеціальну формулу, не довів, що параметри джерела викиду відомі з достовірних джерел – документації, тому, за доводами відповідача, наведене у позові не має правового характеру за відсутності достовірності розрахунків.

В клопотанні про долучення до матеріалів справи експлуатаційного дозволу від 05.04.2016 відповідач вказав, що позов та матеріали справи не відображають того факту, що робота відповідача, яку позивач оцінив за екологічними показниками, розпочалась з 26.11.2013 (день реєстрації юридичної особи відповідача).

Позивач з клопотання про приєднання доказів надав пояснення щодо аргументів відповідача та копії договору купівлі-продажу рухомого майна від 05.05.2014 з додатками та копії витягів з паспортів котлів №№ 13192, 13203.

В наданих письмових поясненнях позивач вказав, що відповідно до «Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин котельної ТОВ «Вільнянський молокозавод» від 2017 року» на технологічному обладнанні котельної (котел Е-1,0-0,9Р № 1, котел Е-1,0-0,9ГЗ № 2, котел Е-1,0-0,9ГЗ № 3) (джерело викиду № 1) в якості палива використовуються дрова, вугілля, природний газ. Під час розрахунку застосовується п. 3.1 та п. 3.3 Методики. Вихідні данні для здійснення розрахунку годин роботи джерелом викиду забруднюючих речовин в режимі наднормативного викиду Інспекцією взято за період часу з 06.05.2014 (придбання відповідачем рухомого майна та початку експлуатації) по 22.11.2017 (усунення порушення). Також позивачем наведено детальні пояснення по розрахунку збитків.

Запорізька обласна прокуратура доводи відповідача, що період розрахунку необхідно визначати з 05.04.2016, як початку діяльності підприємства, заперечила та надала додаткові докази, а саме копії: листів ГУ ДПС у Запорізькій області від 04.03.2021 та від 15.03.2021, акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Вільнянський молокозавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з період з 01.01.2015 по 30.06.2018, податкових декларацій з податку на прибуток за період 2013-2017 роки, форми звітності «Утворення та поводження з відходами» за 2015-2017 роки, форми звітності «Витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі» за 2016-2017 роки, відомості Інтернет сайту про переможця закупівель (витяги з карточки переможця).

Відповідачем подано заяву про контррозрахунок ціни позову, в якому наведено розрахунок часу роботи двох котлів за період 2015-2017 роки, що не перевищує 13150 годин. Також за доводам відповідача, позивачем у розрахунку не враховано, що відповідач використовував котли на природному газі і газ ним закуповувався у спірний період у ПАТ «Запоріжгаз», ТОВ «Енергогазрезерв», ТОВ «Запоріжгаззбут», ТОВ «Ердгаз», ТОВ «ЕнерджиТрейдГруп».

Присутній у судовому засіданні 18.05.2021 прокурор та представник позивача в повному обсязі підтримали позовні вимоги.

Прокурором надані пояснення, в яких зазначається, що контррозрахунок відповідача не містить основних вихідних даних, просить заяву відповідача про контррозрахунок ціни позову залишити без задоволення.

Позивачем надано клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме: копії конверту та квитанції щодо направлення на адресу відповідача пояснень від 16.03.2021. Просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку.

Відповідачем надано доповнення до заяви про контррозрахунок ціни позову з копіями договорів природного газу та актами приймання-передачі природного газу (на 178 аркушах), що, за твердженням відповідача, доводить використання природного газу відповідачем для роботи двох газових котлів та в рази зменшує задекларований позивачем до стягнення розмір збитків.

Сторони проти прийняття наданих документів не заперечили. Документи судом прийняті та долучені до матеріалів справи.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

За період дії карантину судом застосовувалися положення Закону № 731-IX через обмеження, впроваджені у зв`язку з карантином.

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

У період з 19.06.2018 по 22.06.2018 Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області (позивач у справі) проведено планову перевірку додержання суб`єктом господарювання – товариством з обмеженою відповідальністю «Вільнянський молокозавод» (відповідач у справі) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, результати якої зафіксовано актом № б/н від 22.06.2018.

Актом перевірки, зокрема, встановлено, що у період з 26.11.2013 по 22.11.2017 включно промисловим майданчиком - котельня (джерело викиду № 1) ТОВ «Вільнянський молокозавод» за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65, здійснювались викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

За наслідками перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища 22.06.2018 складений протокол про адміністративне правопорушення № 007373 відносно виконавчого директора ТОВ «Вільнянський молокозавод» Козака М.А.

Постановою від 22.06.2018 № 000292/01/03 притягнуто до адміністративної відповідальності уповноважену посадову особу відповідача - виконавчого директора ТОВ «Вільнянський молокозавод» Козака М.А. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 272,00 грн. Постанову не оскаржено, згідно з квитанцією від 26.06.2018 штраф сплачено.

На підставі Звіту по інвентаризації забруднюючих речовин котельні ТОВ «Вільнянський молокозавод» (джерело викиду № 1), який затверджено та скріплено підписом і печаткою товариства, звітів про виробництво та реалізацію ТОВ «Вільнянський молокозавод» промислової продукції за 2014, 2015, 2016, 2017 роки (форма ІН-НПП), звіту про охорону атмосферного повітря № 2ТП (повітря) за 2017 рік та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10,12.2008 № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за № 48/16064, Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області розраховано збитки, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів ТОВ «Вільнянський молокозавод» в розмірі 2412262,82 грн.

Листами вих. № 1900/12 від 20.05.2019 та вих. № 4720/12 від 25.11.2019 Державна екологічна інспекція у Запорізькій області зверталась до відповідача з претензіями щодо добровільної сплати шкоди заподіяної державі на суму 2412262,82 грн., разом з претензіями відповідачу надавався розрахунок шкоди.

У відповіді на претензію листами вих. № 3 від 11.07.2019 та вих. № 1 від 20.01.2020 відповідач зазначав, що не згоден з нарахуванням суми збитків, оскільки підприємство не розпочинало своєї діяльності з 26.11.2016 і тільки після отримання дозволу на викиди 23.07.2017 почало впроваджувати в своїй діяльності джерела викидів в атмосферне повітря. .

Несплата ТОВ «Вільнянський молокозавод» в добровільному порядку збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 2412262,82 грн. стали підставою для звернення прокурора в інтересах Державної екологічної інспекції у Запорізькій області з позовом до господарського суду.

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно частити 3 даної статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави, втому числі в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказує, що Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області як органом контролю не вжито дієвих заходів щодо захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями відповідача, що свідчить про неналежне здійснення повноважень щодо захисту інтересів держави. Кошти, одержані в рахунок відшкодування збитків завданих навколишньому природному середовищу надходять до спеціальних фондів державного та місцевого бюджету, з яких фінансуються, зокрема, видатки на програми та заходи у сфері охорони навколишнього середовища. Отже, не здійсненням Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області дієвих заходів щодо стягнення збитків завдається шкода економічним інтересам держави.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання законодавства про поводження з відходами належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Статтею 35 цього Закону визначено, що державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно із Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Державної екологічної інспекції України є, зокрема, реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства.

Територіальним органом, який реалізує повноваження Державної екологічної інспекції України, є Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, яка діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 №121.

Відповідно до п. 4 ч. 2 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.04.2020 №121, до функцій Державної екологічної інспекції у Запорізькій області відноситься здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами, вимог законодавства зокрема з питань охорони атмосферного повітря.

Пунктами 3, 6, 8, 9, 10 Положення передбачено, що Держекоінспекція має право проводити перевірки, надавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства, розраховувати розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства, звертатись до суду з позовом, складати протоколи про адміністративні правопорушення, накладати адміністративні стягнення, пред`являти претензії про відшкодування збитків, вживати заходів досудового врегулювання, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що позивачем не було вжито належних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України.

Зважаючи на нездійснення державною екологічною інспекцією у Запорізькій області заходів для звернення до суду з позовом стосовно стягнення шкоди та враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави, а також визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов до висновку, що прокурор обґрунтовано, у межах своїх повноважень, звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд визнав позовні вимоги обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно із частиною третьою статті 16 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи.

Компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, визначено у статті 202 вказаного Закону, до якої зокрема належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Частиною другою статті 1 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” передбачено, що Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (підпункт 8 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 №249 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція у Запорізькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

Таким чином, позивач в силу закону наділений повноваженнями на проведення перевірки щодо додержання ТОВ «Вільнянський молокозавод» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та розміру збитків до відшкодування у разі виявлення порушень.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря підприємства, установи, організації та громадяни суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно з приписами ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про охорону атмосферного повітря особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно з законом.

Статтею 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до приписів статей 68, 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлений принцип необхідності повної компенсації заподіяної шкоди внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Прокурором та позивачем на підтвердження завдання відповідачем шкоди внаслідок його неправомірної поведінки (здійснення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади) надано всі докази.

Відповідачем відсутності його вини у спричиненні шкоди не доведено.

Отже, суд визнав доведеним той факт, що відповідачем порушено ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, а саме допущено здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.

Відносно доводів відповідача щодо використання в розрахунку збитків Методики, яка втратила чинність, та нездійснення необхідних вимірювань викидів суд зазначає наступне.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 (далі - Методика).

Наказом Міністерства юстиції України від 11.05.2019 № 1453/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта» скасовано рішення про державну реєстрацію Наказу № 639 та 11.06.2019 виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Згідно зі ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України в частині зворотної дії закону у часі, коли він пом`якшує або скасовує відповідальність особи, стосується фізичної особи, про що зазначено у рішенні Конституційного суду України від 09.02.1999 по справі №1-7/99, зокрема: «Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті».

Планова перевірка щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства проведена Інспекцією в період з 19.06.2018 по 22.06.2018, про що було складено відповідний акт, і на момент проведення планової перевірки Методика діяла в редакції, чинній з 21.02.2017, та правомірно застосована посадовими особами Інспекції при проведенні розрахунку 2412262,82 грн. збитків, завданих державі відповідачем.

Згідно з підпунктом 2.1.2. пункту 2.1. Методики (в редакції, чинній на час проведення перевірки), наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пунктом 2.8.1 Методики (в редакції, чинній на час проведення перевірки) передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються стаціонарними джерелами суб`єкта господарювання без дозволу.

Згідно з пунктом 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за:

характеристиками джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб`єкта господарювання (Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії));

даними державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря);

результатами інструментально-лабораторних вимірювань;

методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Пунктом 2.7 Методики зокрема передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об`ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб`єктів господарювання (2.7.1).

В ході планової перевірки, встановлено, що під час здійснення господарської діяльності на промисловому майданчику за адресою: м. Вільнянськ, вул. Запорізька, 65, з 26.11.2013 по 22.11.2017 відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу. Лише 23.11.2017 відповідачем отримано Дозвіл за № 2321510100-130 терміном дії до 22.11.2027.

Отже, відповідачем допускалась експлуатація обладнання, що має викиди від стаціонарних джерел підприємства, за відсутності відповідного дозволу на викиди, у зв`язку з чим був застосований розрахунковий метод. Факт порушення суб`єктом господарювання природоохоронного законодавства зафіксовано актом перевірки.

Використання Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел відповідача є одним із способів, визначених п. 3.6 Методики для розрахунку завданих збитків, що виключає необхідність проведення лабораторних вимірювань.

Розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, який здійснювався без дозволу, проведено за даними «Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин котельної ТОВ «Вільнянський молокозавод» від 2017 року» (арк. справи 74-87, том 1), згідно з яким на технологічному обладнанні котельної (котел Е-1,0-0,9Р № 1, котел Е-1,0-0,9ГЗ № 2, котел Е-1,0-0,9ГЗ № 3) (джерело викиду № 1) в якості палива використовуються дрова, вугілля, природний газ. Під час розрахунку застосовано пункти 3.1, 3.3 Методики. Вихідні данні для здійснення розрахунку годин роботи джерелом викиду забруднюючих речовин в режимі наднормативного викиду Інспекцією взято за період часу з 06.05.2014 (придбання відповідачем рухомого майна та початку експлуатації) по 22.11.2017 (усунення порушення шляхом отримання 23.11.2017 дозволу).

До матеріалів справи позивачем надано копію договору купівлі-продажу рухомого майна від 05.05.2014, укладеного відповідачем з ПАТ «Метабанк» відносно наведеного у Додатку № 1 рухомого майна (комплекс майна та споруд для виробництва молочної продукції) вартістю 2401514,40 грн. (арк. справи 41-51, том 2), що спростовує доводи відповідача, що розрахунок збитків має бути здійсненим з моменту отримання ним експлуатаційного дозволу від 05.04.2016.

Згідно п. 3.1 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду забруднюючих речовин, віднесеного до основних джерел викидів, здійснюється за формулами:

(2) mi = 3,6 х10-3 х (q mi - qmнорм) х Т, де –

mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду цієї забруднюючої речовини, т;

q mi - середнє арифметичне значення результатів вимірювань масової витрати i-тої забруднюючої речовини трьох послідовно відібраних об`єднаних проб, г/с;

qmнорм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі, г/с;

Т - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.

(5) mi = 3,6 х10-6 х (рві – рвнорм) х qv х Т, де –

mi - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від паливовикористовувального обладнання, т;

рві - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, мг/куб.м;

рвнорм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, наведеного в дозволі на викид, мг/куб.м;

qv - значення об`ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, куб.м/с;

Т - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.

Згідно п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на дату виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини.

Розмір збитків розраховується за формулою :

З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі, де –

mi - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн./т;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечностіі і-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

При цьому, пунктом 3.11 Методики передбачено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту вчинення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Статтею 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі.

З наданого позивачем Розрахунку збитків та пояснень до нього вбачається, що розрахунок збитків, які завдані державі в період з 06.05.2014 по 22.11.2017 внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без спеціального дозволу складає 2412262,82 грн. і розрахований відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків.

Доводи відповідача, що при здійснені розрахунку позивачем не враховано того факту, що відповідачем при здійсненні господарської діяльності використовувалося не тільки вугілля, а й газ спростовується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи а підтверджено сторонами у судому засіданні, у виробничій діяльності відповідачем у спірний період використовувались котли з різним способом опалення – на твердому паливі (вугіль, деревина/палети) та газ. Відповідач вказував, що котли використовувались на всю потужність і не в тому об`ємі (часи роботи), як вказується у розрахунку позивачем, а також працював лише газовий котел, проте це є недоведеним належними засобами доказування твердженням. Доказів на підтвердження своїх доводів відповідачем не надано. Позивачем, в свою чергу, доведено, що вихідні дані для розрахунку взяті з належних джерел (Звіт по інвентаризації забруднюючих речовин котельні, який затверджено та скріплено печаткою ТОВ «Вільнянський молокозавод», звіти про виробництво та реалізацію ТОВ «Вільнянський молокозавод» промислової продукції за 2014, 2015, 2016, 2017 роки (форма ІН-НПП), звіт про охорону атмосферного повітря № 2ТП (повітря) за 2017 рік, акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Вільнянський молокозавод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з період з 01.01.2015 по 30.06.2018, податкові декларації з податку на прибуток за період 2013-2017 роки, форми звітності «Утворення та поводження з відходами» за 2015-2017 роки, форми звітності «Витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі» за 2016-2017 роки тощо).

Суд звертає увагу, що за правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 18.03.20198 у справі № 910/23296/17, вірним способом встановлення Державною екологічною інспекцією порушення вимог природоохоронного законодавства є результати перевірки і для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди у галузі охорони атмосферного повітря, необхідним є встановлення самого факту порушення природоохоронного законодавства в частині здійснення викидів без дозволу.

При цьому цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди (постанова Верховного суду від 21.12.2018 у справі 917/19/18).

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В даному випадку, відповідач доводи, викладені у позовній заяві, не спростував, доказів відсутності вини у правопорушенні суду не надав.

Приймаючи до уваги, що судом було встановлено факт порушення відповідачем приписів ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” у зв`язку із здійсненням у період з 06.05.2014 по 22.11.2017 експлуатації обладнання, що має викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за відсутності дозволу на викиди; відповідач належних та допустимих доказів відсутності своєї вини не надав, а тому, перевіривши розрахунки розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, про охорону атмосферного повітря в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів за відсутності дозволу, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вільнянський молокозавод” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, буд. 65, ідентифікаційний код 38993915) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (73003, м. Херсон, пров. Козацький, буд.10, адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд.72а; ідентифікаційний код 43877338) шкоду, заподіяну внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 2412262,82 грн. (два мільйона чотириста дванадцять тисяч двісті шістдесят дві грн. 82 коп.), зарахувавши кошти за наступними реквізитами: отримувач - УК у Вільнянському районі/ Вільнянськ/24062100; код отримувача – 37997149; банк отримувача – Казначейство України; рахунок № UA078999980333149331000008080; код класифікації доходів бюджету – 24062100; найменування коду класифікації доходів бюджету – грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушення законодавства про охорону навколишнього середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, стягувач: Державна екологічна інспекція Південного округу. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вільнянський молокозавод” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Запорізька, буд. 65, ідентифікаційний код 38993915) на користь Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29-А; ідентифікаційний код 02909973) кошти, витрачені па сплату судового збору у 2020 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 36183,94 грн. (тридцять шість тисяч сто вісімдесят три грн. 94 коп.), зарахувавши кошти за наступними реквізитами: отримувач – Запорізька обласна прокуратура, рахунок № UA 438201720343180001000000271, ЄДРПОУ 02909973, банк отримувача – Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, КЕКВ 2800. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 01.06.2021.

Суддя В.В. Левкут