Ухвала суду № 97346363, 01.06.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/478/21

Провадження 1-в/193/165/21

У Х В А Л А

іменем України

01 червня 2021 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Томинця О.В.,

при секретарі судового засідання Хомич Н.О.,

за участю: прокурора Чумак В.А.,

представника Софіївської ВК №45 Ковальова І.О.,

засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області у режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про заміну йому невідбутої частини покарання більш м`яким,

В С Т А Н О В И В :

06.05.2021 на адресу Софіївського районного суду надійшло клопотання від засудженого ОСОБА_1 , який наразі відбуває покарання у виді позбавлення волі в Державній установі «Софіївська виправна колонія (№ 45)» (надалі Софіївська ВК-45), згідно якого останній просив замінити йому невідбуту частину покарання більш м`яким.

Засуджений ОСОБА_1 під час судового розгляду справи своє клопотання підтримав та просив замінити йому невідбутий строк покарання у виді позбавлення волі більш м`яким у виді обмеження волі на цей же строк, пояснив, що під час відбуття такого покарання він матиме можливість відшкодувати збитки, присуджені для стягнення з нього за вироком суду.

Представник виправної колонії Ковальов І.О. у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення відповідного клопотання засудженого, вказав, що останній має гарну поведінку, крім того, останній завжди виконує доручену йому роботу сумлінно, для її виконання контроль з боку працівників адміністрації колонії не потребується.

У судовому засіданні прокурор Чумак В.А. заперечила проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність для цього підстав.

Суд вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши особову справу засудженого та матеріали клопотання, дійшов таких висновків:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду 30 жовтня 2018 року за ч. 3 ст. 297, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі.

Початок строку 20.03.2019, кінець строку 20.03.2023.

Міру призначеного покарання засуджений став відбувати в ДУ «Дніпропетровська установа виконання покарань (№3)» з 21 березня 2019 року. Під час утримання в цій установі, засуджений ОСОБА_1 заохочень та стягнень не мав.

З 07 квітня 2019 року засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у Софіївській ВК № 45, де тричі заохочувався адміністрацією виправної колонії за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці. Стягнень не мав.

Відповідно до характеристики, складеної на засудженого станом на 13.05.2021 року, ОСОБА_1 під час відбування покарання цій установі зарекомендував себе позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня. Працездатний, виконує роботи днювального відділення соціально-психологічної служби. Підтримує рівні стосунки з іншими засудженими, не конфліктний з ними. З персоналом установи ввічливий, тактовний, адекватно реагує на критику на свою адресу. Спальне місце утримує в чистоті та порядку, завжди охайний. Приймає особисту участь у заходах виховного характеру, зокрема «Правова просвіта». За вироком суду має невідшкодовані процесуальні витрати на проведення судових експертиз у сумі 600 грн., але виконавчий лист до установи не надходив.

Станом на 01.06.2021 засуджений фактично відбув визначені п.2 ч. 4 ст. 82 КК України 1/2 частини призначеного судом строку покарання (2 роки), невідбута частина якого складає 01 рік, 09 місяців і 20 днів.

Згідно ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і неповинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до п.п.2,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002р. умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин, суд вважає, що подання слід задовольнити, оскільки засуджений ОСОБА_1 став на шлях виправлення, під час відбування покарання характеризується винятково позитивно, працездатний, має кілька заохочень за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, стягнення відсутні, під час відбування покарання визнав свою вину та засуджує свої дії, прагне відшкодувати витрати за вироком суду, в зв`язку з чим заслуговує на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у виді обмеження волі.

Слід зазначити, що застосування положень ст. 82 КК України до засудженого не звільняє його повністю від відбування покарання і є покаранням, яке лише полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без повної ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням до праці. Тобто, засуджений, незважаючи на пом`якшення невідбутої частини покарання, все одно продовжить його відбувати, матиме обмеження в певних правах і свободах, зокрема, особистої свободи та свободи пересування, контроль з боку кримінально-виконавчої установи і фактично продовжить відбувати покарання та досягати мету виправлення, передбачену положеннями ст. 50 КК України, але матиме більше можливості спілкування з соціальним середовищем, в тому числі із тим, в якому він перебував до позбавлення волі, тим самим матиме можливість повністю підготуватися до закінчення строку відбування покарання та в подальшому гідно адаптуватися в соціальному середовищі.

Керуючись ст. 82 КК України, ч. 2 ст. 376, 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 , задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 , невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року, більш м`яким у виді обмеження волі на невідбутий строк покарання 1 (один) рік, 9 (дев`ять)місяців і 20 (двадцять) днів.

Запобіжний захід засудженому залишити утримання під вартою.

Відповідно до ч.2 ст.57 КВК України, направити до місця відбування призначеного покарання в порядку, визначеному для осіб, засуджених до позбавлення волі, звільнивши з-під варти по прибуттю до місця відбування покарання.

Зарахувати ОСОБА_1 час слідування під вартою до виправного центру за правилами, передбаченими ст.72 КК України, один день утримання під вартою за два дні обмеження волі.

На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення прокурор, засуджений його захисник можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя О.В. Томинець