Рішення № 97343521, 28.05.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1020/19

номер провадження 2/546/39/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Казакова О.А. , представниці відповідача Ялтиченко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

До Решетилівського районного суду Полтавської області 18 вересня 2019 року звернулася ОСОБА_3 з вищезазначеним позовом. Позивачка зазначає, що 03 липня 2018 року вона уклала договір добровільного страхування наземного транспорту №НТ-18-4617-ПЛ-0502 з ТДВ «СК «Гардіан». Під час дії Договору 05.10.2018 стався страховий випадок: було пошкоджено автомобіль позивачки LEXUS IS 250, номерний знак НОМЕР_1 , про що вона відразу повідомила до поліції та відразу зателефонувала на гарячу лінію контакт - центу ТДВ «СК «Гардіан». Але повідомити про подію на гарячу лінію контакт - центру відповідача позивачка змогла тільки 07.10.2018. Однак 05.10.2018 позивачка зателефонувала представнику ТДВ «СК «Гардіан» в м. Полтава та надала для огляду свій пошкоджений автомобіль. Згідно рахунку офіційного сервісного центру автомобілів марки TOYOTA ТОВ «Компанія Стар Лайн» в м. Полтава сума розміру збитків становить 23400,22 грн. Заява на страхове відшкодування була подана відповідачу. Однак збитки не були відшкодовані. Натомість позивачка ОСОБА_3 отримала від відповідача лист про відмову у виплаті страхового відшкодування, в зв`язку з тим, що її пояснення по страховому випадку відрізняються (по часу виявлення пошкодження). Діями відповідача позивачці було завдано значної моральної шкоди, що полягала в душевних хвилюваннях, погіршенні стосунків з оточуючими і як наслідок погіршення її здоров`я. Окрім того, внаслідок порушення прав ОСОБА_3 протиправною поведінкою відповідача позивачці було завдано моральної шкоди, яка полягає в тривалому невиконанні відповідачем її законних претензій по відшкодування вартості ремонтних робіт, що призвело до необхідності відстоювати свою правоту в суді, а також до душевних страждань через неможливість належним чином користуватися автомобілем. В зв`язку з цим позивачка просила стягнути матеріальну шкоду в розмір 23400,22 та завдану моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн

Загальне позовне провадження по справі було відкрито ухвалою судді Лизенко І.В. від 24 вересня 2019 року, яка була відряджена до Решетилівського районного суду Полтавської області на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 22.01.2019 № 175/о/15-19 строком на один рік.

21 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив від представника ТДВ «СК «Гардіан» Ялтиченко О.П. в якому вона заперечувала проти задоволення позову. Зазначала, що 07 жовтня 2019 року о 9 год. 52 хв. за телефоном гарячої лінії страховика звернулася позивачка, яка повідомила, що 05.10.2018 близько 16 год. 00 хв. за адресою вул. П. Орлика в м. Полтаві вона виявила, пошкодження на автомобілі. При цьому вона повідомила, що пошкодження були виявлені потенційними покупцями транспортного засобу при його огляді. 08 жовтня 2018 року позивачка подала до страхової компанії заяву про подію, що має ознаки страхової, в якій зазначила, що 05.10.2018 вона вийшла до свого автомобіля та побачила пошкодження автомобіля після чого звернулася до поліції. Пізніше позивачка надала до страхової компанії висновок Полтавської ВП ГУНП в Полтавській області від 10.10.2018 по факту її звернення, в якому зазначено, що пошкодження застрахованого автомобіля вона виявила зранку 05.10.2018. Даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення поліція не виявила. Крім того, що позивачка вказала в позовній заяві, 05.10.2018 вона двічі розмовляла з працівниками ТДВ «СК «Гардіан» о 16 год. 26 хв. та о 16 год. 27 хв., але предметом спілкування був лише попередній страховий випадок за договором страхування. Під час спілкування 05.10.2018 із працівниками страховика позивачка не повідомила про настання в цей день нової події, не зважаючи на те, що за обома наведеними нею версіями подія вже відбулася до того, як вона зателефонувала до страховика позивачка повідомляла про виявлення пошкоджень ТЗ зранку 05.10.2018 або о 16 год. хв. у той же день. Позивачці листом було відмовлено у виплаті страхового відшкодування. Відповідно до пп.18.3.3. п.21 договору страхування підставою для відмови у виплаті є подання страхувальником неправдивих відомостей про предмет договору, про факт, обставини або причини настання страхового випадку (події, що має ознаки страхової). Крім того відповідно до чинного законодавства обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування є нерозривно пов`язаний із настанням страхового випадку за договором страхування. Пунктом 6 договору добровільного страхування наземного транспорту №НТ-18-4617-ПЛ-0502 визначено страхові випадки. Однак позивачка не зазначає, який саме страховий випадок, передбачений договором страхування, стався та є підставою позову. Крім того, позивачка не додала до позовної заяви документи, які б підтверджували той факт, що вона є власником пошкодженого майна, або має в ньому інший майновий інтерес (а.с.29-31).

У зв`язку із закінченням терміну відрядження судді Лизенко І.В. дана справа в порядку ст. 33 ЦПК України передана на розгляд судді Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненка Ю.В.

10 серпня 2020 року ухвалою судді Зіненка Ю.В. справу прийнято до свого провадження та призначене підготовче засідання на 09.09.2020, яке відкладене на 03.11.2020.

Підготовче судове засідання проведено 03.11.2020 року, судове засідання призначено на 29 грудня 2021 року, розгляд справи було вирішено здійснювати в режимі відеоконференції.

Розгляд справи неодноразово відкладався, останній раз на 27 травня 2021 року.

В судовому засіданні 27 травня 2021 року позивачка ОСОБА_3 та її представник Казаков О.А. позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, підтримали та просили їх задовольнити.

Представниця відповідача Ялтиченко О.П. , яка брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, позов не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, та в його задоволенні просила відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, вивчивши заяви по суті справи, які подані учасниками справи, та всі докази в їх сукупності і взаємозв`язку, і давши цим доказам відповідну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Судом встановлено, що 03 липня 2018 року між страховиком ТДВ «СК «Гардіан» в особі начальника управління по страхуванню в Полтавській області Савченко Г.Є. та страхувальником ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № НТ-18-4617-ПЛ-0502 (а.с.4-7). Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом LEXUS IS 250, номерний знак НОМЕР_2 та додатковим обладнанням, що належать йому на законних підставах.

Факт укладення даного договору стороною відповідача не заперечується, що було підтверджено представницею відповідача Ялтиченко О.П. в судовому засіданні.

Як вбачається з висновку по факту звернення ОСОБА_3 від 10.10.2018 о/у Полтавського ВП ГУНП лейтенанта поліції Зінченко Д.О., 05.10.2018 до Полтавського ВП ГУНП надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що 05.10.2018 з вечора вона вийшла в двір будинку АДРЕСА_1 , де напередодні поставила своє авто «Лексус IS 250» червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_3 , та, підійшовши до свого автомобіля близько 16:00 вона виявила пошкодження у вигляді подряпини нижньої накладки переднього бамперу, тріщини та подряпини заднього бамперу, подряпини задніх правих дверей та подряпини заднього правого крила. Даних, які б вказували на наявність ознак кримінального правопорушення, не виявлено (а.с.9).

В судовому засідання позивачка повідомила, що номера транспортного засобу змінювала.

Відповідно до листа Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» від 23 жовтня 2018 року №23/10/18/2 ОСОБА_3 , за підписом начальника врегулювання страхових випадків О.О. Шепітько , у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_3 , керуючись п.п.18.3.3. п. 18 Договору, на підставі п.п.21.3.3., 21.3.4., 21.3.7 п.21 Договору, було відмовлено з наступних підстав: згідно вимог п.19.1.1.2 Договору, при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник повинен негайно з місця події повідомити Асістанс за телефоном НОМЕР_4, однак ОСОБА_3 звернулася до Асістансу лише 07.10.2018, тобто через два дні після настання події; пояснення ОСОБА_3 щодо часу виявлення пошкоджень автомобіля, наведені у заяві від 08.10.2018 та надані оператору контакт-центру та працівникам Полтавського ВП ГУНП значною мірою відрізняються; жодних додаткових документів або відомостей про факт, обставини та причини настання події, в результаті якої було пошкоджено автомобіль ОСОБА_3 надано не було (а.с.11).

Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі статтею 16 цього закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страхування наземного транспортного засобу, згідно пункту 6 частини 4 статті 6 Закону України «Про страхування» є видом добровільного страхування.

Відповідно до частини 2 статті 8 вказаного Закону страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

У відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні представник відповідача Ялтиченко О.П. , як на одну з підстав відмови у виплаті страхового відшкодування посилається на те, позивачка не зазначила який саме страховий випадок, передбачений договором страхування, стався та є підставою позову, та нею не додано жодного доказу на настання страхового випадку.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до підпунктів 6.1-6.6. пункту 6 договору страхування, страховими випадками є пошкодження, знищення, втрата ТЗ та ДО внаслідок наступник страхових випадків: дорожньо - транспортної пригоди; стихійного лиха (явища); пожежі, вибуху; падіння та ТЗ та/або ДО пілотованого або не пілотованого літаючого апарату, його частин, вантажу та багажу, що ним перевозиться, а також розлив палива, що знаходиться в баках цього літаючого апарату, дерев, каміння, інших сторонніх предметів, напад тварин, птахів, що сталися під час руху ТЗ; протиправних дій третіх осіб: хуліганства, умисного знищення або пошкодження ТЗ та/або ДО, їх окремих частин (вандалізму, підпалу, підриву), незаконного заволодіння (крадіжки, грабежу, розбою) окремих складових ТЗ та/або ДО; незаконного заволодіння (крадіжки, грабежу, розбою).

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифікату).

За положеннями ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аварійні комісари - особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

Страховик та страхувальник мають право залучити за свій рахунок аварійного комісара до розслідування обставин страхового випадку. Страховик не може відмовити страхувальнику в проведенні розслідування і повинен ознайомити аварійного комісара з усіма обставинами страхового випадку, надати всі необхідні матеріальні докази та документи.

У разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов`язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Відповідно до пункту 19.1.7 договору добровільного страхування наземного транспорту №НТ-18-4617-ПЛ-0502, при настанні події, що має ознаки страхового випадку страхувальник повинен забезпечити можливість огляду та обстеження ТЗ та/або ДО місця події представнику страховика та/або експерту для визначення причин, обставин події, що має ознаки страхового випадку та розміру завданого збитку.

Тобто, визначення причин настання страхового випадку як нормами Закону України «Про страхування», так і умовами договору добровільного страхування покладено на страховика та не є обов`язком страхувальника.

В даній справі страховиком причини настання страхового випадку не з`ясовувалися, експертне дослідження не проводилося. Тому твердження відповідача про те, що подія, яка мала ознаки страхового випадку, проте таким не являється, на думку суду, без проведення відповідної перевірки було передчасним.

Щодо іншої підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, яка зазначена в листі Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» від 23 жовтня 2018 року №23/10/18/2, направленому на адресу ОСОБА_3 , щодо подання страхувальником неправдивих відомостей щодо події, яка має ознаки страхового випадку, відсутності необхідних документів щодо страхового випадку, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку.

Підпунктами 21.3.1 - 21.3.9 пункту 21 договору страхування наведено підстави (причини) для відмови у виплаті страхового відшкодування в повному обсязі або частково, серед яких, зокрема, на які посилається сторона відповідача: подання страхувальником/водієм неправдивих відомостей про предмет договору, про факт, обставини або причини настання страхового випадку (події, що має ознаки страхового випадку) (пункт 21.3.3); відсутність необхідних документів та (або) відомостей, що підтверджують факт, причини, характер або обставини настання страхового випадку та/або розмір завданого збитку (пункт 21.3.4); невиконання чи неналежне виконання страхувальником/водієм обов`язків, покладених на нього цим договором та Правилами (пункт 21.3.7).

Пунктом 19 договору страхування від 03 липня 2018 року визначено дії страхувальника при настанні події, що має ознаки страхового випадку, зокрема, негайно з місця події повідомити Асістанс за телефоном НОМЕР_4 та/або страховка електронною поштою на адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 про настання події, що має ознаки страхового випадку; не пізніше 4-х робочих днів з дня, коли страхувальнику стало відомо про настання події, що має ознаки страхового випадку, надати страховику письмову заяву про виплату страхового відшкодування згідно встановленої страховиком форми; надати страховику достовірну інформацію про подію, що має ознаки страхового випадку.

Відповідно до прослуханих в судовому засіданні записів телефонних розмов позивачки ОСОБА_3 з працівником відповідача (Асістанс), що містяться на CD диску, який наданий відповідачем, ОСОБА_3 , о 16 год. 26 хв. та о 16 год. 27 хв. 05 жовтня 2018 року, як стверджує представник відповідача, вела розмову з працівником Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» щодо розміру відшкодування за попереднім страховим випадком, що не має відношення до справи. Про те, що вона виявила о 16 год. 00 хв. 05 жовтня 2018 року пошкодження свого автомобіля в цих розмовах згадки не було. Також було прослухано розмову ОСОБА_3 та працівника відповідача від 07 жовтня 2018 року, в якій ОСОБА_3 повідомляла про те, що 05 жовтня 2018 року потенційними покупцями було виявлено пошкодження її автомобіля, про що вона повідомляла 05 жовтня 2018 року представника відповідача в місті Полтаві (а.с.40).

Як було встановлено в судовому засіданні, та не оспорюється стороною відповідача, 05.10.2018 ОСОБА_3 про факт виявлення пошкодженого автомобіля повідомляла представника ТДВ «СК «Гардіан» в місті Полтаві Савченко Г.Є., яка в подальшому проводила його огляд та фотографування.

Дані події були також підтверджені допитаною в судовому засіданні свідком ОСОБА_6 , яка безпосередньо перебувала на місці виявлення позивачкою ОСОБА_3 пошкоджень автомобіля.

Тому та обставина, що ОСОБА_3 повідомила Асістанс за телефоном НОМЕР_4 07 жовтня 2021 року, а не в день виявлення пошкоджень автомобіля - 05 жовтня 2021 року, не може свідчити про неналежне виконання умов договору.

Заяву про подію, що має ознаки страхової, відповідно до укладеного договору страхування ОСОБА_3 на ім`я в.о. генерального директора ТДВ «СК «Гардіан» подала 08 жовтня 2018 року, тобто в понеділок, а пошкодження транспортного засобу ОСОБА_3 виявила в п`ятницю 05 жовтня 2018 року. Від страховика дану заяву в цей день прийняла Савченко Г.Е. (а.с.37). В даній заяві зазначено, що ОСОБА_3 05.10.2018 вийшла до свого автомобіля і побачила подряпину на нижній накладці переднього бамперу, тріщини та подряпини заднього бамперу, подряпини задніх правих дверей та подряпини заднього правого крила.

Таким чином, позивачка повідомила про факт виявлення пошкодженого автомобіля та повідомила про всі відомі їй обставини, в той же час обставини або причини настання страхового випадку їй не були відомі, що в свою чергу свідчить про відсутність необхідності подавати документи та (або) відомості про обставини настання страхового випадку, передбачені договором страхування

Отже, судом не було встановлено порушення страхувальником ОСОБА_3 умов договору страхування, на які посилається сторона відповідача.

Суд не приймає і посилання сторони відповідача на висновок Полтавської ВП ГУНП в Полтавській області від 10.10.2018 по факту звернення ОСОБА_3 , в частині того, що пошкодження застрахованого автомобіля вона виявила зранку 05.10.2018 (а.с.38), оскільки в матеріалах справи міститься також інший висновок Полтавської ВП ГУНП в Полтавській області від 10.10.2018 по цьому факту, в якому зазначено, що пошкодження застрахованого автомобіля ОСОБА_3 виявила близько 16 години 05.10.2018 (а.с.9).

Тому судом враховується факт звернення ОСОБА_3 до Полтавської ВП ГУНП в Полтавській області саме 05 жовтня 2018 року, який є безспірним, та причини звернення: з приводу виявлених пошкоджень автомобіля.

З приводу того, що позивачка не додала до позовної заяви документи, які б підтверджували той факт, що вона є власником пошкодженого майна, або має в ньому інший майновий інтерес, слід зазначити, що в договорі оренди страхувальником та вигодонабувачем вказана позивачка ОСОБА_1 , особу якої було встановлено в судовому засіданні. Цього, на думку суду, достатньо для підтвердження правомірності пред`явлених вимог позивачкою ОСОБА_3 .

Таким чином, суд зазначає, що підстави відмови відповідачем у виплаті страхового відшкодування позивачці ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що суперечать умовам договору добровільного страхування від 03.07.2018 №НТ-18-4617-ПЛ-0502.

Згідно частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України)

На підтвердження вартості ремонту автомобіля позивачкою було надано рахунок на оплату №0000013070 від 11 жовтня 2018 року, виданого ТОВ «Компанія «Стар Лайн» ОСОБА_3 , відповідно до якого вартість ремонту автомобіля становить 23400,22 грн. Проте жодної підтвердження, що даний рахунок виданий саме на ремонт автомобіля LEXUS IS 250, даний рахунок не містить. Той факт, що характер робіт по ремонту автомобіля, які зазначені у даному рахунку, має відповідність із характером пошкоджень автомобіля позивачки, за відсутності вказівки на конкретний автомобіль в рахунку, не може беззаперечно свідчити про належність даного доказу.

Крім цього позивачкою в судовому засіданні було повідомлено, що нею було здійснено ремонт автомобіля, та невдовзі після цього його продано. Ремонт здійснювався не у офіційного дилера автомобілів «Тойота», а в іншому місці, за нижчу ціну.

Відповідно до частини 2 статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17, вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт з ремонту автомобіля платником ПДВ.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 5 цієї статті).

З огляду на зазначене, суд зазначає, що позивачкою ОСОБА_3 не було надано належних доказів щодо вартості понесених збитків в результаті настання страхового випадку.

З цих підстав в задоволенні позову про стягнення на користь позивачки страхового відшкодування слід відмовити.

Водночас щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди необхідно зазначити таке.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з відповідними доповненнями та змінами, роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ураховуючи те, що судом було встановлено, що відповідачем ТДВ «СК «Гардіан» не були виконані умови договору добровільного страхування, суд доходить висновку про наявність правових підстав для відшкодування позивачці завданої моральної шкоди.

Позивачка ОСОБА_3 зазнала певних незручностей, пов`язаних з необхідністю ремонту застрахованого автомобіля, через нерозв`язання спірної ситуації позасудовим способом, витрачанням свого особистого часу на звернення до суду, у зв`язку з неможливістю захистити своє порушене право, позбавленням можливості протягом певного часу користуватися автомобілем, що негативно позначилося на її психологічному стані та призвело до моральних страждань, керуючись установленими законом принципами розумності, виваженості та справедливості, врахувавши характер і тривалість страждань, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивачки 500,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

За загальним правилом, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Від сплати судового збору позивач був звільнений на підставі Закону України «Про захист прав споживачів». Позов судом задовольняється частково, тому судові втрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог на користь держави.

На час подання позову (18.09.2019) за вимогу майнового або немайнового характеру сплачувався судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, в сумі 500,00 грн, тобто 1,3 % від ціни позову (38400,22 грн), то з відповідача у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 9,99 грн.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Велика Палата Верховного суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зробила висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачкою було надано лише квитанцію про сплату адвокату Казакову О.А. коштів у розмірі 5000,00 грн. Проте договору про надання правової допомоги, як це передбачено чинним законодавством, надано не було.

З огляду на це позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 12, 13, 76-83, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_3 500 (п`ятсот) грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь держави судовий збір в розмірі 9 грн 99 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

представник позивача - Казаков Олег Анатолійович , робоча адреса: 38400, м. Решетилівка Полтавської області, вул. Покровська, 16;

відповідач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96, код ЄДРПОУ 35417298;

представниця відповідача - Ялтиченко Оксана Петрівна, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 96.

Повний текст рішення складений 02 червня 2021 року.

Суддя Ю.В. Зіненко