Вирок № 97341369, 02.06.2021, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/5567/19

Провадження №1-кп/463/121/21

В И Р О К

Іменем України

02 червня 2021 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді - Мармаша В.Я.,

при секретарі - Заставній С.Л.

з участю прокурора - Грабовського В.В.,

захисника - Талалаєвої О.Ю.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження № 12019140040001388 від 11.06.2019, що надійшли з обвинувальним актом, про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борщовичі Пустомитівського району Львівської області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, має на утриманні троє неповнолітніх дітей: 2011, 2014, 2015 р.н., працюючого пакувальником у ТзОВ «Ходорівський м`ясокобмінат», раніше не судимого, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 10 червня 2019 року приблизно о 14.40 год. знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт із потерпілим ОСОБА_1 , під час якого, знаючи, що здоров`я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально-караним діянням, діючи цілеспрямовано, протиправно, умисно та з метою завдання невизначеної шкоди здоров`ю ОСОБА_1 , реалізуючи свій намір на заподіяння тілесних ушкоджень, схопив останнього правою рукою за ліве передпліччя, після чого, правою рукою наніс один удар в область шийно-грудної ділянки спереду та наніс один удар лівою рукою у ділянку кута нижньої щелепи справа. Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани в ділянці кута нижньої щелепи справа, крововиливу в шийно-грудній ділянці спереду, трьох синців на лівому передпліччі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку заперечив тапоказав, що конфлікти із потерпілим ОСОБА_1 у нього виникали систематично, починаючи з 2004 року, переважно, з приводу паркування його автомобіля поряд із під`їздом потерпілого, що не подобалось останньому. При цьому потерпілий постійно ображав його та провокував на протиправні дії відносно нього. 10 червня 2019 року близько обіду він приїхав додому із дружиною та дітьми, припаркував автомобіль, після чого побачив потерпілого, що набирав воду. Він не звертав на нього увагу, однак потерпілий, наближаючись до нього, почав його ображати. Після цього він кинув банку із водою та почав імітувати «бій з тінню», ніби відбивається від когось. Спочатку він не розумів, що відбувається. Однак потім йому стало відомо, що подія знімається на відеозапис камерою зовнішнього відеоспостереження, й потерпілий таким чином хотів підставити його, ніби він вчинив кримінальний проступок відносно нього. При цьому він не завдавав потерпілому жодних ударів. Навпаки, це потерпілий кидався на нього із кулаками, а він лише відштовхував його від себе. Ствердив, що відеозапис події кримінального правопорушення не є повним, а на відеозаписі він переслідував потерпілого, оскільки той нецензурно висловлювався на його адресу.

Не зважаючи на заперечення обвинуваченим ОСОБА_2 своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, його винність у скоєному правопорушенні повністю стверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_1 , з яких вбачається, що приблизно за п`ять років до події кримінального правопорушення у нього виник конфлікт із обвинуваченим ОСОБА_2 , якому не сподобалось як він припаркував свій автомобіль. Після цього обвинувачений ОСОБА_2 постійно його ображав, підходячи до нього та гавкаючи йому у вухо. 10 червня 2019 року близько 14.30 год. він йшов до автомата із водою, що знаходився у магазині на вул. Медової Печери у м. Львові. У цей час обвинувачений під`їхав на місце події із дружиною та дітьми. Коли він проходив повз нього, останній знову гавкнув йому у вухо, на що він відповів йому «от собак». Після цього обвинувачений схопив його рукою, розвернув до себе, тримаючи однією рукою, а другою завдав йому ударів. Зокрема, вдарив у нижню ділянку щелепи та завдав ще одного удару в ділянку між шиєю та грудьми, порвавши на ньому сорочку. Після цього він викликав працівників поліції та чекав їх на місці події. Такі приїхали приблизно за дві години, опитали, оглянули його та направили у медичний заклад, оскільки на ньому були сліди крові та побиття.

Із показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що останній 10.06.2019 близько 15.00 год., повертаючись додому, був очевидцем триваючого конфлікту між обвинуваченим та потерпілим. Як повідомив йому потерпілий ОСОБА_1 , вони чекають поліцію у зв`язку з конфліктом, що між ними відбувся. При цьому потерпілий показував йому царапину на шиї, що була наслідком конфлікту, запитував, чи сильним є поріз. Одночасно між потерпілим та обвинуваченим продовжувався словесний конфлікт.

Із показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що останній 10.06.2019 близько обіду з балкону свого дому був очевидцем конфлікту між обвинуваченим та потерпілим. При цьому із потерпілим до події кримінального правопорушення він знайомим не був, а обвинуваченого знав як свого сусіда. Ствердив, що обвинувачений не завдавав побоїв потерпілому, останній сам ображав обвинуваченого, називаючи його «козлом», та кидався на нього із кулаками. Обвинувачений лише тримав потерпілого, намагаючись зупинити його. При цьому він бачив конфлікт із його початку, однак не до кінця, так як пішов до себе у квартиру. Ствердив, що первинні показання на досудовому розслідуванні були неправдивими, оскільки давав їх у стані алкогольного сп`яніння.

Із протоколу огляду предмету від 12.06.2019 вбачається, що предметом огляду був компакт-диск із відеофайлом на ньому, який на вимогу слідчого був наданий директором ресторану « Медова Печера », та постановою слідчого від 12.06.2019 був визнаний речовим доказом, й оглянутий судом під час судового розгляду справи. Із відеозапису на вказаному компакт-диску вбачається, що 10.06.2019 близько 14.40 год. (на відеозаписі 14.44 год.) обвинувачений ОСОБА_2 схопив за руку потерпілого ОСОБА_1 , коли той проходив повз нього, після чого завдав йому одного удару правовою рукою у щелепу справа та удар в область шиї. При цьому розірвав сорочку потерпілого. Впродовж усієї події вбачається агресивна поведінка обвинуваченого ОСОБА_2 у відношенні потерпілого, який лише намагався ухилитись від нападів останнього та не заподіював йому будь-яких тілесних ушкоджень.

Із протоколів проведення слідчого експерименту з фототаблицями від 26.06.2019 (за участю обвинуваченого ОСОБА_2 ), від 25.06.2019 (за участю потерпілого ОСОБА_1 ) вбачається, що учасники зазначеної слідчої дії в присутності понятих в службовому кабінеті ВП показали про обставини вчиненого кримінального проступку. При цьому потерпілий ОСОБА_1 під час слідчого експерименту надавав показання аналогічні даним у судовому засіданні. Водночас, обвинувачений ОСОБА_2 під час проведення зазначеної слідчої дії на стадії досудового розслідування показував, що в дійсності двічі штовхнув ОСОБА_1 в ділянку грудей, після чого ганяв його подвір`ям, імітуючи нанесення йому ударів. Про будь-які протиправні фізичні дії потерпілого ОСОБА_1 відносно нього обвинувачений ОСОБА_2 під час цієї слідчої дії не зазначав.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 485 від 14.06.2019 при обстеженні потерпілого ОСОБА_1 лікарями 8-ї МКЛ м. Львова у червні 2019 року було встановлено діагноз: «Забійна точкова рана. Забій м`яких тканин нижньої щелепи справа. Странгуляційна борозна шиї, грудної клітки справа». Під час проведення судово-медичної експертизи у потерпілого виявлено поверхневу рану в ділянці кута нижньої щелепи справа, крововилив в шийно-грудній ділянці спереду, три синці на лівому передпліччі. Вказані тілесні ушкодження утворились від контакту з тупими предметами, могли виникнути від удару кулаком в ділянку кута нижньої щелепи справа, внаслідок стиснення шийно-грудної ділянки елементами шкіряного ремінця та стиснення пальцями руки лівого передпліччя 10 червня 2019 pоку, як вказує потерпілий ОСОБА_1 , і відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Таким чином, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, доведена повністю, а його дії кваліфіковано вірно за ознаками заподіяння потерпілому ОСОБА_1 умисних легких тілесних ушкоджень.

Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого в умисному заподіянні потерпілому легких тілесних ушкоджень ґрунтується на висновку судово-медичної експертизи, якою підтверджується ступінь тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень та підтверджується даними протоколів проведення слідчого експерименту з фототаблицями до них за участю потерпілого, а також за участю самого обвинуваченого, який на досудовому слідстві надавав інші показання, ніж у суді, а також показаннями потерпілого, даними у судовому засіданні,який надав послідовні та логічні показання, які відповідають фактичній стороні обвинувачення та даним оглянутого судом відеозапису події кримінального правопорушення.

Дані у суді показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_4 , який знайомий із обвинуваченим ОСОБА_2 , суд вважає спрямованими на применшення ступеня участі останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, а також на спотворення дійсних обставин події кримінального правопорушення. Й такі суперечать позиції останніх на стадії досудового розслідування та іншим дослідженим судом доказам, в тому числі даним відеозапису події кримінального правопорушення, які є об`єктивними та відображають дійсну подію правопорушення.

Доводи сторони захисту щодо недопустимості та неналежності висновку судово-медичної експертизи з підстав того, що медична документація експерту була надана не слідчим, суд вважає лише припущенням, що не грунтується на досліджених судом доказах. Як і доводи щодо неповноти відеозапису події кримінального правопорушення, оскільки на відеозаписі відображені лише ті події, що потрапили в об`єктив камери зовнішнього відеоспостереження.

Стосовно доводів сторони захисту про спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень в результаті події правопорушення, то такий причинний зв`язок не є доведеним, оскільки судово-медична експертиза останньому не проводилась, а кримінальне провадження № 12019140040001385 від 11.06.2019 за ч. 1 ст. 125 КК України за його зверненням закрито постановою слідчого від 27.06.2019.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, який є кримінальним проступком, дані про його особу, зокрема, що він раніше не судимий, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває, за місцем проживання характеризуються позитивно. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим можливе без ізоляції від суспільства, а тому, враховуючи, що останній офіційно працевлаштований, йому слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції статті обвинувачення.

Оскільки клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не заявлялось, його визнано винним у вчиненні кримінального проступку, а тому суд не вбачає підстав для обрання йому запобіжного заходу. Цивільні позови, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, слід вирішити долю речових доказів у справі.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

Речові докази - диск із відеозаписом події кримінального правопорушення, - зберігати у справі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Личаківський районний суд м. Львова.

Суддя Мармаш В. Я.