Рішення № 97341200, 06.05.2021, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/356/21

Провадження № 2/439/245/21

06 травня 2021 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Петейчук Б.М.,

з участю секретаря

судового засідання Ковальчук Н.І.,

позивачі: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

відповідач: Публічне акціонерне товариство «НАСК «ОРАНТА»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «НАСК «ОРАНТА» про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування, ухвалив таке рішення.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися із позовною заявою до відповідача Публічне акціонерне товариство «НАСК «ОРАНТА», у якій просять суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України розмірі 819 (вісімсот дев`ятнадцять) гривень 45 копійок, три відсотки річних у розмірі 194 (сто дев`яносто чотири) гривні 79 копійок, інфляційні витрати у розмірі 300 (триста) гривень, (і копійок, а всього разом 1314 (тисячу триста чотирнадцять) гривень 24 копійки; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок; стягнути з Публічне акціонерне товариство «HACK «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 819 (вісімсот дев`ятнадцять) гривень 45 копійок, три відсотки річних у розмірі 194 (сто дев`яносто чотири гривні 79 копійок, інфляційні витрати у розмірі 300 (триста) гривень, 00 копійок, а всього разом 1314 (тисячу триста чотирнадцять) гривень 24 копійки; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стислий виклад позиції позивачів.

Позивачі зазначають, що 29 вересня 2020 року поблизу смт. Лопатин Радехівського району Львівської області мала місце дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль марки «Пежо Експерт», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який не впорався з керуванням та з`їхав у кювет. Внаслідок даної ДТП пасажир автомобіля - ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події.

Позивачі вказують, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3 , володільця транспортного засобу на момент дорожньо-транспортної пригоди, була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у ПАТ «HACK «ОРАНТА» (поліс № АР 7075638).

Позивачі звертають увагу, що 04 листопада 2020 року на адресу відповідача була направлена заява про виплату страхового відшкодування для сина та доньки загиблого - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Загальна сума вимог страхового відшкодування, заподіяного смертю ОСОБА_4 становить 60 000,00 гривень, з яких для ОСОБА_1 - 30 000,00 гривень моральної шкоди та ОСОБА_2 - 30 000 гривень моральної шкоди.

Позивачі акцентують, що листом № 09-02-20/45Д від 13 січня 2021 року відповідачем повідомлено про те, що рішення про виплату страхового відшкодування буде прийнято після отримання відповідачем, відповідного рішення по кримінальній справі за фактом даної ДТП, вказавши, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зупиняє розгляд справи до отримання вироку суду по кримінальній справі, який вступив в законну силу.

Позивачі стверджують, що в подальшому, 15 лютого 2021 року на адресу відповідача було скеровано досудову вимогу про виплату страхового відшкодування (вих. № 000256/21) в якій просили невідкладно (протягом 7 календарних днів) провести виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у розмірі 60 000,00 гривень. Станом на день подачі позову Відповідачем не надано жодної відповіді та досудова вимога не виконана.

Позивачі вважають, що рішення страховика про відмову у виплаті страхового відшкодування є безпідставним, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинула третя особа - пасажир транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу автомобіля марки «Пежо Експерт», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , у силу вимог статей 1166, 1187 ЦК та настає незалежно від вини.

Стислий виклад позиції відповідачів.

Відповідач зазначає, що Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки. Разом із тим, відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого (ст. 1187 ЦК України).

Відповідач вважає, що на даний вид правовідносин поширюється дія спеціального Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який передбачає дії страховика, страхувальника та потерпілої особи в разі настання дорожньо-транспортної пригоди. ПАТ «HACK «ОРАНТА» у даних правовідносинах має зобов`язання відповідно до договору страхування тобто на договірних засадах, а не відповідно до деліктних зобов`язань тому норми ЦК, які визначають відповідальність учасників ДТП перед третіми особами (ч. 2 ст. 1188 ЦКУ не мають переваги перед нормами спеціального закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умов полісу якими і визначені зобов`язання та права Страховика (ст. 2 вищезгаданого Закону).

Як наслідок відповідач стверджує, що вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідач звертає увагу, що у ПАТ «HACK «ОРАНТА» відсутнє рішення у кримінальній справі відносно ОСОБА_3 у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді відтак HACK «ОРАНТА» правомірно зупинила розгляд справи та підстав стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій на сьогоднішній день немає підстави.

Відтак відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

05.03.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив.

Від відповідача - ПАТ «HACK «ОРАНТА» надійшли письмові пояснення, у яких щодо позовних вимог заперечують повністю, вважають їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивачів - адвокат Скочиляс Ірина Мирославівна під час судового засідання позовні вимоги підтримала повністю. Вважає, що шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки повинна відшкодовуватися незалежно від наявності вини водія застрахованого транспортного засобу. Відповідачем презумпцію вини у цивільно-правовому деліктному зобов`язанні не спростовано. Тому просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник відповідача - ОСОБА_5 під час судового засідання позовні вимоги заперечила повністю. Вважає, що встановлення вини у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 є обов`язковою для здійснення страхового відшкодування відповідачем. Оскільки рішення суду у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 на момент розгляду даної справи відсутній, то підстав для здійснення відшкодування не має. Як наслідок наступі позовні вимоги задоволенню не підлягають також, оскільки є взаємопохідними від первісної. Тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами по справі встановлено, що 29 вересня 2020 року поблизу смт. Лопатин, Радехівського району, Львівської області відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль марки «Пежо Експерт», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , не впоравшись з керуванням з`їхав у кювет, внаслідок чого пасажир автомобіля - ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140009000782 від 29.09.2020 року, заявою про виплату страхового відшкодування Вих. 001332/20 від 04.11.2020 року, досудовою вимогою про виплату страхового відшкодування Вих. № 000256/21 від 15.02.2021 року, Листом № 09-02-20/45Д від 13.01.2021 року у справі № 20-32-39102, який виданий ПАТ «НАСК «ОРАНТА», свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 02.10.2020 року (а.с. 6-7, 17, 25-31).

Автомобільний транспортний засіб марки «Пежо Експерт», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , був застрахований за полісом ОСЦПВВНТЗ, страховиком якого є ПАТ «НАСК «ОРАНТА», що підтверджується Полісом № АР7075638, діючий від 29.09.2020 року (а.с. 20).

ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 04.01.1986 року; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 12.11.1983 року; свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 10.08.2007 року (а.с. 11, 13-14).

ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав за адресою: Львівська область, Бродівський район, с. Митниця. Разом з ним були зареєстровані та проживали: син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою № 544 від 22.10.2020 року, яка видана виконавчим комітетом Комарівської сільської ради Бродівського району Львівської області (а.с. 18).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вжили заходи досудового врегулювання спору направивши на адресу страховика заяву про виплату відшкодування та досудову вимогу про виплату страхового відшкодування. Проте страховиком ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було відмовлено у здійсненні виплати страхового відшкодування, оскільки на момент надсилання вимоги за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29.09.2020 року проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140000000782 від 29.09.2020 року, а з огляду на статтю 36 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» пред`явлення вимоги можливе лише після набрання законної рішення у такому провадженні, що підтверджується заявою про виплату страхового відшкодування Вих. 001332/20 від 04.11.2020 року, досудовою вимогою про виплату страхового відшкодування Вих. № 000256/21 від 15.02.2021 року, Листом № 09-02-20/45Д від 13.01.2021 року у справі № 20-32-39102, який виданий ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (а.с. 6-7, 25-31).

Щодо стягнення страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Законодавчим приписом ч. 5 ст. 187 ЦК України визначається, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Нормами статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що особами, відповідальність яких застрахована є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах. Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до норми статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Імперативним приписом статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплюється, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно із ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У свою чергу пунктом 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначається, що страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до приписів статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Перелік документів, визначається пунктом 35.2 вищезазначеної статті.

Згідно із нормами статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Під час судового засідання судом встановлено, що 29 вересня 2020 року мала місце дорожньо-транспортна пригода поблизу смт. Лопатин, Радехівського району, Львівської області, під час якої автомобільний транспортний засіб марки «Пежо Експерт», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 з`їхав у кювет, внаслідок якої пасажир автомобіля - ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події. Дані обставини справи не оспорювалися жодною із сторін та визнавалися кожною з них, тому з огляду на ч. 1 ст. 82 ЦПК України - не підлягають доказуванню.

З огляду на презумпцію вини завданої шкоди, передбаченої частиною другою статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

При цьому слід враховувати, що особливі правила статті 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об`єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду, як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.

Під умислом потерпілого слід розуміти усвідомлене бажання особи заподіяти шкоду. При цьому особа повинна розуміти значення своїх дій та мати змогу керувати ними.

Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.

Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 466/4412/15-ц (провадження № 61-37654св18), від 15 серпня 2019 року у справі № 756/16649/13-ц (провадження № 61-26702св18), від 02 жовтня 2019 року у справі № 447/2438/16-ц (провадження № 61-26195св18), від 11 грудня 2019 року у справі № 601/1304/15-ц (провадження № 61-33216св18)

Як вбачається із доказів по справі та доводів сторін - матеріали справи не містять жодних підтверджень наявності у ОСОБА_4 умислу на спричинення ДТП, а також немає жодних доказів, які б вказували на наявність непереборної сили, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої була спричинена шкода. Також докази по справі не містять жодних підтверджень того, що керування забезпеченим автомобільним транспортним засобом марки «Пежо Експерт», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди здійснювалось особою, відповідальність якої не застрахована.

За таких обставин, виходячи із засад цивільного судочинства, зокрема змагальності сторін та диспозитивності, враховуючи застереження статті 13 ЦПК України, яка вказує, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, суд приходить до переконання, що обставини наявності умислу потерпілого або непереборної сили під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29 вересня 2020 року перед судом не доведено, а відтак вони вважаються такими, що відсутні.

Судом встановлено, що за наслідками скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 29 вересня 2020 року було розпочато кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , проте на час розгляду справи досудове розслідування триває.

У такому випадку в позивачів немає можливості надати відповідачу вирок суду або постанову про закриття кримінального провадження, адже досудове розслідування у даному кримінальну провадженні продовжується та усі відомості, які отримані в результаті такого є таємницею досудового розслідування.

Кримінальне провадження проводиться з метою встановлення вини водія у вчиненому правопорушенні. При цьому, якщо встановлено факт заподіяння шкоди потерпілому, то встановлення факту підтвердження наявності або відсутності вини у діях заподіювача шкоди, у даному спірному деліктному правовідношенні не має значення для виникнення недоговірного зобов`язання.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини. Тому, вина водія у вчиненні кримінального правопорушення не має правового значення для вирішення справи щодо виплати страхового відшкодування.

У свою чергу доводи представника відповідача спростовуються положенням статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які не містять вимог щодо подання разом із заявою про виплату страхового відшкодування доказів на підтвердження вини страхувальника у вчиненні ДТП.

У такому випадку відмова ПАТ «НАСК «ОРАНТА»» у виплаті страхового відшкодування через відсутність вироку суду або постанови про закриття кримінального провадження є необґрунтованою та такою, що порушує право позивачів на отримання страхового відшкодування.

За змістом норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

До даних спірних правовідносин застосовуються положення пункту 27.3. вищезгаданого закону, де страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку дітям (усиновленим). При чому законодавством встановлюється загальний розмір такого страхового відшкодування, який становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених на день настання страхового випадку.

Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» у статі 8 встановлено, що мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2020 року становить 5 000 гривень.

Загальний розмір відшкодування моральної шкоди становить 60 000 гривень (із розрахунку: 12 x 5 000 = 60 000) та підлягає стягненню з відповідача (страховика) на рахунок позивачів (дітей фізичної особи, якій заподіяно смерть джерелом підвищеної небезпеки) як за моральну шкоду. При цьому страхове відшкодування у розмірі 60 000 гривень (12 мінімальних заробітних плат) є граничним відшкодуванням моральної шкоди від страховика та підлягає пропорційному розподілу у рівних частках між позивачами.

Водночас на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик був зобов`язаний 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його позивачам. Проте ним вимоги даної норми виконано не було.

Як наслідок приписами пункту 36.5 ст. 36 вищезгаданого Закону закріплюється право осіб, які мають право на отримання страхового відшкодування на отримання за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (яке сталося в наслідок вини страховика) пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Водночас нормами статті 625 ЦК України визначається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки за період з 03 лютого 2021 р. по 22 квітня 2021 р. на заборгованість в розмірі 30 000.00 гривень:

- за період із 03.02.2021 року по 22.04.2021 року нараховується пеня в розмірі 819.45 гривень ( із розрахунку починаючи з 03.02.2021 по 04.03.2021 (днів: 30, облікова ставка НБУ х 2 : 12 = пеня 295.89 гривень; починаючи з 05.03.2021 року по 22.04.2021 року (днів: 49, облікова ставка НБУ х 2 : 13 = пеня: 523.56 гривень);

- відсотки річних за 79 днів становлять 194, 79 гривень (із розрахунку: 30000 х 3 х 79 / 365 / 100);

- інфляційні нарахування починаючи з 03 лютого 2021 року по 22 квітня 2021 року складають 300 гривень (із розрахунку: індекс інфляції за весь період = 1.0100000 (лютий 2021 р. -101%, березень 2021 р. - не встановлено, квітень 2021 р. - не встановлено).

Враховуючи вищевикладене, всебічно, повно встановивши обставини справи та дослідивши надані докази з точки зору допустимості, достатності, достовірності та належності, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі. Позаяк у зв`язку із настанням страхового випадку у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» виникло зобов`язання щодо відшкодування позивачам моральної шкоди, розмір якої чітко визначений Законом.

Щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу понесену позивачем ОСОБА_1 та позивачем ОСОБА_2 .

Доказами по справі встановлено, що представництвом інтересів позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювала адвокат - Скочиляс Ірина Мирославівна на підставі договорів про надання правової допомоги № 11.02.21 від 11 лютого 2021 року, що підтверджується Ордером серії ВС № 1062156 від 01.03.2021 року та Ордером серії ВС № 1062157 від 01.03.2021 року (а.с. 42-43).

ОСОБА_1 були надані такі послуги:

- аналіз документів наданих Клієнтом та формування правової позиції щодо захисту порушених прав Клієнта, пошук судової практики. Адвокатом було затрачено 2 години. Вартість послуги складає 1 000 гривень;

- написання позовної заяви про стягнення страхового відшкодування. Адвокатом було затрачено 4 години. Вартість послуги складає 2 500 гривень;

- підготовка та написання інших процесуальних документів (клопотань, заяв). Адвокатом затрачено 1 година. Вартість послуги складає 2 000 гривень;

- представництво у Бродівському районному суді Львівської області. Адвокатом затрачено 4 години. Вартість послуги складає 2 000 гривень, що підтверджується Детальним описом наданих послуг ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 11.02.21 від 11 лютого 2021 року (а.с. 70).

Загальна сума понесених судових витрат за надану професійну правничу допомогу ОСОБА_1 становить - 7 500, 00 гривень, що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру № 12 від 18 березня 2021 року (а.с. 71).

ОСОБА_2 були надані ідентичні послуги та загальна сума понесених судових витрат за надану професійну правничу допомогу складає - 7 500, 00 гривень, що підтверджується Детальним описом наданих послуг ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги № 11.02.21 від 11 лютого 2021 року та квитанцією прибуткового касового ордеру № 13 від 18 березня 2021 року (а.с. 72-73).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що чинний ЦПК України передбачає такі критерії визначення та розподілу судових витрат, а саме: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як було встановлено судом між ОСОБА_1 та адвокатом - ОСОБА_6 укладено договір про надання правової допомоги № 11.02.21 від 11 лютого 2021 року. Також між ОСОБА_2 та адвокатом - ОСОБА_6 укладено договір про надання правової допомоги № 11.02.21 від 11 лютого 2021 року.

За двома різними договорами позивачам були надані ідентичні послуги в рамках одного цивільного провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «НАСК «ОРАНТА» про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування.

Враховуючи це, суд приходить до переконання, що повторне дублювання ідентичних послуг за різними договорами, які були укладені між адвокатом Скочиляс Іриною Мирославівною та позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - не можуть бути двічі включені у перелік судових витрат пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, оскільки такі виконані в рамках одного цивільного провадження, є ідентичними (повторювальними) послугами адвоката, послуги, які надані в рамках двох окремих договорів не містять жодної унікальності між такими (позовна заява виконана спільно від двох позивачів, представництво у суді виконувалося спільно від двох позивачів тощо), а відтак суперечать, суперечать критерію «дійсності».

Тому суд вважає за необхідне вирішувати питання щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в рамках спільно понесених витрат позивачів у даному цивільному провадженні.

Повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності, допустимості, достатності та належності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги представником позивачів - адвокатом Скочиляс Іриною Мирославівною (а саме: аналіз документів наданих Клієнтом та формування правової позиції щодо захисту порушених прав Клієнта, пошук судової практики; написання позовної заяви про стягнення страхового відшкодування; представництво у Бродівському районному суді Львівської області) та витрати, які були понесені позивачем за надання таких послуг відповідають та належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.

Водночас суд критично оцінює надання такої послуги як підготовка та написання інших процесуальних документів (клопотань, заяв). Позаяк написання таких процесуальних документів, зокрема як: клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції для представника позивачів, детальний опис наданих послуг) не може вважатися послугами, які відповідають змісту поняття професійної правничої допомоги. Такі послуги не є професійною правничою послугою, яку надає адвокат клієнту, у зв`язку із розглядом його цивільної справи в суді. Тому в розумінні статті 141 ЦПК України такі послуги на підлягають зарахуванню до витрат на професійну правничу допомогу з огляду на критерій «необхідності».

Враховуючи вищенаведене, суд вражає що заявлені вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 5 500,00 гривень, та відповідно у розмірі 2 250 гривень для кожного із позивачів, що у повні мірі буде відповідати понесеним судовим витратам на професійну правничу допомогу позивачами.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «HACK «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «HACK «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України розмірі 819 (вісімсот дев`ятнадцять) гривень 45 копійок, три відсотки річних у розмірі 194 (сто дев`яносто чотири) гривні 79 копійок, інфляційні витрати у розмірі 300 (триста) гривень, 00 копійок, а всього разом 1314 (тисячу триста чотирнадцять) гривень 24 копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «HACK «ОРАНТА» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 2 250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «HACK «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «HACK «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 819 (вісімсот дев`ятнадцять) гривень 45 копійок, три відсотки річних у розмірі 194 (сто дев`яносто чотири гривні 79 копійок, інфляційні витрати у розмірі 300 (триста) гривень, 00 копійок, а всього разом 1314 (тисячу триста чотирнадцять) гривень 24 копійки.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «HACK «ОРАНТА» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 2 250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 ч. 1 Розділу ХІІІ ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення складено 14.05.2021.

Позивачі:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач Публічного акціонерного товариства «HACK «ОРАНТА», знаходиться за адресою: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, корпус Г, ЄДРПОУ 03743115.

Суддя Б.М. Петейчук