Ухвала суду № 97339949, 27.05.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1153/17

Провадження № 2/496/622/21

У Х В А Л А

27 травня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Буран В.М.,

за участю: секретаря – Стрілець Ж.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Біляївського районного суду Одеської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 5121084200:02:003:0859, 5121084200:02:003:0569, 5121084200:02:003:1279 та заборони вчиняти реєстраційні дії щодо їх перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, просить заборонити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розпоряджатися, змінювати цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 5121084200:02:003:0859, 5121084200:02:003:0569, 5121084200:02:003:1279 здійснювати їх перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками, заборонити земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та і територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастр будь-які відомості, які стосуються зазначених земельних ділянок, окрім скасування державної реєстрації та внесення запису про поновлення державної реєстрації за державою.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику осіб.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений: забороною вчиняти певні дії та накладенням арешту на майно. Частиною 2 цієї статті зазначено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з п.п.1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, здійснює розгляд справи зберігаючи об`єктивність і неупередженість.

Відповідно до ч. 1 ст. 81, ч.ч.2,3 ст.89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі електронними доказами.

Відповідно до статті 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог, надав суду електронний носій (диск) із звукозаписом, на якому зафіксовано начебто його телефона розмова з відповідачами.

Даний доказ суд не приймає до уваги, оскільки суду не доведено у законний спосіб, що голоси в телефонній розмові належать даним особам.

Заявник зазначив, що до свого клопотання (доповнення) поданого суду 04.03.2021 р., він надав докази того, що відповідачі мають намір відчужити земельні ділянки третім особам. Та при ознайомленні з матеріалами доповнень, суд не встановив підстав вважати, що дане майно станом на сьогоднішній час може бути реалізовано, так як ОСОБА_1 не надав суду належних доказів (оголошень щодо реалізації майна тощо).

З таких підстав, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки суду не вдалось встановити чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того слід наголосити, що згідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Від так, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (ч. 3 ст. 154 ЦПК України).

ОСОБА_1 зазначив, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення – відсутні, однак нічим цього не підтвердив.

Таким чином суд не має можливості виконати в тому числі вимоги ч. 8 ст. 153 ЦПК України.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст.149-154, 353 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

В задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 01.06.2021 року.

Суддя Буран В.М.