Вирок № 97339901, 02.06.2021, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/3385/21

н\п 1-кп/490/415/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2021 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В., за участю секретаря Малявіної Т.В., провівши відкрите судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 22020150000000050, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Болнісі республіки Грузія, громадянина Грузії, не працюючого, раніше судимого, в останнє 26.05.2015 року Центральним районним судом м.Миколаєва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області звільнений умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 13 днів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332-2 КК України,

З участю сторін кримінального провадження: сторона обвинувачення: прокурор Козирев І.В.; сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Білий І.С.

ВСТАНОВИВ:

На підставі подання УСР ГУНП в Миколаївській області № 7/19-2019 від 08.01.2019 року УДМС України в Миколаївській області 09.01.2019 року прийнято письмове рішення № 127 «Про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства» щодо громадянина Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », з яким того ж дня він ознайомився під особистий підпис. Вказаним рішенням, останнього зобов`язано покинути територію України у термін до 16.01.2019р., а також заборонено в`їзд на територію України до 09.01.2022р.

Будучи обізнаним про необхідність виконання письмового рішення № 127 «Про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства» від 09.01.2019 року щодо виїзду з України в строк до 16.01.2019 року громадянин Грузії ОСОБА_1 11.01.2019 добровільно прибув до міжнародного пункту пропуску для повітряного сполучення «Одеса» та авіарейсом THY468 «Одеса-Стамбул» виїхав до республіки Туреччина.

Після цього, незважаючи на обізнаність, усвідомлюючи про заборону в`їзду на територію України, згідно з письмовим рішенням УДМС України в Миколаївській області № 127 «Про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства» від 09.01.2019 року, нехтуючи цією забороною державного органу України, ОСОБА_1 , маючи при собі закордонний паспорт з відміткою про заборону в`їзду в Україну до 09.01.2022 року прибув 22.01.2019 року у міжнародний пункт пропуску для повітряного сполучення «Одеса» авіарейсом ОНY288 «Стамбул-Одеса» та подав документи для проходження паспортного контролю.

Під час проходження паспортного контролю, за наявності заборони на в`їзд на територію України громадянину Грузії ОСОБА_1 , того ж дня, співробітниками охорони державного кордону Південного регіонального управління відмовлено в перетинанні Державного кордону України, про що складено рішення від 22.01.2019 року, повторно в закордонний паспорт поставлено штамп № 123/779 про заборону в`їзду на територію України до 09.01.2022 року, та повернуто до республіки Туреччина.

Незважаючи на заборону в`їзду на територію України, а також на наявність двох відповідних штампів в закордонному паспорті, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на перетинання Державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України, в порушення встановленого порядку перетинання державного кордону України.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне перетинання Державного кордону України, поза пунктом пропуску через державний кордон України, в порушення встановленого порядку перетинання державного кордону України (точного часу, дати, способу, місця досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим), ОСОБА_1 з республіки Туреччина прибув до республіки Молдова, де на маршрутному таксі доїхав до найближчого населеного пункту (назву населеного пункту, його місце розташування досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим).

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне перетинання державного кордону України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання шкідливих наслідків у вигляді порушення встановленого порядку перетину державного кордону України, будучи особою, якій відомо про заборону в`їзду на територію України, ОСОБА_1 у нічний час доби (більш точного часу та дати досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим), діючи умисно, пішки через лісову посадку (місцезнаходження лісової посадки досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим) із республіки Молдова перетинув Державний кордон України, тим самим незаконно опинився на території України.

Перебуваючи на території України без відповідних дозволів компетентних органів (точного часу та дати досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим) ОСОБА_1 на маршрутному таксі приїхав до м. Миколаєва Миколаївської області, де проживав по АДРЕСА_1 , поки його не виявлено 20.01.2021 року слідчим під час проведення санкціонованого судом обшуку.

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, відповідно доч.3 ст.349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред`явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин злочину, передбаченого ч.1 ст.332-2 КК України, визнав повністю, вказав, що жодних обставин, здобутих в ході досудового слідства, він не оспорює. Він знав про заборону в`їзду на територію України, однак, оскільки в Миколаєві у нього залишилась дружина і малолітня дитина, тому всупереч вказаній забороні вирішив незаконно перетнути державний кордон України. У вчиненому щиро кається.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332-2 КК України, та кваліфікує його дії, як незаконне перетинання державного кордону України особою, якій заборонено в`їзд на територію України, поза пунктами пропуску через державний кордон України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України враховує його особу, а саме те, що він раніше судимий, має певне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його бажання проживати разом зі своєю сім`єю, яка мешкає на території України, як обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставин, що обтяжують покарання - судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.332-2 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, яке суд вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним правопорушення.

Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Одночасно, зважаючи на наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання, та особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України, із покладенням на нього обов`язків передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази: паспорт громадянина Грузії на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , виданого 11.05.2017р., що знаходиться в матеріалах кримінального провадження,- повернути власнику. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367-368, 370, 371, 373, 374, 377 КПК України,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.332-2 КК України, і призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням на нього обов`язків передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: паспорт громадянина Грузії на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , виданого 11.05.2017р.- повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя О.В. Мамаєва