Ухвала суду № 97338691, 31.05.2021, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/268/21

Провадження 1-кс/193/73/21

У Х В А Л А

іменем України

31 травня 2021 року смт. Софіївка

Слідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Томинець О.В.,

при секретарі судового засідання Хомич Н.О.,

за участі: представника заявника Каправчука В.Л.,

дізнавача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Каправчука Володимира Леонідовича на постанову інспектора сектору дізнання відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Ляховського Є.М., винесену 19.04.2021 про закриття кримінального провадження,

В С Т А Н О В И В:

28.05.2021 представник заявника ОСОБА_2 - адвокат Каправчук В.Л. звернувся до Софіївського районного суду зі скаргою на постанову інспектора СД ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Ляховського Є.М., винесену 19.04.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного 05.01.2021 до ЄРДР за № 12021045580000002 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, згідно з якою просив скасувати вказану постанову дізнавача.

В обґрунтування своєї скарги представник заявника ОСОБА_2 , адвокат Каправчук В.Л., зазначив, що 05.01.2021 ОСОБА_2 звернулася до Софіївського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (наразі ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області) з заявою проте, що з липня 2019 року по теперішній час громадянин ОСОБА_3 шахрайським шляхом, зловживаючи довірою під приводом підписання договору оренди землі, наданням неправдивих відомостей при оформленні цього правочину стосовно неактуальності кадастрового номеру землі, в результаті таких дій, ОСОБА_3 заволодів грошовими коштами ОСОБА_2 у розмірі 3000 дол. США та 17 000 грн., спричинивши останній матеріальних збитків.

Вказане повідомлення ОСОБА_2 05.01.2021 було внесено до ЄРДР за №12021045580000002 і розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального порушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Так, за змістом оскаржуваної постанови інспектором СД ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Ляховським Є.М. було встановлено, що в кінці грудня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_4 , який разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 здійснюють господарську діяльність в тому числі з обробітку землі для сільськогосподарського виробництва, з пропозицією взяти у нього в користування належну йому на підставі державного акту земельну ділянку, площею 8,3042 га., що розташована на території Девладівської ОТГ з умовою виплати йому наперед орендної плати. ОСОБА_4 погодився і вони дійшли домовленостей, за умовами яких ОСОБА_3 передав ФОП ОСОБА_2 (дружині ОСОБА_4 ) в користування строком на три роки належну йому земельну ділянку і сторони підписали 02.01.2020 договір оренди землі в письмовій формі без його державної реєстрації, а ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_3 наперед орендну плату за три роки (2020-2022рр) у сумі 3000 доларів США, що в гривневому еквіваленті на той час становило 75 000 грн., про що ОСОБА_3 склав відповідну розписку.

У вересні 2020 року до ОСОБА_4 знов звернувся ОСОБА_3 з пропозицією продовжити строк дії оренди з виплатою також наперед орендної плати і сторони дійшли згоди укласти загалом новий договір строком на 7 років, з виплатою наперед частини орендної плати у такі строки: 15 тисяч гривень перед підписанням договору оренди, а решту 35 000 грн. до кінця 2020 року. ОСОБА_3 отримаши кошти у сумі 15 000 грн. підписав з ФОП ОСОБА_2 23.09.2020 договір оренди земельної ділянки та передав їй пакет документів для здійснення реєстрації даного договору. 30.11.2020 року ОСОБА_2 виплатила йому ще 2000 грн.

Під час реєстрації даного договору державним реєстратором реєстраційної служби Софіївської ОТГ було виявлено, що кадастровий номер даної земельної ділянки відсутній в державному земельному кадастрі і до виготовлення нового актуального кадастрового номеру землі, здійснити реєстрацію даного правочину неможливо. ОСОБА_4 повідомив про дані обставини ОСОБА_3 , але останній попросив йому виплатити додатково кошти для виконання робіт з виготовлення технічної документації зі складання нового кадастрового номеру на землю, але ОСОБА_4 відмовив передавити особисто йому кошти, пояснивши, що вони з ОСОБА_2 розрахуються безпосередньо за виготовлення відповідної технічної документації.

На початку грудня 2020 року ОСОБА_5 нагадав за телефоном ОСОБА_4 про необхідність сплати йому решти обумовлених коштів, але останній повідомив, що кошти він передасть лише у тому разі, коли він ( ОСОБА_3 ) виготовить кадастровий номер земельної ділянки. На що ОСОБА_5 відповів, що у зв`язку з тим, що кошти в обумовлений строк йому передані не були і він буде розривати укладений договір оренди землі від 23.09.2020.

Після цього відбулася особиста зустріч між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 біля будинку останнього, де він повідомив ОСОБА_4 про те, що оскільки він не бажає виплачувати залишок коштів у сумі 33000 грн., то він не бажає в подальшому підтримувати з ним договірні відносини та, за версією останнього, запропонував йому повернути 67000 грн., але ОСОБА_4 не погодився, тоді ОСОБА_5 заборонив використовувати йому належну земельну ділянку.

Допитана в якості свідка, громадянка ОСОБА_6 , яка була очевидцем даної розмови між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_4 , під час зустрічі дізнавшись про небажання ОСОБА_3 продовжувати договірні відносини з можливістю повернення йому отриманої наперед орендної плати, повідомив їм про те, що його гроші не цікавлять, а йому потрібна земельна ділянка для обробітку, та лише після цих слів поїхав геть.

За свідченням ОСОБА_4 під час вказаної зустрічі ОСОБА_3 грошові кошти отримані на перед повертати намірів не мав, в тому числі і грошові кошти витрачені на обробіток та внесення комплексних добрив на наступний рік. Після чого до них підійшла сестра ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , яка почала кричати та вести себе неадекватно і він поїхав ( ОСОБА_4 ). у власних справах. У подальшому, приблизно через декілька днів ОСОБА_4 дізнався, що земельну ділянку ОСОБА_3 було зареєстровано з новим кадастровим номером і останнім був укладений новий договір оренди вже з новим орендарем. Наголосив, що ОСОБА_3 достовірно знав, підписуючи договір оренди земельної ділянки з його дружиною ОСОБА_2 строком на 7 років, що кадастровий номер зазначений в договорі оренди недійсний, тому що останній неодноразово звертався до Девладівської ОТГ, де ОСОБА_3 повідомляли, що кадастровий номер необхідно переробити. В результаті умисних дій ОСОБА_3 сім`ї ОСОБА_8 було завдано матеріальних збитків на суму 100 тисяч гривень на відшкодування яких ОСОБА_4 мав намір подати цивільний позов в рамках вказаного кримінального провадження. ОСОБА_4 вважає, що підписуючи договір з його дружиною ОСОБА_3 наміру його реєструвати не мав, а на меті було лише схилити ОСОБА_4 та його дружину, підписуючи цей договір, для отримання решти грошових коштів, та був намір направлений на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом.

Проте, враховуючи те, що в ході розгляду матеріалів кримінального провадження інспектором СД ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 встановлено відсутність в даному діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (шахрайство), оскільки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникли цивільно – правові відносини, спори про які вирішуються в рамках цивільного судочинства в судах загальної юрисдикції, то кримінальне провадження№12021045580000002 за постановою даного дізнавача від 19.04.2021 було закрито з підстав п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З даною постановою представник заявника не згоден, вважає її незаконною, необґрунтованою, винесеною передчасно, з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права.

Представник потерпілого – адвокат Каправчук В.Л. у судовому засіданні підтримав заявлену скаргу та просив її задовольнити.

Інспектор СД ВП № 9 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Ляховський Є.М. заперечував щодо задоволення скарги, вважає винесену ним постанову про закриття кримінального провадження законною та обґрунтованою, винесеною за відповідності висновків викладених у постанові, фактичним обставинам кримінального провадження.

Дослідивши скаргу та додані до неї документи, матеріали кримінального провадження, вислухавши доводи особи, яка подала скаргу, думку дізнавача, постанова якого оскаржується, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно п.3 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема: рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно ст. 190 КК України, шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов`язковими ознаками шахрайства, які відрізняють його від викрадення майна та інших злочинів проти власності.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. Обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов`язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов`язання.

Між тим, як встановлено дізнавачем під час проведення дізнання даного кримінального провадження та підтверджено слідчим суддею в ході розгляду даної скарги гр. ОСОБА_3 , в момент отримання грошових коштів від ОСОБА_2 , у розмірі 3 000 дол. США як наперед отриманої орендної плати за користування земельною ділянкою, відразу передав останній у користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 8,3042 га.

Так, у судовому засіданні з`ясовано, що після підписання акту приймання-передачі земельної ділянки ОСОБА_2 відразу у січні 2020 року отримала її у своє використання і здійснювала обробіток цієї землі увесь 2020 рік.

Земельна ділянка, про яку йде мова, на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ДП № 005186 від 24.10.2001, належить на праві власності саме ОСОБА_3 .

В підтвердження свого волевиявлення, спрямованого на реальне настання відповідних договірних відносин, ОСОБА_3 підписав 02.01.2020 запропонований ОСОБА_2 бланк договору оренди цієї землі строком на 3 роки та склав розписку (без дати) про отримання вищевказаних коштів як орендну плату наперед.

За змістом положень ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» при передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років

Відтак, для укладення даного договору строком на 3 роки, його реєстрація не передбачалася, а тому якщо і припустити, що ОСОБА_3 було відомо про невідповідність кадастрового номеру його землі, то реєстрація цього договору не відбулася саме через невеликий строк його укладення.

В подальшому між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 15.07.2020 був підписаний проект договору оренди земельної ділянки строком на 7 років, а потім, 23.09.2020, власне і сам договір. Для реєстрації цього правочину ОСОБА_3 передав увесь необхідний пакет документів ОСОБА_4 , що також свідчить про його справжні наміри саме продовжити договірні орендні відносини.

І хоча в поясненнях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 існують розбіжності стосовно того, хто ж саме запропонував укласти договір на 7 років з його подальшою реєстрацією, на переконання слідчого судді, така ініціатива виходила саме від ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_3 , на відміну від нього, отримав значну частину орендної плати за договором наперед, тоді як ОСОБА_4 використав земельну ділянку лише рік, тому і вимагав гарантій виконання обов`язків за договором і з боку орендодавця ОСОБА_3 на протязі всього строку його дії.

Вході розгляду скарги також встановлено, що під час укладення останнього договору ОСОБА_3 було додатково передано ще 17 000 грн. і хоча відповідна розписка в матеріалах кримінального провадження відсутня, сам ОСОБА_3 у своїх поясненнях не заперечує проти отримання цих коштів від ОСОБА_2 , зокрема 23.09.2020 - в сумі 15000 грн., а 30.11.2020 - в сумі 2000 грн., як сплачену наперед орендну плату.

З досліджених матеріалів кримінального провадження, вбачається, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в силу та порядку реалізації своїх прав та обов`язків, склались цивільно-правові відносини, а тому дізнавач дійшов правильного висновку про те, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

З кримінального провадження і постанови про закриття кримінального провадження також слідує, що слідчий дотримався вимог закону, дослідив обставини кримінального провадження, допитав всіх необхідних учасників та очевидців – подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_4 як однієї сторони конфлікту та ОСОБА_3 з іншого, а також очевидця ОСОБА_6 , належним чином оцінив зібрані докази, висновки слідчого про закриття кримінального провадження ґрунтуються на оглянутих в судовому засіданні матеріалах кримінального провадження, а сама постанова слідчого є вмотивованою та її зміст відповідає фактичним обставинам справи.

Не повернення сім`ї ОСОБА_8 отриманих наперед коштів в рахунок орендної плати після укладення ОСОБА_3 договору оренди цієї земельної ділянки з іншим орендарем, на переконання дізнавача з яким погоджується і слідчий суддя пов`язано з тим, що ОСОБА_4 вимагає від ОСОБА_3 окрім безпідставно отриманих коштів також і відшкодування збитків, які він поніс на покращення родючості землі, які землевласник добровільно відшкодовувати відмовляється, що не свідчить про зловживання ОСОБА_3 довірою, натомість, встановлені обставини, свідчать про наявність саме цивільно-правового спору, вирішення якого можливе шляхом звернення до суду з цивільним позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів та відшкодування збитків, відповідно до норм ЦК України.

Керуючись ст. 2, 7, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_2 - адвоката Каправчука Володимира Леонідовича на постанову інспектора сектору дізнання відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Ляховського Є.М. від 19 квітня 2021 про закриття кримінального провадження, - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Томинець