Вирок № 97338561, 01.06.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/3356/19

№ 1-кп/183/364/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Ухвалено 01 червня 2021 року в м. Новомосковськ Дніпропетровської області.

Колегія суддів Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Олійника А.В., суддів - Городецького Д.І., Болкарьової О.В., секретаря судового засідання Бабенко Л.М.:

розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019040350000604 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2003 року народження, не працюючого, не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю прокурора - Туза І.І.,

захисника - Вислоцької Г.О.,

потерпілої - ОСОБА_2

представника потерпілого - Іванова М.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и л а :

30 березня 2019 року приблизно о 22.00 годині ОСОБА_1 перебував у приміщенні спальної кімнати за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_3 . В цей момент між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_1 головою в область голови та у них виникла бійка.

В ході бійки, 30 березня 2019 року приблизно о 22.05 годині у ОСОБА_1 виник прямий злочинний умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_3 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Так, 30 березня 2019 року приблизно о 22.10 годині ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні спальної кімнати за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, обхвативши спереду ОСОБА_3 за тулуб, тримаючи за спиною ОСОБА_3 у правій руці ніж клинком донизу, діючи умисно, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, наніс йому чотири не проникаючих колото - різаних поранень в область спини, після чого ОСОБА_3 упав на підлогу. Після цього ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, розуміючи, що наносить удари ОСОБА_4 у життєво важливі органи, наніс проникаюче колото - різане поранення в область живота зліва з ушкодженням великого сальника та тонкого кишковика; проникаюче колото - різане поранення грудної клітини зліва, яке супроводжувалося крововиливом в ліву плевральну порожнину до 800 мл. (лівобічний гемоторакс), вісім непроникаючих колото - різаних поранень грудної клітини, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у виді проникаючого колото - різаного поранення живота зліва з ушкодженням великого сальника та тонкого кишковика; проникаючого колото - різаного поранення грудної клітини зліва, яке супроводжувалося крововиливом в ліву плевральну порожнину в обсязі до 800 мл. (лівобічний гемоторакс), у своїй сукупності та кожне окремо, відносяться до тяжких як небезпечні для життя. Тілесні ушкодження у виді дванадцяти непроникаючих колото - різаних поранень спини та грудної клітини, у своїй сукупності та кожне окремо відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я, тривалістю понад 6-ть днів, але менше 21-го. Після цього ОСОБА_1 , вважаючи, що виконав всі дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_3 , які вважав необхідними, для доведення злочину до кінця, покинув приміщення будинку за вищевказаною адресою, залишивши ОСОБА_3 у безпорадному стані. Проте злочин не було закінчено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 було своєчасно надано медичну допомогу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав частково та пояснив, що він не мав наміру на вбивство потерпілого. Між ними стався словесний конфлікт, в ході якого потерпілий наніс йому удар в область брів та штовхнув. У нього в руках знаходився ніж, яким він різав продукти, та яким наніс потерпілому удар в область спини, коли падав від удару потерпілого. Між ними сталася бійка. Він оговтався коли вже потерпілий присів. Він поклав ніж та запитав у потерпілого чи все у нього гаразд. Зазначив, що потерпілий важко дихав, кров у останнього він не бачив. Також повідомив, що погроз вбивством на адресу потерпілого він не висловлював. Крім того зазначив, що в ході бійки потерпілий на нього впав та в нього сильно заболіло в суглобі, від больового шоку він наносив удари ножем потерпілому. Кількість нанесених ударів точно не пам`ятає, пам`ятає, що наніс 3-4 удари ножем потерпілому. Удари наносив з метою захисту від дій потерпілого. Зазначив, що визнає вину в тому, що наніс тілесні ушкодження потерпілому ножем, також кається та шкодує, що так сталося. Також обвинувачений зазначив, що дії, які з його боку були вчинені, були наслідком вживанням ним алкогольних напоїв, однак фактично знаходився у стані не сильного алкогольного сп`яніння.

Суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, встановленою на підставі наступних доказів, досліджених в судовому засіданні:

- показань потерпілого ОСОБА_3 про те, що 30.03.2019 року він разом з ОСОБА_1 зустрівся в центрі с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області, де разом вживали спиртні напої. Через деякий час він разом з обвинуваченим пішли до нього додому, за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжили вживати алкогольні напої. ОСОБА_1 попросив у нього грошей у борг, однак він йому відмовив, після чого ОСОБА_1 крикнув: «Я тебе вб`ю» та чимось штрикнув його в спину, після чого він втратив свідомість. Коли прийшов до тями, побачив, що лежить на спині, а ОСОБА_1 наносить йому удари в грудну клітину зліва - штрикає його, та знову втратив свідомість. Отямився вже зранку, намагався піднятися, однак не міг, дотягнувся до телефону, зателефонував матері, а вона вже викликала швидку допомогу. Вважає, що ОСОБА_1 міг наносити йому удари одним із ножів, які лежали на столах. Зазначив, що він супротив обвинуваченому не чинив та не відбивався від нього. Цивільний позов підтримав, просив його задовольнити;

-показань свідка ОСОБА_5 про те, що 30-31 березня 2019 року, точну дату не пам`ятає, ввечері їй зателефонував син ОСОБА_1 та повідомив, що піде пити пиво зі своїм знайомим ОСОБА_6 . Через деякий час до них додому приїхали працівники поліції та повідомили, що стався конфлікт між її сином та його знайомим, а внучка їй сказала, що ОСОБА_1 порізав ОСОБА_3 ;

-показань свідка ОСОБА_7 про те, що 31.03.2019 року вона телефонувала своєму синові ОСОБА_3 , однак він не відповідав. О 10.30 годині їй зателефонував син та попросив викликати швидку допомогу, оскільки його підрізали. Вона зателефонувала донькам та попросила їй поїхати до сина та викликати швидку допомогу. Пізніше вона дізналася, що сина відвезли в лікарню. Коли вона приїхала до лікарні, син був в реанімації. Він їй повідомив, що ОСОБА_1 у нього просив 100 гривень, однак він не дав, після чого ОСОБА_1 наніс йому чотири удари ножем в спину;

-показань свідка ОСОБА_9 про те, що 31.03.2019 року він від своєї матері дізнався про те, що з ОСОБА_3 , який є його дядьком, щось сталося, мати попросила викликати швидку. Він довго не міг додзвонитися до швидкої та вирішив поїхати туди на велосипеді, та повідомив, що його родич поранений. Після чого він поїхав додому до ОСОБА_3 , де, зайшовши до будинку побачив безлад, сліди крові на підлозі. Потерпілий був на вулиці, йому надавали медичну допомогу. На куртці потерпілого, на спині, він побачив три отвори. Потерпілий був в свідомості та повідомив, що його поранив ОСОБА_1 , який проживає на АДРЕСА_1 ;

-показань свідка ОСОБА_11 про те, що весною 2019 року він проживав в будинку ОСОБА_1 . Обвинувачений збирався зустрітися з потерпілим, на той час у них були нормальні відносини. Додому ОСОБА_1 повернувся приблизно о 00.00 годині - 01.00 годині та повідомив, що у них стався конфлікт з ОСОБА_3 через те, що він ображав матір ОСОБА_1 ;

-протоколу огляду місця події від 31.03.2019 року з фототаблицею до нього, в ході проведення якого було оглянуто територію домоволодіння АДРЕСА_2 , де між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 спричинив потерпілому поранення ножем, намагаючись позбавити життя останнього, де виявлено ніж з рукояткою чорного кольору (довжина леза приблизно 20 см., ручки - 12,5 см.), на лезі якого виявлені сліди блідо-червоного забарвлення, ніж з рукояткою чорного кольору (довжина леза 12 см., ручки - 9 см.), на лезі якого виявлені сліди блідо-червоного забарвлення, на подушці виявлені плями речовини бурого кольору, з правої сторони від стола виявлені плями речовини бурого кольору, на подвір`ї за будинком виявлено кофту з порізами у кількості приблизно 16 штук зі слідами речовини бурого кольору (т. 1 а.п. 156-165);

-протоколу огляду від 31.03.2019 року з фототаблицею до нього, в ході проведення якого було оглянуто кофту, на якій є порізи та сліди речовини бурого кольору (т. 1 а.п. 166-167);

-протоколу огляду від 31.03.2019 року в ході проведення якого було оглянуто та вилучено речі, які належать ОСОБА_1 , а саме: куртку темно-синього кольору з вставками червоного кольору, кофту чорного кольору, кеди сірого кольору (т. 1 а.п. 168-169);

-протоколу проведення слідчого експерименту від 31.03.2019 року за участю ОСОБА_1 , в присутності захисника Вислоцької Г.О., з відеозаписом до нього, відтвореним в судовому засіданні, в ході проведення якого ОСОБА_1 розказав і показав як 30.03.2019 року в будинку АДРЕСА_2 наносив удари ножем потерпілому ОСОБА_3 (т. 1 а.п. 198-201, 202);

-висновків експертів № 815 від 13.05.2019 року, № 815/2 від 23.05.2019 року відповідно до яких в слідах на чоловічій сорочці (кофті), яка була вилучена з будинку АДРЕСА_2 та на куртці, яка була вилучена в приміщенні ЦРЛ м. Новомосковська встановлена наявність крові людини, яка може походити за рахунок крові потерпілого ОСОБА_3 (т. 1 а.п. 203-205, 209-215);

-висновків експерта № 815/1 від 14.05.2019 року, № 815/3 від 22.05.2019 року відповідно до яких на двох марлевих тампонах зі змивами з підлоги з будинку АДРЕСА_2 , на вирізці з простині на ковдрі, а так само на куртці червоно-синього кольору, яка належить ОСОБА_1 , встановлена наявність крові людини, яка може походити за рахунок крові потерпілого ОСОБА_3 (т. 1 а.п. 206-208, 217-222);

-речових доказів у виді: 2 змиви з РБК в паперовому конверті, зрізи нігтьових пластин в паперовому конверті, вирізка з простині зі слідами РБК в паперовому конверті, ніж з вузьким лезом в паперовому конверті, ніж з широким лезом в паперовому конверті, куртка синьо-червоного кольору в спеціальному пакеті № IZN4052198, кофта зі слідами РБК в спеціальному пакеті № 0014204, куртка чорно-синього кольору зі слідами РБК в спеціальному пакеті ЕХР0422026, зразки крові в двох паперових конвертах, паперовий конверт зі змивами об`єктів № 1-4 та витяжка з об`єкту № 3 на ниточках марлі з контролем марлі, паперовий конверт з осадами з об`єктів № 5-6 на ниточках марлі з контролем марлі, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (т. 1 а.п. 223);

-висновку судово-психіатричного експерта № 99 від 10.05.2019 року відповідно до якого ОСОБА_1 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав та на теперішній час не страждає. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, ознак маячіння, галюцинацій, розладів свідомості або інших хворобливих порушень психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а.п. 224-226);

-протоколу проведення слідчого експерименту від 06.05.2019 року з відеозаписом до нього, відтвореним в судовому засіданні, за участю потерпілого ОСОБА_3 , в ході проведення якого останній розказав і показав, як 30.03.2019 року в будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_1 наносив йому удари ножем (т. 1 а.п. 227-228, 229);

-протоколу проведення слідчого експерименту від 07.05.2019 року за участю ОСОБА_1 , в присутності захисника Мисика О.І., з відеозаписом до нього, відтвореним в судовому засіданні, в ході проведення якого ОСОБА_1 розказав і показав як 30.03.2019 року в будинку АДРЕСА_2 наносив удари ножем потерпілому ОСОБА_3 (т. 1 а.п. 230-231, 232);

-висновку експерта № 263/Е від 24.05.2019 року відповідно до якого при експертизі потерпілого ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення живота зліва з ушкодженням великого сальника та тонкого кишко вика, проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, яке супроводжувалося крововиливом в ліву плевральну порожнину в обсязі до 800 мл. (лівобічний гемоторакс), які у своїй сукупності та кожне окремо, відносяться до тяжких як небезпечні для життя, дванадцять непроникаючих колото-різаних поранень спини та грудної клітини, які у своїй сукупності та кожне окремо відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я, тривалістю понад 6-ть днів, але менше 21-го дня. Тілесні ушкодження у виді синців на обох стегнах відносяться до легкого ступеню тяжкості. Усі виявлені тілесні ушкодження в області спини, грудної клітини та живота спричинені колюче-ріжучим предметом, можливо клинком ножа. Синці на стегнах утворилися від дії тупих твердих предметів. Усі тілесні ушкодження відповідають даті утворення - 30.03.2019 року. Потерпілому було спричинено щонайменш 14 колото-різаних поранень в області спини, грудної клітини та живота, та щонайменш дві травматичні дії в області стегон, які потерпілий не міг спричинити собі сам. Взаєморозташування потерпілого з нападаючим могло бути різноманітним та неодноразово змінювалося. Тілесні ушкодження потерпілому були нанесені з достатньо великою силою для їх утворення, що підтверджується наявністю двох проникаючих колото-різаних поранень з ушкодженням внутрішніх органів. Виявлені у потерпілого тілесні ушкодження могли утворитися при механізмі, вказаному потерпілим в ході проведення слідчого експерименту 06.05.2019 року (т. 1 а.п. 234-239).

Усі вищеперелічені докази колегія суддів визнає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимими, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірними, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, показаннями наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, та є беззаперечними для визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України.

Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_3 , суд дійшов безспірного висновку, що вони є логічними, послідовними та узгоджуються з висновком експерта № 263/Е від 24.05.2019 та повною мірою підтверджують обставини вчинення злочину і не викликають сумніву у їх достовірності.

Суд критично відноситься до показань ОСОБА_1 щодо невизнання ним вчинення закінченого замаху, спрямованого на вбивство, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, оскільки ані сам обвинувачений, ані його захисник, не надав жодного доказу, не навели жодної обставини, на підставі яких можна було б піддати сумніву докази, надані на підтвердження пред`явленого обвинувачення.

Твердження ОСОБА_1 та сторони захисту про те, що ОСОБА_1 наносив удари ножем потерпілому ОСОБА_3 у зв`язку з необхідною обороною, суд відхиляє, оскільки як встановлено в судовому засіданні, тілесні ушкодження обвинуваченого хоча і є виявленими, однак є незначними, а отже, вказують на відсутність загрози його життю чи здоров`ю з боку потерпілого, більше того, обвинувачений ОСОБА_1 до органів Національної поліції із заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення з боку ОСОБА_3 не звертався.

Також під час судового провадження не знайшла свого підтвердження версія сторони захисту про вчинення ОСОБА_1 злочину у зв`язку із завданням йому потерпілим ОСОБА_3 фізичного болю, який загострився у момент бійки, враховуючи, що ОСОБА_1 страждає хронічним захворюванням хребта (ішемічний інсульт поперчно-кресового відділу хребта з вираженим постійним больовим симптомом).

За таких обставин, доводи сторони захисту про необхідність кваліфікації вказаного кримінального правопорушення за іншою статтею КК України є такими, що суперечать встановленим обставинам провадження та дослідженими у справі доказам.

Відповідно до роз`яснень пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» для відмежування умисного вбивства від інших складів злочинів проти життя та здоров`я особи суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

За нормативним визначенням умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особи, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.

Згідно зі ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дій або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Закінченим є замах, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі

Якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин.

Отже, суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, оскільки його дії носили цілеспрямований характер, удари ножем він наносив у життєво важливі органи, залишив потерпілого без жодної допомоги, швидку медичну допомогу не викликав. Про намір ОСОБА_1 заподіяти смерть потерпілому свідчать і ті обставини, що події злочину передувала раптова сварка між ним та потерпілим і, як наслідок, неприязні стосунки, які виникли в цей момент; спрямованість дій ОСОБА_1 і характер спричинених потерпілому ушкоджень; застосування такого знаряддя, яким безсумнівно може бути заподіяна смерть (ніж); інтенсивність дій винного - нанесення щонайменш 14 колото-різаних поранень в області спини, грудної клітини та живота ножем, з яких певна кількість у своїй сукупності та кожне окремо, відноситься до тяжких як небезпечні для життя, які були нанесені з достатньо великою силою для їх утворення. Обвинувачений залишив потерпілого у безпорадному стані, не вжив заходів для надання йому першої медичної допомоги. Таким чином, враховуючи спосіб нанесення ударів, знаряддя злочину, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки, суд вважає, що умисел обвинуваченого був направлений на спричинення смерті.

Відтак, суд розцінює показання ОСОБА_1 як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин.

За результатами судового розгляду не встановлено сумнівів з приводу того, що в момент вчинення злочину ОСОБА_1 усвідомлював значення своїх дій, оскільки обвинувачений діяв свідомо, усвідомлював при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи № 99 від 10.05.2019 року.

Судом не встановлено порушень кримінально-процесуального закону під час досудового розслідування, які б могли перешкодити ухваленню вироку, а тому, за відсутності розумних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 , колегія судів вважає доведеною його вину в інкримінованому злочині.

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд виходить із положень статті 65 КК України, а також з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Отже, суд ураховує те, що ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на злочин, віднесений ст.12 КК України до категорії особливо тяжких з прямим умислом. Злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що в подальшому ОСОБА_3 було своєчасно надано медичну допомогу. При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_1 , колегія суддів враховує те, що обвинувачений на обліку у лікарів не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, є таким, що не має судимості, має на утриманні дитину 2003 року народження.

Обставин, які пом`якшують покарання, колегією суддів не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання, колегія суддів визнає - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Керуючись ст. 50 КК України, виходячи з поняття покарання та його мети, аналізуючи сукупність зазначених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до ОСОБА_1 статей 69,75 КК України, а також, враховуючи те, що виправлення останнього можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства - в місцях позбавлення волі, тому суд доходить висновку, що ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки інші види покарання, що не пов`язані з позбавленням волі, не будуть мати вплив на його виправлення, і саме за умови застосування позбавлення волі буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами.

Зокрема, призначене покарання також буде відповідати таким принципам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Вирішуючи цивільний позов, пред`явлений потерпілим ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_1 , беручи до уваги той факт, що суду надано свідоцтво про смерть від серії НОМЕР_1 від 07.10.2020 року (т. 2 а.п.93), на підставі якого встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, колегія суддів вважає, що провадження у справі в частині вирішення цивільного позову необхідно закрити у зв`язку з настанням смерті фізичної особи, яка була стороною у справі. Окрім цього, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_2 , яка на підставі її заяви була залучена у даному кримінальному провадженні у якості потерпілої, має право звернутися з позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою втратив свою дію 31.10.2020 року.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі, строком 10 років.

Зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 31.03.2019 року по 30.10.2020 року включно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання.

Речові докази по справі у виді: 2 змиви з РБК в паперовому конверті, зрізи нігтьових пластин в паперовому конверті, вирізка з простині зі слідами РБК в паперовому конверті, ніж з вузьким лезом в паперовому конверті, ніж з широким лезом в паперовому конверті, куртка синьо-червоного кольору в спеціальному пакеті № IZN4052198, кофта зі слідами РБК в спеціальному пакеті № 0014204, куртка чорно-синього кольору зі слідами РБК в спеціальному пакеті ЕХР0422026, зразки крові в двох паперових конвертах, паперовий конверт зі змивами об`єктів № 1-4 та витяжка з об`єкту № 3 на ниточках марлі з контролем марлі, паперовий конверт з осадами з об`єктів № 5-6 на ниточках марлі з контролем марлі, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити Єрмакову Ю.А. та прокурору негайно.

С У Д Д І :

Олійник А.В. Болкарьова О.В. Городецький Д.І.