
ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 695/2483/20
номер провадження 2-др/695/3/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2021 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого – судді Середи Л.В.,
за участю:
секретаря – Біліченко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші заяву представника відповідача – адвоката Крикуна Олександра Адамовича про ухвалення рішення по судових витратах по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, –
ВСТАНОВИВ:
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся представник ТОВ «Красногірське», адвокат Крикун О.А. із заявою про ухвалення рішення про судові витрати у якій просив суд ухвалити додаткове рішення по справі №695/2483/20, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Красногірське» судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9600 грн.
Вказана заява мотивована тим, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.05.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку відмовлено повністю.
Однак ТОВ «Красногірське» з метою захисту своїх прав та інтересів звернулося до адвоката Крикуна О.А. з метою представництва інтересів товариства в суді по даній справі.
11.05.2021 р. між ТОВ «Красногірське» та адвокатом Крикун О.А. був укладений договір про надання правової допомоги по справі №695/2483/20. За умовами вказаного договору ТОВ «Красногірське» отримало правову допомогу на суму 9600 грн., а тому вказані витрати відповідача мають бути відшкодовані позивачем як ініціатором спору.
При прийнятті вказаного судового рішення судом не вирішувалось питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, проте стороною позивача було заявлено про надання доказів, стверджуючих судові витрати на професійну правничу допомогу.
За таких обставин представник відповідача, адвокат Крикун О.А. звернувся до суду з даною заявою.
Позивач ОСОБА_1 надала до суду відзив на вказану заяву, у якому вказувала, що заява представника ТОВ «Красногірське» подана з порушенням вимог ст. 270 ЦПК України, адже для ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення судових витрат необхідно подати заяву саме про ухвалення додаткового рішення суду, а не заяву про ухвалення рішення про судові витрати. Крім того вказувала на необґрунтованість розміру розрахунку представника відповідача наданої правової допомоги, адже вказана справа є не складною, не потребує додаткового вивчення нормативно-правових актів, та складається із 18 аркушів з яких 4 аркуші позовна заява, а 10 аркушів це копії трудової книжки, паспорта та ідентифікаційного коду позивача, що явно не потребує затрати такої кількості часу на їх ознайомлення та вивчення, як про це вказує представник ТОВ «Красногірське». Крім того представником відповідача по вказаній справі процесуальні документи не готувались, додаткові затрати не неслись. За таких обставин вказана заява не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.,ч. 1, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Учасники по справі викликались в судове засідання в порядку визначеному чинним законодавством, однак із невідомих для суду причин для участі у розгляді вказаної заяви до суду не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили, а тому суд, керуючись нормами ст.. 270 ЦПК України розглядає справу за їх відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст.133 ЦПК України).
Так, ч. 1 ст.15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частинами 1, 2, 3, 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3 ст.141 ЦПК України).
Судом встановлено, що 11 травня 2021 року між ТОВ «Красноярське» та адвокатом Крикун О.А. укладено договір про надання правової допомоги у справі №695/2483/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Красногірське» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку.
Відповідно до умов договору обумовлений гонорар формується згідно Додатку 1 до цього договору.
Заявником в обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу вказано, що в ході розгляду справи за умовами вказаного вище договору адвокатом надано наступну правову допомогу: 1) Ознайомлення та вивчення матеріалів позовної заяви наданих клієнтом - 2 год (вартість послуг 1 години становить 30 % від мінімальної заробітної плати) = 3 600 грн.; 2) Консультація клієнта щодо представництва - 1 год (вартість послуг 1 години становить 30 % від мінімальної заробітної плати) * 1 800 грн. = 1 800 грн.; 3) Представництво та захист інтересів клієнта в суді - 1 год (вартість послуг 1 години становить 70 % від мінімальної заробітної плати) * 4 200 грн. = 4 200 грн..
Таким чином, клієнтові (ТОВ «Красногірське») надана правова допомога по вказаній справі на суму 9 600 грн. (3 600 грн+1 800 грн+4 200 грн = 9 600 грн.), які перераховані ТОВ «Красногірське», що стверджується платіжним дорученням №526 від 17.05.2021р.
Факт отримання вказаних робіт ТОВ «Красногірське» стверджується актом приймання-передавання послуг за договором про надання правової допомоги.
Отже, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що позивачем понесені судові витрати на надання правової допомоги.
Суд не приймає доводи ОСОБА_1 про те, що вказана заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 14.05.2021 р. у справі №695/2483/20 було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Красногірське».
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача під час судового розгляду справи судом першої інстанції здійснював адвокат Крикун О.А., який до закінчення судових дебатів по вказаній справі заявив відповідне клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Отже вимоги ч. 8 ст. 141 КПК України були дотримані.
На доводи ОСОБА_1 про те, що заявник мав би звернутись до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду, а звернувся із непередбаченою нормами ЦПК України заявою про ухвалення рішення про судові витрати, суд зауважує, що вказана заява заявника містить єдину вимогу у прохальній частині саме про ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, містить всі необхідні обґрунтування заявленої вимоги та відповідає вимогам ст.., ст.. 137, 141, 270 ЦПК України.
Таким чином такі доводи ОСОБА_1 як підстава для відмови у задоволенні вказаної заяви не можуть братися судом до уваги.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких втрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких втрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.02.2020 р. по справі №755/9215/15-ц вказала, що із запровадженням з 15 грудня 2019 року змін до ЦПК законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» 536/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим.
Дотримання вказаного критерію співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката продиктовано ч. 4 ст. 137 ЦПК України.
При цьому, відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Таким чином відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін). Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проте представник відповідача у повній мірі не дотримався вказаних вище вимог.
Так зазначаючи у своїй заяві вид та розмір наданих послуг представник відповідача вказав, що здійснював ознайомлення та вивчення матеріалів позовної заяви протягом 2 год. При цьому вартість однієї години становить 30% від мінімальної заробітної плати, тобто 1800 грн., що стверджується Додатком №1 до договору про надання правової допомоги.
Однак в даному випадку суд вважає слушними доводи ОСОБА_1 щодо не співмірності затраченого адвокатом часу та складністю справи, адже на початковому етапі позовна заява та додані до неї документи складалась із 16 сторінок, а тому вбачається не обґрунтованість затраченого часу адвокатом та складністю справи, адже для ознайомлення із такими матеріалами справи така кількість часу не потребується.
Крім того адвокатом вказується, що він надавав консультацію щодо представництва клієнту протягом 1 год., що вартує 1800 грн., що на переконання суду також не є співмірним з урахуванням складності справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Однак матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), а саме не зазначено в чому саме полягала консультація протягом 1 год. щодо представництва по даній справі та ознайомлення і вивчення матеріалів справи протягом 2 год.
Представництво та захист інтересів клієнта (відповідача) адвокатом Крикун О.А. в суді стверджується доданими до матеріалів справи доказами, зокрема, як вбачається із протоколу судового засідання по справі №695/2483/20, судове засідання, в якому брав участь адвокат Крикун О.А. як представник відповідача тривало, з урахуванням часу перебування суду в нарадчій кімнаті, 51 хв., згідно доданого до матеріалів заяви Додатку 1 до договору про надання правової допомоги вартість однієї години надання послуг представництва та захисту інтересів клієнта в суді становить 70% від розміру однієї мінімальної заробітної плати, тобто 4200 грн.
Таким чином вказана сума є належним чином підтверджена та підлягає стягненню із позивача на користь відповідача.
За вказаних обставин, на переконання суду заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу не є співмірнимим із складністю цієї справи, наданий адвокатом обсяг послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру, тим більше, що кількість затраченого адвокатом часу на ознайомлення та вивчення матеріалів позовної заяви, консультацію клієнта належним чином не стверджено , а матеріали справи не містять детального опису таких робіт, жодного письмового клопотання, відзиву, чи будь-яких інших процесуальних документів адвокатом до суду в рамках розгляду даної справи не подавалося, а тому заява про стягнення із позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в розмірі 4200 грн., що відповідає підтвердженому матеріалами справи затраченому часу адвоката, який був витрачений ним в судовому засіданні при розгляді даної справи.
Беручи до уваги вищевказане, керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, яким заяву представника позивача – адвоката Крикуна Олександра Адамовича задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Красногірське», код ЄДРПОУ 34223684, судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень.
У задоволенні решти вимог – відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.
Суддя : Середа Л.В.
Судове рішення № 97337545, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області було прийнято 28.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 695/2483/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: