Ухвала суду № 97336794, 01.06.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2463/21

Провадження № 2-с/0274/13/21

УХВАЛА

01.06.2021 року Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Вдовиченко Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" про скасування судового наказу,-

встановив:

ОСОБА_1 31.05.2021 звернулася до суду з заявою про скасування судового наказу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.04.2021 про стягнення з неї заборгованості за спожитий природний газ.

До заяви долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, в зв`язку з тим, що вона являється малозабезпеченою особою, в разі відмови в його задоволенні, просить відстрочити сплату судового збору- до ухвалення судового рішення у справ.

Суддя, ознайомившись з матеріалами справи, з заявою про скасування судового наказу та додатками до неї вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику виходячи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Форма і зміст заяви про скасування судового наказу повинні відповідати вимогам ст.170 ЦПК України.

У порушення вимог ч. 3 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу ОСОБА_1 не додано наказ, що оспорюється.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов:

1. розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2. позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або

3. предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. На тій же підставі суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" № 10 від 17 жовтня 2014 року, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Клопотання про звільнення від сплати судового збору заявниця обгрунтувала тим, що являється малозабезпеченою особою, а тому не має змоги сплатити судовий збір.

На підтвердження наведеного заявниця надала суду копію витягу відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального стархування за 2001-2010 роки; копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів на утримання від 26.05.2021 №1217 про відсутність інформації про доходи ОСОБА_1 заперіод з 4 кварталу 2020 по 1 квартал 2021; копію довідки Управління праці, сім`ї та соціального захисту населення виконавчого комітету бердичівської міської ради від 27.05.2021 №868 про те, що станом на 27.05.2021 ОСОБА_1 не перебуває на обліку в управлінні, допомогу їй не призначено.

Однак долучені копії документів не є такими, що об`єктивно підтверджує майновий стан заявниці та не доводять, що її майновий стан на даний час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

ОСОБА_1 не надано доказів, які б реально підтверджували її скрутне матеріальне становище (наприклад, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, інформації податкового органу про відсутність доходів у заявниці та у членів її сім`ї ).

Також ОСОБА_1 не надано документів, котрі б підтверджували, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявниці за попередній календарний рік; або інші підстави, зазначені в ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

За таких обставин, заявниця не довела незадовільний матеріальний стан, а суд позбавлений можливості із наданих суду документів оцінити її майновий стан та дійти висновку про скрутне матеріальне становище, котре перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а тому не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки звільнення від сплати судового збору допускається лише у виключних випадках. При цьому, суд бере до уваги, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

При вирішенні даного клопотання суд враховує і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», суд зазначив, що вимога сплати збору цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішенні від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland» ЄСПЛ указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.

Відсутність у заявниці пільг щодо сплати судового збору ніяким чином не порушує положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (про право на справедливий суд), оскільки не перешкоджає вказаній особі у доступі до суду і не ускладнює його таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у ОСОБА_1 пільг щодо його сплати, суд приходить до висновку, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами позивача стосовно можливості звернення до суду у даній справі дотримано.

Оскільки відсутні встановлені законом підстави для звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, клопотання заявниці не підлягає задоволенню.

Частиною 6 статті 170 ЦПК України визначено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу є неналежно оформленою, а також не оплачена судовим збором, вказану заяву необхідно повернути заявнику без розгляду.

Керуючись ст.170, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ухвалив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з газопостачання - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.М.Вдовиченко