Рішення № 97336593, 25.05.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/1427/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

Головуючого судді - Бєлоусова А.Є..

секретаря судового засідання - Теліуса С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лиман за відсутності сторін цивільну справ за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Казка Озера» до ОСОБА_1 , третя особа: Лиманська міська рада Донецької області, про скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

До Краснолиманського міського суду Донецької області 20.04.2021 звернувся представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Казка Озера» з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Лиманська міська рада Донецької області, про скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки.

Позовну заяву обгрунтував тим, що рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 24.12.2020 року в справі № 236/2719/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Казка Озера до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Лиманська міська рада, про розірвання договору суборенди землі було задоволено. Розірвано договір суборенди землі від 20.11.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Казка Озера" та ОСОБА_1 , зареєстрований Реєстраційною службою Краснолиманського міського управління юстиції 20.11.2013 року за № 3453658.

24.03.2021 представник позивача звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області, в порядку виконання рішення суду від 24.12.2020, але йому було відмовлено в державній реєстрації прав та їх обтяжень за № 57316093 від 26.03.2021.

У зв`язку з чим, просить суд: скасувати державну реєстрацію іншого речового права – права суборенди земельної ділянки за ОСОБА_1 , зареєстрованого Реєстраційною службою Краснолиманського міського управління юстиції 20.11.2013 та внесеного до державного реєстру речових прав на нерухоме майно під номером запису 3453658, щодо земельної ділянки площею 0,0600 га, кадастровий номер 1413300000:07:002:0923, що розташована в м. Лиман в районі «Голубі озера» на території Лиманської міської ради, а також припинити вказане речове право.

В судове засідання представник позивача – ТОВ «Казка Озера» , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув, однак надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Просив задовольнити позов повністю. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідача ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання, шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду, однак відповідач в судове засідання не прибув. Заяви про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву до суду від відповідача не надходило.

Третя особа - Лиманська міська рада Донецької області була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, однак представник в судове засідання не прибув. Заяву про відкладення розгляду справи до суду не направив, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, рішення ухвалити на розсуд суду.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 25.05.2021 року прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

Враховуючи, що сторони та учасники справи, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, не прибули в судове засідання, суд відповідно до ст. 223 ЦПК України проводить розгляд справи за їх відсутності.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950 року) встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених нею вимог; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

За приписами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній установлюються законом.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п.п. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 52 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 у разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації прав, у результаті якої закрито розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу, в Державному реєстрі прав проставляється відмітка про скасування державної реєстрації прав і відкривається закритий розділ Державного реєстру прав та відповідна реєстраційна справа.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому п.п. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Тобто, закон містить імперативну норму, яка у випадку скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, зобов`язує державного реєстратора внести відповідний запис про скасувння державної реєстрації речових.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 24.12.2020 року в справі № 236/2719/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Казка Озера до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Лиманська міська рада, про розірвання договору суборенди землі було задоволено. Розірвано договір суборенди землі від 20.11.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Казка Озера" та ОСОБА_1 , зареєстрований Реєстраційною службою Краснолиманського міського управління юстиції 20.11.2013 року за № 3453658.

Відтак, рішення суду про розірвання договору суборенди землі є самостійною підставою для припинення (скасування) запису про державну реєстрацію договору суборенди землі та при отриманні державним реєстратором відповідного рішення суду, що набрало законної сили, він зобов`язаний скасувати відповідний запис про державну реєстрацію прав, а в разі відмови скасування такого запису заінтересовані особи не позбавлені права звернутися до суду з відповідними вимогами зобов`язального характеру, зокрема, з вимогою про скасування рішення про державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки.

У контексті спірних правовідносин та з огляду на необхідність визначення належного та ефективного способу захисту прав власника земельної ділянки положення п.1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 16.01.2020) необхідно застосовувати таким чином:

"За змістом пунктів 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020), на відміну від ч. 2 ст. 26 цього Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, з 16.01.2020 законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, який (спосіб захисту) в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачеві відновлення порушеного права, а отже не спроможний надати особі ефективний захист її прав.

Крім того, суд враховує, що додатковим підтвердженням наведеного є п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", згідно з яким судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом."

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Казка Озера».

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (ч. 1, п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 41, 129 Конституції України, ст. 2, 10, 18, 24, 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 182 ЦК України, ст. 4, 10, 13, 18, 76, 81, 141, 223, 247, 282, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Казка Озера» до ОСОБА_1 , третя особа: Лиманська міська рада Донецької області, про скасування державної реєстрації права суборенди земельної ділянки - відмовити.

Судові витрати в справі віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційного оскарження рішення продовжуються на строк дії такого карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст заочного рішення складено 25.05.2021 року.

Головуючий суддя –