Ухвала суду № 97336049, 28.05.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/3959/21

Провадження № 1-кс/947/6722/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Книжник В.О., захисника підозрюваного – адвоката Чернова О.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області Тараненко В.А., яке погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000001193 від 13.10.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдова, маючого посвідку на постійне проживання, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 149 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у невстановленому досудовим слідством місці, за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від вербування та переміщення людей з метою їх експлуатації, керуючись метою вчинення злочинів, спрямованих на порушення конституційних прав людини – особисту волю, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, разом із іншими невстановленими особами за попередньою змовою між собою, вирішив зайнятись злочинною діяльністю, пов`язаною з пошуком, вербуванням та переміщенням осіб з уразливим станом через збіг тяжких особистих, сімейних або інших обставин через державний кордон України на територію Республіки Франція в місто Мелен, з метою їх експлуатації, шляхом втягнення у злочинну діяльність, яка полягала в їх зверненні до державних органів Республіки Франція з проханням надати їм правовий статус біженців, мотивуючи його недостовірною та вигаданою інформацією про нібито побоювання стати в Україні жертвами переслідувань за ознаками національності, належності до певної соціальної групи, політичних переконань тощо, з метою подальшого незаконного отримання останніми виплат з державного бюджету Республіки Франції, що відповідно до законодавства Республіки Франція призначаються для осіб, які звернулися з заявою про отриманням статусу біженця, на час проведення відповідної перевірки обґрунтованості підстав для надання такого статусу, розробивши при цьому план та алгоритм дій, для реалізації своєї злочинної діяльності, відомий всім учасникам групи.

Відповідно до заздалегідь розробленого та узгодженого плану вкінці вересня 2020 року ОСОБА_1 , виконуючи роль вербувальника, прибув до с. Сінне Подільського району, Одеської області, де зустрівся із раніше не знайомим йому потерпілим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (анкетні дані засекречені, відповідно до постанови про застосування заходів безпеки, щодо осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві). В ході бесіди із потерпілим ОСОБА_1 усвідомлюючи, що останній знаходиться в скрутному матеріальному становищі, має на утриманні неповнолітніх дітей та шукає заробіток, тобто перебуває в уразливому стані та за збігом тяжких життєвих обставин не може повною мірою усвідомлювати свої дії, реалізуючи свій умисел, останній запропонував потерпілому ОСОБА_2 отримати грошові кошти в сумі 250 євро за поїздку до Республіки Франція, вказавши на вигідні умови пропозиції, однак не розкриваючи дійсних намірів такої поїздки та не зазначаючи, які саме дії необхідно буде здійснити останньому за вказану грошову винагороду, таким чином створивши у потерпілого хибне уявлення про отримання високих заробітків за вчинення нескладних правомірних дій, скориставшись при цьому його скрутним матеріальним становищем, та домігся його добровільної згоди на переміщення до Республіки Франція.

Далі, ОСОБА_1 , реалізуючи свій намір, достеменно знаючи про відсутність у ОСОБА_2 паспорту громадянина України для виїзду за кордон, надав потерпілому грошові кошти для оформлення вказаного документа за прискореною процедурою, чим встановив психологічний контроль над останнім.

В подальшому, вкінці жовтня 2020 року ОСОБА_1 перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, повідомив телефонним зв`язком потерпілого ОСОБА_2 про необхідність прибуття до м. Балта Одеської області, звідки ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію злочинного плану, виконуючи роль, яка полягала в організації переміщення потерпілого до м. Мелен Ресубліки Франція, встановив над потерпілим контроль у вигляді психологічного примусу, обумовленого безпорадністю стану останнього, та 30.10.2020 разом із потерпілим вирушив потягом до Республіки Франція.

В подальшому ОСОБА_3 , використовуючи підневільний стан потерпілого, який проявився в неможливості самостійно покинути межі Республіки Франція, у зв`язку із незнанням іноземних мов та відсутністю коштів для покриття витрат на поїздку до України, доставив того до м. Мелен, з метою організації звернення до компетентних держаних органів для отримання ним статусу біженця під вигаданою легендою про нібито побоювання стати в Україні жертвою збройного конфлікту на сході України, задля подальшого отримання потерпілим банківського рахунку та картки, призначених для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів, що відповідно до законодавства Республіки Франції є кримінальним правопорушенням, яке кваліфікується як шахрайство, що передбачено статтями 313-2, 313-2 абзац 7, 313-1, 132-71 Кримінального кодексу Республіки Франція.

Далі, під контролем та керівництвом ОСОБА_1 в період часу з 30.10. по 17.11.2020 (точного дати в ході слідства не встановлено), перебуваючи в м. Мелен Республіки Франція, знаходячись в уразливому стані, вимушено звернувся до компетентних держаних органів із заявою про отримання ним статусу біженця під вигаданою ОСОБА_1 легендою, яку він запам`ятав заздалегідь, про нібито побоювання стати в Україні жертвою збройного конфлікту на сході України та отримав банківську картку, призначену для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, яку ОСОБА_1 відібрав у потерпілого з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів.

Окрім цього, невстановлена в ході досудового слідства особа за попередньою змовою із ОСОБА_1 відповідно до заздалегідь розробленого та узгодженого плану у вересні 2020 року (точний час в ході слідства не встановлено) виконуючи роль вербувальника, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , зустрілася із раніше не знайомою їй потерпілою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході бесіди з якою невстановленій досудовим слідством особі стало відомо, що остання знаходиться в скрутному матеріальному становищі, має на утриманні неповнолітніх дітей та шукає заробіток, тобто перебуває в уразливому стані та за збігом тяжких життєвих обставин не може повною мірою усвідомлювати свої дії, реалізуючи свій умисел, невстановлена в ході досудового слідства особа запропонувала потерпілій ОСОБА_4 отримати грошові кошти в сумі 250 євро за поїздку до Республіки Франція, вказавши на вигідні умови пропозиції, однак не розкриваючи дійсних намірів такої поїздки та не зазначаючи, які саме дії необхідно буде здійснити останній за вказану грошову винагороду, таким чином створивши у потерпілої хибне уявлення про отримання високих заробітків за вчинення нескладних правомірних дій, скориставшись при цьому її скрутним матеріальним становищем, та домоглася її добровільної згоди на переміщення до Республіки Франція.

В подальшому невстановлена досудовим слідством особа реалізуючи спільний із ОСОБА_1 умисел, здійснила дії направлені на оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_4 , при цьому заплативши кошти за прискорену процедуру оформлення вказаного документа чим встановила психологічний контроль над останньою.

В подальшому, вкінці жовтня 2020 року (точний час та дата в ході досудового слідства не встановлена) невстановлена в ході досудового слідства особа, повідомила потерпілу про необхідність прибуття на зупинку громадського транспорту на автодорозі сполучення м. Подільськ – м. Балта, зазначивши, що там її зустріне ОСОБА_1 та невстановлена в ході слідства особа на ім`я Міра.

Наступного дня потерпіла, перебуваючи в уразливому стані та знаходячись під психологічним контролем невстановленої в ході слідства особи, виконуючи вимоги останньої, прибула за визначеною адресою, звідки ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію злочинного плану, виконуючи роль, яка полягала в організації переміщення потерпілої до м. Мелен Ресубліки Франція, встановив над потерпілою контроль у вигляді психологічного примусу, обумовленого безпорадністю стану останньої, та 30.10.2020 разом із потерпілим вирушив потягом до Республіки Франція.

В подальшому ОСОБА_4 використовуючи підневільний стан потерпілої, який проявився в неможливості самостійно покинути межі Республіки Франція, у зв`язку із незнанням іноземних мов та відсутністю коштів для покриття витрат на поїздку до України, доставив ту до м. Мелен, з метою організації звернення до компетентних держаних органів для отримання нею статусу біженця під вигаданою легендою, задля подальшого отримання потерпілою банківського рахунку та картки, призначених для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів, що відповідно до законодавства Республіки Франції є кримінальним правопорушенням, яке кваліфікується як шахрайство, що передбачено статтями 313-2, 313-2 абзац 7, 313-1, 132-71 Кримінального кодексу Республіки Франція.

Далі, під контролем та керівництвом ОСОБА_1 в період часу з 30.10. по 18.11.2020 (точного дати в ході слідства не встановлено), ОСОБА_4 перебуваючи в м. Мелен Республіки Франція, знаходячись в уразливому стані, вимушено звернулася до компетентних держаних органів із заявою про отримання нею статусу біженця під вигаданою ОСОБА_1 легендою, яку він запам`ятав заздалегідь та отримав банківську картку, призначену для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, яку ОСОБА_1 відібрав у потерпілої з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів.

Досудове розлідування здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 149 КК України, тобто торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, вчинені щодо неповнолітнього або щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, вчинені щодо неповнолітнього його батьками, усиновителями, опікунами чи піклувальниками, або вчинені щодо малолітнього, або організованою групою, або поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров`я потерпілого чи його близьких, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, за кваліфікуючими ознаками: вербування та переміщення людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб.

Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою із невстановленою в ході досудового розслідування особою, переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від вербування та переміщення людей з метою їх експлуатації, на початку вересня 2020 року, виконуючи роль вербувальника, під час зустрічі із потерпілим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (анкетні дані засекречені, відповідно до постанови про застосування заходів безпеки, щодо осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві), знаючи, що останній знаходиться в скрутному матеріальному становищі, має на утриманні неповнолітніх дітей та шукає заробіток, тобто перебуває в уразливому стані та за збігом тяжких життєвих обставин не може повною мірою усвідомлювати свої дії, запропонував потерпілому ОСОБА_2 отримати грошові кошти в сумі 250 євро за поїздку до Республіки Франція, вказавши на вигідні умови пропозиції, однак не розкриваючи дійсних намірів такої поїздки та не зазначаючи, які саме дії необхідно буде здійснити останньому за вказану грошову винагороду, таким чином створивши у потерпілого хибне уявлення про отримання високих заробітків за вчинення нескладних правомірних дій, скориставшись при цьому його скрутним матеріальним становищем, та домігся його добровільної згоди на переміщення до Республіки Франція. В подальшому, 30.10.2020 ОСОБА_1 встановивши над потерпілим контроль у вигляді психологічного примусу, обумовленого безпорадністю стану останнього доставив його до м. Мелен Республіки Франція, де використовуючи підневільний стан потерпілого, який проявився в неможливості самостійно покинути межі Республіки Франція, у зв`язку із незнанням іноземних мов та відсутністю коштів для покриття витрат на поїздку до України, організував звернення ОСОБА_2 до компетентних держаних органів та отримання останнім банківського рахунку та картки, призначених для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів, що відповідно до законодавства Республіки Франції є кримінальним правопорушенням, яке кваліфікується як шахрайство, що передбачено статтями 313-2, 313-2 абзац 7, 313-1, 132-71 Кримінального кодексу Республіки Франція.

Окрім цього, невстановлена в ході досудового слідства особа за попередньою змовою із ОСОБА_1 відповідно до заздалегідь розробленого та узгодженого плану у вересні 2020 року (точний час в ході слідства не встановлено) виконуючи роль вербувальника, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , зустрілася із раніше не знайомою їй потерпілою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ході бесіди з якою невстановленій досудовим слідством особі стало відомо, що остання знаходиться в скрутному матеріальному становищі, має на утриманні неповнолітніх дітей та шукає заробіток, тобто перебуває в уразливому стані та за збігом тяжких життєвих обставин не може повною мірою усвідомлювати свої дії, реалізуючи свій умисел, невстановлена в ході досудового слідства особа запропонувала потерпілій ОСОБА_4 отримати грошові кошти в сумі 250 євро за поїздку до Республіки Франція, вказавши на вигідні умови пропозиції, однак не розкриваючи дійсних намірів такої поїздки та не зазначаючи, які саме дії необхідно буде здійснити останній за вказану грошову винагороду, таким чином створивши у потерпілої хибне уявлення про отримання високих заробітків за вчинення нескладних правомірних дій, скориставшись при цьому її скрутним матеріальним становищем, та домоглася її добровільної згоди на переміщення до Республіки Франція.

В подальшому невстановлена досудовим слідством особа реалізуючи спільний із ОСОБА_1 умисел, здійснила дії направлені на оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_4 , при цьому заплативши кошти за прискорену процедуру оформлення вказаного документа чим встановила психологічний контроль над останньою.

В подальшому, вкінці жовтня 2020 року (точний час та дата в ході досудового слідства не встановлена) невстановлена в ході досудового слідства особа, повідомила потерпілу про необхідність прибуття на зупинку громадського транспорту на автодорозі сполучення м. Подільськ – м. Балта, зазначивши, що там її зустріне ОСОБА_1 та невстановлена в ході слідства особа на ім`я Міра.

Наступного дня потерпіла, перебуваючи в уразливому стані та знаходячись під психологічним контролем невстановленої в ході слідства особи, виконуючи вимоги останньої, прибула за визначеною адресою, звідки ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію злочинного плану, виконуючи роль, яка полягала в організації переміщення потерпілої до м. Мелен Ресубліки Франція, встановив над потерпілою контроль у вигляді психологічного примусу, обумовленого безпорадністю стану останньої, та 30.10.2020 разом із потерпілим вирушив потягом до Республіки Франція.

В подальшому ОСОБА_4 використовуючи підневільний стан потерпілої, який проявився в неможливості самостійно покинути межі Республіки Франція, у зв`язку із незнанням іноземних мов та відсутністю коштів для покриття витрат на поїздку до України, доставив ту до м. Мелен, з метою організації звернення до компетентних держаних органів для отримання нею статусу біженця під вигаданою легендою, задля подальшого отримання потерпілою банківського рахунку та картки, призначених для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів, що відповідно до законодавства Республіки Франції є кримінальним правопорушенням, яке кваліфікується як шахрайство, що передбачено статтями 313-2, 313-2 абзац 7, 313-1, 132-71 Кримінального кодексу Республіки Франція.

Далі, під контролем та керівництвом ОСОБА_1 в період часу з 30.10. по 18.11.2020 (точного дати в ході слідства не встановлено), ОСОБА_4 перебуваючи в м. Мелен Республіки Франція, знаходячись в уразливому стані, вимушено звернулася до компетентних держаних органів із заявою про отримання нею статусу біженця під вигаданою ОСОБА_1 легендою, яку він запам`ятав заздалегідь та отримав банківську картку, призначену для нарахування та отримання грошових виплат, що призначаються для осіб, які звернулися за отриманням статусу біженця на період проведення перевірки такого звернення, яку ОСОБА_1 відібрав у потерпілої з метою подальшого привласнення вказаних грошових коштів.

За результатами досудового розслідування 12.04.2021 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В подальшому 15.04.2021 слідчим Тараненком В.А. винесено постанову про оголошення розшуку ОСОБА_1 та одночасно направлено клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За результатами розгляду вказаного клопотання 16.04.2021 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси, винесено ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене 19.04.2021 ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2021 затриманий в порядку ст. 191 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 20.04.2021 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Водночас, 19.05.2021 слідчим за погодженням із прокурором складено письмове повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання у повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник в судовому засідання просив відмовити в задоволенні клопотання, зазначивши про те, що ризики не підтверджені, підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, підозрюваний одружений, в підозрюваного на утриманні перебувають чотири неповнолітні дитини, підозрюваний раніше не судимий, позитивно характеризується. Також захисник зазначив, що поява потерпілих у справі не є підставою для зміни запобіжного заходу підозрюваному, та підозрюваний виконував покладені на нього обов`язки.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, а також обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

За результатами досудового розслідування 12.04.2021 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З метою вручення письмового повідомлення про підозру та встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку ст. 40 КПК України слідчим надано доручення співробітникам управління міграційної поліції ГУНП в Одеській області, в результаті виконання якого до СУ ГУНП в Одеській області надійшов рапорт співробітника вказаного управління, щодо неможливості встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 .

В подальшому 15.04.2021 слідчим Тараненком В.А. винесено постанову про оголошення розшуку ОСОБА_1 та одночасно направлено клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За результатами розгляду вказаного клопотання 16.04.2021 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси, винесено ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Враховуючи викладене 19.04.2021 ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2021 затриманий в порядку ст. 191 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 20.04.2021 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

19.05.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, за кваліфікуючими ознаками:

- вербування та переміщення людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб;

- переміщення людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану, за попередньою змовою групою осіб.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, вручено підозрюваному, відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.

Крім того, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України, слідчим суддею не оцінюються.

Крім того, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

Після обрання попереднього запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_1 , встановлено потерпілу ОСОБА_5 , яка подала заяву про вчинення відносно нею злочину та надала показання в яких викриває злочинну діяльність ОСОБА_1 .

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваної в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: підозрюваний немає громадянства України, а також останній не працевлаштований, тобто не має постійного джерела прибутку та офіційного заробітку.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що підозрюваний перебував у розшуку.

Все вищевказане в сукупності свідчить про відсутність у підозрюваного стабільних соціальних зв`язків та обґрунтовує існування ризику переховування.

Враховуючи також те, що підозрюваній при ознайомлені з матеріалами кримінального провадження стануть відомі анкетні дані потерпілих та свідків, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, а також беручи до уваги обставину того, що після обрання попереднього запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 , встановлено потерпілу ОСОБА_5 , яка подала заяву про вчинення відносно нею злочину та надала показання в яких викриває злочинну діяльність ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілих та свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Крім того, беручи до уваги, що вказана ймовірно протиправна діяльність тривала протягом значного часу, кількість епізодів кримінального правопорушення, корисливий характер вказаних злочинів, слідчий суддя приходить до переконання про продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

4.3. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального провадження, особи підозрюваного та його майнового стану приходить до висновку про можливість застосування застави у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 681 000 гривень, та вважає, що вказаний запобіжний захід буде надійним стримуючим заходом та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а підстав для застосування більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Керуючись ч. 2 ст. 376, ст.ст. 176-178, 182-184, 194, 200, 309 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області Тараненко В.А., яке погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12020160000001193 від 13.10.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 16 (шістнадцять) днів, а саме до 13.06.2021 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , обов`язків, передбачених КПК України у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача – ДКСУ м. Київ, МФО – 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 13.06.2021 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали слідчого судді буде оголошено 01.06.2021 року о 17 годині 35 хвилин.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.