Справа № 2-99/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 лютого 2010 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Волощука В.В.
при секретарі Корнєйчук О.В.
з участю:
представника позивача Іщенко Л.Ф.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач Відкрите акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору, стягнення 29638.77 грн., заборгованості за кредитним договором, який було укладено між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2, на суму 75 000.00 грн., на придбання автомобіля по програмі кредитування „Автомобіль в кредит” та стягнути з відповідача понесені судові витрати при зверненні до суду в сумі 416.39 грн.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала з підстав, які зазначені в позовній заяві та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2, у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав повністю та пояснив суду, що він дійсно отримав споживчий кредит у позивача, у сумі 75000 грн., для придбання транспортного засобу. З початку укладення зазначеного кредитного договору з позивачем він не виконував умови договору, оскільки втратив джерело доходу і у зв”язку з чим не виконує дані зобов”язання за кредитним договором по даний час. Він дійсно давав згоду на реалізацію позивачем переданого у заставу, відповідно до договору застави автомобіля, якого придбав відповідно до наданого кредиту за кредитним договором № 014/9874/73/132192, марки „CHERY Tiggo”, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Після реалізації позивачем зазначеного автомобіля він вважав, що повністю розрахувався із позивачем за вказаним кредитним договором. На даний час він також не має коштів для виконання зобов”язань по погашенню залишку кредиту.
Як встановлено у судовому засіданні 14.04.2008 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № 014/9874/73/132192 відповідно до якого ОСОБА_2, надавався споживчий кредит в сумі 75 000.00 грн., на придбання транспортного засобу по програмі кредитування „Автомобіль в кредит”, строком до 14.04.2015 року з умовою сплати 15.5 відсотків річних за користування кредитними коштами, що стверджується копією відповідного кредитного договору./а.с.6-9/.
В забезпечення зобовязань своєчасного повернення наданих позивачем відповідачу коштів та відсотків за користування кредитними коштами, 14.04.2008 року між сторонами було укладено договір застави автомобіля, відповідно до якого позичальником відповідачем передано в заставу позивачу автомобіль марки „CHERY Tiggo”, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставна вартість якого визначена сторонами в сумі 92200.00 грн., що стверджується копією договору застави./а.с.10/.
Кредитні кошти на придбання ОСОБА_2, транспортного засобу були перераховані позивачем останньому 14.04.2008 року, тобто в день укладення вказаного кредитного договору.
Відповідно до кредитного договору № 014/9874/73/132192 ОСОБА_2, зобовязувався повертати кредит та відсотки у встановленому у договорі порядку позивачу, але покладені на боржника відповідно до умов договору обовязки не виконує і в звязку з чим позивачем надсилалися попередження щодо погашення заборгованості по кредиту та відсоткам, але відповідач не сплатив заборгованість по кредиту і відсоткам у зв”язку з втратою джерела доходу а натомість дав свою письмову згоду щодо реалізації предмету застави, а саме: автомобіля марки „CHERY Tiggo”, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що стверджується копією заяви відповідача від 17.02.2009 року./а.с.14/.
06.05.2009 року суб”єктом оціночної діяльності було проведено незалежну оцінку автомобіля марки „CHERY Tiggo”, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, залишкова, ринкова вартість якого станом на 06.05.2009 року становила 57 953 грн.
13.05.2009 року предмет застави, а саме автомобіль марки „CHERY Tiggo”, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, було реалізовано на суму 58000 грн., що стверджується копією квитанції № 424778 від 13.05.2009 року /а.с.16/, однак у відповідача залишилася після реалізації автомобіля загальна, залишкова заборгованість за кредитом із розрахунку наданого до суду позивачем, станом на 25.11.2009 року в сумі 29638.77 грн., із них: заборгованість за кредитом 25317.13 грн., нараховані та несплачені відсотки - 1698.59 грн., пеня за кредитом 1030.82 грн., пеня за відсотками 332.81 грн./а.с.11/.
Як стверджував представник позивача та не заперечував сам відповідач ОСОБА_2, у судовому засіданні, останньому неодноразово в телефонному режимі та письмово 16.06.2009 року направлено лист попередження (претензія) щодо порушення зобов”язання з проханням виконати зобов”язання позичальника за кредитним договором та необхідністю погасити залишок боргу в сумі 26561.00 грн., але ОСОБА_2, не реагував.
Дані правовідносини врегульовані наступними нормативно-правовими актами: так, відповідно до ст.526 ЦК України слідує, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов”язаний виконати свій обов”язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Із статті ст.530 ЦК України слідує, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ). Відповідно до ст.536 ЦК України слідує, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов”язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.
Крім цього ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов”язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання ).
Відповідно до ст.1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ч. 2 ст.1050 ЦК України з якої слідує, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Крім того із статті 572 ЦК України слідує, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов”язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст.ст.574, 575, 576 ЦК України слідує, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя. Предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Статтями 589, 590 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов”язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
В даному випадку відповідач ОСОБА_2, отримавши кредит не виконав свого зобов”язання по його поверненню та оплаті за користування кредитом, чим порушує право позивача на повернення отриманої позики від боржника та отримання оплати за надані послуги, що повинно бути стягнуто в судовому порядку.
Укладаючи договір застави боржнику ОСОБА_5, було роз”яснено про те, що в разі не виконання основного зобов”язання буде проведено звернення стягнення на предмет застави. ОСОБА_2, передав шляхом підписання договору застави автомобіль марки „CHERY Tiggo”, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в заставу та зобов”язався виконати умови кредитного договору, укладеного між сторонами і в разі невиконання умов кредитного договору погоджувався на реалізацію предмету застави.
Умовою виникнення застави у відповідності до ст.572 ЦК України є невиконання боржником (заставодавцем) зобов”язання забезпеченого заставою.
Однак враховуючи вищезазначене, суд вважає, що пред”явлений до відповідача позов підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем при подачі до суду позовної заяви та доданого до неї розрахунку щодо заборгованості по кредиту, відсоткам та штрафним санкціям було допущено помилку у розрахунку /а.с.11/, з якого слідує, що у відповідача станом на 25.11.2009 року загальна сума заборгованості складає 29638.77 грн., із них: заборгованість за кредитом 25317.13 грн.; нараховані та несплачені відсотки - 1698.59 грн.; пеня за кредитом 1030.82 грн.; пеня за відсотками 332.81 грн., але перевіривши та дослідивши надані до суду розрахунки суд вважає, що до стягнення підлягає заборгованість по кредиту, відсоткам та штрафним санкціям в сумі 28379.35 грн.(25317.13 + 1698.59 + 1030.82 + 332.81 = 28379.35).
Виходячи з вище наведеного суд вважає, що відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача повинно бути стягнуто з відповідача також частково понесені позивачем судові витрати при подачі позову до суду, виходячи із дійсної суми заборгованості по кредиту, в сумі 403.80 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10,11,15,57,60,81,88,209,212-218 ЦПК України, ст.ст.509,526,527,530,536,572,574-576,589,590,610,1049,1050,1054 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості задовольнити частково.
Кредитний договір № 014/9874/73/132192 від 14 квітня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_2 розірвати достроково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, Інд.код № НОМЕР_2, на користь Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Житомирської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” на рахунок № 29099160 в ЖОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, код ЄДРПОУ 20404691, МФО 311528 заборгованість за кредитним договором в сумі 28 379.35 грн., та 403,80 понесених судових витрат при зверненні до суду, а всього на загальну суму 28783.15 грн.
Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області протягом 20 днів, після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, яка подається протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду, або на протязі 10 днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, через Олевський районний суд Житомирської області.
Суддя :
Судове рішення № 9733414, Олевський районний суд Житомирської області було прийнято 25.02.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-99. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: