
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 травня 2021 року м. Київ № 640/16516/20
секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код - 42098368) (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії з 01.01.2018 ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві в місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018 з урахуванням раніше проведених виплат, здійснивши виплату однією сумою.
В якості підстав позову позивач зазначає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є протиправними, оскільки здійснені всупереч вимог Закону України № 2262-ХХІ, не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/16516/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ).
Відповідачем надано відзив на позов, у якому зазначено, що після скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» нових нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно з Законом України № 2262, не приймалося, отже підстави для здійснення перерахунку пенсії відсутні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У квітні 2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії за вислугу років на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393.
Відповідно до перерахунку пенсії від 11.04.2018 ОСОБА_1 перераховано пенсію виходячи з 70% грошового забезпечення:
посадовий оклад - 8180,00 грн.;
оклад за військове звання - 1480,00 грн.;
процентна надбавка за вислугу років (50%) - 4830,00 грн.;
підвищення до пенсії:
виконували миротворчу місію за рішенням держ. орган. - 363,00 грн.;
учасник бойових дій - 40,00 грн.;
Підсумок пенсії з надбавками 10 546,00 грн.
Разом з тим, згідно з перерахунком виплата пенсії проводиться поетапно: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50 % від підвищення, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75 % підвищення, з 01.01.2020 щомісячно 100% підвищення.
04.06.2020 адвокатом Полтєвим Є.О., що діє в інтересах ОСОБА_1 , направлено адвокатський запит на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з проханням надати відомості щодо розміру пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
На вказаний запит відповідачем листом від 15.06.2020 № 2600-0213-8/77462 надано відповідь, якою повідомлено, що перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» поетапно: з 1 січня 2018 року - 50%, з 1 січня 2019 року - 75%, з 1 січня 2020 року - 100%.
Вважаючи дії відповідача щодо виплати пенсії у зменшеному розмірі протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) передано законодавцем у відання Уряду України і врегульовано у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб`єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) було збільшено розміри грошового забезпечення військовослужбовців. Дана постанова набрала чинності 01.03.2018.
Одночасно, відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» норми постанови № 704 у цілях перерахунку пенсії військовослужбовцям у відставці підлягали застосуванню з 01.01.2018.
Норми Порядку № 45 у первісній редакції (до внесення змін згідно з постановою № 103) не запроваджували спеціальних строків виплати перерахованих пенсій, а тому строки цих платежів мали узгоджуватись з вимогами частини третьої статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Поряд з цим, Постановою № 103 були передбачені нові строки виплати суми різниці у розмірі між раніше призначеною та перерахованою пенсіями (тобто сум підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/3858/18 від 12.12.2018, залишеного в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.11.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 № 45.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Частиною 2 статті 255 КАС України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Таким чином, пункти 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 як частини нормативно-правового акта відповідно до статей 255, 265, 325 Кодексу адміністративного судочинства України втратили чинність з 05.03.2019.
До вказаної дати ці норми права правомірно застосовувались суб`єктом владних повноважень.
Оскільки спірні правовідносини склалися з приводу виплат за пенсією з 01.01.2018, то до дати втрати чинності пунктів 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 - 05.03.2019, мають вирішуватись на підставі законодавства, яке діяло на той час.
Саме такий правовий висновок з приводу дії у часі та наслідків втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України № 103 викладений у постанові Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 2040/6740/18.
У рішенні № 3-рп від 25.01.2012 Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розмір соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що на момент проведення перерахунку пенсії заявника постанова № 103 була чинною, до моменту втрати останньою чинності відповідач правомірно виплачував підвищення до пенсії у розмірі 50 % у 2018 році та у розмірі 75 % до 05.03.2019.
Після втрати чинності пунктів 1, 2 постанови № 103, тобто з 05.03.2019, відповідач не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75 % суми підвищення пенсії.
Поряд з цим, така підстава знов виникла 04.09.2019 - з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 804 від 14.08.2019, якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві з приводу виплати у період 05.03.2019 - 04.09.2019 підвищення до пенсії позивача у розмірі 75% є протиправними та вимоги позивача щодо перерахування пенсії в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо проміжку часу після зазначеного періоду (тобто після 04.09.2019), то дії відповідача з приводу виплати пенсії заявника відповідають приписам постанови № 103 та постанови № 804.
Дані правові висновки викладені також Верховним Судом у зразковій справі № 160/3586/19 від 06 серпня 2019 року. Так, Верховний Суд зазначив наступне: висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення осіб, звільнених з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» до суду з адміністративними позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України, на обліку яких перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо визнання протиправними дій відповідачів щодо зменшення розміру пенсії позивачів за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії (із урахуванням раніше виплачених сум) не отриманих сум підвищення пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05.03.2019 по 04.09.2019.
Разом з тим, вимога про виплату різниці з недоплати однією сумою задоволенню не підлягає, позаяк суперечить як приписам частини другої статті 19 Конституції України, так і положенням статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", де указано, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, діючим законодавством передбачено інший порядок проведення пенсійних виплат, а відтак вимога позивача щодо виплати пенсії однією сумою задоволенню не підлягає.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас, оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то відповідно до частини 3 статті 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Представником позивача заявлено вимогу про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 4300,00 грн.
Відповідачем у відзиві заперечено обґрунтованість та співмірність суми витрат на професійну правничу допомогу, яка заявлена до стягнення, зазначивши що надані до позовної заяви докази не підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу.
Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя).
За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта).
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п`ятою статті 134 КАС України. При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як убачається з наданої суду копії договору про надання правничої допомоги від 30.01.2020, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Полтєвим Є.О., адвокат прийняв на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а саме представництво в органах державної влади та в судових органах всіх інстанцій (пункт 1 договору).
Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору (підпункт 3.2 пункту 3 договору).
Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг (підпункт 3.5 пункту 3 договору).
Гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок адвоката (підпункт 3.6 пункту 3 договору).
Згідно з Актом наданих послуг від 17.07.2020 сторони договору про надання правничої допомоги від 30.01.2020 склали це акт про те, що Адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги:
26.01.2020 - зустріч з клієнтом, з`ясування підстав та менти звернення. Попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин 1 год. - 500,00 грн.;
27.01.2020 - вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативно правових актів. Визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта 1 год. - 500,00 грн.;
30.01.2020 - підготовка та складання договору про надання правової допомоги, додатків до нього 1 год. - 800,00 грн.;
04.06.2020 - підготовка, складання та направлення адвокатського запиту 1 год. - 500,00 грн.;
01.07.2020 - складання позовної заяви, оформлення додатків до неї 2 год. 2000,00 грн.
Всього 4300,00 грн.
На підтвердження сплати гонорару надано квитанцію від 14.07.2020 про поповнення карткового рахунку ОСОБА_2 на суму 4300,00 грн. (код квитанції 2021-3489-1563-0640).
Вказана квитанція не містить інформації про особу що вносить кошти та призначення платежу, а також свідчить про внесення коштів на картковий рахунок ОСОБА_2 до моменту погодження Акту наданих послуг від 17.07.2020.
Враховуючи, що позов ОСОБА_1 задоволено частково, а представником не надано належних та достатніх доказів, що підтверджують понесення позивачем у справі витрат на правничу допомогу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат за послуги адвоката в сумі 4 300,00 грн. задоволенню не підлягають.
Як убачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (посвідчення учасника бойових дій від 06.05.1996 серії НОМЕР_2 ).
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 по 04.09.2019 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.01.2018.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) здійснити виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) не отриманих сум підвищення пенсії з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії з 05.03.2019 по 04.09.2019.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко
Судове рішення № 97332753, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 31.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/16516/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: