Рішення № 97332679, 31.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2021 року м. Київ № 826/9359/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проДержавної архітектурно-будівельної інспекції України визнання протиправним та скасування рішення,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - ДАБІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування припису про усунення поршень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.06.2016.

Ухвалою суду від 13.07.2016 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 13.11.2017 справу №826/9359/16 прийнято до провадження судді Амельохіна В.В.

Ухвалою суду від 03.04.2018 зупинено провадження в адміністративній справі №826/9359/16 до набрання законної сили судового рішення у справі №826/10393/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування рішення від 06.06.2016р. про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт.

Ухвалою суду від 24.12.2020 поновлено провадження у справі №826/9359/16 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття відповідачем оскаржуваного припису про усунення поршень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.06.2016.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

В С Т А Н О В И В:

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі звернення гр. ОСОБА_2 (від 20.05.2016 №10/26-Г-2005/9) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_1 на об`єкті будівництва Реставрація з пристосуванням та об`єднанням нежитлових приміщень №39-А та нежитлового приміщення №32 у житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.06.2016.

Перевіркою встановлено, що Інспекцією ДАБІ у місті Києві зареєстровані подані замовником будівництва гр. ОСОБА_1 : декларацію про початок виконання будівельних робіт від 24.10.2012 №КВ08312198081 на об`єкт будівництва: «Реставрація з пристосуванням та об`єднанням групи нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку №5-Б для надання побутових послуг населенню на АДРЕСА_1 »; декларацію про початок виконання будівельних робіт від 17.09.2013 №КВ083132600510 на об`єкт будівництва: «Реставрація з пристосуванням та об`єднанням нежитлових приміщень №39-А та житлового приміщення №32 у житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 ».

Відповідно до Порядку №553 Департамент звернувся до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо надання інформації про визначення статусу будинків на АДРЕСА_3 (літ. А, літ. Б).

Листом Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) визначений статус зазначеного будинку, як пам`ятка архітектури та містобудування, історії місцевого значення та занесена в перелік та до Державного реєстру нерухомих пам`ятків України.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 5 та абз. 3 ч. 4 п. 6 Порядку віднесення об`єктів будівництва до ІV і V категорії складності, затвердженого постановою КМУ від 27.04.2011 №557, будівельні роботи на зазначеному об`єкті будівництва повинні виконуватись на підставі наданого дозволу на виконання будівельних робіт.

Під час виїзду на місце за зазначеною адресою гр. ОСОБА_1 були розпочаті у 2013 році будівельні роботи з реставрації з пристосуванням та об`єднанням нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку №5-Б без дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (об`єкт відноситься до ІV категорії складності).

07 червня 2016 року Департаментом винесено позивачу припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким вимагає від позивача у термін до 07.07.2016 усунути порушення відповідно до діючого законодавства.

Не погоджуючись з оскаржуваним приписом, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи дану справу, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XІV «Про архітектурну діяльність» (на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно зі ст. 41 Закону України від 17.02.2011 №3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 3038-VІ) (на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038-VІ управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється «Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі Порядок №553) (на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції (п.5 Порядку №553).

За змістом ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів містобудування та архітектури; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

перевірка виконання суб`єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов`язаної з будівництвом об`єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку №553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п.16, п.18 Порядку №553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (п. 17, п. 19, п. 20 Порядку №553).

Відповідно до п. 21 Порядку, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем 17.09.2013 подано до Інспекції ДАБІ у м. Києві декларацію про початок виконання будівельних робіт №КВ083132600510, відповідно до якої проводиться реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39А та нежитлових приміщень №32 в житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , в якій зазначено категорію складності об`єкта будівництва - ІІІ.

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що вказаний об`єкт будівництва відноситься до ІV категорії складності.

Так, рішенням ДАБІ «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт від 06.06.2016 №49, яким: скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку АДРЕСА_1 №КВ 08312198081 від 24.10.2012 та скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А та нежитлових приміщень №32 в житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення, за адресою: АДРЕСА_1 » №КВ 083132600510 від 17.09.2013.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ДАБІ від 06.06.2016 позивач оскаржив його до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Так, рішенням суду від 05.02.2020 у справі №826/10393/16 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт» від 06 червня 2016 року №49, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А у житловому будинку №5-А та нежитлового приміщення №32 житлового будинку АДРЕСА_1 » №КВ 08312198081 від 24.10.2012 та реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реставрація з пристосуванням і об`єднанням нежитлових приміщень №39-А та нежитлових приміщень №32 в житловому будинку під надання побутових послуг громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 » №КВ 083132600510 від 17.09.2013.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У свою чергу, згідно пункту 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

З наведених положень вбачається, що реєстрація декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю тільки у випадку виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації. Однак, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 у справі №826/10393/16 встановлено, що висновки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві спростовано в ході розгляду справи, зокрема експертним шляхом.

Так, в адміністративній справі №826/10393/16 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2018 призначено судово-будівельну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта №004-КОУ/19 від 31.07.2019, яким встановлено, що об`єкт може належати до класу наслідків (відповідальності) СС2 та III категорії складності на дату реєстрації декларації про початок будівельних робіт; об`єкт будівництва може належати до класу наслідків (відповідальності) СС2 та III категорії складності як на дату реєстрації декларації про початок будівельних робіт, так і на дату винесення рішення від 06.06.2016 про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт, прийняте Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України в місті Києві; роботи з реставрації, відповідно до проектної документації не призведуть до неможливості подальшої експлуатації та/або аварії та/або втрати об`єкта культурної спадщини. В описовій частині висновку експерта вказано, що виконання будівельних робіт у цьому випадку не впливає на візуальне сприйняття пам`ятки та її безпечне функціонування; роботи з пристосуванням та об`єднанням групи нежитлових приміщень відносяться до реконструкції і у цьому випадку клас наслідків (відповідальності) та категорію складності визначають за таблицею А1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 без врахування категорії складності об`єкта, що експлуатується (власне пам`ятки).

Відтак, суд, поряд із наведеними вище підставами, при прийнятті рішення по суті спору, враховує також те, що висновки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві спростовано в ході розгляду справи.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийнято не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийняття оскаржуваного припису про усунення поршень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.06.2016.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

З урахуванням норм ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20грн. з бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 07.06.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20грн. з бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (м. Київ, 01133, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін